Мінфін запропонував ввести ідентифікацію клієнта і встановлювати мету проведення фінансової операції при здійсненні переказів (в тому числі міжнародних), без відкриття рахунку на суму, що перевищує 30 тисяч гривень.

Про це йдеться в неофіційному тексті проекту закону на Ліга.Закон.

Грошові перекази на суму, що дорівнює або перевищує 30 тис грн, повинні будуть супроводжуватися повною інформацією про платника і одержувача переказу коштів (включаючи місце проживання, серію і номер паспорта, ідентифікаційний код).

Перекази на суму менше 30 тис грн повинні супроводжуватися мінімальною інформацією про ініціатора та отримувача переказу (ПІБ або найменування юрособи, номер рахунку або унікальний обліковий номер фінансової операції, який дозволяє здійснити відстеження операції).

Суб’єктам первинного фінмоніторингу буде заборонено здійснювати переказ коштів в разі відсутності вищевказаної інформації.

Ці вимоги не поширюються на операції зняття коштів з власного рахунку, переведення коштів з метою сплати податків, штрафів, комунальних платежів, при використанні електронних грошей для оплати товарів або послуг, переведення менше 30 тис грн для оплати товарів або послуг (за умови, що платіжна система може відстежити переказ коштів і визначити особу, яка уклала договір з одержувачем про поставки товарів або надання послуг), а також операції із забезпечення проведення переказу коштів, здійснювані операторами послуг платіжної інфраструктури.

Читайте також: Російські банки та компанії в Україні можуть націоналізувати

Передбачається підвищення порога операцій, які підпадають під фінмоніторинг, зі 150 тис грн до 300 тис грн.

Також перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, доповнять бухгалтери та податкові консультанти.

Заплановано поступовий перехід на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції, удосконалення процедури визначення бенефіціарних власників компаній і введення адекватних заходів впливу за порушення антилегалізаційного законодавства від письмового попередження та штрафних санкцій до анулювання ліцензії.

Юрліга