Хлопчик із надзвичайно мудрими очима, який досі не знає, як звучить мамин і татковий голос. Жоден слуховий апарат не допомагає. Батьки спілкуються зі своїм малюком лише поглядами. Матвійчику два з половиною роки, і йому діагностували глухоту 4-5 ступенів. Сім’ї необхідно зібрати 23 тисячі євро на операцію, яку дитині конче необхідно зробити до трьох рочків. Часу лишилося обмаль. Докладніше >>
Уже від початку Першої світової війни російський уряд не приховував свого наміру окупувати Галичину, яка входила тоді до складу Австро-Угорщини, та приєднати її до своєї імперії, завершивши в такий спосіб справу «збирання Руських земель», яку розпочав ще в XIV ст. московський князь Іван Калита. Росії йшлося також про придушення гнізда галицького «мазепинства», що поширювало свої впливи на Наддніпрянську Україну. Докладніше >>
Нещодавно бійці калуської спілки учасників АТО разом із лісівниками висадили понад тисячу дерев. У рамках цього заходу атовці також показали проблему з відходами у сусідньому селі Грабівка. Місцеві жителі викидають сміття біля річки або ж вивозять у ліс. Ситуація критична, оскільки це триває вже не один рік. Докладніше >>
Раптова недуга перетворила малюка на каліку, та батьки не втрачають надії на його одужання У лікарні батькам прямо сказали: «Краще здайте його в дитячий будинок і не мучтеся». Не здали. Відтоді минуло 10 років, але жоден медик так і не зміг встановити причину, чому Максимчик раптом скалічів. Однак батьки вже й не шукають відповідей, тепер головне завдання – витягти сина з цього жахливого стану. Докладніше >>
На Прикарпатті Держекоінспекція в області зафіксувала незаконну вирубку лісу на суму близько мільйона гривень. У лісгоспі цей випадок називають помстою новому керівникові з боку звільнених лісників. Масштабну вирубку було виявлено в Кутському лісовому господарстві, що на Косівщині, під час планового рейду, який тривав десять днів. Докладніше >>
Кохання втратив, а війну знайшов. Він здійснив свою дитячу мрію і загинув. Прикарпатський боєць Олександр Кармільчик із позивним «Ведмідь» лише два тижні встиг повоювати. А мама так і не побачила його в труні. «У той день якраз була наша зміна. Ми обоє заступали на ніч. Ще так багато тоді нажартувалися, – пригадує боєць Василь Іванюк, на очах якого загинув Сашко. – Він стояв від мене десь за метрів 70… Мене відкинуло ударною хвилею, а Ведмедя обсипало осколками. Мені більше пощастило, йому – менше…» Докладніше >>
Уже минуло кілька років, а її прізвище досі пам’ятають у пологовому будинку. Франківчанка народила дитину на шостому місяці вагітності. В те, що малюк виживе, не вірив ніхто. Лікарі були переконані – навіть якщо він і житиме, то з купою серйозних вад і болячок. Але мама боролася і вірила. І диво сталося. Докладніше >>
«Я хоч і великий, але маю дуже ніжну душу», – каже Володя Любименко, кремезний 27-річний хлопчина з Івано-Франківська, десь під 180 см зросту. Він на інвалідному візку, обличчя деформоване, ноги судомить, мовлення погане. Сім років тому хлопця сильно побили. Відтоді він – безпомічний. Все, що зараз може робити, – це читати молитви і притчі, складати вірші та дарувати компліменти жінкам. Галантності йому не позичати. Хороша реабілітація могла б неабияк допомогти Володі – він мріє стати на ноги і самотужки дійти хоч би до кухні чи ванної. Докладніше >>
На початку ХХ століття, більш ніж через два століття після Полтавської битви (1709 р.), українцям вдалося відновити своє військо. Його відродження було безпосередньо пов’язане з розквітом українських молодіжних руханкових, пожарних і стрілецьких товариств «Січ», «Сокіл» та інших. Ідея українського війська, яке допоможе здобути державність, спонукала до заснування нових осередків молодіжних організацій на території всього краю. Докладніше >>
У №683 від 27 вересня 2018 року «Галицький кореспондент» друкував статтю «З дорогою не пофортунило» про ситуацію з вулицею Володимира Великого у селі Хом’яківка Тисменицького району. У матеріалі люди скаржаться на фермерське господарство «Фортуна», яке їздило вантажівками попри їхні будинки. За словами місцевих жителів, через це у них почались проблеми, зокрема потріскали стіни в домівках. Докладніше >>
У своїх 29 років Христина Паршенцева із міста Долини пережила вже 9 переломів ніг. Вона ніколи не гуляє містом, але вдома самостійно вчиться їздити на велосипеді; у неї немає відданих друзів, але вона піклується про п’ятьох котів; вона ніколи не ходила до школи, але навчилась грамоті і пише вірші. А ще – мріє продати свої картини, щоб заробити грошей на операцію, бо найбільший її страх – сісти в інвалідний візок. Докладніше >>
Попри те, що реформа національної поліції розпочалася у 2015 році і була позитивно сприйнята населенням, сьогодні у соцмережах, у розмовах зі знайомими, по телебаченню доволі часто можна почути негативні факти і відгуки, які характеризують роботу поліції. Між собою люди продовжують називати правоохоронців “мєнтами”, а на вулиці їх оминають. Докладніше >>
Якщо ми прагнемо збудувати міцну націю, дуже важливо зберегти здоров’я кожної жінки. Для цього важливо: – любити себе; – проходити щорічні медичні огляди у вузьких спеціалістів (гінеколога, мамолога, за потреби в ендокринолога та ін.); – проходити УЗД органів малого тазу (раз на рік; за необхідності лікар встановить інші терміни) та молочних залоз (після 25 років); – робити мамографію після 40 років. Докладніше >>
Франківчанка випала з 10-го поверху і вижила. Довгі місяці в лікарняних палатах, досі мордують пекельні болі, але живе надією нарешті випростатися на повен зріст і знову самотужки ходити. Для цього потрібна дорога операція, а ще щодня необхідні ліки, продукти і чимось платити за житло. Однак і мотивація в жінки потужна – каже, що хоче почати зовсім інше життя, не таке, як колись. Докладніше >>
Мало хто знає, але чотири роки свого життя видатний український фольклорист, мовознавець та літературознавець Володимир Гнатюк провів у нашому місті, навчаючись у Станиславівській державній гімназії. Тут він визначив своє майбутнє заняття та познайомився із дружиною. Спробуємо сьогодні відкрити цю маловідому сторінку історії нашого міста. Докладніше >>
Українська революція на землях Галичини проявила себе у вигляді Західно-Української Народної Республіки. Поява цієї молодої держави значно активізувала діяльність низки українських вчених, які хотіли докластися до рідної справи. Серед них – український вчений-правник, політичний діяч та автор проекту Конституції ЗУНР Станіслав Дністрянський. Розповімо детальніше про життя і діяльність цієї непересічної постаті в нашій історії. Докладніше >>
Українсько-польська війна 1918-1919 рр., безперечно, належить до визначальних чинників українських державницьких змагань 1917-1923 рр. В Галичині ще довго потім відчувався відгомін братовбивчої війни. Песимістичні настрої галичан посилювалися арештами видатних українських діячів періоду ЗУНР. Однією з таких справ, що викликала значний резонанс, було слідство та суд над лікарем Петром Петрушевичем, який контролював санітарний стан найбільшого табору для інтернованих осіб та військовополонених ЗУНР, що був розташований на Косачеві, передмісті Коломиї. Докладніше >>
З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація активістів радянського режиму. Докладніше >>
Прикарпатські річки – добра принада для туристів, але приховують велику небезпеку. Жертвами водойм стають місцеві жителі і туристи, які йдуть на дно здебільшого через власну необережність. Як вберегти себе і близьких, щоб відпочинок на березі не став фатальним, дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Практично щодня у новинах розповідають про дорожньо-транспортні пригоди, в яких травмуються чи гинуть люди. Статистика аварій є по-справжньому моторошною, дехто навіть вживає термін «неоголошена війна на дорогах». У 2018-му році на Івано-Франківщині правоохоронці зафіксували 2939 дорожньо-транспортних пригод за участю 5851 особи. Більшість із них – аварії без потерпілих, часто водії навіть не інформують поліцейських про такий інцидент. Докладніше >>
Лінник Людмила
Повторюся. Знову повторюся. Але відчуваю, що мушу говорити про це знову і знову. Особливо зараз. Музика, що має об’єднувати і бути поза політикою. Мистецтво для усіх, без кордонів, без політики. Мова – «какая разніца», «і так паймут». Колись мої баба сказали одному панові: «Ви мене понімаєте. Але от чи розумієте?». Ці її слова сидять в моїй голові вже років 12. Яка різниця між поніманієм і розумінням?
Деркачова Ольга
Якщо ви надумаєте влаштуватися в універ викладачем, то перше, що від вас вимагатимуть, – довідку про медогляд. Щоб отримати довідку, треба отой медогляд таки пройти, здати аналізи і т.д. Щодо поліклініки, де те все здавати-проходити, вимог та умов нема. Державні медичні заклади цілком годяться (до речі, коли наші кандидати вирішили здавати аналізи, я чогось наївно подумала, що поїдуть вони в яку-небудь районну лікарню, де сама Уляна Супрун, яка теж туди приїде, власноруч братиме у них кров і все інше).
Літопис Галицький
“Міський голова Руслан Марцінків просить франківців не ігнорувати другий тур президентських виборів... "Можливо, я належу до тих виборців, які не сприймають жодного кандидата. Але треба вибирати менше зло. У нас для того створене демократичне суспільство, щоб йти на вибори. Телевізор показує, що нема вибору, що все вже вирішено. Але насправді нічого не вирішено", – сказав Марцінків.
Марта Баранецька
Для журналістів у роботі важливе спілкування. А ще важливо, щоб нам не забороняли робити те, що дозволено. Наприклад, не виганяли із судів. Саме тому недавно, коли мене «попросили» не заходити у залу суду, я сприйняла це прохання не надто ввічливо. Відтак мене охопило величезне бажання познайомитися із адвокатом (я не маю права називати імен, тому він буде Хуан), який подав таке клопотання, і зрозуміти, чому особисто я стала поперек горла незнайомому чоловікові, який просить суд не допускати мене на засідання.