Колишній сільський голова Тюдова Василь Слижук, якого звинувачують у масштабному земельному дерибані, вдає з себе жертву політичних репресій.

 

Рік тому депутати Тюдівської сільської ради Косівського району висловили недовіру голові села Василю Слижуку. На той час правоохоронні органи вели слідство щодо причетності Слижука до земельних дерибанів, а селяни звинувачували його у рукоприкладстві та залякуванні.

За цей час працівники сільської ради вже втомилися від постійних перевірок, в результаті яких випливають нові факти земельних махінацій та розтринькування бюджету колишнім головою сільради. Проте Василь Слижук цих звинувачень не визнає та називає себе жертвою політичних переслідувань.

Земельна спокуса

Розташоване на мальовничих берегах Черемоша, гірське село Тюдів має прекрасні перспективи для розвитку туристичного бізнесу. Перші садиби і готелі почали будувати тут років сім-вісім тому. У 2005 році Василеві Слижуку вдалося переконати односельчан, що сільська влада за безцінь роздає ділянки, та зайняти крісло війта. Проте згодом він сам не утримався від спокуси нажитись на землі, сотка якої у Тюдові коштувала до 4 тис. грн.

Земельні афери війта Слижука почали випливати у серпні 2009 року. Тоді обласна прокуратура порушила кримінальну справу стосовно службових осіб Тюдівської сільської ради, які оформили державні акти на право власності на земельні ділянки площею понад 3 га. Збитки сільської громади внаслідок незаконного вилучення та продажу землі оцінили у 1 037 650 грн. Держакти без рішення сесії сільської ради оформлялися на жителів села без їхнього відома, а потім ця земля перепродувалася.

Тих, хто пробував висловлювати незгоду, голова приборкував погрозами, а інколи й кулаками. Врешті, сільська рада на позачерговій сесії 16 листопада 2009 року висловила недовіру Слижуку. Але той вступатися не збирався. Щоб показати, “хто в селі ґазда”, привласнив печатку сільської ради, чим повністю паралізував її роботу. “Він протягом трьох місяців не віддавав печатку, доки не втрутилася прокуратура. Ми не могли ні зареєструвати новонароджених, ні видати паспорти повнолітнім, ні виплатити зарплату працівникам”, – розповідає Оксана Довганюк, яка на той час була секретарем сільради, а з усуненням Слижука почала виконувати обов’язки голови.

Вершиною свавілля колишнього війта стала бійка з односельчанином Дмитром Колотилом. Останній у важкому стані потрапив у лікарню, а тюдівці зібрали мітинг під обласною прокуратурою, вимагаючи покарати неадекватного голову. В іншому разі обіцяли вчинити самосуд.

Роль жертви

Після відсторонення сільського голови від роботи у сільській раді почалися численні перевірки – з прокуратури, УБОЗу, СБУ. Знаходили все більше нових фактів, які підтверджували, що війт зловживав службовим становищем. Попри Слижука, виявили й інших посадових осіб, які йому допомагали. Зокрема, у травні до Косівського районного суду була направлена кримінальна справа стосовно Василя Слижука, а разом з ним і стосовно інших чиновників – Віктора Грималюка та Григорія Опарика, які склали та видали неправдиві рішення сесії Тюдівської сільської ради на вилучення земель запасу сільради земельних ділянок площею 3,3097 га, внаслідок чого інтересам громади завдано збитки на суму 1,2 млн. грн.

Крім того, прокуратурою області розслідується кримінальна справа щодо службових осіб Тюдівської сільської ради, внаслідок дій яких вісім громадян з порушенням вимог Земельного кодексу отримали у власність земельні ділянки площею 2,92 га. “Такі рішення сільрада не видавала. Двоє з цих громадян не є жителями нашого села. Інші стверджують, що не знали про оформлення на них земельних актів, – каже голова сільської ради Оксана Довганюк. І додає: – Попри всі виявлені правопорушення, ми досі достеменно не знаємо, скільки вдалося Слижукові відчужити землі”.

Проте сам Слижук не кається і своєї вини не визнає. Він обрав собі роль жертви й у зверненнях до різноманітних інстанцій скаржиться, що його переслідують через членство у Партії регіонів. Хоча на місцеві вибори 31 жовтня до райради і на голову сільради його вже висувала Партія Дітей Війни…

Мовою фактів

Під час передвиборної кампанії Василь Слижук видавав газету “Гуцульщина експрес”. В одному з чотирьох номерів газети Слижук розповів, як збирається перетворити Тюдів на курортне село. При цьому нагадав односельчанам про свої заслуги, зокрема – про капітальний ремонт Будинку культури. Та, як виявилося, і тут не обійшлося без махінацій. Наприкінці жовтня Косівська районна прокуратура направила до районного суду кримінальну справу стосовно директора СІФ “Моноліт” Слюсарчука І.Ф., який підробив акти виконаних будівельно-ремонтних робіт, в результаті чого завищено вартість робіт на 69 тисяч гривень.

Крім того, обласна прокуратура вилучила на перевірку документи, за якими підприємству “Карпатгідропроект” зі спецфонду Тюдівської сільської ради виділено 97 800 грн. За поясненням Слижука, ця сумнівна проектна документація передбачала будівництво берегоукріплювальної дамби, де мали працювати жителі села в кількості 80-100 осіб протягом трьох років. Хоча за три роки, як передбачає документація, така кількість робітників, мабуть, може спорудити дамбу не тільки в Тюдові, а вздовж всього Черемоша.

Не повірили

Ні захмарні обіцянки голови, ні образ жертви політичних репресій, ні зміна партійної орієнтації, ні газети та листівки, які розповсюджувалися по селу напередодні виборів, не допомогли Василю Слижуку стати головою сільської ради повторно. У виборчих перегонах він відстав від Оксани Довганюк більше, як на половину голосів. А за час передвиборної кампанії нажив нові судові справи.

Зокрема, у газеті “Гуцульщина експрес” розповсюдив звернення до Верховної Ради України, органів правопорядку, прокуратури, преси та політичних партій, яке нібито підписали 200 жителів Тюдова. У публікації йде мова, що проти Дмитра Колотила відкрита кримінальна справа за фактом замаху на життя службової особи (тобто Слижука). Мова йде про бійку, яка відбулася 12 лютого між Василем Слижуком, його сином Назарієм та Дмитром Колотилом. Нагадаємо, що Колотило з важкими тілесними ушкодженнями більше місяця пролежав у лікарні. Слижук виправдовував свої дії самозахистом, до якого він вдався після того, як Колотило двічі поцілив йому в голову з травматичного пістолета (!).

“Насправді, кримінальна справа порушена за фактом хуліганства, де поки що і я, і Слижук проходимо, як свідки, – пояснює Дмитро Колотило. – Тому за розповсюдження неправдивої інформації я подав до суду і вимагаю спростування та компенсації моральної шкоди”.

Як розповідає голова сільської ради Оксана Довганюк, люди, які нібито як свідки підписувалися під зверненням Слижука, твердять, що насправді своїх підписів не ставили. Як доказ, голова сільради продемонструвала письмові заяви односельчан.

До списку своїх кривдників екс-війт Тюдова вніс і газету “Галицький кореспондент”. На днях до редакції газети надійшла повістка про виклик до суду та копія позовної заяви. Слижук стверджує, що надруковані у статті “Селяни бунтують” від 25 лютого 2010 факти не відповідають дійсності, хоча не уточнює, які саме.

А тим часом неприємних для війта фактів, як бачимо, виявляється дедалі більше – завдяки перевіркам правоохоронців, що досі не припиняються в сільській раді. Газета неодмінно познайомить читачів з результатами розслідувань прокуратури і КРУ. А невдоволення й позови таких «захисників громади», як Слижук, для редакції є радше компліментом і стимулом продовжувати виводити шахраїв і дерибанщиків на чисту воду.

Марія ГАВРИЛЮК