Обережно! Таблетки!

На хлопський розум про фармакологію. Нещодавно за організаційної підтримки Ольги Бєлогорської (Щербан) та Ілони Мурзової до Івано-Франківська завітала відомий гінеколог Наталія Лелюх і розповіла купу корисної інформації, яку нечасто почуєш від медиків. Тож читайте: про важливість здорового кишечника для всмоктування ліків, що робити, аби прийом фармпрепаратів не перетворився на бездумне і хаотичне ковтання пігулок і чому в світі вже давно забули про пробіотики.

Лише за призначенням

«Якби я мала таку можливість, то вплинула б на те, аби в медуніверситетах вивчали клінічну фармакологію (науку про ліки та їх дію на організм) аж три роки, – каже Наталія Лелюх. – Причому це мали би робити детально і прискіпливо».

Різні ліки по-різному всмоктуються, і під час їх прийому про це необхідно пам’ятати. Скажімо, снодійний препарат у вигляді розчину діє найшвидше. Якщо ж ввести ліки у вигляді суспензії, наприклад, клізми, ефект настане дещо повільніше. Якщо людина проковтне капсулу зі снодійним, ефекту доведеться чекати ще довше. Відповідно, таблетка має найменш швидку дію. А таблетка з оболонкою – і поготів.

Під час прийому ліків є типові помилки, яких припускаються найчастіше.

Найперше, варто вживати пігулку, коли знаємо, що діюча речовина буде розчинятися саме там, де потрібно. Дуже часто під час зубного болю люди кладуть таблетку «Анальгін» собі на ясна (начебто, щоб швидше всмоктувалося і зуб перестав боліти). Той, хто кладе таблетку собі на зуб, замість знеболення отримає опік ясен, який потім призведе до ще більшої проблеми. Тому дуже важливо вживати таблетки за призначенням: якщо в інструкції пише, що треба ковтнути і запити, то необхідно робити саме так.

Також часто люди, яким важко ковтати капсули, розкривають їх і приймають вміст комфортним для себе способом. Такі «махінації» суворо заборонені, адже діюча речовина розпадеться, так і не діставшись до місця призначення. Капсула виготовлена для того, аби розчинитися аж у тонкому кишечнику. В іншому разі діюча речовина нейтралізується шлунковою кислотою, що нівелює ефект ліків.

 

Всмоктування ліків

Важлива взаємодія препарату з конкретною флорою кожної людини. З боку пацієнта на всмоктування впливають кислотність шлункового соку, моторика шлунка, кровоток у кишечнику (в жінок із зайвою вагою кровоток у кишечника знижений). Наприклад, якщо людину мордують здуття, діарея чи гнильні процеси у шлунку, то будь-які пігулки (таблетовані чи в капсулах), які вона прийматиме, просто не будуть засвоюватися.

У кишечнику дуже багато лімфатичних вузлів, і взагалі кишечник слугує своєрідним кордоном, який повинен не пропустити «ворогів» до організму. До речі, підвищена кислотність шлункового соку означає, що така людина матиме менше отруєнь, вищу опірність до кишкових інфекцій, адже кислота все знешкоджуватиме. Тож значно гірше, коли діагностується знижена кислотність. Але варто пам’ятати: якщо людина хворіє на виразку дванадцятипалої кишки чи ерозивний гастрит і змушена приймати ліки для зниження шлункового соку, то треба бути обережним з іншими препаратами, адже вони будуть погано всмоктуватися, бо не оброблятимуться кислотою. А це призведе до інфікування кишечника.

Взагалі, якщо кишечник неправильно розвивався, то імунна система пропускає все погане всередину і змінює метаболізм препаратів.

 

Важливий кишечник

Розвиток кишечника закладається ще під час народження. Важливо, аби перше, що з’їла дитина, було мамине грудне молоко.

Окрім цього, пересікання пуповини теж має бути правильним. Пуповина перестає пульсувати на 4-5-ій хвилині після народження. Якщо її пересікли раніше, в кишечнику немовляти утворюються некрози, що призводить до подальших коліків. Як правило, потім у всьому винуватять неправильне харчування матері. А ось і ні! Насправді в тій пуповині ще залишається 120-150 мл крові, яку замість того, аби додати дитині, просто виливають у спеціальну ємність. Уявіть собі, що це начебто вашій малечі при народженні зробили надріз і випустили 150 мл крові. Виходить, що крихітна людина щойно народилася на світ і у неї ще при цьому викликають кровотечу.

В організмі діє механізм перерозподілу задля підтримки життєво необхідних органів, як-от легені, печінка, серце. У критичних станах ці органи продовжують отримувати ту кров, що лишилася, а інші органи перебувають в ішемії, тобто їх не харчують. У таких випадках найчастіше страждають мозок, нирки і кишечник. Коли останній довгий час не отримує крові, там утворюються некрозні ділянки та неправильна флора. Потім матуся довгий час не може вилікувати своє немовля від коліків.

Також після народження важливо найперше покласти дитину на мамине тіло, хоча б на кілька хвилин. Таким чином малюк «одягається» в знайому флору. Бо ж якщо відбудеться неправильна бактеріальна колонізація кишечника, змінюватиметься і флора, і його імунологічна реакція.

До речі, доведено, що у діточок, які народилися шляхом кесаревого розтину, значно вищий ризик розвитку цукрового діабету ІІ типу та ожиріння, ніж у дітей, які з’явилися на світ природним шляхом.

 

Чи вживати пробіотики?

Існує кілька груп препаратів мікробного походження: антибіотики (діють проти бактерій), пробіотики (мікроби в капсулах, які повинні вийти в кишечнику і почати заселяти його), пребіотики (в їхньому складі немає жодного виду бактерій, натомість – харчування для нормальних бактерій), симбіотики (комплекс пробіотиків і пребіотиків), ентеросорбенти (знімають здуття і продукти життєдіяльності). Наталя Лелюх запевняє, що у світі пробіотики майже ніхто не призначає. Здебільшого приймають лише пребіотики, харчуючи свою флору.

«Пробіотики – це вирощені в штучному середовищі культури бактерій, – пояснює лікар. – Вони не мають нічого спільного з тим, що живе в кишечнику людини. Виходить, що коли ми намагаємося заселити нормальну мікрофлору, в кишечнику починається своєрідна боротьба з рідною флорою». Крім того, доведено, що людина, яка приймає пробіотики, матиме більше алергій. Як наголошує лікар, якщо терапевт призначає пацієнтам пробіотики, це може слугувати маркером його некомпетентності.

Наталя Лелюх наголошує, що під час будь-якого лікування можна намагатися харчуватися так, аби кишкова флора отримувала всі необхідні речовини. Найчастіше це клітковина.

«Цікаво, що недавно американська організація, яка контролює харчі на території США, видала реліз, який викликав бум серед педіатрів, – розповідає гінеколог. – Вони заборонили давати дітям будь-які соки, тому що там міститься значна кількість цукрів, фруктози і немає пектину, а це ризик розвитку цукрового діабету і ожиріння у дитини. Також дорослим соки бажано заміняти фруктами – глюкоза буде засвоюватися правильно лише в присутності лактози, пектинів і решти речовин, які допомагають правильно розподілити в організмі фруктозу».

 

Коли вживати ліки?

Важливе питання – в який час вживати ліки, які проходять через кишково-шлунковий тракт? Коли медик призначає ліки, обов’язково уточніть, як саме їх поєднувати з їжею. Дуже часто ліки треба вживати за 30 хвилин-годину до їжі. Зазвичай це антибіотики, препарати заліза, гормони щитовидної залози.

Під час їжі, як правило, вживають ліки, для яких необхідно, аби їжа знизила кислотність шлункового соку і таблетки краще всмокталися. Деякі ліки треба вживати виключно після їжі і запивати великою кількістю лужної мінеральної води. До них відносять, наприклад, нестероїдні протизапальні засоби, адже ці препарати дуже агресивні для кишково-шлункового тракту і навіть можуть викликати виразкову хворобу.

Щодо ліків, які вводяться внутрішньовенно або внутрішньом’язево, теж треба знати певні правила. «Навіть звичайний укол в сідницю може закінчитися абсцесом», – каже лікар.

Найбільш безпечною ділянкою для введення є стегно, потім – плечі, і лише тоді – сідниці. За швидкістю всмоктування найкращого ефекту можна досягнути, вводячи ліки в плече, потім – у стегно.

