Щодня на Івано-Франківщині стається близько десяти дорожньо-транспортних пригод. Більшість із них – дрібні аварії без постраждалих. Але у найстрашніших – гинуть люди. І цифра загиблих невпинно зростає, попри всі старання поліції та дорожніх служб.

Страшні цифри

За даними обласної поліції, торік на дорогах Прикарпаття було зафіксовано 3 336 дорожньо-транспортних пригод. У 815 з цих аварій травмувалися або гинули люди – водії, пасажири, пішоходи, випадкові перехожі… За рік – 1044 постраждалих і 147 загиблих людей.

Для порівняння, за весь 2019 рік на Донбасі загинуло 110 військових – 107 чоловіків та три жінки. А на дорогах лише однієї Івано-Франківської області маємо 147 загиблих. Звісно, зіставляти ці цифри не зовсім коректно, але вони – однаково страшні.

Основними причинами аварій поліція називає перевищення безпечної швидкості руху (1296 аварій), порушення правил маневрування (1077 автопригод), недотримання безпечної дистанції (508 ДТП), керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння (357 аварій), порушення правил проїзду перехресть (163 ДТП). Ще 25 аварій сталося через пішоходів, які переходили дорогу в невстановлених місцях.

Останніми роками спостерігається вкрай негативна тенденція щодо кількості загиблих у ДТП. Згідно зі щорічними звітами патрульної поліції, у 2016 році на Прикарпатті таких було 105 осіб, у 2017 – 122, у 2018 – 127, а у 2019 – вже 147. Таким чином, за останні чотири роки показник смертності зріс на 40%.

Ймовірно, таке зростання можна пояснити загальною тенденцією до збільшення кількості автомобілів на дорогах. В Івано-Франківську цей показник наразі складає 260 автомобілів на 1000 осіб та продовжує зростати. Крім того, до аварій призводить можливість швидкої їзди по відремонтованих останніми роками дорогах. Аварії через значне перевищення швидкості відображено у звіті поліції. 

Щоправда, Івано-Франківщина вибивається із загальної статистики: у 2016-2018 роках кількість аварій і смертей на дорогах України впала на 5-10%. Такі дані наводить у своєму звіті ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна».

Нагляд, контроль і «шокова профілактика»

Боротьба з аварійністю на дорогах належить до компетенції таких структур, як Національна поліція, Патрульна поліція та Служба автомобільних доріг. І вони регулярно звітують про діяльність у цьому напрямку.

Начальник управління превентивної діяльності ГУ НП в Івано-Франківській області Олександр Вовченко у відповіді на запит «Галицького кореспондента» перерахував заходи, яких вживає обласна поліція.

Серед них – широке висвітлення інформації щодо необхідності дотримання громадянами ПДР, посилення контролю порушень, а також різні інформаційно-роз’яснювальні заходи. Здійснювати нагляд за дотриманням ПДР водіями у місцях концентрації ДТП активно допомагають прилади TruCam.

«З метою виховання осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, а також для запобігання вчиненню нових правопорушень було складено 16 295 матеріалів за ч.1 та ч.3 ст.122 КУпАП, що в 2 рази більше, ніж за 2018 рік (7 643 матеріали). Основними причинами скоєння ДТП були перевищення безпечної швидкості та порушення правил маневрування. Щотижнево із залученням журналістів обговорюються питання аварійності на автошляхах, щоб за допомогою ЗМІ звернути увагу громадськості на необхідність дотримання Правил дорожнього руху всіма його учасниками», – зазначив Андрій Киричук, заступник начальника управління і начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення патрульної поліції в Івано-Франківській області.

За рік патрульні провели 43 заняття з вивчення ПДР та правил безпечної поведінки пішоходів і велосипедистів на дорозі у загальноосвітніх навчальних закладах. Особливу увагу звертали на популяризацію використання пішоходами та велосипедистами світловідбиваючих жилетів.

Обласна служба автомобільних доріг відрапортувала, що у 2019 році серйозніше взялася за безпеку руху. Згідно з річним звітом Василя Буджака, очільника САД Івано-Франківщини, дорожники встановили 1260 дорожніх знаків, відремонтували та облаштували 2,8 км бар’єрного огородження, нанесли 1005,7 км розмітки, здійснили розмітку 248 пішохідних переходів.

«Раніше у нас стояло питання просто забезпечити проїзд. Зараз ми вже думаємо про інфраструктуру, розмітку, безпеку руху. Це суттєвий прогрес. До прикладу, торік ми зробили втричі більше розмітки, ніж попереднього року», – сказав Василь Буджак, звітуючи перед обласною радою.

Втім, незважаючи на всі ці заходи, смертність на дорогах зростає. То в чому ж річ?

Почати з елементарного

Одна з простих і найбільш базових речей, яка може врятувати життя людей на дорозі, – використання пасків безпеки. Це найдешевший спосіб, але саме з цим найбільші проблеми.

Відомий франківський урбаніст, який у жовтні 2019 року став радником міністра інфраструктури України на громадських засадах, Віктор Загреба розповідає, що лише близько 24% всіх українських водіїв користуються пасками безпеки. Такими є результати всеукраїнського дослідження, проведеного ГО «Vision Zero» і Центром демократії та верховенства права в рамках кампанії «За безпечні дороги».

«В Івано-Франківську статистика ще нижча – тут всього 16% водіїв пристібаються пасками безпеки, а у 2018-му їх було 27,4%. Як вплинути на поведінку водіїв? Досвід інших країн переконує, що гарно діє комбінація батога і пряника. Батіг має бути у вигляді невідворотності і суворості покарання, наприклад, штрафом 1500 гривень замість 50, а пряником може бути просвітницька кампанія. Треба розповідати, що це добре, цивілізовано і так далі. А наша Верховна Рада минулого скликання провалила голосування за підвищення цих штрафів. У залі просто не було достатньої кількості депутатів», – розповідає Віктор Загреба.

