Плати і дивись

У новорічну ніч, після привітання Президента, користувачі кабельних мереж замість улюблених телеканалів можуть побачити чорний екран – трансляція їхніх програм може припинитися. Телеканали та провайдери запевняють, що роблять все можливе, щоб цього наразі уникнути. Імовірно, настає той момент, починаючи з якого все телебачення в Україні поступово ставатиме платним. 

З 1 січня вступає в дію законопроект №3504, який вносить зміни в закон про телебачення і радіомовлення щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги. Відтак медіагрупи отримують право вимагати з операторів платного телебачення плату за мовлення каналів у їхніх мережах.

Наразі канали будуть подаватися пакетами, попередню плату вже встановили, але ціни можуть різнитися для кожного провайдера, залежно від кількості абонентів, і підвищитися з нового року. “5 канал” пропонує ціну в розмірі 0,1 грн. за одного абонента на місяць, пакет каналів “Медіа Група Україна” (3 канали) – 0,45 грн., пакет каналів “1+1 media” (6 каналів) – 0,75 грн., пакет каналів “StarLightMedia” (6 каналів) – 0,75 грн. (з 1 січня – 1,5 грн.), пакет каналів “Inter Media Group” (9 каналів) – 3 грн.

“Цього року Верховною Радою був прийнятий закон про нову універсальну програмну послугу. Це перелік каналів, які будь-який провайдер має без укладених договорів надавати своїм абонентам. Усі решта канали транслюються на договірних умовах. Якщо зараз УПП включає 16 каналів, то з 1 січня цю кількість буде суттєво зменшено”, – коментує ситуацію Ігор Маслов, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області.

tv-tun

Телебачення – платне?

Відповідно до нового закону, провайдер має укласти угоди з медіагрупами. Хто, кому, скільки платить – це питання господарської діяльності.

“Наразі всі повинні розуміти, що Україна залишилася чи не єдиною країною, у якій телебачення є безкоштовним. Телебачення – річ недешева, тож це не може так залишатися, адже той, хто його створює, витрачає фінансовий ресурс. І в будь-якій країні люди не можуть купити супутникову тарілку на базарі і дивитися канали. Є безкоштовні канали, а все решта – платно. В інших країнах вартість каналів включена в податки. Це нормальна практика, коли контент купується”, – пояснює представник Нацради.

Зараз ми прийшли до того, що всі канали, які виходять за межі УПП, транслюватимуться на підставі договору з провайдером, відтак медіагрупи хочуть за свої послуги гроші. Але про розмір плати треба домовлятися.

Наскільки це позначиться на споживачах послуг? Жодна структура не хоче працювати собі у збиток. Але всі провайдери розуміють, що відключення призведе до втрати абонентів, а це втрата заробітку.

“Я чув різні цифри – від 2 до 15 гривень може піднятися абонплата. Наскільки мені відомо, деякий час провайдери готові працювати без прибутку, щоб не відключити абонентів на період свят. Крім того, ніхто не хоче втратити абонентів. За попередніми підрахунками, якщо відключити українські телеканали, провайдери втратять 30% споживачів”, – каже Маслов.

За невиконання закону передбачені штрафні санкції. Навіть самі телеканали можуть подати на провайдера в суд, якщо той систематично порушуватиме процедуру. Розмови про впровадження плати за канали велися давно, але коли це сталося, всі виявилися не готовими. У цій ситуації медіагрупи – на сильніших позиціях.

“Наразі не йде мова про платне телебачення. Весь ефір – аналог, цифра та супутник – залишається безплатним, лише для провайдерів буде введена плата. Я переконаний, що у всіх провайдерів будуть українські канали, проте питання буде в тому, з ким вони зможуть домовитися про ціну, яка їх задовільнить, адже це бізнес”, – аргументує фахівець.

Що далі?

“Наразі ситуація доволі невизначена, – розповідає Наталія Журба, директор телерадіокомпанії “Галстрім”, провайдера програмної послуги “Діскавері”. – Ведуться переговори з медіагрупами, адже закон ставить у нерівні умови кабельних і супутникових операторів. Кабельний оператор повинен оплачувати вартість каналів, яку заявляють медіагрупи. Відтак збільшення витрат автоматично передбачає підвищення абонплати для абонентів”.

У той же час для користувачів супутникових послуг ситуація не зміниться – в ефірі телеканали транслюватимуться безкоштовно. Закон не вигідний для провайдерів кабельних мереж, продовжує пані Наталя. З іншого боку, всі розуміють, що необхідно переходити на модель платного телебачення: ефір, супутник, телеканали мають бути платними, адже в світі немає такої ситуації, коли така велика кількість каналів безплатна.

“Наразі необхідно шукати компроміс, і ми всі до цього прагнемо, намагаємося його знайти, домовляємося з медіагрупами щодо умов договору, цінової політики. Наразі найкритичнішою є група “Інтер”, вони ставлять невигідні умови співпраці – найвищу ціну, крім того, умови самого договору жорсткі, а на компроміс вони йти не хочуть. Наскільки мені відомо, більшість провайдерів в Україні цю групу будуть виключати. Усі медіагрупи пропонують канали пакетами, а кількість каналів в кабельній мережі обмежена. Якщо ми почнемо включати всі їхні канали, то нам треба буде виключити інші. Те ж і з іншими медіагрупами. Є канали, які не мають жодного соціального навантаження, які просто не вартують того, щоб включити їх у мережу і давати людям, не питаючи, хочуть вони цього чи ні. А медіагрупи змушують це робити, тож наразі триває доволі складний переговорний процес”, – продовжує Журба.

Що буде з нового року, наразі не знає ніхто. Провайдери запевняють, що роблять все можливе для збереження основних каналів. Тим паче, що попереду свята і люди хочуть дивитися телевізор.

Невизначеність у цій ситуації пов’язують з тим, що попередня влада проводила не зовсім коректну політику. Ще за часів Януковича медіагрупи провели свої канали через Нацраду в універсальну програмну послугу. Усіх операторів і провайдерів кабельного телебачення добровільно-примусово змусили ці канали включити у перелік власних послуг. Люди канали дивилися безплатно, а в провайдера ніхто не запитував про витрати.

“Пізніше мову почали вести про те, що УПП має бути таким, як у цілому світі. До нього має входити суспільне, державне телебачення. Ми цього добивалися. Спершу медіагрупи на це йти не хотіли, зараз ситуація змінилася, але вони виставили умови, які не завжди реально виконати. Мусить бути компроміс. Плата за канали повинна бути встановлена. У той же час ціна на канали групи “Інтер” не може дорівнювати цінам групи “Діскавері”, адже у них велика різниця між тематичними каналами”, – зауважує фахівець.

На каналах, за які сплачують, має бути виключена реклама, вважає Наталія Журба. Інакше канал заробляє на рекламі і подає її кабельному провайдеру в мережу. А провайдер зобов’язаний взяти з людей плату і віддати їх каналові. У країнах Європи існує практика, коли канал є у відкритому доступі з рекламою або очищений від реклами з тим самим контентом, але платний. “А виходить так, що ми з людей взяли гроші за те, що на супутнику йде у вільному доступі, і плюс реклама”, – додає Наталія Журба.

Нерівні умови

Раніше послідовність каналів складали так: канали УПП, “Рада”, далі місцеві, які були цікаві людям. Наразі медіагрупи прописують, що їхні телеканали мають бути в перших позиціях. Внаслідок цього місцеві телеканали опиняться внизу або просто не потраплять у мережі. Якщо ресурс мережі – 40 телеканалів, куди входять УПП і медіагрупи, на місцеві просто не буде місця, зауважує провайдер.

Наразі на території Івано-Франківської області безплатними будуть ОДТРК “Карпати”, ТРК РАІ, “Рада”, UA1 (без “Ери”), Державна телерадіокомпанія України, три радіо – українське радіо, радіо «Промінь», радіо «Культура». ТРК РАІ увійшла в цей перелік, адже має ефірну ліцензію і не ретранслює інших мовників. Скажімо, “3 студія” ретранслює “Тоніс”, тож в УПП не входить. Обласне телебачення “Галичина” має ліцензію на одну вежу в Тернопільській області й, оскільки транслюється на дві області, також не потрапляє в УПП, пояснює Ігор Маслов.

Інформаційна дотація

Думку про те, що телеканали опинилися у не зовсім рівних умовах, поділяє генеральний директор телеканалу “Галичина” Ольга Бабій. “Місцеві телеканали не можуть конкурувати з великими медіагрупами, – каже вона. – Менеджмент і фінансові ресурси центральних телеканалів не йдуть у порівняння з нашими. Як і зарплата журналістів. За один сюжет на центральному телеканалі можна заробити більше, ніж за місяць на місцевому. А тим паче на каналі, який позиціонує себе як власність територіальної громади. Великих коштів такі телеканали не мають. Проте, хочемо ми цього чи ні, майбутнє за платним телебаченням. Це товар, який до цього часу роздається безкоштовно, інформаційна дотація чи субсидія”.

Пані Бабій зауважує, що в Європі такі телеканали, як “Галичина”, отримують підтримку від влади. Для цього виділяються певні кошти, які витрачаються, наприклад, на придбання обладнання. Та ж “Галичина” отримала допомогу на обладнання один раз, за ці гроші придбали кілька камер.

“Продукт, який виробляється, – величезний інформаційний масив, затрати на його виробництво не так просто компенсувати. Хоча ми заробляємо і на рекламі – мінімум 25-30%. Якщо б за канал щомісячно платили всі ті, хто його дивиться, а це, як мінімум, 500 тис. чоловік, то канал міг би виживати. Рекламний ринок наразі недостатній, на нього є багато претендентів, відтак він подрібнюється. Тож особисто я вважаю, що якась мінімальна оплата за телевізійні послуги мусить бути, – продовжує гендиректор. – На мій погляд, Національна рада у цьому випадку вчинила не зовсім коректно, адже конкурентні умови мають бути для всіх однакові – не може бути для одних одна шкала, для інших – більша. “Галичина” не увійшла в УПП лише через те, що вежа ОРТПЦ є в Бережанах Тернопільської області, іншої можливості донести сигнал у ті райони Прикарпаття, зокрема на Рогатинщину, у нас немає”.

Наразі провайдери самі зацікавлені одержувати сигнал “Галичини” і транслювати його – їм необхідно наповнювати ефір місцевими новинами, ділиться думкою керівник телеканалу. Водночас 22 грудня “Галичина” отримала рішення Національної ради на супутникове мовлення. Вже підписана угода з інтернет-провайдерами, які транслюватимуться на супутникові тарілки. Івано-Франківщина – це складний рельєф, горбиста місцевість, де часто сигнал не доходить до споживача. Цифровий канал також не покриває всю територію, тож супутникове мовлення – це серйозний крок вперед.

“Ми пішли на супутник – це великий прогрес. Від послуг провайдерів ми відмовлятися також не будемо, адже кінцева мета – це глядач”, – підсумовує Ольга Бабій.

Новий тариф

До 31 грудня провайдери планують вирішити всі питання з медіагрупами щодо плати за канали. Якщо консенсусу дійти не вдасться, після новорічного привітання Президента трансляцію деяких каналів доведеться відключити.

У січні кабельні провайдери абонплату підвищувати ще не будуть, адже часу на попередження людей і затвердження тарифної сітки немає. “Плату піднімати будемо, ймовірно, у лютому. Тоді вже завершаться переговори з медіагрупами, можна буде провести розрахунки і дати споживачам попередження про підняття”, – зазначає Наталія Журба.

Ірина ФЕДОЛЯК