Гроші розсварили педагогів

Калуська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, яка була заснована понад 40 років тому, нині переживає не найкращі часи. Цьогоріч у школі вперше немає підготовчого і першого класів. Державна реформа, кажуть педагоги, допоможе школі померти. Утім реформа водночас дала і неочікуваний ефект. Відкриті публічні звіти змусили колектив задуматися, а відтак запідозрити керівника закладу у фінансових маніпуляціях.

У цій спеціальній школі, яка загалом складається із семи окремих будівель, завжди навчалися діти зі зниженим слухом з усієї області. Їхня кількість у ті чи інші роки коливалася в межах сотні. У минулому навчальному році було сформовано 14 класів із середньою наповнюваністю по шість учнів. Також тут діяла дошкільна група, яку відвідувало семеро діток. Більшість учнів школи тут не просто навчаються, а й живуть (додому їх забирають лише на вихідні та канікули) і потребують відповідних умов. У школі вони начебто створені, та педагоги кажуть, що не всюди.

Брак елементарного

«Початкова школа не має елементарного обладнання. Ані телевізора чи комп’ютера для дозвілля дітей, ані відповідної апаратури для їхнього навчання, – каже вчителька початкових класів Ірина Заліська. – Косметичні ремонти щороку доводиться робити за кошти батьків, інформаційні стенди – за гроші вчителів, а іграшки хіба що спонсори та меценати подарують…»

Колеги Ірини Ігорівни демонструють ігрову кімнату в корпусі, де розміщені початкові класи. Вона з двома диванами, але зовсім без іграшок. Єдиною розвагою для дітей тут є кілька великих м’яких кубиків. Кімната має всього кілька «квадратів». Усе ж «багатство» школи – в адміністративному корпусі, кажуть педагоги. А вони навіть до ксерокса не мають доступу, що вже казати про спеціалізовану літературу чи обладнання.

Бракує, за словами вчителів, елементарного. До прикладу, логопедичних зондів, які є першочерговим інструментом для допомоги в постановці звуків і формуванні вимови у діток. Із старшими учнями працювати не легше. Деяким вчителям, коли вони готуються до уроків, доводиться звертатися за допомогою до колег зі звичайних шкіл. Інакше будь-які лабораторні та практичні роботи з фізики, хімії чи біології стають «віртуальними».

Педагоги кажуть, що раніше на всі ці речі якось менше звертали уваги. Але після того, як школа, відповідно до законодавства, почала регулярно публікувати звіти, задумалися. Адже з’ясувалося, що заклад загалом оперує немалими грошима. За 2017 рік, до прикладу, загальна сума видатків склала понад 12 млн. гривень. І хоча 10 млн. з цієї суми пішли на зарплати, 2 млн. все ж витратили на потреби школи.

«Два роки поспіль у школі робили реконструкцію складських приміщень. Не ремонти класів, не реконструкцію навчальних корпусів, а саме складів! Ми не маємо обладнання, інвентарю, жодного нового кабінету, а тут реконструкція складу! Там справді розбили стіни, встановили перегородки, вікна, двері та підлогу. В результаті кабінети отримали заступник з господарської діяльності та інженер-технік, – наголошує Ірина Заліська. – Деякі суми зі звітів, як на мене, взагалі фантастичні. До прикладу, за минулий навчальний рік на бензин списали 50 тис. гривень, цього року – 60 тисяч. У нас діти їздять у ПТУ №7 на допрофільну підготовку. Але за рік таких виїздів – не більше десяти. Решту часу вони займаються в школі у бібліотеці. На який бензин пішли такі гроші? Так само питання виникають і щодо суми в 287 тис. гривень, які начебто використали на придбання матеріалів і обладнання. Нам крейду видали і це все, що ми реально отримали».

Педагоги скаржаться також на те, що на дітей не виділяють засобів гігієни (за винятком хіба що рулона туалетного паперу на тиждень), що у їдальні старий, здебільшого металевий посуд, що навіть сиротам нині не дають канцтоварів, хоча раніше їх забезпечували практично всім необхідним для навчання. Тим часом, школа цьогоріч звітує про придбання 700 одиниць товарів для дому і для кухні та 1111 штук миючих засобів на загальну суму 107 тис. 714 гривень. За даними dozorro.org, у лютому 2017 року інтернатом було придбано 300 чашок, 350 тарілок і 1000 одноразових стаканів. Але, запевняють вчителі, посуд їм ледь не щороку дарують благодійники.

«Ми ніколи не бачили цих звітів, ніколи ними не цікавилися. Але зараз бачимо, що благодійна допомога, а також кошти батьків ніде не облікуються, а відповідно, і звітів немає. Все подароване береться на баланс школи, але чи не списуються за ті чи інші подарунки потім кошти закладу?» – замислилися в колективі.

Нагадаємо, що від минулого року українські школи на законодавчому рівні зобов’язали звітувати про свої надходження і видатки. Перші такі звіти мали бути опубліковані до 1 грудня 2017 року. Йдеться про звітування як за державні кошти, так і за благодійні внески батьків та інші види допомоги. На сьогодні всі школи Калуша на своїх веб-сайтах публікують відповідну інформацію. Абсолютна більшість з них звітує і про благодійні надходження. Натомість інформації про благодійні кошти спецшколи-інтернату у відкритому доступі немає.

У коментарі «ГК» директор школи Роксолана Караїм запевнила, що до кінця року такий звіт буде оприлюднений. Усі документи, переконує вона, в школі є у паперовому вигляді. Відобразити їх у формі звіту – тривала процедура, бо будь-який вид допомоги відображається у відповідному акті, після чого бухгалтерія робить звіти і відправляє їх в область на підпис. Утім, чому не звітували про спонсорську та благодійну допомогу в 2017 році та за жоден місяць 2018-го, адміністрація закладу так і не пояснила. Хоча і не заперечує той факт, що отримує підтримку від низки громадських організацій, фондів та волонтерів.

Натягнуті стосунки

Останньою краплею в терпінні педагогів став ярмарок, який нещодавно проводився у школі. Зібрані батьками, дітьми і педагогами кошти директор вирішила спрямувати на потреби навчального закладу. Як варіант – встановити альтанки та лавочки. Погодила це начебто з батьківським комітетом школи. Відтак з класних керівників почала вимагати кошти. Коли ж два класи відмовилися передати зібрані гроші, мотивуючи це тим, що залишать їх на потреби класів, у школі розгорівся скандал.

«Мене як класного керівника викликали на зібрання батьківського комітету і відчитували, як школярку – з мене вимагали пояснень і, власне, коштів! Це неприпустимо!» – нарікає Ірина Заліська.

«Ми не перший рік проводимо у школі ярмарки, але в попередні роки завжди була якась конкретна благородна ціль. Ми збирали гроші нашій хворій колезі, учасникам АТО. Цього разу обрали таку «високу» мету, як лавочки. Звісно, для школи, яка скоро перестане існувати, де немає коштів на придбання матеріалів на косметичний ремонт, це найнеобхідніше, – іронізує педагог Оксана Яцишин. – ХХІ століття, а в нас, крім крейди і дошки, більше нічого немає. Пообіцяли нам калуські благодійники проектор і екран надати. Ми звернулися до адміністрації, щоб виділили бодай один ноутбук, але й це хтозна, чи буде. Хоча ноутбуків у школі – повно».

Роксолана Караїм зі звинуваченнями педагогів категорично не згідна. Каже, що альтанки і лавочки школі потрібні, але це був лише один із варіантів, на що спрямувати кошти. «То батьки збирали ті кошти, а не я, – зазначає керівник. – Потім ті ж батьки почали обурюватися, чому всі класи дають гроші на потреби школи, а клас Ірини Ігорівни – ні. Вона фактично спровокувала конфлікт між батьками, і досі її клас так тих грошей і не передав». Зрештою, за 5 414 гривень, які зібрали під час ярмарку, у школі вирішили провести телебачення у два корпуси та придбати для кімнати відпочинку три крісла-груші.

Загалом Роксолана Караїм усю цю ситуацію вважає спровокованою навмисне. Каже, що через особисті натягнуті стосунки з педагогом нині потерпає увесь колектив. За її словами, по мірі можливості в школі створюють умови для навчання та проживання діток в усіх корпусах. Поточні ремонти зроблені всюди, в класах – тепло і комфортно. Звісно, коштів на все не вистачає, на капітальні видатки грошей в останні роки не надходить узагалі, а те фінансування, яке школа отримує, часто доводиться спрямовувати на незаплановані роботи. Цьогоріч, до прикладу, довелося робити поточний ремонт системи опалення.

На сьогодні сторони конфлікту порозуміння так і не знайшли. Ірина Заліська тим часом отримала з департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА відповідь на свою скаргу, яку направила після ярмарку. Вона, зокрема, просила провести в школі фінансову перевірку. У відповіді ж зазначено, що школа-інтернат оприлюднює інформацію про використання коштів на своєму веб-порталі та на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, а для обліку благодійних внесків має спеціально відкритий рахунок. І хоча кошти від ярмарку навіть через два місяці після його проведення на спеціальний рахунок школи не надійшли, в департаменті цьому оцінку вирішили не давати.

Педагоги додають, що не підтримав їх департамент і тоді, коли приймалося рішення про припинення функціонування у спецшколі дошкільної групи та підготовчого класу. Дітей з особливими освітніми потребами, акцентує Оксана Яцишин, примусово випустили зі школи, хоча так поспіхом робити це вже у цьому році потреби не було. Дії дирекції закладу і департаменту освіти ОДА, як вважає частина трудового колективу спецшколи, спрямовані на планомірне знищення їхнього спецзакладу.

Тетяна КІНДЮХ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!