Він мав повернутися з війни і вдруге одружитися зі своєю жінкою. Не вернувся – жінка стала вдовою. Прикарпатський військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади Ігор Денисів вивіз із поля бою не одну сотню поранених і загиблих вояків, а себе витягнути з пекла війни не зміг. У ніч перед загибеллю зателефонував дружині: «Тут дуже стріляють. Не знаю, яким вернуся додому: чи живим, чи мертвим…»
Управління освіти Богородчанської РДА придбало товари для школи за кошти залишків освітньої субвенції на суму 2,8 мільйона гривень. Депутати районної ради засумнівалися у раціональному витрачанні коштів. На початок 2019 року у Богородчанському відділі освіти з’явилися залишки освітньої субвенції за попередній рік. Сума склала понад 4,5 млн. грн. Відповідно, у березні депутати райради прийняли рішення спрямувати ці кошти на придбання товарів для шкіл.
Територія довкола будинку 31-річного мешканця міста Яремче Євгена Кузнєцова зовсім не схожа на звичайне подвір’я. Одразу біля воріт стоять контейнери для збору пляшок. Далі – невеличкий ангар, заповнений горами картону та поліетиленових пакетів, скляна тара з-під напоїв і металевий прес. Цей одружений чоловік і батько двох дітей уже два роки самотужки займається сортуванням відходів. Старенькою «Ладою» з невеличким причепом він привозить на своє обійстя сміття, яке не розкладеться у природі сотні років. За відсортовані відходи Євген виплачує винагороду, наприклад, одну скляну пляшку оцінює у 20 копійок.
7-8 вересня у Галичі відбувся другий фестиваль історичної реконструкції «Галицьке лицарство». Організатори дивували гостей свята насиченою програмою та різноманіттям локацій. Фестиваль історичної реконструкції «Галицьке лицарство» відбувається на території заповідника «Давній Галич» уже вдруге. Співорганізатор дійства Роман Кобильник, активіст громадської організації «Поступовий гурт франківців», каже, що головне завдання фестивалю – привернути увагу громадськості до славної історії колишньої столиці Галицько-Волинського князівства.
Такого прикрого першого дзвоника, як цього разу, у селі Нараївка Галицького району не було ніколи. 2 вересня учні з батьками прийшли на урочистості до рідної школи і пересвідчилися, що більшу частину вчителів звільнено з роботи. Тому старшокласники мусять їздити на навчання, скажімо, до ліцею у Більшівці, бо Нараївська ЗОШ І-ІІ ступенів Більшівцівської ОТГ стала початковою школою.
Під час проектування вулиць, спорудження житла, супермаркетів та громадських установ у нас часто забувають про потреби маломобільних груп населення. Але людям з інвалідністю і мамам з дитячими візками так само, як і всім решта, потрібно пересуватися містом. Яка тепер ситуація з доступністю на Івано-Франківщині та які перспективи в цьому напрямку, з’ясовував «Галицький кореспондент».
Деркачова Ольга
За все своє життя я не виграла жодного конкурсу. Іноді були призові місця, відзнаки, але першого місця – ніде і ніколи. Я мала неймовірну здатність усюди подаватися і пролітати. І настільки свого часу до цього звикла, що коли щось таки й отримувала, то більше дивувалася, аніж раділа. Журі, ви що? Яке третє місце чи лауреатство? Я ж мала пролетіти! Так, такий конкурсний мазохізм: подаватися, не отримувати, страждати і відчувати сатисфакцію.
Літопис Галицький
«Міський голова Руслан Марцінків заявив, що окремі чиновники мерії ухиляються від зборів резервників ЗСУ. Заступнику Олександру Левицькому він доручив переконати управлінців не уникати навчання. Про це йшлося під час щотижневої оперативної наради у міського голови. «Або йдуть на збори, або хай йдуть з роботи. Нема чого ухилятися з військових зборів. Бігом підписалися і бігом на збори. Якщо хтось хоче добровільно – будемо дуже раді. Начальники управлінь – 30 днів на полігоні – це не так і довго», – сказав Марцінків».
Лінник Людмила
…бо сил моїх більше нема Буде дуже особистий цей блог. Бо таки по-живому цього разу. Отож, вирішила я виговоритись. Звиняйте… Поговоримо? Чим довше займаюся волонтерством і так чи інакше залучена до благочинних зборів грошей, тим більше переконуюся, що більшість моїх співвітчизників мають якесь перевернуте уявлення про благодійність. Здається, я розумію, чому так. Але все одно це болить. А часом (ну чесно) просто бісить.
Магда Євген
80 років тому 1 вересня розпочалася Друга світова війна, яка забрала десятки мільйонів життів. Сьогодні війна триває в Україні – хоч і неоголошена, проте від того не менш жорстока. Є відома фраза, що генерали готуються до минулих війн. Проте справедливим виглядає і твердження, що війна є відображенням помилок минулого. Зокрема, гібридна війна Росії проти України має в своїй основі не лише прагнення Кремля встановити контроль над нашою державою