Сьогодні, 30 вересня, набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя і нова редакція закону “Про судоустрій і статус суддів”.

Зміни до Конституції були проголосовані Верховною Радою 2 червня.

Законом скасовується 5-річний строк призначення суддів, і вони призначаються виключно безстроково.

При цьому вони фактично втрачають недоторканність, і можуть бути затримані правоохоронцями за підозрою у здійсненні тяжких або особливо тяжких злочинів, пише УП.

Водночас скасовується можливість притягнення судді до відповідальності за винесення умисно неправосудного рішення або за порушення присяги.

Також конституційні зміни передбачають реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя (ВРП), кінцевим строком для обрання його членів установлено 30 квітня 2019 року. Кількість членів ради збільшується на один – до 21, але при цьому з її складу виключаються міністр юстиції та генеральний прокурор.

Вища рада правосуддя матиме право відстороняти, переводити, звільняти суддів і подавати Президентові подання на їхнє призначення. Також рада матиме право давати згоду на затримання й арешт суддів.

Від Вищої кваліфікаційної комісії суддів до ВРП переходить право притягувати суддів і прокурорів до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, ВРП отримує право призначати керівництво Служби судової охорони та Державної судової адміністрації – органу, відповідального за матеріально-технічне забезпечення судів.

Таким чином, президент і Рада втрачають права звільняти суддів, але у глави держави залишається право їх призначати.

Крім того, передбачене позбавлення президента права створювати суди і закріплення за парламентом повноважень щодо створення, ліквідації та реорганізації судів.

Також передбачено позбавлення президента, парламенту і з’їзду суддів права звільняти суддів Конституційного Суду – суддя зможе бути звільнений тільки за рішенням не менше 2/3 складу КС.

Закон підвищує з 25 до 30 років мінімальний вік для заняття посади судді й при цьому вводить систему конкурсного відбору для призначення суддів.

Також документом збільшується строк повноважень генпрокурора з 5 до 6 років, але забороняється йому обіймати цю посаду 2 строки підряд.

Крім того, вводиться інститут конституційної скарги, тобто скарги на суперечності Конституції застосованого в кінцевому судовому рішенні закону при вичерпанні всіх інших національних засобів правового захисту.

Вводиться право КС визначати конституційність пропонованих для винесення на всеукраїнський референдум з народної ініціативи питань (за зверненням Президента або не менше 45 депутатів Ради).

У Конституції закріплюється, що прокуратура втрачає функцію нагляду і займається тільки поданням публічного обвинувачення в суді та процесуальному керівництві досудовим розслідуванням.

Також, відповідно до конституційних змін, в Україні захищати громадян у суді можуть тільки адвокати. Ця норма почне діяти з 1 січня 2020 року.

Крім того, у Конституції буде закріплено можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (Гаага, Нідерланди), однак це положення набуде чинності через три роки з наступному після опублікування закону дня, тобто 30 червня 2019 року.

Новим законом “Про судоустрій і статус суддів” набула чинності  передбачаєтьсяліквідація вищих спеціалізованих судів і створення нової структури Верховного Суду як єдиного суду касаційної інстанції.

Новий Верховний Суд, відбір до складу якого вперше буде проходити на конкурсній основі, має бути сформований до 30 березня 2017 року. Конкурсний відбір суддів Верховного Суду має бути проведено до 30 листопада.

Разом з тим, законом передбачене створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності та місцевих окружних судів.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності (Вищий патентний суд) має бути створено протягом року, тобто до 30 вересня 2017 року.

Строки створення Вищого антикорупційного суду та місцевих окружних судів у законі не визначені.

При цьому Апеляційні суди в нових апеляційних округах мають бути створені до 30 вересня 2019 року.

Відповідно до закону, до 10 жовтня поточного року Верховна Рада зобов’язана передати у Вищу раду правосуддя матеріали стосовно тих суддів, які претендують на обрання безстроково і не розглянуті парламентом.

Законом передбачене проведення моніторингу способу життя судді для перевірки відповідності його рівня життя задекларованим доходам. Також відтепер суддя повинен крім декларації про доходи подавати декларацію сімейних зв’язків і декларацію добропорядності. Неподання зазначених декларацій може стати основою для притягнення судді до кримінальної відповідальності та звільнення.

Крім того, законом створюється Суспільна рада добропорядності, що збирає та аналізує інформацію стосовно судді й надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів висновок про його невідповідність критеріям професійної етики і добропорядності.

Дисциплінарні провадження стосовно суддів будуть передані у Вищу раду правосуддя, а Вища кваліфікаційна комісія судів (ВККС) зосередиться на вирішенні кваліфікаційних питань, включаючи проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, відкритих конкурсів на посади, спеціального навчання суддів.

Законом передбачене істотне збільшення окладів суддів, зокрема, з 1 січня 2017 року зарплата суддів Верховного Суду підніметься в 6 разів – з 13 до 75 мінімальних заробітних плат (близько 110 тис. гривень).

Також передбачене створення Служби судової охорони (до 1 січня 2018 року) і Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи.

Читайте також: Яремчанський суд залишився без суддів.