Податок на нерухомість: хто і скільки заплатить

З 1 липня мешканцям Прикарпаття почали приходити «листи щастя» – повідомлення про сплату податків за нерухомість. Хоч цей податок існує вже декілька років, цього року не обійшлося без інновацій та неточностей. Хто і скільки буде платити, з’ясовував «Галицький кореспондент».

 За яку нерухомість доведеться платити

Податок на нерухомість українці сплачують з 2014 року. Однак якщо раніше він зачіпав тільки маленьку частинку власників нерухомості, то тепер – в рази більше. Для порівняння, минулого року податок на нерухомість мали сплатити тільки 8 тис. мешканців Івано-Франківська, а цього року – 22 тисячі. Все тому, що змінилися розміри пільги.

Раніше оподатковувалися тільки квартири і будинки, площа яких перевищувала 120 кв. м і 250 кв. м відповідно. Тепер же ж податки за «зайві» квадратні метри мають сплатити люди, які мають у власності квартиру понад 60 кв. м чи будинок понад 120 кв. м. Відтак 22 тис. франківців мають сплатити до міського бюджету близько 8 млн. грн. А мешканцям області загалом вже надіслано понад 70 тис. податкових повідомлень про сплату податку на нерухоме майно на суму 27 млн. 708 тис. грн. Власники житлової і нежитлової нерухомості вже сплатили до місцевих бюджетів Прикарпаття трохи більше мільйона гривень.

Заступник начальника державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в області – начальник відділу організації роботи Олена Мухіна розповідає, що оподатковуються житлові будинки, прибудови до будинків, квартири, кімнати в комуналці. Окрім того, оподатковуються також об’єкти нежитлової нерухомості, тобто гаражі, сараї, погреби, літні кухні, готелі тощо. Щоправда, більшість місцевих рад вирішили оподатковувати лише житлову нерухомість, а на господарські будівлі встановили нульову плату.

 

Яка нерухомість не оподатковується

60 кв. м для квартири і 120 кв. м для будинку вважаються пільгою, тому за нерухомість, яка входить у цю площу, платити не потрібно. Якщо ж людина має у власності і квартиру, і будинок, то тоді пільга складає 180 кв. м.

«Наприклад, у мене є квартира 80 кв. м. Оскільки я маю пільгу на 60 кв. м, то маю заплатити тільки за 20 кв. м.  Якщо є квартира площею 50 кв. м, а будинок – 130 кв. м, то разом виходить 180 кв. м, і це означає, що я вклалася в пільгу і платити нічого не треба. Пільга не рахується окремо для квартири та будинку, а додається. Тобто щось менше за площею перекриває більше», – пояснює Олена Мухіна.

Окрім того, Івано-Франківська міськрада надала пільги учасникам АТО та ветеранам ОУН-УПА і звільнила їх від сплати податку за нерухомість.

Крім пільг, є ще об’єкти, які не підлягають оподаткуванню. Зокрема, це нерухомість у Чорнобильській зоні відчуження та на непідконтрольних територіях,  гуртожитки, аварійне житло. До того ж, згідно з законом, не оподатковується майно сиріт та одиноких матерів чи батьків, які виховують дитину-інваліда. Не потрібно платити податок з дитячих садків, дитбудинків сімейного типу, комунальних та державних будівель, храмів.

Також платити податки не доведеться за будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їхні підприємства.

 Які ставки податку?

Заступник начальника міської податкової інспекції Олена Мухіна наголошує, що всі податкові надходження від нерухомості осідають в місцевих бюджетах. Власне тому повноваження визначати, яка житлова площа вважається «зайвою» і який податок з неї стягувати, надано місцевим радам. Ставки податку визначає місцева влада, однак вони не мають перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати за кв. м.

Цього року люди сплачують податки за минулий рік. Івано-Франківська міськрада затвердила для житлової нерухомості ставку податку 0,5% від мінімальної зарплати станом на початок 2016 року. Минулого року ставка була набагато більшою – 2%.

Враховуючи те, що станом на 1 січня 2016 р. мінімальна зарплата була 1378 грн., а ставка дорівнює 0,5 %, то за кожен «зайвий» квадратний метр мешканці обласного центру мають заплатити по 6,89 грн. У 2018 р. люди сплачуватимуть податки на нерухомість за 2017 р., тому їх сума зросте. Якщо податкова ставка залишиться незмінною, то франківці платитимуть 16 грн. за «зайвий» метр.

Якщо ж загальна площа квартири чи декількох квартир – понад 300 кв. м або площа будинку – понад 500 кв. м, то додатково доведеться заплатити «податок на розкіш» – ще по 25 тис. грн. за кожен з об’єктів.

Як платити?

