• Їжа і комуналка: на що витрачає гроші українська сім’я (Інфографіка)

  • Абсолютна більшість витрат українців (понад 70%) іде на купівлю їжі та оплату комунальних послуг. А це означає, що у всьому іншому доводиться суттєво собі відмовляти.

    24 канал проаналізував, як розподіляються витрати середньостатистичного українця.

    То на що ж іде найбільше грошей?

    За даними Держстату за перші 9 місяців 2017 року, 48,4% витрат українців припадало на продукти харчування та безалкогольні напої. На другому місці – витрати на житло і оплату комуналки (16,7%). На третьому (7%) – різні неспоживчі витрати, такі як допомога родичам, вклади в банки, ремонт житла тощо. Ще 12% припадає на купівлю одягу та взуття, охорону здоров’я та проїзд у транспорті.

    Українці не мають з чого відкладати на відпочинок та предмети побуту

    А на такі речі, як освіта або відпочинок, припадає менше 2% витрат українців!

    Щодо їжі, то найбільше грошей українців іде на молочні продукти та яйця, овочі і хліб.

    Чому це важливо?

    Ці цифри добре показують, що українцям вистачає грошей, грубо кажучи, лише на виживання – щоб прогодувати сім’ю і не залишити її на вулиці. І це велика проблема. Про такі важливі речі, як щорічний відпочинок, саморозвиток чи купівлю речей, потрібних у побуті, більшість українців навіть не мріють. Бо відкладати просто немає з чого.

  • І не тому, що багато їдять, як колись казав міністр соцполітики Андрій Рева, а тому що рівень зарплати в Україні просто не дозволяє змінити стан речей. В середньому сукупні витрати українця за перші 9 місяців 2017 року становили 6903 гривень на місяць. При цьому середня зарплата за цей період становила 6848 гривень. А це значить, що українці витрачали навіть трохи більше, ніж заробляли.

    Оскільки сума витрат і доходів українців майже однакова, то витрати на їжу становлять майже 50% і від доходів. Для порівняння: жителі Великобританії витрачають на харчування 8,1% доходів, поляки – 16,5%.

    Тож владі треба дуже добре попрацювати над тим, щоб покращити економічну ситуацію в країні, аби люди не виїжджали за кордон, шукаючи кращого життя. В іншому випадку є дієвий спосіб – демократичні вибори. Як сказав у коментарі 24 каналу екс-посол США в Росії Майкл Макфол, уряд і парламент повинні відповідати за свої дії. “І вибори – це якраз хороша нагода: давайте вирішимо, що ви робите, якщо ви нічого не робите – час піти”, – зазначив експерт.

    Чому так сталося?

    Причини такої ситуації є як мінімум дві. По-перше, рівень зарплати в Україні в рази менший за середньоєвропейський. У 2017-му році 24 канал порівнював середню зарплату в Україні та інших європейських країнах (для зручності ми перевели всі цифри у гривні за тодішнім курсом). Наша країна у списку була остання (!) із розміром зарплати 7339 гривень (станом на липень). На другому місці із суттєвим відривом була Болгарія (12 736 гривень), а зарплата в наших сусідів Угорщині, Польщі та Словаччині становила від 19,5 до 23,6 тисяч гривень. Що вже згадувати про лідерів рейтингу – Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн, де зарплата становила від 106 до 170 тисяч гривень!

    Тому й складається така ситуація, що попри те, що ціни на продукти та послуги в інших європейських країнах і вищі, ніж у нас, ці витрати для європейців становлять значно менший відсоток від зарплати, ніж в Україні.

    По-друге, шалений ріст цін. У 2017 році Україна потрапила у двадцятку країн світу із найвищим рівнем інфляції. Нагадаємо, у 2017 році рівень інфляції в Україні становив 13,7% (хоча прогноз НБУ був на рівні 8%). У країнах Європи ця цифра коливається в межах 1-3%. А в Ірландії, наприклад, інфляція взагалі становила 0,4%.

    АВТОР: Соломія Ніколайчук

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    «СОРОКА, ЯКА НЕ МОЖЕ ВТОРОПАТИ, ЩО РОБИТЬ ЩУКА»

    Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи