Щодня о восьмій вечора вони телефонували одне одному. А того страшного дня у слухавці ніхто не відповів. Коломийський снайпер Володимир Чепіль загинув у час так званого перемир’я. Тепер у сім’ї єдиним чоловіком залишився тільки 10-річний син Артур. Після трагедії його не раз дражнили в школі, жорстоко ріжучи словами: «А що ти мені зробиш? Твій тато помер!» Докладніше >>
Красноїльська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, що на Верховинщині, потребує негайного капітального ремонту. Через допущені помилки ще на стадії будівництва щороку приміщення закладу потроху знищує грибок і пліснява. Тим часом школярі змушені навчатися у крихітних непристосованих приміщеннях, а вчителі – ходити на перерві туди-сюди: зі школи до пришкільного інтернату. Докладніше >>
Рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення пам’ятної дошки єпископу-помічнику Івану Лятишевському в Івано-Франківську на фасаді будинку на вулиці Шевченка, 14, в якому владика проживав з 1907 до 1945 року. З таким клопотанням звернулися до міського голови Руслана Марцінківа. Докладніше >>
Не було би сміття – не було би зарплати. Люди в салатових і помаранчевих жилетах щодня власноруч роблять наше місто чистішим. «ГК» спробував, як це – працювати прибиральником, і дізнався багато цікавого: чому щастить, коли мокрі лавки, який зв’язок між підмітанням і медитацією, як спілкуватися з нахабами, котрі смітять, і чому за своєю лопаткою треба дуже пильнувати, особливо взимку. Докладніше >>
Незадовго до війни він примирився з Богом, а потім, вже воюючи на фронті, задумав відкрити у своєму місті церкву. Але спершу мав перемогти загарбника. У легендарний батальйон імені Джохара Дудаєва брали далеко не кожного. А бурштинського добровольця Вадима Савчака одразу взяли. Він виявився талановитим розвідником, під час розвідки й загинув. Біда сталася якраз на день народження сестри, вся родина саме святкувала її 40-річчя. Докладніше >>
У селі Космач, що на Косівщині, наприкінці липня негода зруйнувала міст. Через сильні опади влітку жителі трьох присілків – Андрійцева, Багна та Бані – залишились відрізаними не тільки від районного центру, але й від центру свого села. Єдине сполучення зі світом – залізна балка від моста, проходячи по якій, люди щоразу наражають себе на смертельну небезпеку. Докладніше >>
Євген Тавенок та його дружина ось уже місяць живуть у машині. А все тому, що перейшли дорогу кільком жителям сіл Яворів та Річка, що на Косівщині. 5 вересня невідомі підпалили будинок, в якому проживало подружжя. Євген Тавенок – київський підприємець, займався меблевою та деревообробною галуззю. У 2014 році вирішив придбати будинок на Прикарпатті. Чоловік планував зайнятися зеленим туризмом, а робити це найкраще серед гір та лісів. Докладніше >>
Між схилами вкритих смереками гір, в урочищі з цілющими джерелами та унікальним мікрокліматом розташоване диво зодчих і природи – Скит Манявський. Це аскетичний чоловічий монастир східного обряду, український Афон, визначна пам’ятка духовності, культури і мистецтва. Заснував монастир 1606 року (в інших джерелах – 1611) Йов (Іван) Княгиницький (1550–1621), шляхтич східного обряду, родом із містечка Тисмениці. Докладніше >>
Важко склалася доля Марії Петрівни Амброзяк, яка народилася 27 січня 1936 року в селі Почепи Золочівського району Львівської області. Село було повстанським, у ньому до 1950 року не було створено колгоспу. Вуйко Марії був в УПА, тож у їхньому обійсті часто проводили обшуки. Зрештою її маму звинуватили в тому, що вона переховує партизанів. Батько Марії помер ще на початку війни, в 1940 році, в сім’ї підростали десятирічний брат і дев’ятирічна сестра. Докладніше >>
Лікарі давали йому два дні, а він відтоді живе уже сім років. 15-річний Михайлик Клапчук ніколи в житті не грав у футбол і не ходив до школи. Йому страшенно хочеться, але – не може. П’ять років тому цей хлопчик здолав дуже важкий рак – лімфому Беркітта. А тепер знову потребує допомоги: гепатити В+С, цироз печінки, імунітет майже на нулі, вроджена вада серця… Турецька клініка погодилася допомогти дитині, але спершу він має пройти там комплексне обстеження, яке коштує майже 12 тисяч доларів. Докладніше >>
Він мав повернутися з війни і вдруге одружитися зі своєю жінкою. Не вернувся – жінка стала вдовою. Прикарпатський військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади Ігор Денисів вивіз із поля бою не одну сотню поранених і загиблих вояків, а себе витягнути з пекла війни не зміг. У ніч перед загибеллю зателефонував дружині: «Тут дуже стріляють. Не знаю, яким вернуся додому: чи живим, чи мертвим…» Докладніше >>
Акуратно згорнутий паперовий сувій довжиною чотири метри – свій родовід ще від прапрапрадіда отця Григорія Кисілевського (1724-1796), в якому налічується більше півсотні священничих родин, зберігає пан Ігор Кисілевський з Івано-Франківська, рідний брат відомого в українській діаспорі на теренах Польщі художника Бориса Кисілевського. Їхній прапрадід – також о. Григорій (1773-1827), прадід – о. Микола (1813-1886), а дід – о. Ізидор (1848-1925) Кисілевські. Докладніше >>
