Вивихи від Моха

Днями ЛОТЕРЕЯ Був собі дядя Коля. Давненько це було. Я тоді взагалі був пацаном. Дядя Коля працював експедитором. Постійно їздив у відрядження. І було у нього дві пристрасті: дуже він любив поприколюватися і мріяв виграти в лотерею. І ось одного разу ці дві пристрасті перетнулися. Одного разу, перебуваючи у відрядженні в Одесі, він побачив оголошення, що сьогодні буде проводиться розіграш лотереї ДОСААФ. Лотерейки у нього були з собою, тому дядя Коля висидів всю процедуру від початку і до кінця. Виграти він нічого не виграв, але ідея приколу з’явилася. Наступного дня, вже вдома, він прийшов в ощадкасу з пачкою лотерейних квитків. «Дівчата, мені треба перевірити лотерею. Тираж був вчора». – «Рано ще, тираж буде опублікований в газетах тільки через тиждень. Ось тоді і приходьте». – «А давайте я вам залишу номери моїх квитків, а ви перевірите, і якщо виграю, ви мені повідомите». І простягнув їм листок з номерами квитків, на які припали всі великі виграші. Ці номери він переписав ще в Одесі. Минуло два тижні, і в ощадкасі згадали про листочок дяді Колі. Протирали очі, окуляри, пили валеріанку, нюхали нашатир, але нічого не змінювалося: дядя Коля виграв всі “Волги”, “Жигулі”, мотоцикли та холодильники. Через годину гуло все село, через день – район, і чутка покотилася далі. Дядя Коля ходив задоволений і таємничий… Тиждень, може, і менше. Першими набігли родичі – “давай ділися!” Потім всякі “темні особи”, потім підтягнулися і різні “органи”. Він забембався вже всім розповідати, що це прикол. Але йому ніхто не вірив. Я був свідком, як приїхала чорна «Волга» Газ-24 з грузинськими номерами і пропонували за квиток цю машину і ще грошима її вартість. Треба сказати, що такі виграші дуже цінувалися тодішніми «діловими». Говорили, що при конфіскації ці речі не конфіскували. «Органи» тягали теж за це: виграш був? Був! Але ти його не отримував, значить продав! А за це термін світить такий, що краще би ти когось убив, і то би менше дали. Ще пощастило, що це були не 90-ті, а то б порізали на шматочки. Хоча і без цього прожив дядя Коля після цієї історії мало. Після його смерті було багато чуток: і що він всі квитки продав і гроші закопав на ділянці, тому що боявся показати, і що він перетворив все у золото і теж заховав. Двір продавали і перепродували за скаженими цінами. Його перекопували і перебирали всі будівлі по цеглинці, а чутки вже якийсь десяток років множаться і не спадають. Ось і зараз видно, що копали буквально пару днів тому. Колись ГРАБЛІ Знайомий розповів. Прочитав в Ютубі, як мужик на дачі пастки з грабель робив. І пригадалося – років 20 тому, навесні, ми влаштували прибирання у своєму дворі. Я, дружина, двоє дітей. Зробили все, залишилося прибрати у під’їзді будинку. Тут телефонує друг і просить допомогти з ремонтом авто. Пішов я, допоміг, горілочка, пивко… А дружина кілька разів по пейджеру натякає – пора, мовляв, додому, а то… Через пару годинок підходжу я до будинку, погодка супер, тьма непроглядна, місяця немає, настрій чудовий. Тут хтось мені по лобі палицею я-а-а-а-к вріже! Точно по центру, скотина, поцілив. Пошукав навколо – нікого… Прийшов додому – дружина спокійна, як заморожений мамонт, телевізор дивиться. Дуже сильно тоді я її заповажав, хоча і до того сильно поважав – треба ж так, виконати погрозу так спритно, та ще й звинуватити мене в тому, що я, будучи п’яним, з кимось побився… Вранці виявилося, діти забули граблі… Докладніше >>

Вивихи від Моха

Днями ВИХОВАННЯ Аеропорт. Підходить сім’я з 4-х осіб: тато, мама, старший син років 8, дочка років 4, везуть візок з речами, зупинилися перед нами. Дівчинка почала стрибати з візка на землю і назад, ногами наступаючи на свої сумки і на сумки інших у черзі. Тато: «Донечко, так не треба, ну припини, будь ласка, ти ж Докладніше >>

