Невакциновані діти не можуть відвідувати навчальні заклади. На цьому наголошують у Міністерстві охорони здоров’я, аргументуючи таку вимогу статтею 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.

Мовляв, відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення або мають медичні протипоказання до вакцинації. І вживати таких заходів мусять, бо у країні “напружена та нестійка епідемічна ситуація”.

Водночас Основний закон України – Конституція – стверджує, що кожна людина має право на освіту. Відтак не важливо, щеплена вона чи ні.

Чи можливо вирішити це протиріччя, з’ясовував «Галицький кореспондент».

Відповідати мають усі

Франківка Ольга Бондаренко вважає, що в Україні дивний підхід до вакцинування: щеплення роблять усім без розбору.

«Я звичайна мама 4-річної дівчинки, яка не має жодної вакцини. Я – за вільний вибір кожного та проти дискримінації за станом здоров’я. Лікарі  кажуть, що в роботу імунітету не варто втручатися різними імуностимуляторами. Водночас імунітет усім дітям порушують вакцинуванням», – говорить вона.

Маму дівчинки турбує, що в Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що вакцини якісні та ефективні, але водночас не фіксують поствакцинальних ускладнень.

«У всьому світі вони є, там виплачуються компенсації батькам постраждалих діток. А у нас таких випадків дуже багато, але на це закривають очі», – переконує франківка.

Ольга Бондаренко створила групу у соцмережі, в якій матері діляться своїми історіями про вакцинування.

“Мені пишуть мами, що вони не дають згоди на вакцинування, але бояться, що їхніх дітей не пустять у школу. Нам говорять, що вся вакцина  якісна і безпечна, але держава не хоче чути тих мам, у яких хворі дітки. Вони залишаються наодинці. Лікарі ж кажуть, що дитина захворіла не від вакцини. Батьки вже просто не довіряють нікому”, – говорить вона.

Пані Ольга вважає, що заборона відвідувати школу невакцинованим діткам – це не такий швидкий процес. Для цього, переконана вона, треба вносити зміни до Конституції України, яка гарантує кожному право на освіту, незалежно від стану здоров’я.

«Я платник податків, і навчання у нас безкоштовне. Тоді нехай держава виділяє моїй дитині кошти для навчання поза школою, якщо їй заборонять туди ходити», – переконує франківка.

Жінку підтримують також інші батьки в Івано-Франківську. У соцмережі вони розповідають про свій досвід та як пишуть офіційні відмови.

«Що робити тим, у кого в сім’ї в дітей є наслідки? Чи то таке, статистична помилка? Лікарі навіть не можуть розказати, яке наукове підґрунтя мають до своїх переконань. А якщо це тільки гіпотеза? Мені робили щеплення, допоки імунітет не відмовив, з хвороб не вилазила, і дійшло до хронічної підвищеної температури. А лікарі тільки руками розводили. Моя мама знайшла рішення, яке й допомогло мені стати на ноги. Після того вона заборонила робити щеплення й писала відмови. Відтоді практично не хворію. А важкі метали у вакцинах дуже впливають на нервову систему та імунітет. Знаю це не від чужих людей», – пише Галина Гринишин.

Батьки стверджують, що відвести дитину на укол – найлегше, що можна зробити. А дослідити, що є в тому уколі і як воно впливає на здоров’я дитини – потрібно багато часу, терпіння і мудрості.

Ольга Бондаренко пригадала випадок, коли Верховний суд заборонив невакцинованій дитині ходити до дитячого садка. Така подія трапилася навесні 2019 року у Хмельницькій області. Жінка не робила щеплення своєму сину, бо не довіряла вакцині. Саме тому у дитсадок її сина не пустили. Мати звернулася у міський суд, який зобов’язав садочок не перешкоджати дитині у здобутті дошкільної освіти. Однак Апеляційний суд Хмельницької області відхилив це рішення. Вже згодом Верховний суд підтримав думку апеляційної інстанції. Мовляв, вимога щеплення проти хвороб є виправданою, й у цьому питанні важливішим є принцип суспільних інтересів.

“Нехай держава чи виробник вакцини, чи лікувальний заклад бере на себе хоча б мінімальну відповідальність за щеплення. Якщо дитина постраждає, то таку ситуацію вирішуватимуть разом, щоб сім’я не залишалася зі своєю бідою сам на сам. Відповідальності в односторонньому порядку бути не може”, – переконує Ольга Бондаренко.

Колективний імунітет важливіший

Головний спеціаліст департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації з педіатрії Лариса Підвербецька каже, що під час навчального процесу будуть дотримуватися закону, відповідно до якого нещеплені діти не можуть відвідувати садки і школи.

Чиновниця від медицини стверджує, що колективний імунітет важливіший, ніж особистий. “Закон не оскаржується і є обов’язковим до виконання. Конституцію ми також порушувати не будемо”, – наголошує педіатр.

Лариса Підвербецька говорить, що заклади освіти повідомлені про те, що дитина буде мати можливість вчитися на індивідуальній формі навчання, якщо буде довідка, що батьки відмовляються від вакцинації.

«Буде-яке навчання – чи індивідуальне, чи у колективі – безкоштовне, тобто на державному забезпеченні», – додає вона.

Чиновниця стверджує, що всі діти все одно будуть охоплені навчанням. Однак учні повинні мати певний перелік обстежень та щеплень. Крім довідки про стан здоров’я, їм видають перелік вакцинацій і коли вони зроблені. Якщо батьки відмовилися робити щеплення, то сімейний лікар направляє їх на комісію, яка вирішує, чи дитина може відвідувати навчальний заклад, чи ні. Якщо ні, то директор освітнього закладу пропонує іншу форму навчання.

Вигнати не мають права

Директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович стверджує, що всі діти підуть у навчальні заклади та будуть вчитися. Тим, хто не має вакцинації, ніхто не може заборонити відвідувати школу чи садок.

Він додає, що у департаменті освіти немає жодного офіційного документа, який забороняє навчатися невакцинованим дітям.

«Це правильно, що порушують питання вакцинації дітей. Міністерство освіти буде до цього готуватися, зокрема, маємо на меті впровадити альтернативну форму навчання. Наразі все буде так, як і минулого року – всі будуть вчитися», – говорить Кімакович.

Очільник освітнього департаменту додає, що альтернативна форма навчання буде здійснюватися батьками самостійно, за свій кошт. Адже держава оплачує лише роботу шкіл.

Лілія Сачовська, начальниця відділу загальної, середньої та дошкільної освіти, також стверджує, що жодного нормативного документа щодо нещеплених дітей наразі немає. Тому нещеплену дитину, яку батьки привели до школи, вигнати не мають права. Заборона, підтверджена Верховним судом, стосується лише конкретного випадку і не є нормою закону, який поширюється на всіх.

«Стаття 15 говорить, що діти, які відвідують дитячі колективи, обов’язково повинні мати щеплення. Але стаття 12 цього закону говорить, що щеплення робляться у присутності та за згодою батьків. Таким чином, дають право батькам відмовитися. Відмова є різна: бо так модно, бо не довіряють вакцині, бо є протипоказання», – каже Лілія Сачовська.

Чиновниця додає, що Міністерство освіти не може не допустити дитину до навчання, бо це право гарантоване Конституцією. Однак за медиками останнє слово: лікарська комісія вказує у висновку, може дитина відвідувати школу чи ні.

У такому випадку управління освіти зобов’язане вибрати і організувати альтернативну форму навчання – індивідуальну. Вона включає в себе екстернат, домашню або сімейну форму і педагогічний патронаж. Форму навчання обирають батьки, і змусити їх обрати ту чи іншу форму навчання не може ніхто. Однак відсутність щеплення – це не підстава, щоб вчитися на якійсь із цих форм. У положеннях закону такого пункту немає.

Варто зауважити, що так само, як одна дитина має право відмовитися від щеплення і бути охопленою навчанням, інші діти мають право на здоров’я. Це також гарантує Конституція. Тобто, захищаючи одну дитину, одночасно порушують право інших дітей.

“Якщо будуть внесені зміни до положення і там пропишуть, що відсутність щеплення є підставою до індивідуальної форми навчання, тоді ми маємо підстави це зробити. Наразі треба розглядати кожен випадок індивідуально. Вирішує комісія: чи буде дитина сидіти в класі, чи їй варто вчитися на індивідуальній формі”, – говорить керівниця відділу.

Під час сімейної форми навчання батьки самостійно навчають своїх дітей, але учень має можливість час від часу відвідувати консультації в школі, бо все-таки є учнем школи. А після завершення навчального року приходить і здає підсумкове оцінювання. Крім того, учень може користуватися всіма благами які є у школі: бібліотека, підручники, навчально-методичне забезпечення, може відвідувати різні заходи, брати участь у екскурсіях та поїздках.

“При такій формі дитина вдома працює з батьками, але вона вважається учнем школи, бо зарахована туди і перебуває в певному класі у списку. Але кошти, які йдуть вчителю на одну дитину, в сім’ю не підуть, вони залишаються в школі”, – зазначає Лілія Сачовська.

Якщо учень не ходить до школи, це повністю відповідальність батьків. Ба більше, якщо дитина 10 днів без поважних причин була відсутня у школі, то вчителі зобов’язані повідомити поліцію про таку ситуацію. Якщо вона вдома, то директор школи після того, як оформив дитину на сімейну форму навчання, попереджає поліцію про місце перебування дитини. Після завершення навчання учень проходить усі рівні державної атестації, як і решта випускників.

Ірина КУЙБІДА