На Прикарпатті взялися вивчати, як на свинокомплексах ТзОВ «Гудвеллі Україна» дотримуються екологічних та соціальних вимог. Перевірку проводять незалежний аудитор і представники Офісу радника з дотримання вимог омбудсмена Міжнародної фінансової корпорації. Наразі комісія вже має декілька зауважень.

 

Скарга в МФК

Нещодавно на Івано-Франківщину завітали представники Офісу радника з дотримання вимог омбудсмена МФК Серж Сельван та Абісола Казім. Вони приїхали зі США та разом з незалежним аудитором Оксаною Волоско-Демків, а також представниками ГО «Екодія» перевіряють компанію «Гудвеллі Україна» (колишня назва «Даноша»).

Як відомо, люди часто скаржаться на діяльність цієї компанії. У нашій області вона має ферми в Галицькому та Калуському районах. Однак мешканці села Сівка-Войнилівська, що на Калущині – одні з небагатьох, які зайшли значно дальше простих розмов. Вони звернулися зі скаргами до Міжнародної фінансової корпорації. Це одна з п’яти інституцій групи Світового банку, що надає «Гудвеллі» кредити. У свою чергу, компанія має дотримуватися соціальних та екологічних вимог.

Минулого року на Прикарпаття вже приїжджали представники офісу омбудсмена. Вислухавши скарги людей, вивчали, чи мають вони підґрунтя. Зрозумівши, що звернення небезпідставні, американці тепер приїхали знову, щоб провести незалежне розслідування.

Дослідницький аналітик Абісола Казім розповідає, що після минулорічних відвідин вони зрозуміли, що треба прискіпливіше подивитися на ті соціальні та екологічні проблеми, про які говорить громада. Тож тепер комісія проводить зустрічі з мешканцями сіл, місцевою владою, представниками компанії та інших структур, щоб детальніше все вивчити.

Старший спеціаліст з питань відповідності Серж Сельван додає, що зараз вони намагаються зібрати якнайбільше інформації. У вересні підготують внутрішній звіт, а до кінця року – фінальний. Після цього МФК матиме час відповісти на нього, а потім обидва звіти подадуть на розгляд президента Світового банку.

22 серпня команда зустрілася з представниками влади Сівки-Войнилівської, громади та компанії.

 

Проблем багато

Мешканці села розповідають, що ферми «Гудвеллі» розташовані в сусідньому селі Лука. Однак на їхній території є лагуни – гноєсховища. До того ж їхніми дорогами в селі їздять вантажівки компанії. Та й через поля мешканців села вона проклала собі дорогу. Спершу дорога була завширшки у декілька метрів, а тепер в деяких місцях сягає і до 20-ти.

Член виконавчого комітету Михайло Калиш стверджує, що покращень після минулорічних відвідин з боку «Гудвеллі» немає. Коли у 2005 році компанія почала будувати ферми, то обіцяла робочі місця для місцевих і тісну співпрацю з владою. Але не виконала ні того, ні іншого. З села нікого на роботу не беруть, бо вони начебто можуть занести якісь хвороби. Договір про співпрацю з сільрадою так і не уклали. А на орендованих землях сіють рослини, які виснажують ґрунт: соняшник, кукурудзу, ріпак.

Ще одна проблема пов’язана з гноївкою. Пан Михайло каже, що хоч компанія і спорудила гноєсховища, але вони переповнюються і виливаються у потоки, а ті впадають в Дністер.

«Найстрашніше, що вони цими гноївками забруднили людям криниці. Ми не маємо чистої води. Вони собі пробурили свердловини, щоб купати і напувати тварин, опустили таким чином рівень ґрунтових вод, і в криниці пропадає вода. Село бідне, люди не мають грошей, щоб поглибити криниці чи вибити нові. Та й то немає гарантії, що вода буде без запаху і взагалі буде», – наголошує член виконкому.

Також мешканців бентежить утилізація відходів. Вони кажуть, що скоро скелетами тварин, напевно, будуть всіяні і села, бо в лісах, ярах та полях їх вже багато. Однак коли представники делегації попросили докази, то люди не змогли їх надати.

«Мені здається, що «Даноша» думає, що це не вони у нас приймаки, а ми у них, а вони тут – господарі. Їх треба поставити на місце, щоб зрозуміли, що вони в гостях, – продовжує чоловік. – Ми – люди терпеливі, але наша історія багата на повстання. Можемо постояти за себе радикальнішими методами».

