«Кредо вбивці»

Картина «Кредо вбивці» – особлива. Вона демонструє рідкісні ознаки свідомості і інтелігентності в жорстокому світі цифрових бойовиків для бидла, які зазвичай знімаються за мотивами відеоігор. За прикладами провалів і проявів жахливого смаку ходити довго не треба. Згадайте хоча б «Варкфрафт», у який намагався вдихнути життя обдарований режисер Дункан Джонс («Місяць 2112»). Звичайно ж, з екранізацією рольової гри він зазнав повного краху. Докладніше >>

«Сім психопатів»

Відчуваєш себе не зовсім нормальним? Дивись «Сім психопатів». Кривава сатира та міжособистісні конфлікти – ось фішка неймовірного Мартіна МакДони. Від п’єси «Людина-подушка» і аж до «Однорукого зі Спокана», його твори починаються з одного приміщення, з натовпом колоритних людей, готових любити, ненавидіти та навіть повбивати одне одного, і цих поворотів сюжету вистачає до самого фіналу. Ці взаємозв’язки дуже нагадують шедеври славнозвісного Соркіна («Соціальна мережа»). Докладніше >>

«Бойовий кінь»

Узимку 2012 року в світовий кінопрокат вийшла чергова прекрасна робота Стівена Спілберга під назвою «Бойовий кінь». Варто відзначити, осіння рекламна кампанія та бюджет в 66 млн. доларів суттєво підігріли інтерес до цієї стрічки та вмить перетворили її на один з найбільш очікуваних фільмів кінця того ж року. І недарма, оскільки вже після першого тижня показу в кінотеатрах перипетіями навколо життя та дружби Альберта і його чотириногого друга перейнявся буквально увесь світ. Докладніше >>

«Два стволи»

Двоє бандитів, Боб (Дензел Вашингтон) та Стіг (Марк Волберг), вирішують пограбувати банк, який належить мексиканському наркокартелю. Однак під час операції герої планують підставити один одного, оскільки обоє працюють під прикриттям і жоден не здогадується про реальну місію іншого. У ході здійснення пограбування виявляється, що грошей у банку значно більше, ніж повинно бути, а отже, і належать вони комусь значно впливовішому. За двома героями починається справжнє полювання. Докладніше >>

“Вихід: Царі та Боги”

В основу стрічки лягла старозавітна історія пророка Мойсея. Коли фараон наказав вбивати кожного єврейського новонародженого, мати Мойсея, для його ж спасіння, поклала хлопчика в кошик з очерету і відправила вниз по, як сказано у фільмі, “життєдайному” (для малюка він виявився саме таким) Нілу. Маленького хлопчика знайшла сестра фараона. Вона ростила його поруч зі спадкоємцем трону – Рамзесом Великим. Докладніше >>

«Плем’я»

Єдиний фільм, який здобув три нагороди із чотирьох можливих «Тижня критики» на Каннському кінофестивалі, що є найкращим показником за всю історію: премію Міланського міжнародного кінофестивалю за найкращу художню роботу 2014 року; премію «Європейське відкриття» від Європейської кіноакадемії; приз «Sutherland Trophy» Лондонського кінофестивалю Британського інституту кінематографії за найоригінальніший та найкращий кінематографічний дебют. Докладніше >>

“Суддя”

Розпочнемо з сюжету. У центрі подій – успішний адвокат, юрист в другому поколінні, який, приїхавши в рідне містечко на похорон матері, зазнає ще одного, не менш серйозного, удару. Його батько, суддя, сам опиняється на лаві підсудних: за звинуваченням у вбивстві. Що ж буде далі? Гадаю, судячи з опису, уявити не складно. Але в цієї концепції є своя специфіка, що робить її не такою простою, як здається на перший погляд. Докладніше >>

«Мільйон способів втратити голову»

1882 рік, Дикий Захід. У містечку Старі Пеньки проживає типовий невдаха Альберт Старк (Сет МакФарлейн). Він ненавидить дуелі, бійки в барі, гримучих змій і весь Дикий Захід. Його дівчина Луїза (Аманда Сейфрід) пішла від нього до більш крутого та багатого хлопця Фоя (Ніл Патрік Гарріс). Але в Альберта все ж є вірні друзі Едвард (Джованні Рібзі) і Рут (Сара Сільверман), які не дають бідоласі повністю втратити голову на Дикому Заході. Докладніше >>

“Нескорений”

Це не перша робота Анджеліни Джолі в амплуа режисера і не перша картина про жахи війни. До роботи вона поставилась відповідально, з душею, це видно відразу. Джолі змогла створити правильну атмосферу, без масштабності, яка характерна для багатьох військових героїчних фільмів сучасності. Так, безперечно, у першій половині фільму є багато кліше, та після моменту падіння літака все виправляється. Докладніше >>

«Полювання»

Головний герой Лукас (Мадс Міккельсен) працює вихователем у дитячому садку, його життя складається не досить вдало, оскільки він недавно пережив розлучення, а його колишня дружина забороняє йому бачитися з сином. Докладніше >>

«Лівша»

