В Івано-Франківську розпочалися роботи з облаштування території навколо міського озера. Там заплановані бігові, велосипедні, пішохідні доріжки та пляжні зони. Втім це викликало у мешканців неоднозначні відгуки, адже в ході робіт комунальники зрізують усі дерева довкола дамби.

Бруківка проти дерев

Роботи з реконструкції міського озера розпочались наприкінці квітня. Однак, незважаючи на те, що половина доріжок навколо озера перекопані, підсипані гравієм, а частина – перекриті через зрізання дерев, іванофранківці продовжують там гуляти, бігати та кататися на велосипедах. Люди пояснюють, що їм просто бігати і кататися більше ніде. Можна, звісно, йти на дамбу на Набережній, але це далеко. Щоправда, зараз вони не просто бігають чи катаються, а й долають перешкоди.

«По-перше, я близько живу. По-друге, гарний краєвид був… дотепер. Зараз вже важко тут бігати, але я все одно продовжую. Альтернатив немає. Раніше часто гуляла ще з дитиною, але зараз тут з коляскою не пройти, тому крутимося у дворі», – нарікає пані Оксана.

З одного боку озера комунальники вже розпочали стелити бруківку та розділили доріжки. Втім такий поділ влаштовує далеко не всіх. Франківці нарікають на вузьку бігову доріжку та  неповноцінну доріжку для велосипедистів. Наприклад, Андрій Бойко розповідає, що бігає тут ще з 90-х років. Каже, з одного боку добре, що нарешті розпочали реконструкцію озера, а з іншого – треба було порадитися перед з тим з громадськістю. Мовляв, метрова (за шириною) бігова доріжка – це просто сміх.

«На ній розминуться хіба що двоє людей. Якщо вже робити бігову доріжку, то треба, аби вона була хоч два метри завширшки. А ці дерева, які зрізали… Я розумію, що коріння попідривали асфальт, але ж можна було якось не так по-варварськи це зробити», – нарікає він. Каже, навіть якщо і посадять нові дерева, то вони виростуть через років 20-30, коли його вже не буде.

Масове зрізання дерев і справді викликало чималий резонанс у франківців, адже під пилу потрапили як старі тополі та верби, так і молоді. «Що це за реконструкція така? Це ж живе дерево. З нього сік тече. Я розумію, що є трухляві дерева, але ж більшість нормальні. Аж душа крається, коли дивлюся на це», – зітхає пенсіонерка пані Марія.

«Мій батько будував це озеро. Мені тоді було десь років десять. Якби він зараз побачив це страхіття, то би жахнувся. Що, немає, крім бруківки, ніяких інших матеріалів і конче треба було зрізати всі дерева?» – обурюється її подруга пані Валентина.

Жінки розповідають, що живуть неподалік і кожного дня прогулюються навколо озера та кожного дня в них накипає злість на комунальників. Мовляв, мало того, що зрізують дерева, так ще й водойма у жахливому стані: заросла і смердить. Кажуть, краще б не чіпали дерева, а зробили дитячі та спортивні майданчики.

«Не вартує та бруківка зрізаних дерев. Трухляві нехай ріжуть, але здорові навіщо? Раніше хоч тінь тут була, а тепер оголили все і пустелю зробили. Це ні в які рамки не вкладається», – додають пенсіонерки.

А Юрій Олійник у мережі «Фейсбук» зазначив, що тополі та верби – це зовсім не бур’яни, як, можливо, дехто вважає. Навпаки, це рослини-рекордсмени з очищення повітря від важких металів, пилу та промислових викидів. «З тополею не зрівняється жодне дерево за показниками очищення повітря. Щодо асфальту, то так, доріжки подекуди жахливі, але причому тут дерева? – обурюється він. – У цивілізованому світі, куди ми прагнемо, такі дії називаються варварством, і особи, які в цьому винні, несуть відповідальність».

Також Олійник закликає не маніпулювати тим, що тополі є алергенними. Мовляв, якщо порахувати всіх алергетиків мікрорайону, які можуть страждати від тополь, і всіх інших людей, яким вони принесли користь, то рахунок буде нерівним. «Якщо ми хочемо мати свіже та чисте повітря, то тополі варто замінювати тополями. До речі в Києві так і роблять», – резюмує він.

Треба потерпіти

Директор КП «Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк пояснює, що дерева вже пережили вікову межу та є небезпечними, оскільки під час поривів вітру можуть впасти. «У зв’язку з тим, що є цілий комплексний проект реконструкції і робиться основа під бігову і пішохідну доріжки, то ніхто не буде ризикувати тим, що колись впаде дерево і корінням підірве ту основу. На дамбі такі дерева взагалі не можуть рости. Вони становлять небезпеку прориву, бо створюють можливість для протоку води, і це підмиває дамбу», – підкреслює вона.

Що ж до незручностей, то пані Василюк просить містян трохи потерпіти та перечекати. Мовляв, було два виходи: або залишити озеро та доріжки, по яких неможливо ні пройти, ні проїхати, в тому стані, який був, або облаштувати нові.

«Я би не сказала, що на озері є багато велосипедистів. Зазвичай більшість людей там бігають. Це, швидше, як транзитна зона. Навіть коли йшлося про облаштування, то велосипедисти-активісти сказали, що робити велодоріжку з розміткою там недоцільно, бо це все-таки зона відпочинку, де люди прогулюються і бігають. Позаду озера ширина дамби не дозволяє робити велодоріжку, а для того, щоб зробити її коло дамби внизу, потрібні значні капіталовкладення, які не окупляться. Тому це не типова велодоріжка, а зона для катання на роликах, велосипеді, скейті, для батьків з колясками», – розповідає пані Руслана.