Вивихи від Моха

Кажуть, клятва розумному страшна, а дурному смішна. Було це десь у середині нульових. Я тільки перейшов працювати в нову телекомпанію, і мій перший день роботи якраз припав на млявий корпоратив з нагоди Дня радянської армії. Мене ніхто не знав, я нікого не знав, ось, думаю, під час корпоративу і познайомимося. За столом зібралася телекомпанія майже в повному складі: від асистентів і адміністраторів до режисерів і операторів. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Чергую у приймальному покої. Приходить дівчинка-підліток з мамою. Обидві у великій паніці. Дівчинка, переодягаючись, виявила, що у неї сині ноги. Почуває себе нормально, але думає, що серйозно хвора. Діагноз мені зрозумілий з першого погляду, проте вирішую перевірити старшого лікаря. Та починає вигадувати рідкісні захворювання і пропонує серйозне обстеження з госпіталізацією. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Згадав історію, почуту в одному з сіл Київської області. Там живе такий маленький кремезний мужичок. Не говорить, а булькає, нічого не розбереш. Прізвисько у нього Гімнаст. Заробив він його ще молодим, коли якось з друзями вирішив получку відзначити. Щоб далеко не ходити, сіли в кабіні КрАЗа, який стояв перед колгоспною конторою. Уже вечоріло, тому не побоялися, що їх помітять. Після другої Гімнастові, який тоді був ще просто Толею, захотілося «сходити по-великому». Докладніше >>

Вивихи від Моха

80-ті роки минулого століття. Військова академія в одному великому місті. Учні нашого курсу – самі офіцери не нижче капітана. Воістину окраса потоку – пара страшних нехлюїв, професіоналів у боротьбі із зеленим змієм (воювали, вони, правда, на його боці), двох майорів. Гірченко і Цимбалюк (імена змінені до невпізнання). Історія замовчує, чи були вони знайомі раніше, але порізно їх ніхто ніколи не бачив. Були вони, як то кажуть Докладніше >>

Вивихи від Моха

Навчалася зі мною у класі звичайнісінька дівчинка. Після школи випала з поля зору на пару років. Потім з появою Інстаграму я випадково знайшла її сторінку і ось уже рік милуюся її новим життям: живе в Італії, знімається у фотосесіях, відвідує круті вечірки. Днями я випадково зустріла її в іншому кінці міста Докладніше >>

Вивихи від Моха

ідія Петрівна вийшла з під’їзду, обернулася до будинку і знайшла очима вікна квартири дочки. З вікна кухні весело посміхалися дві фізіономії онуків. Старший, шестирічний Микита, показав великий палець правої руки. Бабуся у відповідь, розквітаючи посмішкою, показала десять пальців і погрозила вказівним, що означало: через десять хвилин прийде мама, дивіться, будьте чемні! Микита хитро-хитро примружився і закивав головою. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Нас тридцять сім чоловік було в групі. Ми займали весь вагон. Кордон Білорусь – Польща перетинали вночі. Працівниця митниці чомусь вибрала мене об’єктом перевірки. Попросила інших вийти з купе і перерахувала мої єврики, переконалася, що у мене їх не більше, ніж я написав у декларації. Потім я показував вміст своєї валізи. Запитала: «У вас більше ніде немає грошей?» – «Ні», – кажу. – Хоча стривайте, треба ще у кишені куртки перевірити». – «А це ваша куртка? Думаю, там не може бути». – «Цілком можливо, – заперечив я. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Є у мене чудова подруга, на таких чоловіки дивляться і говорять з посмішкою: “Нічого така”. Недавно вона телефонує і скаржиться, що причепився до неї один залицяльник і ніяк не відстає, а вона людина вихована, відразу не послала, ось і виник невеликий дискомфорт. Треба сказати, що подруга працює в великій держкомпанії, а він туди постійно у якихось справах навідується. Я їй і кажу: «Ти попроси у нього грошей у борг, тільки не дуже багато, щоб правдоподібно було. Якщо запитає, чи надовго, скажи: “Поки що не знаю, може, місяців на два-три”. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Кретинізм цієї історії виправданий  тільки тим, що це було насправді. Днями в Марини стався інфаркт, прямо на роботі. Коли швидка з нею на борту проїжджала повз її будинок, Марина усвідомила, що там залишиться голодною її собачка. Впросила санітарів зупинитися і донести її до квартири. Нагодувала собачку і подзвонила сусідці, щоб залишити їй ключі від будинку і гроші для годівлі. А у сусідки в цей час гостював, виявляється, коханець. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Сидимо в шинку. П’ємо пляшкове пиво. Офіціантка лінива трапилася, пляшки зі стола не прибирає. Я покликав її і лагідно так, з натяком: «Дівчино, а можна пляшечки забрати?» Вона (добродушно так): «Так у чому проблема? Забирайте!» Докладніше >>

Вивихи від Моха

Іду з роботи додому, вже темінь на вулиці (зима ж). Бачу, мені назустріч йде симпатична дівчина, слухає музику в навушниках, а за собою тягне дитячі санки, на яких ніхто не сидить. Вирішив я показати гумор і кажу їй: «Дівчино, ви дитину загубили». Вона зупиняється, виймає навушник із вуха і перепитує, що я сказав. Я повторюю свій жарт. Дівчина переводить погляд на санки і як закричить: «Аааа! Моя дитина! Боже, Боже, я загубила свого малюка!» Докладніше >>

Вивихи від Моха

Раніше люди влаштовували не тренінги, а квартирники. Запрошували до себе додому і виступали перед гостями. Грали на гітарі, співали, читали вірші. Одного разу я потрапив на квартирник до поета. Коли прийшов, виявилося, що квартирник платний. Загалом, логічно – за виступ і частування треба платити. Поет був у білій сорочці, чорних штанах і лакованих мештах. Дружина поета попереджала кожного гостя, що квартирник безалкогольний. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Настав грудень, час корпоративів. В одному поважному ресторані, відокремлена від загального залу великою щільною шторою, гуляла велика компанія. Алкоголю і їжі було багато, всі по черзі говорили тости, і ближче до ночі почали розходитися. За столом спав п’яний чоловік, ніхто не знав, хто це, і відповідальність за доставку його додому на себе ніхто не брав. Директор ресторану опинився в безвихідній ситуації, чоловік безпробудно спав. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Один анестезіолог, який працював 5 років без передиху, отримав нарешті відпустку. Порахував свої накопичені гроші, виявилося, що в обріз вистачає на найдешевший тур до Єгипту. Ну, думає, хоч раз у житті відпочину, як людина, без цієї пекельної роботи. Купив путівку, сів у літак, летить. Вмостився зручніше в кріслі, взяв у стюардеси баночку пива, відкрив, тільки сьорбнув і розслабився, як тут оголошення по салону Докладніше >>

Вивихи від Моха

Один анестезіолог, який працював 5 років без передиху, отримав нарешті відпустку. Порахував свої накопичені гроші, виявилося, що в обріз вистачає на найдешевший тур до Єгипту. Ну, думає, хоч раз у житті відпочину, як людина, без цієї пекельної роботи. Купив путівку, сів у літак, летить. Вмостився зручніше в кріслі, взяв у стюардеси баночку пива, відкрив, тільки сьорбнув і розслабився, як тут оголошення по салону Докладніше >>

Вивихи від Моха

У чилійській столиці Сантьяго є гора Сан-Крістобаль, улюблена городянами і туристами. Погодьтеся, гора посеред столиці – це вже само по собі незвично, а якщо біля підніжжя гори ще й розбитий парк з усякими чудесами, а з вершини відкривається дивовижний вид на все місто і увінчані снігом Анди, таке ні з чим не порівняти. У парку, окрім усіляких атракціонів і рідкісних дерев, є і зоопарк. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Розмовляємо з моїм другом, який працював начальником відділу внутрішніх справ. Питаю, чи доводилося в період його роботи ховати злочини від обліку. Підтвердив, що доводилося. А яка причина? Бажання вислужитися, не показувати зростання скоєних злочинів, страх не змогти розкрити складний злочин?.. Так, все це є. Але є ще причини, про які не говорять. Докладніше >>

Вивихи від Моха

Я відразу, ще по дорогих залізних дверях зрозумів, що новий сусід – дуже багата людина в масштабах не тільки поверху, але і всього нашого будинку. Двері у нього були настільки потужні, важкі і солідні, що так і здавалося, ніби одного разу вони відкриються, з них вийде замислений капітан Немо і скаже щось на зразок: «Море не підвладне деспотам. На поверхні морів вони можуть ще чинити беззаконня, вести війни, вбивати собі подібних. Докладніше >>