Дуже важливо: внутрішньом’язеву ін’єкцію в сідницю мають робити лише в лежачому положенні, а не стоячи. Це убезпечить судини і нерви від пошкодження.

 

Метаболізм

Що взагалі впливає на метаболізм ліків? Як пояснює Наталя Лелюх, це генетичні фактори: в когось таблетки діють швидше, в інших – повільніше. Недарма ж в інструкції вказують: біодоступність препарату – 1,5-3 години.

На метаболізм і дозування суттєво впливає і вік: старіння організму сповільнює дію ліків.

Захворювання печінки можуть провокувати проблеми з метаболізмом. А недуги нирок здатні призвести до того, що препарат не виводитиметься вчасно. Як наслідок, будуть усі ознаки передозування.

Також необхідно повідомити лікаря про препарати, які ви вже приймаєте. Особливо це стосується контрацептивів. Часто дівчата не вважають їх ліками і не інформують медиків. А це дуже важливо, тим паче, якщо жінці будуть призначати ліки, які впливатимуть на згортання крові. «Нікому ж не хочеться мати тромбоемболію легеневої артерії і померти за дві хвилини, правда?» – наголошує Наталія Лелюх.

Медик розвінчую міф, мовляв під час прийому антибіотиків не можна вживати алкоголь. Але під час прийому ліків алкоголь все ж небажаний, адже він починає конкурувати з фармпрепаратами: печінка, переробляючи алкоголь, не відволікається на фільтрування ліків. Оскільки алкоголь гірше впливає на організм, ніж препарати, вибір печінки очевидний.

На шляху виведення прийнятих ліків в організмі відбувається дуже багато різних змін. Якщо в людини є певне захворювання (шлунка, печінки, жовчного міхура, ротової порожнини, стравохода тощо), цей шлях може бути змінений. Тому одна й та ж пігулка на кожну людину може діяти абсолютно по-різному.

 

Про контрацептиви

Гормональні препарати виводяться кишечником, тому під час їх прийому часто виникає закреп. Усі стероїдні гормони можуть збиратися в кишечнику і знову потрапляти у кров. Саме на цьому базується основне правило гінекологів: якщо у жінки діагностують фіброміому, спершу її треба вилікувати від закрепів.

«Узагалі, для панянок закрепи є чи не найгіршим явищем, – каже Наталя Лелюх. – Те саме стосується і куріння, якщо говорити в контексті метаболізму гормонів. Ризик розвитку естрогенозалежних патологій збільшується в кілька разів. А жінка, яка не народжувала, яка має закрепи і при цьому ще й палить – однозначно майбутня пацієнтка гінеколога».

Контрацептиви виключають у жінки менструальний цикл, тобто гормональні коливання, які призводять до овуляції. Дуже рідко на контрацептивах відбуваються овуляції.

Комбіновані оральні контрацептиви не можна приймати, якщо жінка палить. Їх також не рекомендують після певного вікового порогу. Протипоказань немає, якщо вік жінки не перевищує 35 років і вона не палить. Друга категорія жінок, яким можна призначати контрацептиви, – ті, яким до 35 років і які палять не більше 10 цигарок на день. Третя категорія – жінки до 35 років, які палять більше 10 цигарок на день. Але останній категорії панянок одночасно з призначенням контрацептивів пояснюють важливість відмови від паління, інакше є загроза виникнення тромбозів. Медики категорично не рекомендують контрацептиви жінкам, яким більше 35 років, які палять понад 10 цигарок на день, мають зайву вагу чи цукровий діабет, метаболічний синдром, високий артеріальний тиск.

Абсолютні протипоказання до прийому контрацептивів: тромбофлебіти, серцево-судинні недуги, мігрені, діабет із порушенням зору, куріння більше 10 цигарок на день.

Відносні протипоказання: варикозне розширення вен, мігрені, які з’явилися під час прийому контрацептивів, естрогенозалежні онкозахворювання, планове хірургічне втручання (за чотири тижні перед операцією жінка повинна припинити прийом контрацептивів).

Якщо жінка не збирається вагітніти, під час прийому контрацептивів не можна робити перерву. Кожна перерва чинить поганий вплив на голову і яєчники.

 

Наталя МОСТОВА