Вона закликає людей знайти поки що альтернативу для бігу. Як варіант, пропонує бігати в міському парку ім. Тараса Шевченка. Каже, що підрядник обгороджує місця проведення робіт на дамбі, але люди все одно проходять там, хоча це й не безпечно. «Ніхто ж за руки їх тримати не буде. Вони мають бути свідомі того, що наражають себе на небезпеку. Ми б не рекомендували людям ризикувати своїм життям і здоров’ям», – наголошує директорка.

Також начальниця КП зазначає, що забудови навколо озера псують його загальний вигляд, але, на жаль, до компетенції підприємства не належить боротьба з ними. «Центр розвитку та рекреації міста» обслуговує тільки вхід до озера та територію довкола нього, а ділянки під будівництвом до них не належать. «До нас звертаються активісти щодо незаконних забудов, зокрема щодо тієї, де будує ДТСААФ. Ми писали відповідні запити, і нам повідомляли, що дозволів на початок виконання робіт немає. Але, на жаль, зупинити будівництво ми не в силі. Треба, щоб піднімалася громадськість», – вважає вона.

Під час реконструкції озера поновлять і доріжки, які ведуть до джерела зі статуєю Богородиці. Руслана Василюк наголошує, що підприємство замовляло хімічний та біологічний аналіз усіх водойм і джерел, які входять до їхнього обслуговування, і з’ясувалося, що ніяких перевищень нітратів у водах немає. «На озері і в парку дуже хороша якість води, тому можна спокійно споживати її», – підкреслює вона.

Окрім того, Василюк зазначає, що підприємство працює над проектом очистки озера. Зараз тривають тендерні процедури щодо його додаткового водонаповнення задля подальшої очистки. Каже, за ті всі роки, коли озеро перебувало у занедбаному стані, гідросистема майже повністю зруйнувалася. «У нас ситуація з водними ресурсами дуже погана, бо і русла річок змінюють, і перекопують, і підключають щось. Але це все не вирішиться за один день. Багато нарікають, що озеро заростає. Так, воно сезонно заростає, і ми з цим боремося. Закуповуємо техніку і будемо чистити, але це все вимагає часу», – каже пані Руслана.

Вона додає, що 17 червня на міському озері відбуватиметься чемпіонат України з плавання на відкритій воді і підприємство мусить належним чином підготувати водне плесо. Але до 10 червня триває сезон нересту риб, тому потрібно зачекати, щоб його почистити.

«Об’єкт ніколи не буде привабливим і цікавим для туристів чи відвідувачів, якщо не буде належної інфраструктури. Озеро вже давно вимагало реконструкції. Думаю, що люди будуть потім вдячні, що зможуть спокійно там відпочивати», – резюмує Руслана Василюк.

Клени замість тополь

Головний комунальник міста Михайло Смушак розповідає, що весь минулий рік департамент житлової, комунальної політики та благоустрою займався розробленням проекту реконструкції озера. «У місті є не так багато об’єктів, де люди можуть відпочивати, займатися спортом та гуляти. Одним з таких місць є озеро, яке потенційно досить привабливе, але в дуже занедбаному стані. Давно ніхто не займався його благоустроєм. Чому? Не доходили руки, не було коштів і т.д.», – каже він та додає, що під час проектування враховували думку і велосипедистів, і бігунів, і пішоходів.

На реконструкцію було передбачено 21,5 млн. грн., однак завдяки системі «ProZorro» ціну вдалося зменшити до 16,7 млн. Згідно з результатами тендеру, роботи виконує ТзОВ  «Івано-Франківськавтодор», яке має завершити їх до кінця року. «Ми хочемо так його реконструювати, щоб воно було цікавим для всіх: пішоходів, спортсменів, бігунів, гостей міста тощо», – наголошує головний комунальник.

Він розповідає, що довкола озера передбачено три зони: сіра – пішохідна, зелена – бігова, а червона – для велосипедистів, скутеристів, скейтбордистів, батьків з колясками. Бігова доріжка буде з французьким поліуретановим покриттям завтовшки 10 мм. «Доріжка має ширину 1,2 м – це більш, ніж достатньо. Ми не могли зробити її ширшою, бо ще потрібно ж десь помістити велосипедистів і пішоходів. Тому, щоб когось не обділити, ми розділили так», – пояснює Михайло Смушак.

Окрім доріжок, біля озера облаштують майданчики для волейболу, баскетболу та пляжну зону. Передбачені і пірси, щоправда, уже в другому етапі реконструкції, бо, як зазначає Смушак, це дуже дорого.

«Знаю, що люди скаржаться на зрізання дерев, але зрізанню підлягає близько 70 дерев. Це тополі, які пережили свою вікову межу та є аварійно-небезпечними. Вони є алергенними деревами, і багато людей на них скаржились. Можливо, ми б їх і не різали, якби вони не пошкодили доріжки, – міркує Смушак. – Всі доріжки у горбах, якщо б ми обрубали коріння, то дерева би попадали самі. До то ж вони руйнують і дамбу. А верби з боку дачних масивів вже давно заплановано зрізати, бо листя забруднює озеро».

Тепер же біля озера планують посадити 75 кулястих кленів та 40 верб. Окрім того, поставлять 50 лавок та 37 урн. «Через 4-5 років ці клени будуть такі, як на стометрівці», – обіцяє Смушак.

Наталя КОЗАК