Обурений мешканець Івано-Франківська Олександр Климкович, повідомив у соціальній мережі про те, що на спортивному майданчику біля школи №12, вже скоро місяць, як розрили глибоку траншею, але так і залишили:
“Ніхто нічого не робить, огородження немає, тим часом діти грають футбол. Хто буде відповідати якщо хтось із них травмується?“, – скаржиться чоловік.
Під записом, він розмістив світлини, які цей факт підтверджують.
В Івано-Франківську запустили 25 з 39 котелень, – Марцінків
В Івано-Франківську жінка допомогла патрульним зупинити нетверезого водія
У Франківську розшукують восьмирічного хлопчика (ОНОВЛЕНО)
В Івано-Франківську водій вантажівки вʼїхав в іншу машину і покинув місце ДТП
На Коновальця під колеса вантажівки потрапив пішохід: його госпіталізували
У Калуському пологовому народився хлопчик-богатир
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи