Снятинський район входить у п’ятірку за обсягом освоєних екологічних коштів з обласного бюджету. Водночас, з огляду на проблеми з охороною довкілля, він не входить до переліку районів, що потребують першочергового фінансування.

За останні три роки гроші з екологічного фонду на Снятинщині витрачали на заміну каналізації та озеленення психоневрологічного інтернату, яке перетворилося на благоустрій із новою бруківкою та лавками, що, очевидно, є нецільовим використанням коштів. До того ж, як виявилося, фірма, якій поталанило освоїти сотні тисяч гривень на «озеленення», навіть не має таких робіт у переліку видів своєї діяльності.

Усе для особливих людей чи особливих підрядників?

У Снятинському психоневрологічному інтернаті, який є комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради, умови перебування його пацієнтів значно покращилися після 2016 року. Тут розпочали ремонтні роботи фасадів будівель, провели благоустрій території, проклали каналізацію, встановили очисні споруди. Директор закладу та депутат Івано-Франківської обласної ради Дмитро Дякур пояснює такі позитивні зрушення зміною у ставленні влади до інтернатних установ області.

Добре ставлення депутатів облради до Снятинського інтернату виявилося в тому, що з природоохоронного фонду Франківщини за останні три роки на його озеленення було витрачено майже мільйон гривень. Щороку заклад стає фаворитом серед установ області за обсягом освоєних коштів на озеленення з екологічного фонду.

Озеленення належить  до природоохоронних заходів, що можуть бути профінансовані з екологічного фонду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1147. Його метою є необхідність збагатити киснем повітря на окремих територіях. Тобто на Івано-Франківщині мали б створювати розсадники звичних для нас каштанів, лип, берез, дерев хвойних порід. Натомість часто під грифом «озеленення» роблять банальний благоустрій. І Снятинський інтернат – яскравий приклад.

Завітавши на територію закладу, ми сподівалися потрапити в оазис, натомість побачили сотню декоративних туй сумнівного вигляду, кущі та газони насадженої трави. Безумовно, територія установи виглядає охайно. Але власне озеленення не могло коштувати навіть третини витраченої суми. Директор інтернату виправдовується, мовляв, неповносправні пацієнти виривають дерева і пошкоджують газони. І підкреслює, що неприваблива раніше територія інтернату відчутно змінилася.

Як видно із договорів і актів виконаних робіт, до таких позитивних зрушень на території інтернату спричинився один підрядник – інвестиційно-будівельна компанія «Західспецбуд». Ця фірма за останні роки підписала у Снятинському районі чи не найбільше договорів щодо робіт, які були профінансовані з екологічного фонду.

За даними сайту Zакупівлі, компанія «Західспецбуд» в інтернаті робила ремонтні роботи, утеплювала фасад, ремонтувала дах, а також проводила заходи з озеленення (цих робіт навіть немає у переліку видів економічної діяльності підприємства). Як вдалося з’ясувати з актів виконаних робіт, під егідою озеленення в закладі клали бруківку і монтували лавки, що є нецільовим використанням екологічних коштів. Та й до самих робіт з укладання бруківки є чимало питань.

Наприклад, у сюжеті телеканалу «РАІ» про ремонтні роботи в інтернаті за 2017 рік видно, що на території установи уже укладено бруківку. Але вже у 2018 році на «озеленення» (тобто також на бруківку) з екофонду виділили майже півмільйона гривень. Як свідчать документи, на закупівлю зелених насаджень витратили приблизно 75 тисяч гривень. А за решту суми продовжили укладати бруківку – тільки де?

До речі, останній договір на такі роботи на суму майже 200 тис. грн. було підписано 11 грудня. Крім того, в ProZorro ми знайшли ще один договір, укладений 30 листопада 2018 року на майже мільйон гривень, між департаментом будівництва Івано-Франківської ОДА та фірмою «Західспецбуд» на роботи з капітального ремонту доріжок на території інтернату. Попередні договори було укладено між фірмою та самим інтернатом.

На наші запитання, чому екокошти не були витрачені за призначенням, директор інтернату звертає увагу на етичний бік проблеми: «Якби ви бачили, що тут було колись – пацієнти колясками їздили по болоті! Якщо хтось вважає, що ці нещасні люди повинні падати в болото, то я таких людей не поважаю».

Хто ж стоїть за компанією, що так ласо освоює екологічні кошти на Снятинщині?

