Президент України Володимир Зеленський недавно у Львові анонсував, що новим головою Івано-Франківської ОДА стане керівник ДТЕК Бурштинської ТЕС Денис Шмигаль. «Галицький кореспондент» поговорив з майбутнім очільником Прикарпаття про Бурштин, Зеленського та політику загалом.

– Пане Денисе, ви ще не прийшли на посаду, а під стінами ОДА уже протест. Закидають, що не хочуть бачити на цій посаді людину Ахметова.

Я думаю, що такі протести можуть виникати проти будь-якого голови ОДА.

Бурштинська ТЕС на сьогодні є ключовим підприємством з точки зору кількості робочих місць, білої зарплати і сплати мільярдів гривень податків у бюджет області, виконання соціальних програм тощо. Я працюю керівником ДТЕК Бурштинська ТЕС, втім Ріната Ахметова бачив так само, як і ви, тільки по телевізору, ніколи у житті не випадало нагоди із ним спілкуватися. У мене нема зобов’язань перед акціонером компанії і її керівниками, які би мені заважали якісно, ефективно, об’єктивно і без корупції та конфлікту інтересів бути керівником Івано-Франківської області.

– Вся країна спостерігала за опитуванням у Фейсбуці щодо потенційних голів Львівської ОДА. Президент дозволив львів’янам вибрати собі голову ОДА. Як так сталося, що ви опинилися в Івано-Франківську?

Це був експеримент, а не конкурс, зріз суспільної думки. Маркіяна Мальського та Максима Козицького, які конкурували разом зі мною, я дуже добре знаю, ми в житті товаришуємо. Це правильна нова хвиля людей як в регіональному обласному управлінні, так і в майбутній політиці. Крім Фейсбуку, йшов ще конкурс із оцінки якостей кандидата, їх сприйняття у регіоні тощо. Оскільки я очолюю найбільше підприємство в Івано-Франківській області, добре себе тут почуваю, то мені надійшла пропозиція залишитися на Прикарпатті. Це було відкрите рішення президента.

– Ви раніше були з ним знайомі?

Ні. Ми познайомилися у процесі підбору кандидатів на посаду голови ОДА. До мене звернулася кадрова агенція, очевидно, шукали, переглядали різних людей. Кадрова агенція взяла у мене документи, далі було кілька співбесід, тести, співбесіда з керівниками Адміністрації президента, потім з президентом. Все прозоро і чисто.

– А чи є у вас прямий зв’язок із президентом? Питаю, бо в нас були випадки, коли голова ОДА спілкувався із президентом через третіх осіб.

Немає жодних посередників, які би були між мною і президентом України.

– Чи була у вас розмова щодо команди, ваших заступників та голів РДА? Чи будуть вам підказувати з боку Адміністрації президента конкретних людей?

Моя позиція в житті: я завжди команду формую сам. Люди мають бути ефективними, якісно виконувати роботу, і я їм повинен довіряти. Проте якщо будуть поради з Офісу президента, то, звісно, я буду дослухатися.

– До кінця літа уже будуть нові люди?

Можливо, навіть швидше.

– Чи ставив президент уже вам якісь завдання?

Завдань ніхто поки що не формулював і не ставив. Президент, звісно, окреслює загальну стратегію, але далі працює Кабмін, Офіс президента і т.д.

Звичайно, ми обговорювали різні речі – від дорожнього будівництва до гідної оплати праці вчителям, лікарям, службовцям. Йому було цікаво вивчити мене як людину, а мені – почути його бачення та погляд на подальший розвиток країни.

– Ви дивилися серіал «Слуга народу»?

Так, класний серіал. Впевнений, що цей серіал – це приблизно та стратегія, яка буде в частині підходів. Президент Зеленський – надзвичайно відкритий чоловік, бачив як живуть і працюють чиновники у всьому світі. І ця модель десь була реалізована у якості сценарію. Впевнений, що він продовжить втілювати у життя модель спрощення управління, відносин із людьми. Є символічні речі, які демонструються, але вони витікають із внутрішнього світу та переконань.

За великим рахунком, усі європейські країни пройшли той шлях, який проходимо зараз ми. Скрізь була корупція, її долали, вибирали модель ЄС або США. Ми стоїмо на порозі медичної реформи, децентралізації, і все це зміцнює державу.

