У Тлумачі зустріли та провели в останню дорогу загиблого воїна Назарія Гавриша.
Про це повідомили на сторінці Тлумацької міської ради.
Сьогодні, 19 лютого, тлумачани вийшли на вулиці та в центр міста, щоб зустріти і попрощатися із загиблим воїном Назаром Гавришем.
Місцеві мешканці створили живий коридор та під бій дзвонів і пісню “Пливе кача по Тисині…”, на колінах зустріли полеглого земляка.
Спільно з деканами Тлумацькими о. Павлом Дутчаком (УГКЦ), о. Василем Стадником (ПЦУ) та духовенством, усі присутні помолилися за упокій душі Героя та провели його в останню дорогу.
Попрощатися із загиблим прийшли його рідні, близькі, друзі, жителі Тлумача та населених пунктів громади. Поховали Назара з усіма військовими почестями.
“Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав життя за Україну. Важко прощатися з відданим сином України, важко говорити «Герої не вмирають», коли їх все більше у нашому небесному батальйоні”, – йдеться в дописі.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює