Вперше за поважну й славну історію чудового “Свята ковалів” концепція цьогорічного ювілейного дійства викликала таку активну реакцію у церковних і, загалом, християнських колах. Всі конфесії і близько 15 громадських організацій висловили своє занепокоєння запланованим спорудженням 6-метрової вежі з магічними символами, які, на думку організаторів фестивалю, гармонійно замінять цифри на циферблатах трьох двометрових годинників.

Саме такий задум івано-франківської російськомовної письменниці Наталії Щерби мали зреалізувати ковалі впродовж 5-6 травня. Ідея спорудити грандіозну вежу в центрі Івано-Франківська виникла на основі 6-томника “Часодії”, серії книг, написаних в жанрі підліткової фантастики. Головна героїня, 12-річна Василина Огнєва, несподівано дізнається, що її рідний батько, якого вона ніколи не бачила, потужний маг у світі часової магії (даруйте за тавтологію). Сила мага у романах “Часодії” пропорційна до його вміння керувати часом. Власне, маги і є, на думку Наталії Щерби, володарями часу, тому й гаслом книг є: “Час на нашому боці”. Тобто духовна влада належить магам, а не Богові.

«Часодії» не є літературою у класичному розумінні. Це пропагандистське чтиво, яке переступає межі звичайного красного письменства і має релігійний характер, чи, краще сказати, парарелігійний. Мета такого чтива – формування неопоганського магічного світогляду в підлітків. Саме магічним світоглядом зараз індоктринується все наше суспільство.

Чимало захисників Щерби часто називають її творчість казкою і, відповідно, щиро обурюються, чого це церковники воюють з казками. Насправді ж у романах “Часодії” є лише окремі казкові елементи, однак немає характерного для казок контрастного групування дійових осіб, немає обов’язкового для казок досягнення героєм мети, немає перемоги добра над злом. Але є боротьба білої і чорної магії (оманливе протистояння, бо магія – безколірна), є оспівування цинізму і підлості, обману й підступності, шпигування і жорстокості.

Саме ці “чесноти” притаманні героям попереднього циклу романів Щерби “Бути відьмою”, де авторка детально описала перетворення 22-річної дівчини Тетяни на відьму, яку магічного ремесла навчає чортик Льоша. До речі, нечисть, представлена в романах “Бути відьмою” (2008), “Відьмин хрест” (2010) і “Вільна відьма” (2011), подана в цілком позитивному світлі. Мабуть, саме тому Щербу нагородили премією з промовистою назвою “На мітлі до зірок!” (2010). В реальності бути відьмою означає укласти угоду, пакт з сатаною, що передбачає відречення від хрещення і продаж душі взамін за славу, владу і багатство. Чи є сьогодні такі люди? Є! Нещасні… вже й не соромляться і відкрито себе називають відьмами, спадковими відьмами, жрицями…

Але чим може загрожувати івано-франківцям спорудження “часодійної вежі”, що це за інквізиція в ХХІ ст., повернення у середньовіччя, обурюються адвокати Щерби? Магічні символи, які мали викувати ковалі, – це знаки влади нечистих духів, це відкриття шлюзів прокляття на Івано-Франківськ, бо саме в День міста символи під час т. зв. «нічного кування» мали бути створені. Тому вживання їх у громадській споруді – це відкриття духовних брам для проникнення у місто демонів.

На думку Наталії Щерби, у “часодійній вежі” має оселитися дух часу. Що це за дух? Святий Дух перебуває поза часом. Отже, це дух дочасності, тобто смерті. Що означає “поселення” духа у вежу, котру під час святкування Дня міста, в день св. Юрія Змієборця, мали споруджувати в осерді Івано-Франківська, Бастіоні? Є підстави вважати, що такі дії мали підготувати плацдарм для звершення ритуалу посвяти нашого міста духові смерті, який мають провести під гаслом: “Час (магія) на нашому боці”. Саме тому християнські церкви забили в набат! Але аж ніяк не для того, щоб дискредитувати прекрасне “Свято ковалів” і його організаторів – панів Полуботька і Вінтоняка, не для того, щоб впливати на свободу творчих виявів. Маю думку, що організаторів фестивалю банально ввели в оману.

Згадався ще один аргумент на користь спорудження у Франківську “часодійної вежі” за мотивами романів саме Наталії Щерби: 2 млн. проданих її книг-бестселерів. Мовляв, знайдуться тисячі фанів фентезі Щерби, які приїдуть у наше місто загадати бажання (саме для цього, нагадаю, мала б слугувати 6-метрова “часодійна вежа”). 2 млн. проданих книг… Про такий успіх українські письменники навіть не мріють… Яка ж таємна сила допомогла івано-франківській письменниці досягти такого тріумфу у красному письменстві? Можна припускати різне, але сама Щерба не приховує, що працює на московську видавничу компанію «Росмен». Адреса компанії: Москва, вул. Октябрська, 4/2. Думаю, що саме там, у столиці нашого споконвічного ворога, мали б спорудити «часодійну вежу». А Ви?…