На території Івано-Франківська та області немає жодного підприємства з ліцензією на знешкодження чи переробку решток тварин і біологічних відходів, які продукуються в медицині під час видалення внутрішніх органів та пологах. Відтак підприємства, що у своїй діяльності мають справу з біовідходами, возять їх для утилізації за сотні кілометрів.

Затратний шлях

Утилізація медичних біологічних відходів повинна здійснюватися або шляхом захоронення у відведених місцях на кладовищах, або шляхом спалювання у крематоріях, розповідає голова комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Івано-Франківської облради Манолій Піцуряк.

Спалювання планувалося робити на базі Коломийського ветсанзаводу, питання порушувалося на сесії облради, але донині не вирішене. Медичні біологічні відходи концентруються в обласній клінічній лікарні. Там є морозильні камери, де вони накопичуються, а потім їх вивозять на утилізацію до Львова.

«Це доволі невигідно. У деяких районах відходи захоронюють на цвинтарях. Саме ж вирішення проблеми впирається в кошти. Крім того, повинна бути співпраця з громадами. Обладнання для утилізації треба встановлювати на територіях, віддалених від населених пунктів, щоб не було спротиву людей, нарікання на неприємний запах, викиди і шкоду для здоров’я. Це недешево, точну суму назвати не можу. Фінансування його можливе за рахунок коштів з державного бюджету або шляхом співфінансування з обласного та державного бюджетів», – каже пан Піцуряк.

«Ми здаємо відходи у міру накопичення, – розповідає заступник головного лікаря з економічних питань Івано-Франківського міського пологового будинку Євген Біневський. – Щодня вивозимо їх в обласну клінічну лікарню, там у нас є контейнери. Коли вони наповнюються, телефонуємо у львівську компанію, яка має відповідні дозвільні документи і займається їхньою утилізацією. Минулого року це було два рази. Вартість приблизно 20 гривень за кілограм із врахуванням транспортних витрат, нам виписують рахунок, усе це офіційно. Це доволі затратно, але ми змушені це робити – ні знищити, ні закопати відходи ми не можемо».

Медичні відходи, зокрема й біологічні, з більшості лікувальних установ Івано-Франківської області утилізують на підприємстві «Екологічні переробні технології» («ER-tec»), потужності якої зосереджені на Львівщині. Тут знешкоджують відходи ІІ-ІV класу небезпеки, їх спалюють в печі-інсинераторі. Ціна за таку послугу залежить від того, чи представники підприємства самі їдуть за відходами, чи їм їх привозять. Із ПДВ це 20-30 грн. за кілограм.

Діяльність зі знешкодження медичних відходів проводиться лише відповідно до ліцензії, яку видає Міністерство екології та природних ресурсів. Окрім того, слід також мати дозвіл на викиди та інші документи, необхідні для здійснення такої діяльності.

Представник компанії «ER-tec» розповів, що підприємства, які займаються утилізацією ветеринарних відходів, не мають дозволу утилізувати медичні відходи. Це все зазначено в ліцензії. Окрім того, не всі технології дозволяють утилізувати відходи з медичних установ. Частіше за все ветеринарні відходи утилізовують найпримітивнішим чином – спалюють їх у доменних печах.

Відходи – в доходи

На міському сміттєзвалищі у Рибному приймати біологічні відходи заборонено.

«У нас є ще один вид діяльності – вилов і стерилізація безпритульних тварин. Ми також підбираємо загиблих тварин, умертвляємо агресивних собак. Для зберігання рештків у нас є спеціальний холодильник. Укладений договір з Тернопільським ветсанзаводом, раз у 3-4 місяці туші забираємо і відвозимо туди», – розповідає директор КП «Полігон ТПВ» Юрій Мороз.

Возити до Тернополя біологічні відходи доволі проблематично. Не кожен водій згодиться взяти у своє авто трупи собак, відтак постає проблема з транспортом. Крім того, це далеко. Раніше возили на Коломийщину, але наразі там завод закритий.

Раніше, до 2014 року, утилізацію відходів тваринництва здійснював «Коломийський ветсанзавод», розміщений у селі Годи-Добровідка. Після Революції гідності його діяльність припинилася, оскільки жителі довколишніх населених пунктів виступили проти через шкідливі викиди у довкілля.

«Я безпосередньо займався цією проблемою, – розповідає в. о. начальника ГУ Держспоживслужби України в області Роман Гурський. – Люди висунули умову: поки не відбудеться повна модернізація заводу, до того часу він не працюватиме. Наразі завод перебуває у державній власності. Минулого року порушували питання про передачу цих підприємств із державної у приватну власність, адже прибутків вони не приносять і утримувати їх нераціонально. Щоб було майбутнє, має прийти інвестор».

За його словами, напрямок переробки сміття та утилізації біологічних відходів дуже перспективний. Але жоден інвестор не прийде і не вкладе кошти у державну власність. Наразі литовська компанія, готова розпочати будівництво заводу для утилізації відходів, звернулася із листом до місцевої влади.

«Вони готові вкласти інвестиції, від місцевих органів влади просять виділити земельну ділянку. І не має значення, де саме він буде розміщений. Ідеальним варіантом стало б будівництво на базі заводу на Коломийщині. Попередній розвалити, а збудувати новий, сучасний завод за європейськими стандартами. Це було б зручно, адже там уже підведені необхідні комунікації», – вважає Гурський.

Поки що великі підприємства, які займаються розведенням тварин, укладають договори та вивозять туші на Тульчинський, Тернопільський, Шепетівський ветсанзаводи. А малі підприємства, які не мають достатньо ресурсів, закопують рештки у землю.

«Якщо сесія облради все ж прийме рішення з цього питання і завод для утилізації буде збудовано, це стане позитивним для довкілля. І собівартість продукції виробників знизиться. Адже іноді відстань до підприємств, які займаються утилізацією, перевищує 500 км», – підсумовує пан Гурський.

Ірина ФЕДОЛЯК