Карпатське село Космач має нічим не гірший туристичний потенціал, ніж Микуличин, Татарів чи Ворохта. Проте любителів поблукати Карпатами з наплічником сюди приїжджає значно менше. Відповіді на одвічні питання «Хто винен?» та «Що робити?» вдалося знайти у Космацькій ОТГ.

Туризм – діло рук самих туристів

Василь Книшук, уродженець села Космач, не надто схильний покладатися на посадовців у  питаннях підтримки туризму. Чоловік сам малює туристичні мапи околиць та маркує маршрути. На жаль, місцева влада цим не хоче займатись, як і виділяти фінансування на розвиток галузі. Перефразувавши старий радянський вислів, можна сказати, що у Космачі порятунок туристичної сфери є ділом рук самих туристів.

«Я народився у цьому прекрасному, чудовому краї, красу якого всіх запрошую побачити. А основним для того, щоб турист зміг і захотів до нас приїхати, є інфраструктура. Щодо дороги – так, її нема, і вона потрібна. Хоча, знаєте, можливо, саме завдяки тому, що нема тої дороги, сюди їздять справжні люди. Там, через хребет, у Татарові вже все бізнесове, люди сфальшовані. Не хочеться наробити тих помилок, які вже наробила Яремчанщина, ми можемо робити все правильно. Космач – чистий листок, тут можна все спланувати, все буде гарно і добре. В першу чергу, треба провести маркування туристичних трас, бо люди, які йдуть в гори з наплічниками, мають отримувати задоволення і насолоду, а не блукати без жодних орієнтирів. Чи вони йдуть з дітьми, чи з батьками – вони повинні спокійно йти маршрутом і не хвилюватись», – розповідає Василь Книшук.

Минулого року громадська організація «Територія Карпат», яку він очолює, почала  діяльність у цьому напрямку, промаркувавши маршрути на Лисину Космацьку та на гору Сиглін. Також активісти випустили карту «Покутські гори», на яку вже нанесена частина маршрутів. Є і карта самого Космача та околиць – 32 урочища, які ще називають присілками.

«Наша організація була створена для того, щоб доносити до чиновників та керівників цінність краю і природи, яка нас оточує. Я позначив на цій карті визначні місця, сакральні пам’ятки, джерела – все те, що є поруч нас. Робота над нею зайняла два роки, адже треба було зібрати дуже багато інформації. Одна з цих карт тепер висить у центрі села. Турист, який сюди все-таки приїхав, вже може не питати ні Івана, ні Петра, а просто ознайомитися з картою. Але цього замало. Має бути робота в самих горах, маркування маршрутів, ці речі доповнюють одна одну. Ось, до речі, карта «Карпатськими стежками», випущена два роки тому – тут промарковано ряд стежок, і турист, який мандрує, може сміливо нею користуватись. Планів з розширення карт і стежок ще дуже багато, і я сподіваюсь, що влада нас таки почує», – додає Василь.

Книшук також є власником екосадиби «Бутинар» – зрубу з натурального дерева, вкритого дерном, оточеного горами й озерами. Туристичний Космач, до речі, – це не тільки пішохідні маршрути, але й інші види відпочинку. Наприклад, автомобільні, кінні та велосипедні екскурсії, знайомство з карпатською автентичною культурою та природою.

«Цей будиночок називається «Бутинар», це давня гуцульська назва дроворубів. Тут зібрано все те, що було створено Богом – рукотворного тут практично нічого немає, все природне, яке ми склали докупи. Мандруючи іншими країнами, я бачу, як люди там роблять, і хочеться шматочок цього втілити тут. От йдеш ти румунським селом і бачиш, що там немає нічого, але це село все одно розкручене, практично на порожньому місці. А тут, маючи унікальні ресурси, люди не користуються ними. І це справді сумно. Туристична галузь – це зерна, які ми маємо зараз посіяти. Космач ніколи не мав до того відношення, завжди більше було народної творчості та ремесел, а туризм нас оминав. Але зараз на цьому можна і треба заробляти гроші, приносити дохід в бюджет громади і гроші у власну хату, а не їхати десь на заробітки», – вважає Василь Книшук.

 

Стратегічне мислення та нулі в бюджеті

8 травня у Космацькій ОТГ відбувся круглий стіл, участь в якому взяли представники ОТГ, активісти та бізнесмени. Вони зібрались, щоб обговорити як позитивні аспекти децентралізації, так і проблемні питання, які назріли у громаді.

