На Прикарпатті вже утворено 24 ОТГ. Кожна з них обрала свій шлях розвитку та свою стратегію освоєння бюджетних коштів. Відокремившись, громади почали самостійно дбати про свій розвиток і… роздавати підряди «своїм». Ремонти, будівництво, постачання різноманітних товарів і навіть харчування дітей нерідко віддають підприємцям із числа депутатів, а отже, кошти громади, знову осідають у кишенях влади.

Одразу зазначу, що грішать не всі. Перебравши сотні тендерів за поточний рік, інформація щодо яких оприлюднена на платформі публічних закупівель ProZorro, можна констатувати, що більших прикарпатських ОТГ все ж досить відкриті. Як інформаційно, так і географічно. Підрядники, які перемагають в аукціонах, нерідко не те, що з сусідніх областей, а і з Києва, Дніпра, Сум (навіть з Луганщини трапляються). Втім серед масиву оприлюднених звітів про укладені договори переважна більшість все ж стосується місцевого бізнесу, який нерідко курують депутати.

Нагадаю, що депутати місцевих рад (на відміну від народних депутатів України) здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Тому на них не поширюється чинна для нардепів заборона суміщати свій депутатський мандат з іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Втім закріплене у Законі України «Про статус депутатів місцевих рад» право депутата сільської, селищної, міської, районної чи обласної ради здійснювати свої представницькі повноваження «не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю» відправляє депутатів місцевих рад до групи ризику з великою ймовірністю виникнення конфлікту інтересів. І якщо у міських, районних чи обласних радах такі випадки легко відстежити, то в ОТГ навпаки – легко замовчати. «ГК» спробував розібратися, хто з депутатів, обраних до ОТГ, балансує між власними і громадськими інтересами.

 

Ремонтують і брукують

Найчастіше депутати-підприємці намагаються бюджетним коштом допомогти рідним селам. Отримавши підряд на ремонт того чи іншого закладу в селі, вони фактично вбивають одним пострілом кількох зайців. По-перше, в очах односельців виглядають як дієві депутати, які «затягли» в село фінансування, а отже, можуть уже досить впевнено робити ставки на наступні вибори. По-друге, пропустивши гроші через свої фірми, вони отримують прибуток, а отже, окрім політичної вигоди та морального задоволення, ще й міцніють фінансово.

Візьмімо, до прикладу, село Чорний Потік, що входить до складу Делятинської ОТГ. Тут депутат ремонтує дах у школі. Ремонт був запланований ще до об’єднання у громаду, яке відбулося наприкінці минулого року. Відділ освіти Надвірнянської РДА на відповідні роботи планував витратити 166 755 гривень. У червні цього року Делятинська ОТГ оприлюднила звіт про підписаний із підприємцем Михайлом Дячуком договір про ремонт даху школи. Зійшлись на сумі 169 800 гривень. Проте 29 серпня договір розірвали «в зв’язку із зменшенням обсягу виконання робіт». А вже 17 вересня з цим же підрядником було укладено новий договір. Капітальний ремонт даху тепер оцінили в 115 966 гривень.  Втім того ж дня з Михайлом Дячуком підписали й другу угоду теж про капремонт даху цієї ж школи. У другому документі сума склала 50 941 гривню. Таким чином, сумарно за двома договорами підприємець все одно отримає за виконану роботу майже 167 тисяч.

З відкритих джерел про Михайла Дячука відомо, що йому 35 років, раніше він був депутатом Надвірнянської райради, тепер – Делятинської ОТГ. Зареєстрований у селі Чорний Потік, займається роздрібною торгівлею та будівництвом. Торік, як відображено у його декларації, він отримав 807 096 грн. доходу від власного бізнесу та 23 856 грн. соціальних виплат. До слова, минулого року він надавав школі у Чорному Потоці послуги з організації гарячого харчування.

