Хіхі у Франківську: Чому дівчина з Південної Кореї залишила валізу на іншому кінці світу

Так не буває, щоб дівчина зі Східної Азії просто посеред світу передумала повертатися додому. Чи буває? В Івано-Франківську гостює мандрівниця з Південної Кореї. Хіджонг Квон – з Південної Кореї, їй – 24. Майже рік тому дівчина вперше вийшла з батьківської квартири в передмісті Сеула з валізою на коліщатах, плануючи повернутися за два місяці з «оновленою головою» і знову пірнути в шалений неспинний ритм реалій Східної Азії, важко цілодобово працювати, не думаючи про сім’ю, дітей чи навіть не маючи часу на стосунки. Через три місяці Хіхі (так спрощено назвали її в Туреччині) залишила валізу в Стамбулі, а далі почала автостопити і зупинятися у каучсерферів. Докладніше >>

Більше не товстуни

Днями у світі відзначали День шоколаду. А хто зловживає солодощами, ризикує розповніти. Як-от і сталося з героями цієї статті. Колись вага власного тіла їх насторожувала, нерідко дратувала, а іноді навіть лякала. Однак їм вдалося не лише схуднути, але й змінити стиль життя і навіть мислення. Дієтологи кажуть, що часто найкращою мотивацією для схуднення стає якась хвороба. А психосоматологи додають: нерідко справжня причина надмірної ваги криється в неусвідомленій образі. Докладніше >>

Слідами відомих батьків

Чимало нащадків успадковують не тільки риси характеру батьків, але й їхнє ремесло. «Галицький кореспондент» поспілкувався із дітьми відомих франківців про те, чи вважають вони себе тінню відомих батьків і чи хотіли б їх переплюнути. Докладніше >>

Відпочити можна вдома

Літо розпочалося, відпочинок близько. Тисячі людей збираються у відпустку, щоб поїхати кудись подалі від метушливого міста. Але добре відпочити і розважитися можна і в Івано-Франківську. Де саме – дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>

Місце, де живуть чотирилапі друзі

У притулках для тварин на Прикарпатті живуть сотні собак. Історія кожного утриманця – особлива. Над кимось вдома знущались, тримали на прив’язі й не годували, когось вважали своєю живою іграшкою, іншого просто викинули на вулицю, а дехто там вже й народився. Усіх цих безпритульних тварин під одним дахом зібрала благодійна організація «Дім Сірка». Наразі у калуському притулку перебуває близько 300 тварин, у микитинецькому – ще 320. Докладніше >>

Одружитися за 24 години: чи варто поспішати?

Якщо пара вирішує офіційно стати чоловіком і дружиною – мусить чекати щонайменше місяць. Таку умову ставить РАЦС. Винятки можливі лише тоді, коли сім’я чекає поповнення, хтось із наречених їде воювати чи має загрозу для життя. Віднедавна з’явилася ще одна можливість терміново оформити одруження – проект «Шлюб за добу». Як одружитися в Івано-Франківську за 24 години і чи не руйнуються швидше такі поспішні шлюби, дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>

Слідами старої залізниці

Громадські активісти на Тлумаччині провели легкоатлетичний пробіг залишками занедбаного залізничного шляху, прокладеного ще австрійцями. Таким чином вони закликають владу знайти можливість реанімувати стару залізницю для потреб туристів та паломників. Докладніше >>

Гуртом і вівці легше пасти

Гуцульські ватаги з трьох областей об’єдналися, щоб спільно працювати у сфері половинного господарства. Перше урочисте засідання громадської організації «Асоціація ватагів та виробників сільськогосподарської продукції на полонинах Карпат» відбулося у Центрі етнокультурного туризму в селі Микуличин на Яремчанщині. Головував на зборах, на які з’їхалися гості з гірських районів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, місцевий історик та етнограф Юрій Боберський. Докладніше >>

Івано-Франківську – 357

Святкування Дня міста запам’яталось значним розмахом, традиційними фестивалями та новими ідеями. Офіційні події, фестивалі “Карпатський простір” та “Свято Ковалів”, рекордний велопробіг – поглянути було на що. Докладніше >>

Жити у Франківську

Активні жителі Івано-Франківська розповідають, чому одного разу вони вирішили переїхати саме до цього міста. Добра енергетика, але забагато показухи. Красива архітектура, але дратують затори на Пасічній. Ресторани зі смачною їжею, але занадто часто святкують. В автобусах хрестяться, а на вокзалі багато ромів. І взагалі – якщо франківець каже «так», це далеко не завжди означає саме «так». Докладніше >>

Хвостики теж в армії

Вуглик, Бадді, Комбат, Сєпар, Чупакабра, Рапіра, Муха…. Якби тварини могли говорити… На фронті вони відчувають небезпеку найпершими і цим не раз рятували вояків. Але не тільки цим – скільки чотирилапих підірвалися на розтяжках, взявши смертельний удар на себе! Також тварини на передовій дають бійцям ще дещо дуже важливе – затишок і любов, які нагадують про дім. Докладніше >>

