Хвостики теж в армії

Вуглик, Бадді, Комбат, Сєпар, Чупакабра, Рапіра, Муха…. Якби тварини могли говорити… На фронті вони відчувають небезпеку найпершими і цим не раз рятували вояків. Але не тільки цим – скільки чотирилапих підірвалися на розтяжках, взявши смертельний удар на себе! Також тварини на передовій дають бійцям ще дещо дуже важливе – затишок і любов, які нагадують про дім. Докладніше >>

У гори – наосліп

У мережі гуляє інтерактивна мапа колиб, кошар і туристичних притулків в українських Карпатах, де турист може заночувати або перечекати негоду. Але декотрі досвідчені мандрівники б’ють на сполох. Вони переконують: у карті купа помилок і недопрацювань, її треба негайно або видалити, або повністю переробити, інакше не один турист може втрапити у біду. Докладніше >>

Ігри розуму

Як поєднати приємне з корисним? Розслабитися після напруженого робочого дня, здобути нові знання та отримати порцію азарту? І все це – без зайвих зусиль? На ці питання є лише одна відповідь: ігри розуму, або ж ігри інтелекту. В Івано-Франківську цей вид дозвілля, чи то пак вид спорту, за останній рік набув шаленої популярності. Найбільший попит мають пабні вікторини, або ж пабквізи. Та не забувають франківці і про старе добре «Що? Де? Коли?». «Галицький кореспондент» розповідає про різноманіття інтелектуального спорту в Івано-Франківську. Докладніше >>

Отаман козацької чайки Роман РОСЬ: “Румунам сподобалися наші гармати”

Морські походи сучасних козаків розпочалися ще в буремних дев’яностих, коли у Львові було збудовано за оригінальними кресленнями 17-го століття першу козацьку чайку “Пресвята Покрова”. Відтоді відновлене історичне українське військове судно, яке, як і в давнину, споряджене гарматами та укомплектоване відчайдушними мандрівниками, пройшло безліч морських миль від Грузії до Британії, салютуючи залпами біля гостинних берегів. Докладніше >>

Заміж за грека: Романтика, народжена на острові

Жінки, які мріють одружитися з греком, мають знати собі ціну. В цьому переконує 36-річна франківчанка Олександра Цюпек, яка вже давно живе в Салоніках. Тепер вона розуміє, чому в цій країні така популярна професія бухгалтера, майже ніде не користуються газом, а весілля і хрестини відзначають в один день. Загалом жінка призвичаїлася до місцевого менталітету – греки відпочивають багато і люблять святкувати, навіть про скрутні часи вони говорять легко і неспішно, попиваючи каву десь на сонячній терасі. Докладніше >>

В гостях у хімба: Один день з унікальним племенем Намібії

Представники племені хімба дуже не люблять, коли туристи хочуть фотографуватися з ними, наче з мавпами. Так, вони особливі, але ж дикунами себе не вважають – лише дотримуються традицій своїх предків: дівчатка стають жінками, коли їм вибивають чотири зуби й потім припалюють розпеченим залізом, хлопчик вважається дорослим, коли вполює свого першого звіра, чоловіки обмінюють корови на дружин, їдять м’ясо, сушене на деревах, до школи віддають лише нездібних пастухів, а ще вони майже не хворіють, хіба іноді на малярію. Докладніше >>

Відкриття Європи

Надія Андращук – корінна гуцулка з туристичного осередку на Прикарпатті – села Микуличин. Дівчині – 25 років, вона побувала у понад 10-ти країнах світу, володіє п’ятьма мовами й зупинятися на цьому не планує. Останніх сім років Надія фактично прожила за кордоном, більшу частину часу – у Польщі. Ця історія про захопливі мандрівки, які демонструють, як сміливість та бажання рухатися вперед допомагають пізнавати світ та самого себе. Докладніше >>

Заміж за американця: Вчитися бути щасливою ніколи не пізно

32-річна франківчанка Ольга Улріч (Возняк) переконана: якби поєднати Україну і США, вийшла б ідеальна держава. Українці – гостинні і душевні, а американці дотримуються правил і вміють бути щасливими. Особливо жінки. Ольга живе на іншому континенті вже кілька років, але встигла чітко засвоїти важливу річ: не можна судити людей за їхнім зовнішнім виглядом, особливо у США. І ще навчилася не узагальнювати Докладніше >>

1943 ТРЕМБІТА: на згадку про повстанців

За селом Суходіл Рожнятівського району місцеві збудували дерев’яну капличку. Місце, яке для неї обрали, можна назвати «секретним», адже 75 років тому тут діяла повстанська школа УНС «Трембіта», про яку на той час знали лише одиниці. Повстанці залишили на згадку про себе лише одне слово, викарбуване на камені. Нині це місце знайти також непросто, але, потрапивши сюди, кажуть місцеві, можна з полонини півсвіту побачити. «Галицький кореспондент» вирушив на пошуки. Докладніше >>

