Вивихи від Моха

  • Якось

    КУРИ

    Знайома поділилась:

    – Хочу розповісти історію про наших курей. Жили наші кури з півнем на чолі в непривабливому на вигляд сараї. Ми з чоловіком вирішили побудувати для них новий симпатичний курник позаду старого. Того року ми докупили нових курчат і пустили їх в новий курник. Так у нас вийшло дві зграї. Молоді кури гуляли окремо від старих і йшли спати в новий курник, а старі кури йшли спати в свій старий. Так тривало, поки молоді курчата не підросли. Прийшов час з’єднати дві зграї в одну і знести старий курник. Цілий день ми валили старий сарай. І ось настав час курям йти на нічліг. Молода зграя зайшла в новий курник, як зазвичай, а стара стала і не знає, що робити. Їх старий будинок зник, і постало питання, де ночувати. Заходити в чужий курник, де спить інша зграя, вони повважали непристойним. Так вони продовжували ходити навколо нового курника, а надворі темніє і треба щось вирішувати. Ми з чоловіком спостерігали за ними збоку. І ось одна з курей бере ініціативу на себе і вирішує зайти в чужий курник. Півень не схвалює такий її вчинок і на знак протесту повертається до неї спиною і йде геть. Курка, бачачи несхвалення півня, поспішає вийти з курника. І таких спроб вона зробила кілька, але не послухатися півня не посміла, так як той кожен раз був проти. А надворі вже зовсім стемніло, і півень підходить до нас з німим запитанням в очах – де нам ночувати? Я подивувалася його доброчесності і пішла у бік курника. Вся зграя побігла за мною. Дійшовши до курника, я вказала рукою на відчинені двері, мовляв, заходьте. Тоді півень перший і за ним кури швидко зайшли в курник без вагань. Вони відразу встановили своє шефство над молодими і далі вже жили разом як одна зграя. А ви кажете, що курка – дурна!

    Колись

    АВІАТОР

    Смішна історія з життя простого працівника аеропорту. Кілька років тому, як розповідають, працював в одному аеропорту жартівник і веселун на ім’я Серьога. Був він другим пілотом авіаліній. Начебто і працював непогано, але любив пожартувати, причому іноді досить жорстоко. У цьому аеропорту тоді в рейс частенько йшли старенькі літаки АН-2. Серьога завжди чекав посадки на них, підходив до літака і починав з тривогою його розглядати, ніби й не звертаючи уваги на натовп пасажирів із багажем, які товпляться на вході. Він чіпав троси розчалок на аероплані, прицмокував і хитав головою. «Не знаю, не знаю, як він полетить! Додумалися ж на такому гнилому літаку людей везти!» – бурмотів Серьога напівголосно. «А що таке? Щось не так з літаком?» – нарешті питала якась смілива бабулька в черзі. «Звичайно, не так, жіночко, – відповідав горе-авіатор. – Та ви самі подивіться – весь аероплан дротом перемотаний!» Він показував рукою на численні розчалювання і антени, передбачені для АН-2. Народ починав панікувати – хтось відмовлявся від польоту, хтось звертався до адміністрації аеропорту. За такі жарти Серьогу спочатку позбавили премії, потім покарали штрафом і нарешті зовсім понизили в посаді. Став він бригадиром багажного відділення. Але і там наш жартівник протримався недовго. Незабаром з ним трапився черговий курйоз. Одного разу при завантаженні багажу виліт трохи затримали. В очікуванні відльоту наш герой задрімав і проспав свій час. Прокинувся він у вантажному відділенні, коли літак вже відірвався від землі. Що робити? Замерзати там не дуже хотілося, і Серьога відкрутив люк на даху і поліз угору – до основних пасажирів. Уявіть собі картинку… Стюардеса тільки почала розносити газовану воду і льодяники, як доріжка в підлозі піднімається, а звідти вилазить мужик. Жартівник і тут не втримався і видав черговий перл. Він втомлено витер піт з обличчя і промовив до здивованої публіки: «Як ви швидко летите! Я вас ледве-ледве наздогнав!»

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!