У гори – наосліп

У мережі гуляє інтерактивна мапа колиб, кошар і туристичних притулків в українських Карпатах, де турист може заночувати або перечекати негоду. Але декотрі досвідчені мандрівники б’ють на сполох. Вони переконують: у карті купа помилок і недопрацювань, її треба негайно або видалити, або повністю переробити, інакше не один турист може втрапити у біду. Докладніше >>

Ігри розуму

Як поєднати приємне з корисним? Розслабитися після напруженого робочого дня, здобути нові знання та отримати порцію азарту? І все це – без зайвих зусиль? На ці питання є лише одна відповідь: ігри розуму, або ж ігри інтелекту. В Івано-Франківську цей вид дозвілля, чи то пак вид спорту, за останній рік набув шаленої популярності. Найбільший попит мають пабні вікторини, або ж пабквізи. Та не забувають франківці і про старе добре «Що? Де? Коли?». «Галицький кореспондент» розповідає про різноманіття інтелектуального спорту в Івано-Франківську. Докладніше >>

Отаман козацької чайки Роман РОСЬ: “Румунам сподобалися наші гармати”

Морські походи сучасних козаків розпочалися ще в буремних дев’яностих, коли у Львові було збудовано за оригінальними кресленнями 17-го століття першу козацьку чайку “Пресвята Покрова”. Відтоді відновлене історичне українське військове судно, яке, як і в давнину, споряджене гарматами та укомплектоване відчайдушними мандрівниками, пройшло безліч морських миль від Грузії до Британії, салютуючи залпами біля гостинних берегів. Докладніше >>

Заміж за грека: Романтика, народжена на острові

Жінки, які мріють одружитися з греком, мають знати собі ціну. В цьому переконує 36-річна франківчанка Олександра Цюпек, яка вже давно живе в Салоніках. Тепер вона розуміє, чому в цій країні така популярна професія бухгалтера, майже ніде не користуються газом, а весілля і хрестини відзначають в один день. Загалом жінка призвичаїлася до місцевого менталітету – греки відпочивають багато і люблять святкувати, навіть про скрутні часи вони говорять легко і неспішно, попиваючи каву десь на сонячній терасі. Докладніше >>

В гостях у хімба: Один день з унікальним племенем Намібії

Представники племені хімба дуже не люблять, коли туристи хочуть фотографуватися з ними, наче з мавпами. Так, вони особливі, але ж дикунами себе не вважають – лише дотримуються традицій своїх предків: дівчатка стають жінками, коли їм вибивають чотири зуби й потім припалюють розпеченим залізом, хлопчик вважається дорослим, коли вполює свого першого звіра, чоловіки обмінюють корови на дружин, їдять м’ясо, сушене на деревах, до школи віддають лише нездібних пастухів, а ще вони майже не хворіють, хіба іноді на малярію. Докладніше >>

Відкриття Європи

Надія Андращук – корінна гуцулка з туристичного осередку на Прикарпатті – села Микуличин. Дівчині – 25 років, вона побувала у понад 10-ти країнах світу, володіє п’ятьма мовами й зупинятися на цьому не планує. Останніх сім років Надія фактично прожила за кордоном, більшу частину часу – у Польщі. Ця історія про захопливі мандрівки, які демонструють, як сміливість та бажання рухатися вперед допомагають пізнавати світ та самого себе. Докладніше >>

Заміж за американця: Вчитися бути щасливою ніколи не пізно

32-річна франківчанка Ольга Улріч (Возняк) переконана: якби поєднати Україну і США, вийшла б ідеальна держава. Українці – гостинні і душевні, а американці дотримуються правил і вміють бути щасливими. Особливо жінки. Ольга живе на іншому континенті вже кілька років, але встигла чітко засвоїти важливу річ: не можна судити людей за їхнім зовнішнім виглядом, особливо у США. І ще навчилася не узагальнювати Докладніше >>

1943 ТРЕМБІТА: на згадку про повстанців

За селом Суходіл Рожнятівського району місцеві збудували дерев’яну капличку. Місце, яке для неї обрали, можна назвати «секретним», адже 75 років тому тут діяла повстанська школа УНС «Трембіта», про яку на той час знали лише одиниці. Повстанці залишили на згадку про себе лише одне слово, викарбуване на камені. Нині це місце знайти також непросто, але, потрапивши сюди, кажуть місцеві, можна з полонини півсвіту побачити. «Галицький кореспондент» вирушив на пошуки. Докладніше >>

Заміж за португальця, або Чому їхні чоловіки готові на руках носити українок

Чим жінка вередливіша, тим частіше її носять на руках – перевірено на півторарічному сімейному досвіді франківчанки Ірини Ремик та її португальського обранця Нелсона. Дівчина їхала в Португалію просто відпочити на узбережжі, але так сталося, що в Україну більше не повернулася. За шість років вона вже звикла до улюбленого океану, привітних людей, культу дітей і футболу, смачної португальської кухні та чепурних бабусь із макіяжем і масивними кольоровими бусами, які щоранку читають газети в кав’ярнях. Докладніше >>