За словами Олени Мухіної, люди платять податок на нерухоме майно залежно від прописки. Наприклад, якщо людина прописана в Івано-Франківську, але у власності має квартири в Києві чи інших містах, то податкова інспекція надсилає повідомлення про сплату податку з урахуванням ставки тих міст, де вона має квартири. І навпаки, якщо людина прописана у Києві, а квартиру має тут, то повідомлення надсилатиме їй Київ.

«У нас є база даних з реєстру речових прав на рівні Державної фіскальної служби, звідки ми беремо інформацію. Але бази в нас недосконалі, там є багато помилок. Буває, що люди продали чи відчужили нерухомість, а вона все одно рахується за ними. А є таке, що, навпаки, придбали, але в базі цього немає», – зазначає Мухіна.

Тож у разі виявлення неточностей у повідомленні вона закликає мешканців міста приходити в податкову інспекцію для звірки. «Ми просимо не сваритися, не писати скарги, бо довше з ними розбиратися і відписувати. Якщо ви знаєте, що вам неправильно нарахували, прийдіть до нас, і ми звіримося, виправимо помилки та перерахуємо все», – підкреслює пані Олена.

Податкові інспекції мали б надіслати повідомлення про сплату податку до 1 липня. Якщо воно й досі не прийшло, то панікувати не варто, адже заплатити податок потрібно не до кінця серпня, як раніше мовилось, а впродовж 60 днів з моменту отримання повідомлення. Якщо ж власники не оплатять податок на нерухомість вчасно, то їм доведеться заплатити штраф у розмірі 10% від податку після одного місяця несплати. Якщо вони і далі не платитимуть, то сума штрафу сягне 20% у наступному місяці. У випадку несплати податку на нерухомість податковий інспектор може в рахунок боргу накласти на частину майна податкову заставу. Якщо власник не буде сплачувати податок упродовж тривалого часу, то майно можуть продати за рішенням суду. До того ж, за несплату податків передбачена і кримінальна відповідальність.

Якщо власником житла є одна особа, то тут все зрозуміло. Однак часто буває так, що однією нерухомістю володіють декілька людей, і тут важливо розрізняти типи власності. Якщо частки не поділені в натурі і у свідоцтві про право власності пише, що квартира перебуває у спільній сумісній власності, то пільга надається тільки одній людині. Тобто співвласники мають визначитися, хто саме з них платитиме податок. Якщо квартира перебуває у частковій власності і вона поділена в натурі на кожного, то платниками виступає кожна людина. У таких випадках інколи податок взагалі ніхто не платить.

«Якщо квартира має 100 кв. м, і вона у спільній сумісній власності, то вони визначають одну людину, яка має заплатити за цих 40 кв. м, – пояснює Олена Мухіна. – Якщо є 100 кв. м, і троє людей є власниками своєї частки, то кожен з них має пільгу 60 кв. м, і виходить, що ніхто не платить податок. Але люди, які оформлювали колись право власності, не думали про такі нюанси. Тепер у виграші, звичайно, ті, що поділили нерухомість на частки».

У Європі також існує податок на нерухомість, однак там зовсім інша система його нарахування – не від загальної площі, а від вартості нерухомості. Об’єкт може мати невелику площу, але високу ціну. Ставки податку, наприклад, у Франції, Німеччині, Швейцарії та інших європейських країнах варіюються і в середньому становлять 1-2% від вартості майна. Кожна європейська країна має свої особливості, але спільним є те, що кошти від сплати податку на нерухомість спрямовуються на розвиток міської інфраструктури, і людям вигідно його сплачувати.

 Комерційна нерухомість

Окрім житлової нерухомості, податки треба платити і за нежитлову – готелі, офіси, торгові центри, гаражі, нічні клуби тощо. У цьому випадку міська рада встановила ставки залежно від виду об’єкта і зони розташування. Загалом, в Івано-Франківську визначили три зони.

Перша зона – центральна, тому ставки тут найвищі. У цій зоні власники нежитлових приміщень сплачуватимуть з квадратного метра 1% від мінімальної зарплатні за готелі і торговельні приміщення, 0,8% – за офіси та інші будівлі, 0,3% – за гаражі.

Друга зона – середня, тому відсоткові ставки у ній нижчі: 0,8% – за готелі і торговельні приміщення, 0,5% – за офіси та інші будівлі, 0,2% – за гаражі. Третя зона – периферійна, ставки тут найнижчі. Зокрема, 0,8% за торговельні приміщення, 0,5% – за готелі та інші будівлі, 0,3% – за офіси і 0,1% – за гаражі.

Втім власники нічних клубів та будівель для публічних виступів у всіх зонах платитимуть 1% від мінімальної зарплати з кожного квадратного метра.

Також міськрада встановила нульову відсоткову ставку за господарські будівлі та підвали в багатоповерхових будинках, власниками яких є фізичні особи і які не використовуються для ведення підприємницької діяльності.

Наталя КОЗАК