Рак молочної залози: не пасувати перед хворобою

Статистика свідчить, що перше місце серед злоякісних новоутворень у жінок посідає рак молочної залози (РМЗ). У світі щорічно реєструють мільйон випадків цієї недуги. На жаль, не відстаємо у цьому і ми. В Україні, і в Івано-Франківській області зокрема, інтенсивність зростання захворюваності на РМЗ за останніх 10 років збільшилась удвічі і набуває випереджувальних темпів. Щороку в країні реєструють майже 16 тисяч жінок, хворих на рак молочної залози. Щорічно 20 жовтня відзначають Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Докладніше >>

Сповідь однієї матері: «Іноді мені здається, що Діма живий»

Чергова історія ще одної згорьованої прикарпатської сім’ї, в якої війна забрала найдорожче. Атовець з Верховинщини Дмитро Пацино на фронті побув трохи більше тижня. Далі біда – його змолов Іловайський котел. Доля іноді злісно жартує – хлопець народився у Росії й від рук росіян і загинув. Його поховали у рідному селі, що високо в горах. Цвинтар на самій вершині. Стоячи біля могили солдата, дух перехоплює від неймовірно красивих краєвидів – особливе місце для особливої людини. Докладніше >>

Жіночі сторінки історії

Жіночі сторінки історії… Таких сторінок немає в підручниках. Історія людства від давнини до сьогодення залишається історією чоловіків. Століттями суспільство замовчує ту роль, яку дійсно відігравала жінка, відводячи для неї сімейно-побутові та обслуговуючі сфери життєдіяльності. Скільки імен залишилися невідомими лише тому, що вони жіночі… Докладніше >>

Статуетки з Пацикова

Мало кому з сучасників, окрім вузького кола мистецтвознавців, відомо про існування фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові (сучасна назва с. Підлісся Тисменицького району), вироби якої у першій половині ХХ ст. мали велику популярність та були відомі у цілій Європі. Ми з вами зітремо порох забуття з цієї сторінки нашої історії та помандруємо у світ фаянсових виробів, розкриємо особливості технологічного процесу та виробничої діяльності фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові. Докладніше >>

Сказав – зробив: Як грузинобандерівець шукав бізнес-партнера в Україні

59-річний «азовець» Нугзар Канделакі родом із Тбілісі, називає себе грузинобандерівцем. В Україну приїхав, коли тут почалася війна – аби помститися росіянам за скоєні звірства на його Батьківщині. Так склалося, що після повернення із зони АТО грузин оселився в Івано-Франківську і почав розвивати свою справу – виробництво і продаж напоїв на натуральній основі і за власним унікальним рецептом. Каже, що його «Тархун» такий же смачний, яким його запам’ятали ще багато років тому. Докладніше >>

Як Карітас допомагає невиліковно хворим

Вже не перший рік паліативна бригада Карітасу підтримує невиліковно хворих Івано-Франківська та області. Зараз вони опікуються 170 важкохворими людьми. «Галицький кореспондент» попрямував з ними у село Братківці Тисменицького району, щоб подивитися, як допомагають безнадійно хворим. Докладніше >>

Військові шпиталі ЗУНР у Станиславові

Внаслідок Листопадового зриву 1 листопада 1918 року влада у Східній Галичині перейшла до Української Національної Ради, яка проголосила відновлення Української державності на етнічних українських землях, що входили до складу колишньої Австро-Угорської монархії. Відразу ж розпочалися бої за Львів, столицю майбутньої держави, які переросли в українсько-польську війну за Східну Галичину. Докладніше >>

Рабська залежність

Під прикриттям лікування від алкогольної та наркотичної залежності в області функціонували реабілітаційні центри, що використовували рабську працю Минулого тижня правоохоронці викрили кілька підпільних «реабілітаційних» центрів на Коломийщині. Там повинні були б допомагати залежним від шкідливих звичок особам, а натомість їх змушувати до безоплатної роботи, морили голодом, а дехто з так званих лідерів сам вживав наркотики. Докладніше >>

«Ми не сліпі»: Представник ОБСЄ розповів, що коїться на сході України

«Ми не поліцейські чи слідчі, ми лише звітуємо про зафіксоване, ми не покликані робити жодних висновків. Але ви можете», – каже Александр Хуг, перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. В розмові з «Галицьким кореспондентом» він розповів, чому стрілянина на Донбасі ніяк не припиняється, скільки росіян є у складі моніторингової місії, яка працює в Україні, та хто платить зарплати представникам ОБСЄ. Докладніше >>

Військові шпиталі Станиславова

11 листопада минає 100 років від завершення Першої світової, або, як тоді казали, «великої» війни. У її жорнах загинуло понад 10 мільйонів солдатів та офіцерів, від 7 до 12 мільйонів мирних мешканців, а голод та епідемії, спричинені нею, забрали ще понад 12 мільйонів осіб. Поранень у війні зазнало понад 10 мільйонів людей. Докладніше >>