Фільм розповість нам про Біллі Хоупа, боксера, чемпіона у напівтяжкій вазі, його життєву драму, падіння та складний підйом на вершину. Концепт виглядає так: є протагоніст, він вправний у своєму ділі, та наступає переломний момент в його житті (як правило, йому хтось насолив, травма, сімейні проблеми і т.д.), і глядачеві показують його тяжкий шлях до лаврів. Погодьтесь, нічого нового та цікавого в такій ідеї немає, та це лише на перший погляд. Докладніше >>

«Дракула. Невідома історія»

«Дракула. Невідома історія» – фільм у жанрі фентезі, що поєднує в собі також елементи жахів, драми та бойовика. Ця стрічка є дебютною режисерською роботою Гарі Шора. У фільмі розповідається про принца Валахії – Влада ІІІ. На відміну від історичного прототипу (і взагалі, канонічного образу), у стрічці він показаний як чудовий сім’янин та великий, всіма улюблений правитель. Докладніше >>

«Час вбивати»

Надзвичайно багато фільмів, тісно пов’язаних з жорсткими реаліями юриспруденції, подарував нам кінематограф за останніх 100 років – «12 розгніваних чоловіків», «Вбити переспівника», «Первинний страх», «Лінкольн для адвоката» та багато інших картин, що змушували нас в нетерплячому очікуванні торжества правди і справедливості не відривати очей від екрана. Докладніше >>

«З міркувань совісті»

Хоч поговірка «Сивина в бороду – біс у ребро» і не була придумана спеціально для Мела Гібсона, проте він може стати її живою ілюстрацією. Володар «Оскара», баламут, дебошир і гомофоб, десятиліття тому Гібсон власноруч угробив кар’єру різкими антисемітськими випадами і скандальним розлученням з Оксаною Григор’євою. Домашні бійки, записані на диктофон погрози, вибиті зуби, судова тяганина і збори анонімних алкоголіків – весь світ спостерігав за деградацією недавньої суперзірки з дивною сумішшю співчуття і зловтіхи. Докладніше >>

«Gimme Danger. Історія Іггі і The Stooges»

Ідея зйомок фільму про головну групу його життя осінила Іггі Попа майже десять років тому. І кандидатура Джармуша як режисера виявилася поза конкуренцією не тільки завдяки їх міцній дружбі, що періодично переростала в незабутні появи Попа в джармушівських проектах на зразок «Кави і сигарет» і «Мерця». Кіно і музика, чи то джаз, чи хіп-хоп, у творчості Джармуша завжди йшли рука об руку, і невипадково він дав Джону Лурі і Тому Уейтсу ключові ролі у своїх ранніх стрічках. Докладніше >>

«Фантастичні звірі і де вони мешкають»

Кумедне звірятко, що одночасно нагадує качкодзьоба і крота, шмигає між перехожими, пірнає з сумки в сумку і на ходу закушує прикрасами і золотими монетами. За ним, спотикаючись, ганяє Едді Редмейн. Ненажерливого звіра піймати не вдається, а героя засмоктує у вир комічних і досить-таки безнадійних ситуацій, вихід з яких можна знайти тільки за допомогою складних заклинань і трансгресії. Докладніше >>

«Дівчина в поїзді»

Переглядаючи кіноверсію бестселера Пола Хокінса «Дівчина в поїзді», перше, що ви помітите, – це відсутність у кадрі Англії. Все правильно: в Голлівуді вирішили замінити туманний Лондон на Манхеттен, куди кожного дня на вестчестерському експресі прибуває похмура дівчина. Секс, насильство і, можливо, навіть вбивство – ось що буде крутитися в її голові до самого фіналу. Правда, дух у фільмі від настрою роману помітно відрізняється. Докладніше >>

«Доктор Стрендж»

Про наявність зовнішнього світу за стінами кінозалу під час перегляду нового фантастичного блокбастера «Доктор Стрендж» забуваєш хвилин через п’ять. Пульс прискорюється, зіниці розширюються, ритм дихання збивається, і людство перестає існувати. Ці п’ять хвилин завиграшки затикають за пояс «Капітана Америку», другу і третю «Залізну людину» і «Торів», разом узятих. Докладніше >>

«Справжній детектив»

Знаєте, мене дуже дивують шалені рейтинги «Справжнього детектива». Зрозумійте мене правильно: серіал прекрасний, проте я щиро не розумію, чому стільки людей ним перейнялися. Адже «Справжній детектив» – не цілком масовий продукт. Хоч цей серіал далеко не арт-хаус, однак його атмосфера й енергетичний заряд досить своєрідні. Простіше кажучи, більш похмурого і депресивного детективу особисто я не бачив вже багато років… Докладніше >>

«Це всього лише кінець світу»

Через три роки Ксав’є Долану виповниться 30, і це вже явно не той вік, в якому людину називають «юним талантом». Канадський вундеркінд виріс і став зрілим майстром. Як мінімум, половину з його шести стрічок можна визнати сучасною класикою, а співпрацею з ним пишаються провідні світові актори. У 2016 році остання робота Долана «Це всього лише кінець світу» завоювала Гран-прі Каннського кінофестивалю і начебто ще на один крок наблизила його до Золотої пальмової гілки. Докладніше >>