Ми ж інші, ніж були 10 років тому, і ще більш інші, ніж були 20 років тому.

– У вас хороший бекграунд, знаєте кілька мов і вчилися за межами країни. Ніколи не планували залишитися за кордоном?

Ніколи не мав навіть таких думок. Це були місячні курси у різних країнах, які давали розуміння, як працює державний апарат, регіональне управління. Я пройшов таке навчання в Канаді, Німеччині, Фінляндії тощо. Був з навчальною метою у Грузії, вивчав саме їхні реформи, це був цікавий кейс. Мій погляд на те, як влада має працювати тут, будується на канадсько-німецькій моделі, яка мені подобається, вона проста, прозора та ефективна. Її запровадити нескладно, треба брати і робити.

– Поліцію, прокуратуру та СБУ теж би хотілося мати таку.

Спротив буде завжди. 98% людей є консервативними, які не люблять змін. Кожен знаходить зону комфорту, і його влаштовує синиця в руках. Звісно, людям, які хочуть зробити прорив, треба докладати зусиль, переконувати. До нас цей шлях пройшла уже не одна країна, є гарні приклади того, як будувалася комунікація з людьми і формувалася суспільна думка.

Є два методи. Перший з них – радянський: зробити все «на завтра». Коли якнайшвидше роблять, а потім виправляють помилки. Люди отримують стрес: страждають від різких змін, від помилок і т.д. Другий – це стратегія, план реформ. Спершу інформують людей, обговорюють, знаходять помилки і ризики, потім настає етап переконання людей, і коли більшість уже сприймає майбутні реформи, то безболісно відбувається процес втілення їх у життя. Другий метод тільки виглядає довгим. Але зазвичай вони одинакові за тривалістю.

– Завжди у Бурштинську ТЕС було важко влаштуватися на роботу, а от останніми роками тут почали оголошувати набір працівників. Чи це не пов’язано із вашим управлінням?

А на які підприємства зараз нема набору на робітничі професії? Наразі це проблема нашої держави, яка пов’язана з великою трудовою міграцією. У нас дійсно є відкритих 70 робітничих вакансій, натомість дуже тяжко потрапити на адміністративні та інженерні посади, на заповнення яких ми робимо конкурси. І це правильно, бо управлінські посади мають бути якісні.

Сьогодні на ринку зарплат ми конкуруємо із Польщею, Румунією та іншими країнами ЄС. Цю конкуренцію виграти важко, бо їхня економіка у 7-8 разів потужніша, відповідно, зарплати вищі. Вся Європа через це пройшла, навіть маленька Латвія, де тепер відбувається повернення  мігрантів, які привозять із собою новий погляд, нові знання, нові технології. Думаю, нас чекає те саме – відбудеться повернення людей з-за кордону.

– Чи зможете ви як новий голова ОДА вирішити проблему із золовідвалами у Бурштині?

Коли валять старий будинок, то є і бруд, і пилюка. Те саме зараз відбувається на Бурштинській ТЕС. Місяць тому ми уклали контракт із підрядником, який сьогодні будує останній ярус і систему пилоподавлення. До кінця року роботи виконають і пиління буде унеможливлене.

Наразі єдина шкода від нього – пиління. Зола – це продукт, а не відходи. Вся Європа золу купує, бо це хороший матеріал для будівництва доріг. Європейці стоять у черзі за нею. Ми зробили всю документацію, щоб можна було використовувати золошлакові матеріали з цією метою. Золу можна використовувати у подушці дороги замість щебеню та піску.

Моя думка така: коли в Україні почнеться будівництво доріг, зокрема автобанів, зола стане надзвичайно потрібним матеріалом. Ми своїх 40 млн. кубічних метрів продамо за 3 роки.

– Ви думаєте, почнуть будувати автобани найближчим часом?

Впевнений у цьому. Говорив про це з президентом. За майже 30 років незалежності жодного автобану в Україні не збудували. Це злочин проти держави. Бо дорожня інфраструктура – це кровоносна система економіки. У нас є маленькі капіляри, які перебувають у складному стані і які останніми роками відновлюють, але у нас немає жодної великої артерії. В країні мають бути автобани. Польща їх збудувала за 10 років. Хорватія після війни зробила це миттєво – за три роки. І це спричинило інвестиційний бум. Для нас це добрий приклад. Інвестор все зробить сам, його не треба за руку водити, він приходить в країну, де створені нормальні умови, а дорожня інфраструктура – це умова №1.

