Через нелюдське ставлення у Польщі загинув 36-річний заробітчанин із прикарпатського села Троїця (Снятинський район) Василь Чорней. Тіло чоловіка знайшли у лісі на відстані близько 125 кілометрів від польського села Ястшембське, де той працював столяром. Без батька залишились троє дітей.

«А його вже не було серед живих…»

Для жителів села Троїця заробітки – чи не єдиний спосіб вижити. Хтось їде у Чехію, хтось – до Італії, а влітку селяни масово виїжджають до Польщі на сезонні роботи.

Марія Чорней, мати загиблого Василя, раніше перенесла важку операцію і отримала інвалідність, тож її син був офіційно оформлений як особа, що здійснює за нею догляд. Однак соціальної допомоги, яку отримував Василь (востаннє, як згадує Марія Чорней, виплата становила 1500 гривень), катастрофічно не вистачало, бракувало навіть на ліки, тому Василю доводилося їхати на тимчасові заробітки. А ще треба було прогодувати трьох дітей – школярів Настю, Юрчика та Катрусю. Найчастіше Василь їхав на заробітки із сільськими чоловіками до Криму, а вдома за мамою доглядали батько або його дружина  Наталя.

Коли кримські заробітки закінчилися, Василь шукав роботу у Чехії. Їздив туди зо два рази. Роботу в Польщі йому порекомендував один із односельців. «Син розповідав, що на першій роботі в Польщі йому не платили. Їхати додому не хотів, бо не було з чим, тому був змушений піти на іншу – працювати в ліс. Там сильно захворів. Потім знайшов третю роботу – у столярному цеху, де виготовляли труни», – розповідає мама.

«Коли син телефонував до нас, то казав, що й на третій роботі йому не виплачують зароблених грошей, плакав, але розповідати всього не хотів, – говорить батько загиблого Дмитро Чорней. – Востаннє ми чули його голос 6 червня, на день народження Дарини, сестри Василя. Він подзвонив, щоб привітати її».

Рівно через тиждень, 13 червня, день народження святкувала Настя – донечка Василя, але тато дівчинку вже не привітав і не відповідав на дзвінки. «Настя казала: «Бачите, мамо, тато любить Юрчика більше, ніж мене. Чому він його привітав, а мене ні?» А його вже не було серед живих…» – зі сльозами на очах згадує мама.

Тіло Василя знайшли у лісі неподалік села Скоки, яке розташоване приблизно за 125 кілометрів від села Ястшембського, де він працював. Того фатального 13 червня, як повідомляють польські ЗМІ, на мертвого чоловіка натрапив місцевий лісничий. При померлому не було ні документів, ані мобільного телефона, а на встановлення особи пішло п’ять днів. Підказкою для поліції стали робочі рукавиці та дерев’яна стружка на одязі.

Речник Великопольської поліції Анджей Боров’як у коментарі польським журналістам повідомив, що спекотного дня Василю стало погано на роботі і він знепритомнів. «Коли інші працівники повідомили власницю, то вона заборонила викликати швидку допомогу й наказала всім іти додому. Потім виявилося, що непритомний чоловік зник із території підприємства. Він також не з’явився у помешканні, в якому проживав. За дивних обставин зник також один із українців, який з ним мешкав та працював», – зазначив речник поліції.

Батькам про смерть сина ніхто не повідомив. Вони ж продовжували йому телефонувати в надії, що Василь таки відповість. У неділю, 22 червня, сусід Чорнеїв натрапив в Інтернеті на інформацію про те, що Василя знайшли мертвим, а його рідних розшукують. «Вони прийшли до нас серед ночі, розбудили і розказали про знахідку», – говорить Марія Чорней.

Наступного дня Дмитро Чорней пішов до односельця, який рекомендував Василеві роботу у Польщі, але вдома його не застав. Його дружина розповіла, що чоловік знав про смерть Василя, а кілька днів після смерті сильно нервував.

Жінка допомогла рідним зв’язатися із посольством. «Ми подзвонили і сказали, що у Василя є рідні. Якби це зробили на дві-три години пізніше, то сина оголосили б зниклим безвісти», – каже Марія Чорней.

«Його викинули, як пса. Кажуть, на роботі впав і знепритомнів. Але чому ж йому не надали допомогу, а вивезли так далеко? Кажуть, що й побили…» – нарікає тато.

Щоб перевезти тіло Василя у рідне село, необхідно було чимало коштів – сорок тисяч гривень. Якби не допомога небайдужих місцевих мешканців, зокрема підприємниці Ориші Книшук, та керівництва району, рідним Василя цього зробити не вдалося би.

«Це непідйомна сума для нашої сім’ї. Коли дізнались, що син помер, у нас заощаджень було не більше тисячі гривень. Та й звідки у нас такі гроші (сорок тисяч – ред.)?.. Дружина Василя працює медсестрою у сусідньому Заболотові, зарплата у неї – мізер… Не знаю, що нас далі чекає. Як ми без Василя виживемо…» – бідкалася вона.

«Не віриться і досі»

Поховали Василя 26 червня. Марія Чорней говорить, що після похорону вони з чоловіком не здужають поратися по господарству. Хатня робота перетворилась для них на тягар.

У кімнаті, де стояла труна з її сином, на стіні досі висить весільне фото, на якому Василь з дружиною – молоді та щасливі. «Зайду часом, подивлюсь… Ось тут стояла труна… Труна була оцинкована, ще й зверху герметично закрита. Нам її відкрити не дозволили, адже тіло доправили за два тижні після смерті», – згадує пані Марія.

Важко пережили втрату тата діти Василя, особливо болісно – Юрчик. «Щоразу, коли син їхав на заробітки, Юрчик йшов за ним до кінця (автобусної зупинки – ред.), а вертаючись звідти – плакав. Я брала його на коліна і намагалась розрадити. Казала: «Юрчику, тато приїде, щось тобі купить». Якось так вдавалося його заспокоїти», – каже пані Марія.

Як повідомляють польські ЗМІ, бізнесменку Ґражину Ф., яка не надала Василю допомоги, можуть покарати п’ятирічним ув’язненням. Зараз вона перебуває в слідчому ізоляторі. Українця, який зник після події, через кілька днів знайшли у місті Ломжа, в одному з гостелів.

У провідному польському виданні Gazeta Wyborcza наголошують, що польська бізнесменка працевлаштовувала українців нелегально. «Вона боялася, що коли викличе швидку допомогу, то матиме проблеми. Тому вирішила викинути його в лісі, за 125 кілометрів від її цеху», – повідомляли польські журналісти з посиланням на матеріали слідства.

Батькам важко усвідомити, що їх Василя немає серед живих. «Для нас він був золотою дитиною, ріс чемним, допомагав нам. Кілька днів тому дивилась, чи немає від сина пропущеного дзвінка. Не віриться й досі…» – додала мама.

Сім’я Чорнеїв після смерті Василя, який був єдиним годувальником, потребує допомоги небайдужих. Його батькам ледве вистачає пенсії. Без тата залишилося троє дітей.

Марія ГРИЦКІВ

Реквізити для поповнення картки в Ощадбанку:

Номер картки отримувача: 5167 4910 0755 1517

Отримувач: Дмитро Чорней, тато Василя

Мобільний телефон тата, Дмитра Чорнея: +38 (067) 847 69 87