Нахабні гості

Нахабні гості

Ми лише тимчасові гості на планеті Земля, а поводимось, як господарі. Та не тільки ми гості, але й птахи, звірі, риби – все живе. Бобер валить дерева для будівництва дамби, вибираючи найбільш хворі і старі. Людина валить усі підряд, і не для того, щоб вижити, а найчастіше – щоб нажитися. Птахи знищують комах, які псують деревину. Людина ж знищує пт Докладніше >>

Дівчинка з очима полоненого

Дівчинка з очима полоненого

Дивлюся на Анюточку… Їй майже три роки. А вона ще ніколи не бачила тата. Тата, який захищав Батьківщину і тепер усіма забутий у полоні. Я вглядаюся в ці маленькі оченятка… Вони, сповнені надії, вдивляються в мої, наче намагаючись знайти у мені рідну людину, рідного тата. Тата, якого вона бачила тільки на фото. Анютка не знає і не розуміє, але ду Докладніше >>

Атеїзм, що помер у Франківську

Атеїзм, що помер у Франківську

Останнім часом я все частіше звертаюся до Бога. Не йдучи в церкву, не вголос, а подумки. Проїжджаючи повз різні релігійні об’єкти, яких раніше не помічав, нерідко зупиняюся, щоб роздивитись, залюбки читаю статті про Бога. Хоча ще донедавна називав себе атеїстом, ставився агресивно до людей, які намагалися розповісти про релігію, церкву чи Бога. Докладніше >>

Як я від війни сховався, або Шланг російського виробництва

Як я від війни сховався, або Шланг російського виробництва

- Шановний! Ви будете брати? – мої роздуми обірвав голос жіночки років 45. Стоячи біля полиці із запчастинами до пральної машинки, я загородив місце, де висіли шланги. Привітний консультант мене ще відразу попередив, що інші шланги розібрали, залишилися тільки російські. Я чітко для себе вирішив не брати, адже тоді навіщо і за що я воював, зарад Докладніше >>