– Напевне, від вас будуть чекати нових інвестицій на Івано-Франківщині. Чи можемо очікувати, що це будуть власники ДТЕКу?

Інвесторів неможливо шукати. Працюючи в державній службі, я провів перемовини з сотнями інвесторів. У мене є різний досвід: і вдалих, і невдалих перемовин. Інвестор не хоче, щоб його водили за руку і показували, він сам вирішує. Ключові умови – це інфраструктура та робоча сила.

– Була історія, що компанія «Leoni» захотіла зайти в Бурштин, і ви були у процесі перемовин. Як наслідок, вони не прийняли рішення інвестувати в місто. Це, бува, не ви стали причиною того, що вони передумали інвестувати?

Я «Leoni» знаю з 2001 року, коли вони почали будувати в Стрию перший завод. Їм тоді створювали спротив. Але ситуація з інвестиційним середовищем у нас тоді була на рівні Сомалі за легкістю ведення бізнесу. Із 190 країн ми були на 186 місці, а Сомалі – на 190-му, де й залишилася, а ми вже на 71-му. Ми втричі вище піднялися, і сподіваюся, що через три роки будемо в першій 50-ці.

Сьогодні компанія ДТЕК спеціально у Бурштині створила індустріальний парк як інфраструктуру для інвесторів. Це 36 га землі при в’їзді в Бурштин, який міська рада може використовувати. З них 12 га – це була земля для «Leoni». Але за ніч перед аукціоном вони передумали, втративши завдаток. Рішення ґрунтується лише на ризиках, пов’язаних із трудовою еміграцією.

– Чи не шкода вам відпускати Бурштинську ТЕС?

Шкода.

Ми зробили багато і багато ще зробимо. Маємо сотні проектів, деякі з них вийшли на обласний рівень. Є різні дрібні справи на кшталт освітлення міста, відремонтованого спорткомплексу, будівництва футбольних майданчиків із штучним покриттям. Зараз ми робимо нову бібліотеку в Палаці культури «Прометей», спільно з містом завершуємо новий сучасний ЦНАП, який буде одним з найкращих в області.

А щодо обласних проєктів, то це водогін від Лімниці до Бурштина, який охопить 70% населення Галицького району, і це буде найчистіша вода в Україні, майже мінеральна вода у крані. Це важливий проєкт, в якому ТЕС фінансує розробку робочої документації – півтора мільйона, а наступного року моїм обов’язком буде завести 150 млн. грн. з державного бюджету на реалізацію водогону.

Центр громадської активності – теж унікальний проект. Ми переробили старий ресторан Бурштинської ТЕС і відкрили цілодобово двері для всіх. Є декілька зон, де можуть збиратися батьки з дітьми, молодь, громадські активісти. Місто отримало осередок, де спілкуються всі – від дітей-дошкільнят до старійшин. Басейн, спорткомплекс, палац культури – усе безкоштовне для людей.

Щодо комбінату спортивних споруд, частину приміщення ми віддали організації атовців. Також тут розташувався районний центр «Довір’я», де навчаються 35 особливих діток, ними займаються вихователі, і ми його підтримуємо.

А ще маємо гарний проєкт з греко-католицькою церквою. Не буду його зараз анонсувати, думаю, цей проєкт матиме всеукраїнський рівень, буде правильний і яскравий.

– У нас був такий голова ОДА Михайло Вишиванюк, він був родом із Коломийщини, і це відчувалося. Багато сил вкладав у цей регіон, вишукував гроші саме на Коломию. Чи не постраждають інші райони і міста від вашої любові до Бурштина?

Категорично так не буде. Одна з причин, чому президент прийняв рішення призначити мене головою не Львівської, а Івано-Франківської ОДА, полягає в тому, що я однаково віддалений від різних груп впливу і буду ефективним менеджером, який не лобіюватиме інтереси окремих районів, громадських утворень тощо. У мене нема прив’язаності, що оце мій край, моя земля і я маю собі до хати дорогу збудувати. У мене є інтерес на рівні Івано-Франківської області організувати свою роботу так, як я організував її тут, на Бурштинській ТЕС, з Бурштином і Галицьким районом.