«Пластунам, що не зламали своїх присяг»

У видавництві «Місто НВ» побачила світ нова книга відомого прикарпатського краєзнавця, письменника-публіциста Василя Романюка «Пластунам, що не зламали своїх присяг». Вона присвячена історії розвитку національної скаутської організації «Пласт» на західноукраїнських землях та в еміграції. Розглядаються її організаційно-ідеологічні засади, а також підпільна діяльність. В. Романюк розповідає про культурно-освітню, виховну та видавничу діяльність українського «Пласту», висвітлює особливості виникнення скаутського руху на основі організацій молоді та національної традиції виховання в Галичині. Докладніше >>

Щастя дитячих усмішок понад усе

Сім’я Івана і Наталії Назаруків є однією із двох багатодітних родин на Прикарпатті, які виховують більше десяти дітей. Нещодавно домівка прикарпатського священика вкотре наповнилася плачем немовляти – дружина подарувала чоловікові одинадцяту дитину і третього хлопчика. Докладніше >>

 Хочеш себе реабілітувати – займися справою, або Як демобілізований боєць забуває війну

Він ніколи не приховує те, що думає, а те, що думає, завжди говорить. Івано-франківський десантник Олександр Єремягін після повернення з фронту рятується улюбленою справою – лікує автівки. Про війну згадує лише кілька разів на рік – коли поминає страшні дати. На передовій затямив багато цінних речей: про мишей і левів, що робити з п’яничками і як впізнати клеймо смерті. Докладніше >>

Його називали Розвідником

Боєць з Калущини Юрій Пукіш підірвався на розтяжці за лічені дні до демобілізації. Хоча й планував потім повертатися в зону АТО. Двічі дивився у вічі смерті і дивом вийшов з оточення під Дебальцевим. У його бронежилеті не раз застрягали ворожі кулі. На День Незалежності отримав відзнаки, а кілька днів потому – посвідчення учасника бойових дій. А 29 серпня хлопця не стало. Докладніше >>

Шептицький у Станиславові

У різні періоди історії завжди є люди, які виділяються на тлі епохи розумом, мудрістю, талантом, впливом та наслідками своєї діяльності. Саме до таких належить і Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський Андрей Шептицький, якого небезпідставно нарекли «українським Мойсеєм». Докладніше >>

«Забирайся геть з нашої землі!»

Відомого волонтера з Луганщини Сергія Попова, який вже кілька років проживає в Івано-Франківську, залякують невідомі. Почалися погрози із записки на дверях квартири, продовжилися есемескою і навіть намаганням підірвати авто. Чоловік конкретних підозр не має, але впевнений: все це через земельні ділянки, які його організація вибиває для переселенців. Докладніше >>

Коли гори лікують: Воїн АТО відновлює бійців пішим туризмом

26-літній калуський майданівець, нацгвардієць Григорій Кондратенко цікавиться активним відпочинком і всім, що з цим пов’язане: гори, сплави… Таке дозвілля розвантажує мізки і дає внутрішній спокій. А що ще треба для воїна, який повернувся на цивілку? Григорій ділиться досвідом із побратимами і вважає своїм обов’язком забезпечувати тут надійний тил тим воякам, які зараз на передовій. Докладніше >>

Як Станиславів переміг Коломию

Довший час Станиславів програвав Коломиї як місту, яке було давнішим, більшим і відомішим. Та історія не стоїть на місці, приходять нові люди: енергійніші, завзятіші, більш відкриті до нового та до змін. Так і прихід до влади бургомістра, поляка Ігнація Камінського теж багато чого змінив – Станиславів почав поступово доганяти і навіть переганяти Коломию! Докладніше >>

“Кіборг” з позивним “Богема”: «Запахи війни – це єдине, чого не можна передати у фільмах»

Ми зустрілися неподалік одного з львівських театрів, у якому український актор і режисер Андрій Шараскін ще зовсім недавно виступав із моноспектаклем «Тринадцятий апостол», створеним за поемою російського поета Володимира Маяковського. «Тело твое я буду беречь и любить, как солдат, обрубленный войною, ненужный, ничей, бережет свою единственную ногу», – емоційно декламував він тоді зі сцени, навіть не підозрюючи, що зовсім скоро сам стане солдатом-добровольцем і його звичайні будні будуть супроводжувати не оплески глядачів, а вибухи снарядів. Докладніше >>

Велосипедом – у минуле і сакральне

Попри те, що вже осінь, подорожі велосипедом не втрачають актуальності. Більше того, кажуть затяті велолюби, якщо влітку в таких мандрах доводиться безкінечно боротися зі спекою і спрагою, то зараз саме час по-справжньому насолодитися природою та поїздкою, вирвавшись зі щоденної буденності. Докладніше >>