 

Терпець вривається

Мешканка Сівки-Войнилівської Ольга Франів також не помітила ніяких змін з боку «Гудвеллі». Каже, що вони далі забруднюють повітря, ґрунт та воду. У березні в селі зробили аналіз води, і його результати невтішні. «Ми купаємося і п’ємо одну хімію. Аналіз страшний. Свіжого гною настільки багато, що очисні споруди не можуть очистити його і він виливається та йде в ґрунт і Дністер», – розповідає жінка.

Також вона зазначає, що колись у потоці Буркач, який впадає в Дністер, водилася риба, плавали гуски і качки, а також частенько пила воду корова. Однак після того, як компанія почала скидати туди стоки, риба загинула, а птиця і корова навіть не підходять.

Пані Ольга висловлює занепокоєння щодо наміру «Гудвеллі» розширити ферму та збільшити поголів’я свиней в Луці. Мовляв, зараз тут є 23 тисячі тварин і  використовується близько 500 кубометрів води на день. А якщо ж ферма братиме її ще більше, то є ризик, що мешканцям нічого не залишиться.

«У нас не було дороги, ми перекрили її – і роблять. Тому підемо й перекриємо вихід свиней на машину. Вони дістануть збитки і будуть з нами рахуватися. Наш терпець вривається», – наголосила Ольга Франів.

 

Страждає здоров’я

Працівниця сільської амбулаторії Надія Палагній стверджує, що як тільки «Гудвеллі» кропить поля, то під кабінетами одразу ж збирається черга хворих. Спершу медики дивувалися такому раптовому спалаху хвороб, а потім зрозуміли, що вони мають зв’язок з хімікатами. Жінка додає, що люди не знають, чим саме кроплять поля, та й навіть про сам факт кроплення їх не повідомляють.

«Ми повинні боротися за чисте повітря. Хочемо, щоб «Даноша» дотримувалася екологічних вимог. Вона адаптувалася до нашої корупційної влади, знає, кому занести гроші, і робить, що хоче. Нас дуже турбує екологія і понищені дороги. Ввечері неможливо відкрити вікно, бо сморід», – обурюється медик.

Пані Надія запевняє, що може підтвердити слова про спалахи захворювань, оскільки все це внесено в журнал амбулаторного обліку. А сімейний лікар Руслана Мацешек додає, що здебільшого люди мають легеневі патології, алергії та шлунково-кишкові хвороби.

 

Вимоги мешканців

Член ініціативної групи Марія Антонів вручила комісії звернення від імені громади. Вона повідомила, що для потреб свинокомплексу видобувають 478 кубометрів води на день, і заявила, що, згідно з нормами, цей об’єм мав би бути більш як удвічі меншим.

«Вода в першу чергу для свиней, а люди надприбутків не дають, тому нехай виживають, як хочуть… Наші криниці наповнювалися водою з потоків, які знаходяться в тому місці, де є шість свердловин глибиною до 25 м», – пояснила вона.

Вирішення проблеми з питною водою мешканці вбачають у побудові водогону з аналізом попередніх запасів води або закриттям свердловин. Також вони звертають увагу на утилізацію гноївки, яка призводить до забруднення ґрунту та води. Мовляв, з території свинокомплексу прокладений шланг, по якому рідка фракція йде на людські поля.

В межах розслідування жителі просять провести аналізи води, ґрунту та повітря, перевірити відповідність робочого проекту реальним об’єктам, наявність документів тощо. Аналізи вони просять зробити у столичному Науковому центрі превентивної токсикології харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя, бо не довіряють франківським та львівським лабораторіям.

Викликає занепокоєння в них і утилізація відходів, адже при транспортуванні туш на вулицях стоїть страшенний сморід. «МФК мають зробити аналіз і переконатися, що порушені всі їхні стандарти, і спільно з офісом омбудсмена вжити заходів щодо усунення порушень. При відсутності контролю за використанням кредитів компанією, ці кошти нас повільно вбивають. Не може бути й мови про розширення ферми та встановлення утилізатора для спалювання свиней в тому місці, де він запланований», – наголосила активістка.

Марія Антонів підкреслює, що Україна не може бути полігоном для брудних європейських технологій. Мовляв, м’ясо кудись відправляють, а гній залишається на людських полях. Відтак європейський інвестор спонукає владу до корупції, утворюється корупційна змичка.

Ще однією проблемою є земельні паї. Деякі мешканці стверджують, що компанія самовільно захопила їхні землі у 2005-2012 роках і не виплачує жодних коштів. Серж Сельван пояснив, що МФК почала кредитувати компанію лише з 2013 року, а тому вони не можуть вирішувати проблеми, які були до того.

«Все, що було до 2013 року, не є частиною нашої роботи. Ми бачили 90 скарг щодо оренди землі, але лише 9-10 потрапляють під наш період. Ми не чекали, що приїдемо і не знайдемо проблем. Але сподіваємося, що розмова МФК і компанії спрямована на те, щоб виправити помилки», – пояснив старший спеціаліст з питань відповідності.

Він запевнив, що буде вимагати від МФК належно здійснювати нагляд за компанією. Однак такі відповіді зовсім не задовольнили людей. «З чим ви до нас приїхали? Поговорити знову? Нас це не влаштовує. Ми хочемо, щоб ви щось зробили нарешті і допомогли нам. Ви приїжджаєте, а результатів нема», – обурилися вони.

Серж Сельван ще раз наголосив, що проводить з командою розслідування. Тобто вони не можуть почистити криниці чи зупинити гноївку, а можуть записувати у звіт лише факти.

 Зауваження експерта

Незалежний експерт Оксана Волоско-Демків розповіла, що зараз працює над тим, щоб перевірити скарги щодо водопостачання, забруднення, неприємних запахів, транспортування туш тварин, обробітку земель, гноївки тощо. Результати перевірки подадуть у фінальний звіт, який буде вміщати рекомендації, щоб оптимізувати роботу компанії та зняти напругу в комунікації з місцевим населенням.

Експерт запевнила, що комісія вірить лише фактам, документам та побаченому на власні очі. За час роботи вони вже провели кілька зустрічей. Зокрема, зустрілися з представниками екологічної інспекції. З’ясувалося, що її вже три роки не допускають до обстеження об’єктів «Гудвеллі».

«Звісно, що набагато краще було б, якби інспекція більш-менш перевіряла все і запобігала таким речам, як аварійні виливи гноївки. Ми робимо зауваження, що недопуск контролюючих органів до перевірки не має бути звичною практикою», – наголосила пані Оксана.

Також комісія спілкувалася з представниками Дністровського басейнового водного управління. Вони запевнили, що вода в криницях впала по всій території області на півтора метра. Спілкувалась комісія і з співробітниками Держпродспоживслужби, яка відбирає на аналізи проби моніторингових свердловин біля гноєсховищ та проби повітря. Вони дійшли висновку, що цього недостатньо і варто в незалежній лабораторії зробити аналізи води, ґрунту й повітря. Разом з тим від зустрічі з комісією відмовилися в ОДА.

Оксана Волоско-Демків зазначила, що компанія має інформувати людей про обприскування полів не одним оголошенням у селі – мешканці мають знати, коли, чим і в яких умовах воно здійснюється.

«Тому, якщо ми чуємо такі речі, про які зараз розказують люди, це означає, що так не повинно бути, і ми на це звертаємо увагу. Якщо міряють повітря, чому не залучити людей до цього? Треба просто перед тим проінформувати. Я вважаю, що це правильно і так повинно бути. Наше завдання тут – зіставити всі факти. Сказати, що є і чого немає, запропонувати, що можна зробити. Ми працюємо майже як детективи: намагаємося зрозуміти, що робиться, де правда, що має під собою підстави, а що ні», – додала експерт.

Також вона відзначила, що є претензії до того, як утилізують туші мертвих тварин. «Гудвеллі» наймає фірму, яка везе їх аж за 350 км у Вінницьку область. До того часу вони зберігаються в закритих контейнерах. Такий спосіб перевезення не суперечить українському законодавству. Втім комісія рекомендуватиме, щоб туші зберігалися у холодильних камерах, що відповідає міжнародним практикам. «Це ненормально. Ми пишемо їм рекомендації, щоб вони знайшли підрядника і перевозили туші герметично. Ми хочемо, щоб запаху не було», – додала пані Оксана.

Поспілкуватися з представниками компанії «Гудвеллі Україна» нам не вдалося. Секретар приймальні Наталія Дикун повідомила, що піар-менеджер у відпустці, і порадила звертатися з інформаційним запитом, що ми й зробили.

Наталя ДЕРКЕВИЧ