Наступним етапом декомунізації цього об’єкта має стати демонтаж титанового обеліска.
Про це повідомили на сторінці Калуської міської ради.
Сьогодні, 6 серпня, в Калуші розпочали демонтаж окремих елементів меморіально-скульптурного комплексу «Пагорб Слави».
Роботи виконуються відповідно до рішення виконавчого комітету Калуської міської ради від 28.05.2024 року «Про надання дозволу на демонтаж окремих частин Пагорба Слави в комплексі з пам’ятним знаком загиблим на війні в Афганістані» — «задля захисту культурного простору України шляхом мінімізації культурологічного впливу проросійського наративу на світогляд громади в умовах війни, з метою здійснення демонтажу пам’ятних знаків, пов’язаних із російською федерацією та колоніальною спадщиною, беручи до уваги звернення Координаційної ради політичних партій та громадських організацій Калущини та висновок щодо історичної і мистецької цінності Пагорба Слави комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради».
Першочергово комунальники прибирають напис «1941–1945» на гранітній стелі та демонтовують велике кам’яне панно з барельєфами облич людей.
Якщо цифри дати так званої Великої Вітчизняної війни витерли досить швидко, то процес демонтажу панно вимагає значно більших зусиль.
«Спочатку треба відкрити конструкцію: пробити відбійним молотком у плитах отвори в кількох місцях, щоб зрозуміти, яким чином вони прикріплені до основи. Лише після цього будемо продовжувати роботу. Можливо, доведеться відрізати певні елементи різаком, зачіпляти трос і потягнути трактором…» – пояснює складнощі демонтажу головний інженер КП «Калушавтодор» Віктор Масляк.
Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» у найвищій точці Калуша, на вул. Височанка, тодішнє радянське керівництво почало споруджувати у 1972 році.
«Я ніколи серйозно не займався графікою, навіть не уявляв собі, що зможу робити якісь ілюстрації. Зі страхом я взявся читати. Вірші захопили мене, відкрився цілий світ цікавих образів, про які я й не думав ніколи. Усе так збуджувало мою уяву, що я вже не міг не думати про композиції. Ще на прощання Іван попросив зробити
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного