Озеленити місто правильно

В Івано-Франківську за минулий рік посадили понад 1000 дерев. Цього року комунальники планують висадити ще більше. Про те, як у нашому місті розвивають зелені зони, читайте нижче.

Кам’яні пустелі

У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ планують розробити зміни до державних будівельних норм (далі – ДБН). Ними можуть зобов’язати очільників міст проводити озеленення вулиць та доріг після ремонту чи реконструкції.

Однак, за словами директора департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківська Михайла Смушака, навіть у чинних будівельних нормах прописано, що, відповідно до площі кожної вулиці, 25% має бути озеленено. Якщо ж мова йде про бульвари чи великі вулиці, то озеленення має сягати 50%. «Але, на жаль, у нас відповідні органи вибірково контролюють дотримання цих норм. А на вимогу щодо озеленення мало хто звертає увагу», – пояснює пан Михайло.

За його словами, у країнах ЄС це питання, навпаки, стоїть на першому місці. І якщо б там не враховували ці норми, вулиця не могла б навіть експертизу пройти. В Україні ж такого немає, і, як наслідок, деякі вулиці перетворюються на кам’яні джунглі. Наприклад, в Івано-Франківську така проблема існує в районі ТЦ «Епіцентр» та «Арсен», де порівняно недавно збудували нові вулиці без дотримання норм озеленення. «Там просто великі площі асфальту. Це абсолютно не відповідає вимогам. І, на жаль, це не поодинокі випадки», – наголошує Смушак. Зараз місцеві комунальники намагаються якось виправити цю ситуацію і додають хоча б якусь зелень у ці «бетонні джунглі».

Додати більше зелені

Як каже пан Смушак, протягом останніх років вони намагаються озеленити вулиці, на яких це важко зробити. Наприклад, на Галицькій комунальники мали облаштувати пішохідну зону, велодоріжку і навіть технічну зону. І хоч як це було складно, все ж зуміли її максимально озеленити.

Проте, визнає, в Івано-Франківську є багато місць, які потрібно повністю перебудовувати. Наприклад, зараз роблять новий проект вулиці Євгена Коновальця. Колись там були великі й красиві зелені зони, а зараз з’явилися забудови та МАФи. Михайло Смушак пояснює, що вигляд вулиці потрібно кардинально змінити. Зокрема, додати велодоріжки та зелені зони. «Ми не можемо відповідати за всі служби виконкому, але там, де наш департамент є замовником робіт, ми намагаємось у кожен проект «упхати» побільше озеленення», – акцентує посадовець.

Головний комунальник переконує, що зелені зони в місті зберігають і іншими методами. Наприклад, коли оновлюють прибудинкові території чи «відвойовують» сквери, які мали забудувати. Така історія трапилась на Пасічній зі сквером «Первоцвіт», де колись хотіли збудувати будинок.

Як каже Михайло Смушак, країни ЄС від України відрізняються тим, що у них працюють закони. І їх обійти неможливо. У нас все навпаки. І найбільша проблема із зеленими зонами міста полягає зараз не в облаштуванні вулиць, а в забудовах. Наприклад, на вулиці Кисілевської побудували великий будинок, а навколо немає жодного деревця, все залито бетоном. «А стосовно реконструкцій доріг за європейським досвідом, ми справді зараз не пропускаємо проекти без зелених зон», – каже головний комунальник міста. Правда, він пояснює, що у нас не всі люди задоволені цим. В першу чергу вони хочуть великі парковки, і їм байдуже, що їхні діти не матимуть де гуляти. Комунальники планують зробити один двір без машин: забрати всі автомобілі в інше місце і кардинально оживити територію. Проте ще ніхто не готовий піти на такий експеримент.

Є в Івано-Франківську двори, справді гарно зроблені з точки зору озеленення. Наприклад, на Вовчинецькій 198а-200, де будинки від дороги захищені зеленою зоною, всередині житлового комплексу також є багато насаджень. «І це круто, там людям можна облаштувати міні-футбольне поле, зробити місце, щоб шашлик смажити», – каже Михайло Смушак.