Заміж за португальця, або Чому їхні чоловіки готові на руках носити українок

Чим жінка вередливіша, тим частіше її носять на руках – перевірено на півторарічному сімейному досвіді франківчанки Ірини Ремик та її португальського обранця Нелсона. Дівчина їхала в Португалію просто відпочити на узбережжі, але так сталося, що в Україну більше не повернулася. За шість років вона вже звикла до улюбленого океану, привітних людей, культу дітей і футболу, смачної португальської кухні та чепурних бабусь із макіяжем і масивними кольоровими бусами, які щоранку читають газети в кав’ярнях. Докладніше >>

Цілюща отрута

Жінка з Верховинщини лікує людей зміїною настоянкою Пані Василина розгортає товстий зошит, який завела лише кілька місяців тому, а вже більше половини списано. Тут адреси, куди вона відправляла посилки з цілющими ліками. Раз на кілька днів жінка їде на «Нову пошту», щоб переслати замовлення. Щодня вона отримує десятки дзвінків. У кожного своя біда: рак, гепатит, епілепсія, низький імунітет… До див горянка вже звикла, каже, що її ліки й справді цілющі. Розповідає, що й самі ж медики дають її адресу своїм хворим, яким нічого не допомагає. Якось приїхав 70-річний лікар з Полтави. Робив дружині операцію, вона мала пухлину. Медицина не дала Докладніше >>

Заміж за канадця, або Жінки вирішують усе

З Івано-Франківська до Канади, а звідти у Панаму. Амбітна галичанка Наталя Табанець звикла досягати всього, чого захоче: і в кар’єрі, і в коханні. У них із Ральфом геть не типова канадська сім’я, але про тамтешні стереотипи і стиль життя прикарпатка може розповідати годинами. З Наталею Табанець журналістці «ГК» ніяк не вдавалося поспілкуватися десь зо три місяці – у неї то електрики немає, то гроза насувається… Докладніше >>

Чоловік у жіночім убранні

У ньому вживаються чоловік, який має онуків і цікавиться історією Станіслава, та жінка, яка обожнює панчохи і мереживну білизну. Ще зі школи він відчуває себе жінкою. Про своє подвійне життя франківський трансвестит розповів «Галицькому кореспонденту». Краєзнавець польської громади Івано-Франківська Богдан Озарко з вигляду нічим не відрізняється від середньостатистичного 66-річного чоловіка. Докладніше >>

Незвичайні вихідні на Галич-горі

У Галичі вперше провели фестиваль історичної реконструкції. Дійство тривало два дні, протягом яких організатори намагалися вразити гостей чимось новеньким. Побували там і журналісти «Галицького кореспондента». Докладніше >>

Заміж за іспанця, або Всі справи треба вирішити до обіду

Іспанським чоловікам дуже подобаються українські жінки, але нерідко останні дають їм відкоша. Принаймні так починалася історія кохання 36-річної калушанки Людмили Брегін, яка нині живе у каталонському селі за сотню кілометрів від Барселони. Давід познайомив її з чудесною іспанською кухнею та показав, що таке сімейне щастя і повага до особистого простору. І все б чудово, ось тільки дуже бракує українських лісів. Докладніше >>

Життя на Щасливій Землі

Багато людей нині втікають із села, а вони – навпаки. «Галицький кореспондент» побував на Щасливій Землі. Принаймні так її назвали засновники – жителі поселення родових помість, що в Тисменицькому районі. Тут вирощують органічну їжу, будують екологічні хати, тут немає цигарок і алкоголю, а на кожному обійсті саджають своє родове дерево… Диваки? Можливо, для когось. Але почуваються вони дуже щасливими. Докладніше >>

День Незалежності по-франківськи: святкування та відкривання

24 серпня Івано-Франківськ, як і решта міст України, відзначив 27-му річницю від дня проголошення незалежності нашої держави. Чим же запам’ятався франківцям та гостям міста цей день? Докладніше >>

У гори – на інвалідному візку

Українські Карпати стають доступнішими для людей з особливими потребами. Підкорювачами мальовничих вершин вже другий рік поспіль стають навіть ті, хто не може самостійно ходити. Безбар’єрними гори робить команда волонтерів, яка постійно поповнюється новими людьми, та французький візок «Джульєтта», що поглинає в себе увесь спектр неймовірних емоцій і відчуттів, які дарують мандри людям з інвалідністю. Докладніше >>

Уроки виживання

Дощ, болото та дисципліна – у таких умовах два тижні курсанти з цілої України вчилися воювати та виживати. Військово-патріотичний вишкільний табір «Карпатський легіон» та всеукраїнський вишкіл УНСО зібрали на Богородчанщині сильних духом людей. «Галицький кореспондент» на декілька годин також приєднався до табору. Докладніше >>

День із небонутими, або Як “Галицький кореспондент” мало не стрибнув із парашутом

Для них вистрибнути з літака – це як вийти з маршрутки. Вони називають себе небонутими, бо вже не мислять життя без стрибків у небі. День парашутиста «Галицький кореспондент» відзначав у колі любителів цієї справи. Довелося злетіти зі скайдайверами аж над хмари і дізнатися, чому ж парашутисти так закохані у небо. А ще розвіяти найчастіше побоювання: відкриється чи не відкриється… Докладніше >>