Інший приклад – село Луги Рожнятівського району, що входить до Спаської ОТГ. До кінця поточного року тут мають завершити капітальний ремонт приміщення клубу та амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Роботами займається Володимир Ріпа – підприємець і депутат. Йдеться про суму 511 813 гривень. 51-річний Володимир Ріпа бізнесом займається з 2000-го року. Основний КВЕД – лісопильне та стругальне виробництво. Серед видів його діяльності також виробництво кухонних та інших меблів, лісозаготівлі, оптова торгівля деревиною, будівництво житлових та нежитлових приміщень. У серпні цього року з ним також було укладено договір на виконання капремонту філії Спаського ліцею та клубу в сусідньому селі Підсухи. За цю роботу підприємець мав отримати 197 281 гривню. Загалом цьогоріч Володимир Ріпа брав участь у восьми закупівлях (всі – неконкурентні), у результаті яких було підписано вісім контрактів на суму 1,4 млн. гривень. Половину цієї суми він отримає з бюджету ОТГ. У своїй декларації депутат-бізнесмен вказує, що від зайняття підприємницькою діяльністю його дохід торік склав 50 400 грн., дохід дружини – 58 400.

У Спаській ОТГ заробляє ще один депутат – 64-річний Степан Максимів, який мешкає в селі Луги. Він, зокрема, отримав два підряди на ремонти вулиць на загальну суму 99 476 гривень. Йдеться про поточний ремонт вулиць Шевченка, Зарічної і Затишної в Лугах. Щоправда, цей депутат діє через дружину Ірину Максимів, яка є директором приватного підприємства «Кедр Луги». Власником підприємства є її чоловік, а за свою роботу жінка отримує зарплатню (торік вона склала 15 100 грн.). Водночас основним доходом подружжя, як випливає з декларації Степана Максиміва, є їхня пенсія. Доходу від підприємництва він не декларує.

Депутатів-підприємців можна знайти й по інших ОТГ. У Тлумацькій, до прикладу, цьогоріч заміну вікон та дверей у Гринівецькій школі довірили ПП «Ера-Захід», директором якої є депутат Любомир Шкунда (вартість підряду – 429 637 грн.). У попередні роки це ж підприємство міняло вікна у міськраді, школі та дитсадку. Загалом за чотирма договорами сума коштів склала понад 1,5 млн. гривень.

Ще частіше освоює бюджетні кошти 35-річний депутат Ямницької ОТГ Михайло Третяк. Цьогоріч він отримав за неконкурентними процедурами вісім підрядів на загальну суму 1 280 055 гривень. Фактично Третяк монополізував роботи, які проводяться у селі  Павлівка, й виконує тут капремонт приміщення архіву, санвузла й системи водопостачання в ліцеї, кладе бруківку і навіть надає транспортні послуги трактора. Єдиним його підрядом, який не стосується Павлівки, наразі є викладення бруківки біля будинку культури в Тязеві.

 Загрозлива тенденція: усе – своїм

Ще далі пішла Старобогородчанська ОТГ. Тут фактично всі підрядники – місцеві. «Удома» купують продукти харчування для шкіл і дитсадків, лікарські засоби та інші товари. Старобогородчанські підприємці найчастіше отримують підряди і на ремонтні та будівельні роботи. Звісно, логіка у такому підході є. Адже за рахунок податків місцевих підприємців наповнюється і сільський бюджет. Проте громада, схоже, впевнено перетворюється на «закритий клуб», адже чужих тут майже немає, а відтак немає і прозорої конкуренції. До того ж, серед активних освоювачів бюджетних коштів – депутати та їхні родичі.

До прикладу, Михайло Каратніцький. І він, і його однофамільці Олег та Василь Каратніцькі активно співпрацюють з бюджетом ОТГ. Усі троє не лише мають однакове по-батькові, а й зареєстровані за однією адресою у селі Лесівка. Ці підприємці постачають у громаду будматеріали та запчастини, бетонні опори для вуличного освітлення, різноманітні подарунки та нагороди і навіть організацією харчування підстраховують. У підписаних з ними угодах фігурують від кількох тисяч гривень до кількох сотень тисяч. При цьому в декларації 35-річного Михайла Каратніцького, який є депутатом сільради ОТГ, єдиним джерелом доходу якраз і зазначено дохід від підприємництва. Торік цей дохід склав 38 400 грн., а на рік раніше – 17 262 грн. При такому мізерному доході депутат наприкінці 2016 року все ж придбав земельну ділянку за 45 тисяч та задекларував 90 тисяч заощаджень.