Мене цікавить рівномірний, ефективний, якісний розвиток усіх територій. Просто модель мого відношення до Франківщини буде такою, якою була модель відношення до території присутності того підприємства, яким я керував.

В Україні продовжує відбуватися зміна політичного ландшафту. Зміна політичних поколінь. І дуже добре, що це відбувається не третім Майданом, а в цивілізований спосіб. Проєвропейський напрям реформ – це правильно, його треба дотримуватися, але має відбутися зміна так званих політичних еліт. Люди втомилися від пострадянського типу управління державою, всі хочуть легшого, європейського чи американського, стилю керівництва, який буде прозоріший та чесніший.

І дуже добре, що є «Слуга народу», «Голос» – нові політичні проєкти, які дадуть певний елемент очищення.

– Скоро будуть місцеві вибори. Якщо треба буде долучитися до команди «Слуги народу», то ви готові?

На мою думку, голова ОДА, а я би казав, що нам треба звикати до слова «префект», – представник президента на території з обмеженими повноваженнями, не має долучатися до виборів. По-перше, це конфлікт інтересів, а по-друге – використання адмінресурсу. На виборах повинен працювати керівник штабу, політики мають формувати політику. Така моя думка, і сподіваюся, що вона збігається із думкою команди президента.

Нагадаю, що зміна команди Януковича, Порошенка відбувалася миттєво. Натомість сьогодні призначені лише одиниці голів ОДА. Нема у президента необхідності в адмінресурсі. Думаю, що така стратегія буде продовжуватися надалі. Принаймні хочу в це вірити і буду до цього докладатися.

Розмовляла Тетяна СОБОЛИК

Довідка

Денис Шмигаль – корінний львів’янин, 43 роки. З відзнакою закінчив Львівську політехніку у 1997 році, а через 5 років вже став кандидатом економічних наук, захистивши дисертацію з регіональної економіки та розміщення продуктивних сил. Все життя працював на виробничих підприємствах Львівщини, очолював інвестиційні компанії, обіймав керівні посади. З 2009 року працював в обласній державній адміністрації на посаді керівника департаменту економіки, інвестицій, промисловості та торгівлі. Був одним з розробників стратегії розвитку Львівщини.

Після Майдану став заступником Державної фіскальної служби у Львівській області. На посаду прийшов через відкритий конкурс. Активно викорінював хабарництво, оголосивши акцію «Хабарників до в’язниці». З приходом на посаду пана Насірова звільнився.

Кандидат економічних наук Денис Шмигаль закінчив аспірантуру Інституту регіональних досліджень НАН України. Успішно захистив дисертацію. Вільно володіє англійською та польською мовами.

Додатково вчився за кордоном – у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії. А у Німеччині – в Рейнсько-Вестфальському технічному університеті за програмою підготовки менеджерів Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини.

Денис Шмигаль має експертний досвід у багатьох проектах:

– офіційно представляє державу Україна як член відбіркового комітету програми транскордонної співпраці «Польща-Білорусь-Україна» за напрямком «Спадщина»;

– є експертом регіональної комісії з оцінки та проведення відбору інвестиційних програм і проектів, що реалізовуватимуться на Львівщині коштом Державного фонду регіонального розвитку;

– має експертний досвід з відбору пілотних міст у рамках програми «Розумне енергоспоживання для добробуту громад Львівщини», що реалізувалась Фондом «Східна Європа» спільно з Львівською обласною радою та Львівською обласною державною адміністрацією за підтримки Швецького агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) через Посольство Швеції в Україні;

– був співголовою технічного комітету із впровадження компонентів з енергоефективності у рамках реалізації спільного Проєкту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду ІІ»;

– був керівником та співініціатором успішно реалізованого проєкту зі створення двох індустріальних парків – у Яворівському районі та у місті Новий Розділ (у рамках програми транскордонної співпраці «Польща-Білорусь-Україна» 2007-2013).

Завдяки підтримці Дениса Шмигаля у Львові зареєстровано найбільший у Східній Європі бізнес-сервіс-центр компанії Nestle, де створено понад 1000 робочих місць. Доклався до реалізації понад двох сотень успішних соціальних проєктів у Львівській та Івано-Франківській областях з розвитку спорту, культури, інфраструктури, місцевих громад.