За словами урбаніста, дороги останніми роками дійсно ремонтуються, але при цьому часто відбувається ігнорування засобів організації і безпеки руху. Це теж призводить до зростання смертності й аварійності.

«За моєю оцінкою, в цьому напрямі не робиться нічого. Яскравий приклад – дорога в бік «Буковелю», на якій є хороший новий асфальт, однак всі знаки старі, бар’єрне огородження часто відсутнє, з тротуарами і узбіччями проблеми. Після ремонту на цій дорозі зросли аварійність і травматизм. Коли були ями, вона справді була безпечнішою. Місцевим органам самоврядування дійсно болить ця проблема, адже травмуються і гинуть їхні люди. Яремчанська міська рада навіть звернулася до міністра інфраструктури стосовно того, що обласна служба автодоріг повністю ігнорує питання безпеки руху. Будемо сподіватися, що оновлене керівництво САД – а його зараз змінюють у всіх областях, і до нас дійде черга – зверне увагу на це питання», – пояснює радник міністра інфраструктури України.

Завдяки сучасним урбаністичним тенденціям, що впроваджуються у країнах Європи, є вже сотні міст з населенням від 50 до 300 тисяч людей, які досягли нульової смертності на дорогах. Україні до таких показників ще вкрай далеко, однак навіть часткове зменшення кількості загиблих у ДТП людей теж є метою, до якої варто йти.

Будувати дороги по-іншому

Проблеми українських доріг починаються ще на етапі їх проєктування. У містах досі чомусь будують вулиці, які за шириною смуг можуть посперечатися з автомагістралями. Та й безпека пішоходів часто не на першому місці.

Це підтверджує Андрій Коман – архітектор, урбаніст та співзасновник компанії UCG, яка надає послуги з планування інфраструктури, безпеки на дорогах, транспортних досліджень, моделювання трафіку та розробки транспортних стратегій. Соціальна місія UCG – зменшити кількість летальних випадків на дорогах України завдяки створенню мультимодальних та безпечних вулиць.

«Щоб зробити вулиці безпечними, потрібен цілий спектр дій. Це і правильна інфраструктура, і контроль дорожнього руху, і покарання за порушення, і просвітницька діяльність. При цьому інфраструктура є вкрай важливою – адже при правильно спроєктованій вулиці чи дорозі можливість порушувати правила дуже сильно зменшується. Протягом останніх років в Україні починають запроваджувати зміни, які діють в країнах Європи – це, зокрема, оновлені державні будівельні норми (ДБН). Але замовники і проєктні організації подекуди їх ігнорують», – каже Андрій Коман.

Головна вада українських і прикарпатських доріг, на думку фахівців, у тому, що вони є надто широкими. Адже розрахункова швидкість залежить від ширини смуги – на автомагістралях вони широкі, а у місті можуть (і повинні) бути вузькими.

«Відповідно до оновлених ДБН, зараз ширина смуги дорівнює 3 метри на магістральних вулицях і 2,75 – на житлових. Раніше це було 3,75 метра, що співмірно із шириною смуги на німецькому автобані, де рекомендована швидкість – 130 км/год, а ліміт швидкості відсутній. Звичайно, коли водій у місті бачить пряму і широку дорогу, то наївно очікувати, що він буде їхати по ній зі швидкістю 50 км/год. Прикладом у Франківську є вулиця Крихівецька, де смуги були по 4,5 метра. При такій ширині швидкість просто не відчувається, і навіть відповідальні водії можуть помилятися. В таких випадках потрібна інфраструктурна робота – правильне планування вулиць», – каже архітектор.

За його словами, в Україні є прикра традиція – намагатися вирішити такі проблеми безглуздими методами на кшталт білбордів з попередженнями та інформаційних знаків на кшталт «Водій – не обганяй!». При цьому розмітка в аварійних місцях може бути стертою чи просто застарілою. Все це абсолютно не працює.

«Повинні бути і інші засоби стримування швидкості руху – острівці безпеки, підняті пішохідні переходи. Ми також вважаємо, що водій має чітко розуміти, де починається і закінчується населений пункт. Наші державні дороги, на жаль, проходять через села і міста. Тому мають бути  тротуари, освітлення і все інше – ці речі підсвідомо змушують водія зменшити швидкість, адже вони візуально зменшують простір для автомобілів. Також ми пропонували Службі автодоріг по-іншому ставити обмеження максимальної швидкості у селах, які розташовані на магістральних дорогах. Наприклад, у центрі села це може бути і 30 км/год, а на околицях села можна поступово ставити знаки з обмеженнями швидкості 90, 70 та 50. Це дешевий, але дієвий варіант. Втім цю ідею не сприйняли», – ділиться думками Андрій Коман.

Іншою проблемою, яка призводить до смертей пішоходів, є нерегульовані пішохідні переходи через широкі дороги. Відповідно до оновлених ДБН, «зебри» заборонені на вулицях, де є хоча б дві смуги руху в одному напрямку. Але в Івано-Франківську є чимало таких переходів на широких вулицях – як приклад, можна назвати Галицьку, Незалежності чи Крихівецьку.

Смертність на дорогах – питання складне і комплексне. І так само треба підходити до його вирішення: комплексно, ретельно, із залученням фахівців та європейського досвіду. А починати це варто прямо зараз, інакше щороку на дорогах Івано-Франківщини й надалі буде гинути близько  150 людей. 

Тарас ВОЛОШИН