Життя після 3200

З 1 січня мінімальна заробітна плата в Україні зросла вдвічі – до 3200 гривень. Проте це потягнуло за собою закриття ФОПів, збільшення кількості неоформлених працівників та безробітних.

Безробітні екс-службовці

Ще в жовтні минулого року прем’єр-міністр Володимир Гройсман обіцяв, що з січня жоден працівник не отримуватиме менше, ніж 3200 гривень. Зростання мінімальної зарплати мало збільшити надходження до Пенсійного фонду за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ) на 7-10 млрд. грн., а також сприяти детінізації ринку праці.

Втім збільшення зарплати вже традиційно призвело до росту цін та стрибка курсу долара. До того ж, фізичні особи-підприємці (ФОПи) почали масово припиняти підприємницьку діяльність. Тільки у січні припинили існування 528 ФОПів. Ситуація, правда, трохи покращилася в лютому. Станом на 24 лютого припинили діяльність 300 ФОПів, але зареєструвалось – 326.

Всього в Івано-Франківській області зареєстровано 12 044 ФОПів. У попередні роки, якщо підприємець третьої групи не отримував доходу, то він міг не сплачувати податок та ЄСВ. Однак з 1 січня ц.р. всі ФОПи повинні платити єдиний соціальний внесок у розмірі 704 гривень.

Заступник міського голови з економічних питань Богдан Білик розповідає, що Івано-Франківськ йде зараз на рекорд зі сплати ЄСВ. Так, станом на 27 лютого сплата ЄСВ складає близько 26 мільйонів. Для порівняння, за січень ця цифра становила 13 млн. 665 тис. грн., а за січень минулого року – 6 млн. 8 тис. грн. На його думку, це означає, що бізнес спроможний платити зарплату в розмірі 3200 гривень.

Разом з тим, в Івано-Франківську спостерігається хоч і незначне, але все-таки збільшення кількості безробітних. У січні ц.р. їх було зареєстровано 285, а в січні минулого року – 267. Загалом станом на 1 лютого на обліку перебуває 1707 безробітних (торік було 1628).

Серед основних причин безробіття – скорочення чисельності працівників. За словами заступника директора міського центру зайнятості Ігоря Сливінського, безробітним, які стоять у них на обліку, виділяється допомога, яку розраховують індивідуально, залежно від зарплати на останньому місці роботи, страхового стажу, статті звільнення тощо. Мінімальна допомога – 544, максимальна – 6400 гривень.

Богдан Білик додає, що 72% безробітних, які стоять на обліку в центрі зайнятості, – службовці. Це колишні працівники банків, РДА, ОДА, ДФС, ПФ тощо. Станом на січень на обліку в центрі зайнятості стояли 1230 колишніх службовців. «Це ті люди, які не можуть знайти таку роботу, яку виконували до звільнення, а перекваліфіковуватись не дуже хочуть. Тому, маючи допомогу з центру зайнятості, продовжують стояти там на обліку», – каже віце-мер.

Ігор Сливінський пояснює, що якщо відбувається скорочення чисельності службовців, то працівника мають попередити про це за два місяці до звільнення. Відповідно, за цей час він підшукує собі нову роботу. «День звільнення вважається робочим днем, і ми людину тоді ще не можемо прийняти на облік. За січень 2017 р. 24 людини були звільнені у зв’язку зі змінами організації виробництва. Для порівняння, у 2016 р. таких людей було 246», – підкреслює пан Ігор.

 3200

Хитрих будуть штрафувати

Окрім того, деякі підприємці пішли на хитрість, аби не платити податки за офіційно оформлених працівників.

Богдан Білик розповідає, що почастішали випадки, коли на облік у центр зайнятості стають представники робітничих професій. «За минулий тиждень стало чотири кухарі на облік в центр зайнятості. Це нереально, – каже він. – Думаю, що представники затребуваних професій не можуть йти туди. Мабуть, підприємці, щоб не платити їм мінімальну зарплату, залишають їх на роботі, але відправляють ніби у зв’язку зі скороченням у центр зайнятості. Але ми це будемо відслідковувати, і якщо такі факти повторяться, то управління праці буде проводити моніторинг і штрафувати підприємців».

Цього року управління Держпраці в області вже оштрафувало два підприємства за недопуск до перевірки. Під час планової перевірки ТОВ «Технобуд-Сервіс» щодо дотримання норм законодавства з питань охорони праці та трудового законодавства інспектори встановили, що трудові відносини з усіма працівниками не були належним чином оформлені. Окрім того, на вимогу інспекторів не було надано для перевірки відповідних договорів чи наказів керівника. Відтак складено акт про перешкоджання контролюючому органу в проведенні перевірки. Згідно з ним, підприємству загрожує відповідальність у вигляді штрафу в стократному розмірі мінімальної зарплати – 320 тис. гривень.

Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега пояснив, що постанова про накладення штрафу буде винесена 2 березня. «Ми мали інформацію, що там працювало понад 30 людей. В той же час, інспектору не вдалося потрапити на територію підприємства, його не допустили до перевірки і не надали жодних документів про працівників», – наголосив він.

Ще одне франківське підприємство, за інформацією Богдана Білика,  оштрафували на 240 тис. грн. за недопуск до перевірки. «До мене вчора приходив керівник цієї торговельної фірми. Він спершу не приділив уваги цьому питанню, тепер зрозумів і виправився. У нас немає мети за рахунок штрафних санкцій наповнювати бюджет. Ми хочемо його наповнювати за рахунок сплати податків. А якщо ми будемо їх таким чином прижимати, то не будемо мати цих податків», ­– запевняє заступник мера.

На його думку, 90% підприємців не до кінця розуміють суть перевірок і не знають вимог законодавства. Тому з ними проводять роз’яснювальну роботу. Спершу їм дають приписи про усунення порушень, а якщо вони вперто ігноруватимуть їх, то накладатимуть штрафні санкції.

Згідно з чинним законодавством, за кожного працівника, якого роботодавець з січня 2017 р. допустить до роботи без оформлення трудового договору, оформить на неповний робочий час при фактичному виконанні повних обсягів роботи або ж виплачуватиме зарплату без нарахування ЄСВ та податків, передбачається штраф у розмірі 96 тис. грн. (30 мінімальних зарплат). Якщо ж роботодавець затримає зарплату чи інші виплати, передбачені законодавством про працю, більше, ніж на місяць, то заплатить штраф – 9,6 тис. гривень.

Тому якщо підприємству простіше заплатити 320 тисяч штрафу за створення перешкод при проведенні перевірки, ніж 96 тисяч за кожного неоформленого працівника, то можна припустити, скільки ж таких нелегальних працівників там є.

Роман Чернега розповідає, що за останніми дослідженнями, в Україні 26% людей працюють неофіційно, і дуже часто люди самі повідомляють про це в Держслужбу з питань праці. «Більше 1700 скарг надійшло від працівників, які кажуть, що працюють нелегально, отримують зарплату нижче мінімальної або яким підприємство повідомило, що переводить їх на неповний робочий день. За цими скаргами проводять перевірки, і в багатьох випадках вони не підтверджуються», – підкреслює він.

Також Чернега наголошує, що підприємцям, які працюють в межах правового поля, немає чого боятися. Тому необхідно інспекторів допускати до перевірок і уникати таких ситуацій, як накладення штрафу у великих розмірах.

 

Витягнути зарплату з конвертів

За словами Богдана Білика, в Івано-Франківську нараховується близько 22 тис.  неоформлених працівників. Але вже робляться перші кроки для того, аби ця цифра була меншою. За прикладом Європи, де питання щодо оформлення працівників стоїть набагато жорсткіше і, як наслідок, там найнижчий рівень безробіття.

«У Європі дуже суворі заходи щодо нелегальної оплати праці. Підприємців, які зареєструвалися, протягом двох років взагалі ніхто не моніторить. Але якщо виявляють неоформленого працівника, то там такі штрафи, що підприємство по суті припиняє свою діяльність», – каже віце-мер.

В Івано-Франківську найбільше неоформлених працівників працює на будівництві – до 90%. Окрім того, в місті майже немає таксистів, які б працювали легально. «Якщо з десяти таксистів хоч два легальні – це дуже високий показник, – каже Білик. – Це просто політика держави така. Ліцензію треба отримувати в Києві, і то її отримують не з першого разу. Якби система була простіша, то таксисти виробляли б ліцензію. Для них 480 грн. податку на місяць – це не така вже й велика сума».

На думку заступника міського голови, мінімальна зарплатня у 3200 грн. дозволить витягнути оплату праці з конвертів. Бо раніше людям платили офіційно 1650 грн., а решту – в конвертах. Він каже, що в Європі працівники самі зацікавлені в тому, аби отримувати якомога більшу офіційну зарплату. У нас же поки що люди не такі свідомі.

«У Європі роботодавці дуже бояться проблем із законом. Тому вони не виплачують зарплату, яка менша, ніж прожитковий мінімум. Та й самі люди набагато свідоміші і дбають про накопичення пенсії. Тобто вони вимагають від роботодавців нормальних зарплат, аби потім мати велику пенсію», – резюмує чиновник.

Наталя КОЗАК