«Тут буде зона відпочинку… Тут – зона очікування… З соляною кімнатою не встигнемо до офіційного відкриття – грошей не стало, тому вона буде трішечки пізніше. Взагалі, нам меценати би не завадили, – зауважив Ігор Дільний, показуючи приміщення реабілітаційного центру. – Всі будівельні роботи вже завершені. Лишилися тільки монтажі, ковролін кинути, встановити кілька розеток… Докладніше >>
В останній день літа вогонь забрав життя юнака. Тіло хлопця знайшли у згорілій споруді на території дитячого табору на Прикарпатті. Установити причини пожежі одразу не вдалося. У понеділок, 2 вересня, відразу після свята Першого дзвоника у школах міста, в Бурштині прощалися із 17-річним Данилом. Його батько – колишній міський голова Бурштина, а юнак працював у дитячому таборі і саме того дня мав повернутися зі зміни додому. Докладніше >>
На зламі ХІХ-ХХ ст. у Станиславові (нині Івано-Франківськ) відбулося пожвавлення театральної діяльності та почало розвиватися музично-хорове мистецтво. Осередком його розвитку було товариство «Боян», засноване у 1896 році. На цьому поприщі працювали троє ентузіастів співу: поштовий урядовець Ромуальд Зарицький, учитель та композитор Іван Біликовський і банківський урядовець та диригент Євген Якубович. Докладніше >>
56-річний правозахисник із Городенки Роман Котик не має диплома юриста, однак на його рахунку чотири справи, виграні у Європейському суді з прав людини. Ще така ж кількість справ зараз там на розгляді. На Прикарпатті його найбільше запам’ятали за гучною справою, коли в 2012 році за рішенням у Страсбурзі Україну зобов’язали виплатити компенсацію в розмірі 154 тисячі євро жителю Городенківщини, який став неповносправним внаслідок побиття правоохоронцями райвідділу міліції в 1998-му. Докладніше >>
На обійсті родини Ковальових, які мешкають у селі Іллінці Снятинського району, у різних місцях раптово виникає полум’я. Вогонь уже знищив одяг, меблі, техніку та побутові речі. А нещодавно згорів цілий комплекс: літня кухня, гараж, комора – все це зводили, за словами господарів, близько двадцяти років. Ковальови припускають: всі ці загоряння відбуваються через нечистого – демона вогню. Докладніше >>
Це нелегка історія про любов і байдужість, відданість і зраду. Якби не Ольга Грицюк із Косівщини, то хтозна, що би зараз було з її 14-річним внуком. Вона витягла хлопчину з того світу. Сама звідти виборсалася і ще й чоловіка виходила. Нині сім’я не живе в злиднях, але підтримка їм не завадить. Докладніше >>
Якось один американський лікар сказав: «Раніше я думав, що нема хвороби, настільки ж страшної, як рак. Тепер я знаю таку хворобу». Він мав на увазі хворобу Лайма, яка може передатися з укусом кліща. Навколо цієї недуги склався щільний інформаційний вакуум, а тим часом страждає від неї дуже багато людей. Кілька місяців тому українці в соцмережі створили групу для інформаційної і психологічної підтримки хворих – «Лайм Україна». Кількість її учасників стрімко зростає. Докладніше >>
Людина із золотими руками і відважним серцем. На фронті повоював менше місяця, коли ворожий осколок відібрав у нього життя. Боєць 24-ї механізованої бригади Андрій Білоус із Рогатинщини мріяв про велику успішну ферму, але війна внесла корективи у життєві плани. Після загибелі батька син Андрійко, який був молодшим сином у сім’ї, ще довго не давав мамі спокою – просив, аби купила йому трактор, бо запам’ятав собі, що тато його дуже хотів мати. Докладніше >>
Магда Євген
Шостий президент України зовсім нещодавно був талановитим шоуменом. Як видається, він намагається приміряти на себе костюм одного з своїх попередників, не враховуючи зміни, які сталися протягом останніх років у суспільстві. Спроба виконати попередні умови Росії для зустрічі у Нормандському форматі нагадує поведінку Віктора Януковича з підписанням Харківських угод.
Христина Козловська
Останнім часом хочеться говорити, а особливо думати лише про легкість буття. Але не про ту "нестерпну", а про справжню і просту. Легкість буття – основа щастя, зараз я у цьому впевнена, майже впевнена, бо впевненість у чомусь до кінця наївна, вона може заслуговувати лише на поблажливість до себе, так, як заслуговує на поблажливість дитина, яка ще не знає життя.
Лінник Людмила
Маленька непоказна коробочка, встановлена на опорі світлофора, одноманітно тенькає, коли вмикається зелене світло для пішоходів. Ледь прискорюється, коли світло має от-от згаснути, і робить попереджувальний сигнал – «стоп!». Це доволі зручно. Особливо, якщо, стоячи на світлофорі, втикаєш в телефон (не робіть так!). Такі коробочки з’явилися у місті не так давно й далеко не на всіх переходах. Втім, іноді здається, що вони тенькали там завжди.
Іванків Наталя
Щодня сайти безкоштовних оголошень поповнюють десятками нових пропозицій стосовно оренди квартир в Івано-Франківську. Більшість із них – від посередників, і лише невелика кількість розміщені напряму від власників. Крім опису помешкання та його вартості, орендодавці прописують умови. Наприклад: «Здаю квартиру студентам», «Тільки для сім’ї», «Без тварин» тощо. Трапляються й унікальні вимоги, як-от: «Тільки для сім’ї, що перебуває в церковному шлюбі».