Як на дріжджах: хто став на захист пивного бізнесу

Десяток жінок з Києва ненавмисно провели показовий експеримент. Вони придумали, як уряду знайти гроші на добудову сучасної дитячої лікарні, де могли б рятувати маленькі життя з усієї країни. Члени Опікунської ради «Охматдиту» вказали на пиво – візьміть більше податку з кожної пляшки. Ця пропозиція активувала нових захисників пивного бізнесу на найвищому рівні.

 

 

Для чого шукають гроші

Згідно з проектом, новий корпус головної дитячої лікарні країни – «Охматдиту» – міг би щороку лікувати 27 000 маленьких пацієнтів. У тому числі там могли би робити найдорожчі операції з трансплантації кісткового мозку. Зараз батьки кожної дитини з таким діагнозом збирають, де і як можуть, по 100 000-150 000 євро на закордонні клініки.

Але розпочате у вересні 2011-го року будівництво цієї весни зупинилося. З 1 мільярда 800 мільйонів гривень, потрібних для зведення 9-поверхової будівлі і закупівлі медичного обладнання, виділили лише 225 мільйонів. Їх вистачило на зведення стін і даху майбутньої лікарні і придбання лінійного прискорювача для стерилізації обладнання.

У квітні стурбовані члени Опікунської ради «Охматдиту» звернулися до президента з проханням з’ясувати ситуацію. Того ж дня Віктора Януковича пообіцяв – з’ясуємо. І доручив зробити це прем’єру Миколі Азарову.

Нічого не змінилося досі. Тоді активісти вирішили підказати уряду, де можна знайти гроші на порятунок хворих дітей.

19 квітня у Верховній Раді було зареєстровано одразу три однойменні законопроекти. В усіх пропонується збільшити акцизи на пиво. І половину доходів від акцизу пустити на будівництво лікарні. Під законопроектами поставили підписи парламентарі з різних фракцій – регіонали Тетяна Бахтеєва, Юрій Мірошниченко і Андрій Шипко, «батьківщинівці» Андрій Пишний, Валерій Дубіль, Леся Оробець, Роман Ілик, УДАРівці Марія Матіос з Андрієм Путіловим і “свободівець” Михайло Головко.

В компанії немає лише комуністів. Хто саме об’єднав депутатів з провладних та опозиційних фракцій? Минулого року в Опікунську раду «Охматдиту» увійшла Ганна Гопко. До цього вона була мотором коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну». Саме ця коаліція зробила в Україні невигідні для тютюнових компаній закони. Зокрема, повна заборона реклами цигарок і паління в громадських місцях та кафе – це справа їхніх рук. За роки протистояння тютюновому бізнесу активісти навчилися знаходити лобістів своїх ініціатив у парламенті. І привнесли ці технології до «Охматдиту». Рух «Простір свободи», Український інформаційний центр з проблем алкоголю та наркотиків, рух «Твереза Україна», центр «Життя» і портал «Таблеточки» разом написали закони і знайшли депутатів, які захотіли запропонувати документи на ухвалення Ради.

Наскільки вони пропонують підняти акцизи на пиво? Втричі – з 87 копійок до 2,5 гривень. Що це дасть? Для споживачів пива – подорожчання приблизно на дві гривні за пляшку. А бюджету, за твердженням ініціаторів, це принесе два мільярди гривень до кінця року. Один вони пропонують віддати «Охматдиту».

«Не потрібно брати міжнародні кредити, якщо є внутрішні ресурси. А підвищення алкогольних акцизів одночасно стимулює до зменшення споживання алкоголю і надає необхідні ресурси державі», – каже Гопко.

Антитютюнові активісти, які тепер стали й антипивними, вказують – це важливо і для громадського здоров’я. Насамперед, підлітків. Завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я Костянтин Красовський нагадує: українські підлітки віком від 11 до 15 років займають друге місце за споживанням пива в 40 країнах Європи та СНД (перше – у чехів). А підняття цін на алкоголь, як неодноразово доводив досвід різних країн, скорочує його споживання саме молоддю.

Активісти зауважують: пиво в Україні коштує дешевше за сік чи молоко.

Але в парламенті їхні ідеї зустріли в багнети.

 

Хто допомагає пивному бізнесу

Довгі роки головними лобістами пивних компаній у Раді були депутати з «Української народної партії» – насамперед Олександр Слободян та Ярослав Джоджик. Обидва є власниками пивних заводів (Слободян – гігантської «Оболоні»).

Але в цей парламент УНП не потрапила. Втім, у Раді знайшлися противники ідеї брати більше податку з кожної пляшки.

У парламентському комітеті з податків, де ця ідея попередньо обговорювалася, проти виступили голова комітету Віталій Хомутинник та Катерина Ващук. Обидва представляють Партію регіонів.

Але набагато хитріший удар по пропозиції громадських адвокатів «Охматдиту» наніс депутат від «Батьківщини». Через два тижні після появи їх законопроектів Сергій Терьохін зареєстрував альтернативний проект.

Він так само запропонував підняти акциз на пиво до 2,5 гривень. А ще – підняти акцизи на весь алкоголь, збільшити штрафи за розпивання алкоголю і куріння в заборонених місцях, заборонити купувати сигарети поштучно, з рук і п’яним громадянам та змусити продавати алкоголь лише в спеціалізованих магазинах чи відділах.

Вам подобаються ці ідеї? Насправді в такий спосіб в усіх парламентах світу ідеї ховають. Кожна ідея, навіть популярна, як правило, все одно має противників. Відповідно, якщо зібрати в один закон багато ідей, ти об`єднаєш багатьох ворогів. В середині травня уся опозиція скористалася цим прийомом, коли не проголосувала за зняття депутатської недоторканності. «Батьківщина», «УДАР» та «Свобода» заявили, що вони проголосують за закон, якщо він одночасно позбавить недоторканності президента та всіх суддів. Звісно, рішення не пройшло.

Закон Терьохіна виглядає такою самою технологією. «Це нереально, – каже Красовський, який бачив смерть не одного закону. – Терьохін цим законопроектом… якраз нічого не хоче змінювати, бо сам розуміє, що він зараз нереальний».

 

Чим відзначився Терьохін

Згідно з попереднім розслідуванням «Свідомо», він не раз блокував закони, які вдаряли по тютюнових та алкогольних компаніях.

Ще Терьохін був фігурантом скандалу всередині Блоку Тимошенко у грудні 2009-го, перед президентськими виборами. Тоді депутат-бютівець Антон Яценко (автор схеми з Тендерною палатою) звинуватив своїх однопартійців Сергія Соболєва, Сергія Терьохіна і Віктора Уколова у відстоюванні інтересів грального бізнесу, а конкретно – фірми «Українські національні лотереї». Всі троє звинувачення назвали маячнею.

Ми знайшли такі факти.

Віктор Уколов очолював ТОВ «Телерадіокомпанія «Новий проект» – до 2004 року, коли ТРК почали ліквідовувати. За даними «Інформаційно-ресурсного центру», де міститься інформація про всі підприємства і всіх підприємців, місце реєстрації ТОВ – вулиця Звіринецька, 56 у Печерському районі Києва.

За цією ж адресою зареєстроване ПП “ЕССІ Інтернешнл”, що належить дружині Сергія Терьохіна – Світлані. І Інститут відкритого суспільства «Інститут Борисфена», співголовою якого є сам Терьохін – про це свідчить інформація з його офіційного сайту. Сліди до  ТОВ «Українські національні лотереї» відстежити неможливо – ТОВ створено на Віргінських островах.

 

Зате копання в історії показало, що 15 років тому депутат Терьохін писав законодавство для лотерейного бізнесу. Він сам згадав про це три роки тому у коментарі виданню «Finance.ua»: “У 1997 році був прийнятий закон, мною ж написаний, про оподаткування прибутку підприємств, де у 10-ій статті були виписані загальні правила оподаткування лотерейного бізнесу. Але у перехідних положеннях цього закону я попросив Кабінет міністрів написати протягом року окремий закон для лотерей”.

«Українська національна лотерея» була заснована того ж 1997 року.

Перевірка офісів компанії дала ще одну цікаву знахідку. «Українська національна лотерея» в Києві має декілька офісів. Один з них – на Сковороди, 19. Інший – на Спаській, 30. Знаєте, хто ще «живе» за цими адресами? На Сковороди – головний український офіс «Філіпп Морріс Інтернешнл» – світовий гігант сигаретного ринку. На Спаській, 30а – інший гігант – «Japan Tobacco International».

Що каже сам Терьохін? В коментарі «Свідомо» депутат заявив – лобістами є якраз ті, хто запропонував «охматдитський» проект: «Ви читали мій законопроект? Якщо читали, то помітили – я пропоную підняти акцизи на всі види алкоголю. І це правильно. А той законопроект спрямований зовсім не на допомогу лікарні».

 

До теми

 

Символічна знахідка

Розкопки в світі лобістів поганих звичок виявили ще один символічний зв’язок. У тому самому парламентському комітеті з питань податкової та митної політики завідує секретаріатом Сергій Шоломіцький. До речі, і завідував у часи прем’єрства Юлії Тимошенко, коли цей комітет очолював Терьохін.

Так ось, за допомогою соціальної мережі LinkedIn, де роботодавці шукають працівників, а працівники – роботу, ми з’ясували, що донька Шоломіцького Катерина працювала, як мінімум, у двох тютюнових компаніях.  Зокрема, у 2007-му вона стала менеджером з корпоративних справ і з питань регулювання у тій самій «Japan Tobacco International». З серпня 2011 перевелася в офіс компанії у Женеві.

Пан Шоломіцький підтвердив, що Катерина – його донька.

 

 

Максим ОПАНАСЕНКО,

бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,

для «Галицького кореспондента»

 

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!