Сайт «Наші гроші» пов’язував «Західспецбуд» із фірмою «Форесс», коли йшлося про тендер на продовження будівництва народного дому в с.Белелуя, що також на Снятинщині. Керує «Форессом» Дудкевич Ілля Васильович, а серед перших засновників фірми «Західспецбуд», за даними Youcontrol, вказаний Дудкевич Ілля Ілліч.

Прізвище Дудкевич знайоме прикарпатцям завдяки депутатові обласної ради від «Батьківщини» Василя Дудкевича, обраного від Снятинського району. Сам обранець громади неодноразово був присутнім на відкритті об’єктів у районі, до ремонту чи будівництва яких була залучена зазначена компанія. До речі, директор «Західспецбуду» Андрій Жураковський, за даними сайту Youcontrol, колись керував компанією «Західінвесткомпані», засновником якої є депутат Дудкевич.

У Белелуї фірма «Західспецбуд» не лише добудовувала народний дім, але й прокладала в ньому каналізацію, будувала огорожу і навіть поставляла сценічні костюми для народного дому за ціною майже 20 тисяч гривень за набір.

Цікаво, що зареєстрована ця фірма на вулиці Винниченка у Снятині, у приміщенні, що належить Ірині Василюк – цивільній дружині іншого депутата-«батьківщинівця» Дмитра Грицюка. Він також був обраний у раду від Снятинського району. У своїй декларації за 2018 рік депутат вказав одним із джерел доходів цивільної дружини підприємницький дохід у фірмі «Будагропроект», що, як і «Західспецбуд», освоювала екологічні кошти на роботах з охорони підземних вод у освітніх закладах Снятинського району. У 2016 році ця ж фірма озеленювала психоневрологічний інтернат.

За кошти екофонду в інтернаті встановили також очисні споруди, на що витратили майже 1,5 млн. грн.

«Золота» очистка

В контексті очисних споруд, які за кошти екофонду встановлювали в інтернатних установах області, варто згадати жіночий психоневрологічний інтернат у Делятині. Тут на установку меншої продуктивності, ніж у Снятині, витратили на мільйон гривень більше. За підозрою у розтраті державних коштів на встановленні очисних споруд СБУ розпочало кримінальне провадження. Еколог Володимир Красноштанов, який слідкує за історією зі встановленням очисних споруд в закладі ще з 2012 року, каже, що саме він свого часу порушив проблему необхідності їх побудови.

«У 2012 році був розроблений проект на встановлення очисних споруд марки «Джерело», він пройшов експертизу. Того ж року виділили 280 тисяч гривень на ремонт приміщення під очисні споруди. Залишалося лише вмонтувати туди саму систему очистки, однак питання на кілька років заглухло», – розповідає еколог. Через три роки до нього повернулися знову, однак за старим проектом встановлювати очисні споруди не стали.

«Я пояснював тодішньому директорові закладу, що існує готовий проект, потрібно лише скорегувати його за цінами і встановлювати очисні споруди. Він начебто їздив за ним в департамент соцполітики ОДА, через який виділялися кошти, однак надати старий проект йому відмовилися. Пізніше стало зрозуміло, що хтось вирішив без поважних причин замінити проектанта і постачальника очисних», – продовжує еколог.

У результаті замість 900 тисяч гривень, які у 2015 році могли витратити за старим проектом, у 2018-му витратили в 2,5 раза більше – майже 2,5 мільйони гривень. Цікаво, що новий проект знову передбачав ремонт уже відремонтованого раніше приміщення на суму понад 600 тисяч гривень.

«Що там ремонтували знову – незрозуміло, адже в 2015 році я був на об’єкті і приміщення виглядало відремонтованим. Я ще здивувався тоді, навіщо в технічному приміщенні такий дорогий ремонт з металопластиковими вікнами», – пригадує еколог.

До речі, ремонтні роботи цього приміщення здійснювала ліквідована сьогодні фірма «В.А.Я.Н». У 2008 році вона та директор цього інтернату фігурували у кримінальному провадженні щодо розтрати державних коштів на ремонті приміщення їдальні цього інтернату. Засновник фірми Анатолій Чудовський двічі був помічником депутата Івано-Франківської облради Остапа Дзеси.

Красноштанов також стверджує, що новий проект на встановлення очисних споруд на території закладу не пройшов екологічної експертизи, натомість її замінити експертизою кошторисною.