Утім навіть серед «своїх» підприємців у Старобогородчанській ОТГ є беззаперечний лідер. Депутат Дмитро Тимішак у рідній ОТГ пройшов 36 неконкурентних закупівель та по всіх підписав договори. Загалом через нього пройшло вже понад 5 мільйонів бюджетних коштів. Підприємцем він був зареєстрований 27 липня 2016 р. і того ж року ще встиг отримати чотири підряди. Спочатку на перевезення та ремонт будинку культури; наступного року – вже на ремонт системи опалення у дитсадку, ремонт доріг та закладів освіти і медицини. Цьогоріч у нього – вже 18 договорів. Підприємницьку діяльність Дмитро Тимішак поєднує з роботою керівника комунального підприємства Старобогородчанської ОТГ. Торік на цій посаді він отримав 39 тис. грн. зарплати і 5 тис. грн. гонорару. А от доходу від зайняття підприємницькою діяльністю не задекларував, хоча рік тому показував прибуток від бізнесу майже 900 тисяч.

 Дружинам і через дружин

У Брошнів-Осадській ОТГ на початку цього року було укладено договір щодо послуги з гарячого харчування учнів Креховицької гімназії. Організацію харчування віддали Любові Мельник, яка є дружиною першого заступника селищного голови Богдана Мельника. У договорі від 6 лютого обумовлено суму 95 000 гривень. Зазначається також, що вартість одиниці послуги становить 15 грн. для малозабезпечених дітей та дітей з числа сиріт (до утворення ОТГ у Креховицькій школі навчалося 29 дітей пільгових категорій – Авт.). Термін дії цього договору – до кінця поточного року.

50-річна Любов Мельник бізнесом займається вже понад 10 років. Основна її діяльність пов’язана з роздрібною торгівлею у неспеціалізованих магазинах (переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами). Також вона може займатися діяльністю ресторанів та надавати послуги мобільного харчування й постачання інших готових страв. У декларації її чоловіка Богдана Мельника зазначено, що в Креховичах, де мешкає подружжя, вони мають магазин-склад, невеликий житловий будинок та кілька земельних ділянок. Ще одне приміщення магазину Любов Мельник орендує. Торік її дохід від зайняття підприємницькою діяльністю загалом склав 106 тис. гривень. Щодо її чоловіка, то до утворення ОТГ він займав посаду сільського голови у Креховичах.

Ще одна ОТГ, яку «годує» (чи, точніше, з якої «годується») дружина чиновника, – Матеївецька. Щоправда, тут очевидний конфлікт інтересів – значно масштабніший та триваліший. Йдеться про фермерське господарство «Прометей», яке зареєстроване на Орисю Книшук – дружину голови ОТГ Петра Книшука. Цьогоріч з бюджету громади на це фермерське господарство спрямували майже 855 тис. грн., а загалом за 2017-2018 роки – трохи менше 1,4 мільйона. У своєї дружини голова ОТГ купував хліб, молоко, м’ясо, овочі та інші продукти харчування. У лютому ц. р. господарство надавало ще й послуги з прибирання снігу. Загалом за два роки – 21 угода.

Такий «сімейний» бізнес зацікавив обласну прокуратуру, яка півроку тому навіть ініціювала судову справу про притягнення до адміністративної відповідальності Петра Книшука «за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією». У травні-червні у цій справі відбулося кілька судових засідань, на які голова Матеївецької ОТГ просто не з’являвся. Після першої ж неявки прокурор просив застосувати примусовий привід, а в усіх наступних засіданнях повторно наполягав на цьому. Проте коломийська поліція відповідні постанови суду виконати не зуміла.

На судове засідання Книшук з’явився аж 27 липня. Від дачі пояснень він відмовився та попросив закрити провадження у справі «у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення». Відповідно до ч.3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути накладене впродовж трьох місяців з дня його виявлення. Тож у результаті суд провадження закрив. Голові ОТГ не довелося навіть штрафу заплатити. Апеляційної скарги подано не було. Тож у вересні постанова суду набрала законної сили.

Єдиний «плюс» з усього цього хіба те, що наразі нових продуктових закупівель у фермерського господарства «Прометей» сільрада не проводить. Щоправда, десять договорів, які були підписані на початку року, залишаються чинними до кінця 2018-го, тому цілком ймовірно, що зараз просто немає потреби в нових закупівлях. Додамо, що Петро Книшук та його дружина є ще й депутатами Івано-Франківської обласної ради.

Тетяна КІНДЮХ