«Я готовий працювати, але мені потрібна підтримка від влади. Адже ви отримаєте повагу та інвестиції. Прошу закласти якесь фінансування на розвиток туристичної сфери у бюджет, не кажу про мільйони, але хоч щось. Вже на носі літо, і пора рухатись. Всі готові співпрацювати, але з цією всією бюрократією ми вже пропустили весну, яка пройшла дуже швидко. Якщо будемо рухатися – всі матимуть з того зиск: власники готелів і магазинів, сама громада у вигляді податків», – наголошує Книшук.

Втім, голова громади Дмитро Бербеничук не вірить у туристичну сферу. На його переконання, бюджет села від туризму нічого не отримає, і тому вкладати в цю галузь гроші голова не хоче.

«Ми можемо виділити гроші, але бюджет села від того потім нічого не матиме і нам не буде як розвиватися. У нас тут був навіть депутат Верховної Ради Юрій Соловей, який пояснював, як це все буде правильно, суперово і добре. Туристичні стежки – я вас у цьому питанні розумію і підтримую, але бюджет з цього матиме нуль гривень. Якщо ми вкладаємо і нічого з того не маємо, то вибачайте, але такі вкладення недоречні, нулі в бюджеті нам не потрібні. От маємо приклади – хтось із підприємців уже розвинувся, а покласти у селі кілька лавочок не хоче. Мовляв, то не мої інтереси, а село хай здихає», – вважає Бербеничук.

Ігор Мельничук, радник Івано-Франківського Центру розвиту місцевого самоврядування з питань регіонального розвитку, зайняв більш дипломатичну позицію: «Бізнес і влада говорять різними мовами. Я зараз прекрасно розумію пана голову – у нього йдуть видатки, тих самих 50 тисяч гривень, а в кінці бюджетного року він ці 50 тисяч не отримає напряму. Але цей напрямок є стратегічним, і мислити необхідно стратегічно. Якщо будуть оці маршрути, то будуть туристи, а значить будуть і можливості для бізнесу. А якщо бізнес буде працювати, то він платитиме податки у бюджет громади. Звісно, це довгі гроші, але надійні. Тут не вийде вкласти і зразу ж отримати».

 

Надія є?

Втім, не всі представники громади займають антитуристичну позицію. Іван Лесюк, заступник голови Космацької ОТГ, каже, що нещодавно було прокладено один туристичний маршрут по лінії НПП «Гуцульщина» – він знаходиться у Прокураві і йде на хребет Брусний. Там стоять лавочки, альтанки, маршрут вже є, але він ще не внесений на карту.

«Проводяться фестивалі, приїжджає багато гостей, маємо наш «Великдень у Космачі» та інші дійства. Втім, основне, чого ми потребуємо – це хороша, якісна дорога в нашій громаді, яка би з’єднала нас з районним та обласним центрами. За весь період незалежності не будувалося жодного кілометра дороги, не проводився навіть капітальний ремонт шляху Пістинь-Космач. Це найбільша робота, яку треба зробити, щоб отримати змогу залучити туристів та інвесторів. Мова йде про приблизно 70 мільйонів гривень, можливо, й більше, адже це понад 30 кілометрів гірських доріг. Тож намагатимемось залучити кошти обласного та державного бюджету, але й своє плече теж підставимо», – розповідає про ключову потребу громади Лесюк.

Василь Тирон, голова робочої групи з написання стратегії розвитку Космацької ОТГ до 2025 року, пояснює, що у стратегічному плані передбачено чотири основні пункти: розвиток людського капіталу, економіки, інфраструктури та туристичної галузі.

«Туризм прописаний окремо. Ця галузь у майбутньому має дати хороший поштовх для економічного зростання, бо ми маємо всі ресурси, необхідні для цього. Минулого року ми проводили зарибнення річок, маркування туристичних маршрутів, цьогоріч вже подалися на грант «Карпатські ініціативи», в ході якого буде промарковано ще один маршрут,  кільцевий, між Білоберізькою та Космацькою ОТГ. На цьому маршруті будуть рекреаційні та відпочинкові зони, пункти для розміщення наметів і тому подібні речі. На щастя, маємо чудову співпрацю з такими хлопцями, як Василь Книшук. До нас приєднується все більше активістів, і спільними зусиллями ми доб’ємось того, що прописано у нашій стратегії розвитку. У нас є надзвичайно великий потенціал для розвитку. Це і природа, і колосальна культурна спадщина. Ми працюємо в цьому напрямку, і ця робота повинна призвести до значного зростання економіки громади», – підсумовує Тирон.

Тарас ВОЛОШИН