Без квітів

Також цього року комунальники планують запустити декілька нових проектів з ландшафтного дизайну. Пан Смушак пояснює, що в Європі мало де можна побачити клумби із квітами. Якщо вони трапляються, то як доповнення ландшафту, створене з вічнозелених рослин. Натомість у нас просто саджають квіти, щоразу витрачаючи на це гроші. Результат не такий гарний, як у західних сусідів. Та цього року і в нас планують зробити щось схоже на вулиці Шевченка, а згодом – і в інших місцях. «Але у нас люди не готові до такого. Вони ж люблять, щоб цвіло, щоб були квіти. Тому робитимемо все поступово», – зазначає Смушак.

Ще одним важливим елементом озеленення міста, який запроваджують в Івано-Франківську, є живопліт. Посадовець зауважує, що колись у нас їх було багато, проте у 90-х роках їх масово знищували. В Європі, навпаки, використовують саме цю практику, адже живоплоти відділяють дороги від дитячих майданчиків, приватних територій тощо.

Залучити людей

Щоб берегти найбільші зелені зони Івано-Франківська, у місті існує комунальне підприємство «Центр розвитку міста та рекреації». Його директор Руслана Василюк наголошує, що парки, сквери  та озера є важливою складовою міської інфраструктури.

Основним об’єктом, за яким доглядає підприємство, є парк культури та відпочинку ім. Т. Шевченка, оскільки він є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Там росте багато цінних та рідкісних порід дерев, наприклад, китайське дерево гінкго, ялина колюча срібляста, тюльпанове дерево, бархат амурський, айлант, клен сріблястий тощо. «Оскільки в парку садили дерева за видовими групами та пейзажним (англійським) стилем, ми намагаємося дотримуватися цього принципу в нашій подальшій роботі. Минулого року  висадили липи на липовій алеї, досадили дерева глоду, дубки, гінкго, клени (червоний, японський), платани. Дуже активно відновлюємо галявини, газони та проводимо реконструкцію клумб», – розповідає пані Руслана.

Також в Івано-Франківську активно запроваджують європейський досвід залучення громади до озеленення відпочинкових зон. Руслана Василюк запевняє, що він є досить дієвим. Так, за минулі роки до висадки дерев долучились як юридичні особи та громадські організації, так і жителі міста. «Таким чином парк поповнився алеями сакур, магнолій, штамбового бузку, катальпи, японської верби Хакуро Нішикі, на міському озері висаджено туї та верби звивисті», – підсумовує чиновниця.

Крім того, цьогоріч виконавчий комітет затвердив програму «Пам’ятне дерево», яка дає можливість франківцям увіковічити важливі дати. Але, якщо вникнути, пояснює головний комунальник міста Михайло Смушак, то глобальна мета програми – збільшити кількість дерев у місті та виховати відповідальність у людей перед тими ж зеленими насадженнями. Якщо дерево буде мати власника, то він буде доглядати за ним. Інші люди також будуть розуміти, що це дерево комусь належить. «Бо у нас є багато несвідомих людей, які ламають насадження», – зазначає Смушак. Він додає, що завдяки цій програмі не вдасться суттєво збільшити кількість дерев.

Саме тому щороку в Івано-Франківську комунальники додатково садять дерева. Минулоріч висадили близько 1100 дерев, і цього року планують висадити ще, як мінімум, 1200. Всі насадження сягають трьох-чотирьох метрів. Вони краще приймаються, і їх важче зламати. Садять в місті різні дерева. Все залежить від місця, у якому планується посадка: якщо вулиця засаджена липами, то садити дуби там не будуть. Також комунальники зважають на історію вулиці та архітектуру. Наприклад, на вулиці Лесі Українки та площі Міцкевича довелось садити декілька видів дерев: у місцях, де бракувало тіні – клени, біля Івано-Франківського національного медичного університету – сливи, на площі Міцкевича – туї.

А ще в Івано-Франківську активісти створять зелену мапу міста. Її мета – систематизувати всі зелені зони. Їх покажуть на спеціальному однойменному сайті. Кожна зелена зона буде описана, відповідно, можна буде глянути її історію і побачити, як вона змінилась. У розділі «Сьогодення» планують показати теперішній вигляд зони, описати дерева, які там ростуть, та побачити її благоустрій. А найцікавішим буде розділ про майбутній розвиток зеленої зони. Проект планують реалізувати до кінця року.

Людмила ОЛЕНЮК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!