Наразі розтрату бюджетних коштів під час встановлення очисних споруд у Делятинському інтернаті розслідують правоохоронці. Згідно з судовими ухвалами у цій справі, існує підозра, що тернопільська фірма «Елітоптторг», яка протягом 2016-2017 років мала встановити в інтернаті очисні споруди, завищила вартість частини обладнання на понад 300 тисяч гривень, а решту –  не поставила. Окрім цього, встановлено, що «Елітоптторг» працювала через фірми-прокладки та узагалі відсутня за адресою реєстрації.

У кримінальному провадженні щодо Делятинського інтернату є ще один цікавий момент. Під час тендеру, за результатами якого було обрано підрядника, єдиним конкурентом фірми-переможця було зареєстроване в Косові підприємство «Сількомбуд-Сервіс». Як з’ясувалося, документи для участі в електронних торгах були завантажені з офісу однієї будівлі в Косові. Найбільш інтригуючим є те, що за цією ж адресою зареєстрована фірма «Промбудсервіс-Косів», що отримує державні підряди на сотні тисяч гривень. З останніх значущих – будівництво центру зустрічі студентів України й Польщі в Микуличині за 166 мільйонів гривень.

Колишній в.о. директора інтернату Дмитро Брайляк, який фігурує у вказаному кримінальному провадженні, пояснює, що самостійно звернувся до правоохоронців, оскільки підрядник відмовився виконувати умови договору.

«Підрядник додатково хотів ще 600 тисяч гривень поверх договору, аби завершити роботи, однак не надавав підтверджувальних документів, які б пояснювали зростання цінової пропозиції», – розповідає Дмитро Брайляк.

Як результат, в 2018 році на завершення робіт зі встановлення очисних споруд в Делятинському інтернаті виділили додатково 1 мільйон 136 тисяч гривень. Змінили й підрядника. На сьогодні очисні споруди, як пояснює директорка інтернату Неля Бойко, працюють, однак офіційно будуть введені в експлуатацію тільки через місяць.

Підряди для брата

Ще один цікавий підрядник з депутатським шлейфом, який освоїв екологічні кошти на природоохоронних заходах в Снятинському районі, – зареєстрована в 2017 році компанія «Будгідротех».

У 2018 році в селі Будилів ця фірма укріплювала берег ріки Прут. На роботи витратили  845 тисяч гривень. У 2019 році, згідно з рішенням обласної ради, на продовження укріплення берега передбачили ще півмільйона гривень.

Замість звичного габіонного укріплення підрядник вирішив підсипати берег ріки негабаритом. Сільський голова Будилова Володимир Пік пояснює, що такий спосіб обрали тому, що він дешевший. Оглянувши об’єкт, можна зробити висновок, що надійність справді не була пріоритетом.

У селах Попельники та Потічок фірма «Будгідротех» у 2017 році проводила роботи з будівництва берегоукріплювальних споруд та розчищення русла потічка.

Зокрема, в Попельниках на поглиблення на розширення потічка Вільховець витратили 600 тисяч гривень. За словами сільського голови Івана Глібчука, роботи ще не завершено.

У Потічку на однойменній з назвою села річці укріплення берега коштувало понад мільйон гривень. До речі, левова частка проплат підряднику була перерахована 28 грудня.

Війти обох сіл переконували, що проведені роботи допомогли вберегти оселі селян від підтоплення. Хоча під час інспекції самих об’єктів результат будівельно-берегоукріплювальних робіт зауважити було складно.

Під час розмови обоє сільських голів у різних контекстах називали прізвище депутата Івано-Франківської обласної ради Миколи Дроняка, який працює лікарем-хірургом в обласній клінічній лікарні. Як виявилось, невипадково.

Як розповів війт Потічка, депутат Дроняк родом з цього села, тут досі проживає його мати. Він навіть обмовився, що фірма «Будгідротех» зареєстрована в її будинку. Та вже через кілька годин зателефонував і уточнив, що помилився. Однак такі  уточнення видалися підозрілими.

За офіційними даними, засновником компанії «Будгідротех» є Сергій Семирга, місцем проживання якого вказано будинок на вулиці Незалежності у селі Потічок.  За цією ж адресою зареєстрована фірма. Оскільки в реєстрі нерухомості відсутні відомості про право власності будинку за цією адресою, ми вирішили перевірити наявність контакту між Дроняком і Семиргою в мережі. І одразу знайшли підтвердження теорії про їх родинні зв’язки. У своєму Фейсбуку Дроняк називає користувача Сергія Семиргу братом та виставляє спільне сімейне фото з підписом «День народження матусі з ріднею».

До речі, роботи із розширення та поглиблення русла річки було проведено також у селі Келихів. Щоправда, коштували вони там в рази дешевше. За два роки на відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану р. Чорнява було витрачено загалом 310 тисяч гривень. Іван Горук, директор фірми «Діоніс», яка виконувала вказані екологічні роботи, пояснює, що розширювали русло ріки з метою збереження в криницях селян води.

Десятки мільйонів і кримінал

Серед підприємств, які освоювали екологічні кошти на Снятинщині, варто відзначити фірму «Будпроект ІФ», яка протягом 2016-2017 років за 2 мільйони реконструювала дамбу в селі Драгасимів. Відповідно до проекту, для зменшення напору води на стару дамбу русло річки Черемош тут повинні були відрегулювати завдяки прокопу, а основу тіла дамби – закріпити великогабаритом. Таким чином мали б запобігти розливанню ріки і, відповідно, підтопленню домогосподарств у селі. Натомість під час нашого візиту на об’єкт, який припав на період травневих паводків, самих робіт із відведення русла побачити не вдалося, адже ріка розлилася та, ймовірно, повернулася у старе русло.

Сама ж фірма в минулому році потрапила в поле зору правоохоронців. У 2018 році уряд виділив 19 мільйонів гривень для відновлення дамби на р. Черемош в с. Горішнє Залуччя, що на Снятинщині, – про це повідомляло місцеве видання «Версії». Мільйонний тендер виграла «фірма СМУ №24», проте роботи фактично виконувала фірма «Будпроект ІФ» – про це йдеться в ухвалі суду від березня 2019 року. Правоохоронці підозрюють директора цієї фірми у змові з посадовими особами Дністровського басейнового управління водних ресурсів і можливому розкраданні бюджетних коштів шляхом завищення вартості виконаних робіт.

Реконструкція сміттєзвалища

Грандіозний екологічний проект на Снятинщині, на який щороку виділяють кошти з екологічного фонду, – реконструкція місцевого сміттєзвалища. Від 2015 року на цю справу вже витратили 7,6 мільйона гривень. Якщо спочатку проект реконструкції і розширення полігона передбачав суму витрат 18 мільйонів, то через кілька років вона зросла до 45 мільйонів гривень. І зростанню вартості ще не видно кінця.

Заступник міського голови Снятина Василь Анатійчук пояснює, що через зростання витрат довелося відкоригувати проект і оголосити в 2018 році новий тендер: до наявного додали певні види робіт, яких не передбачили спочатку.

Еколог Володимир Красноштанов каже, що не бачить у реконструкції сміттєзвалища природоохоронного ефекту. «Ми маємо полігон, на якому з порушенням розумних технологій захоронюють сміття, утворюючи фільтрат. Його везуть на очисні споруди Снятина, які через свій далеко не ідеальний стан не можуть впоратися з таким навантаженням. Де тут допомога природі?» – ставить риторичне запитання еколог.

Природозахисник пояснює, що під час будівництва полігона для відходів повинна ставитися ціль – утворення якомога менше фільтрату.

«На всіх полігонах у розвинених країнах уникають утворення фільтрату, захоронюють сміття з розумом, а не просто складують у яму, як часто роблять у нас», – зауважує Володимир Красноштанов. І додає, що паралельно потрібно розробляти систему сортування сміття.

Завершити роботи на об’єкті могло б допомогти державне фінансування. У 2016 році на реконструкцію полігона з державної казни навіть перерахували 10 мільйонів гривень. Однак, як розповідають у Снятинській міськраді, кошти надійшли на рахунок лише 22 грудня, освоїти значну суму потрібно було менше, ніж за тиждень.

«Треба бути камікадзе, аби підписати з підрядником акти в таких умовах, тому ми освоїли лише четверту частину коштів, перерахувавши аванс на закупівлю матеріалу для робіт на полігоні», – розповідають у Снятинській міськраді.

У підсумку доречно нагадати, що перелік природоохоронних заходів щороку підтримують своїм голосом саме депутати обласної ради. Після інспекції виконаних робіт у кількох районах області складається враження, що метою освоєння екологічних коштів є не охорона довкілля, а «потрібний» розподіл коштів природоохоронного спецфонду. Невипадково усі тендери на проведення екологічних заходів відбуваються за допороговою, тобто безконкурентною, процедурою.

Юлія Канюс

*Публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідальність несе ГО «Медіа Група». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.