У гори – наосліп

У мережі гуляє інтерактивна мапа колиб, кошар і туристичних притулків в українських Карпатах, де турист може заночувати або перечекати негоду. Але декотрі досвідчені мандрівники б’ють на сполох. Вони переконують: у карті купа помилок і недопрацювань, її треба негайно або видалити, або повністю переробити, інакше не один турист може втрапити у біду.

Допоможіть наповнити карту

Серед туристів колибою прийнято називати невеликий дерев’яний будиночок в горах, де за необхідності можна переночувати. Як правило, це господарські споруди місцевого населення (пастухів), що сезонно є вільними для відвідування та ночівлі. Тоді як туристичними притулками називають хатинки, що спеціально споруджені адміністрацією заповідників, держлісгоспів чи іншими туристами з рекреаційною метою. Часто за виглядом вони мало відрізняються від колиб пастухів. Є ще кошари – те саме, що вівчарня, хлів чи загін для овець.

Інтерактивна карта мала б допомогти туристам сховатися від негоди, переночувати, а заблукалим – дочекатися рятувальників і зігрітися.

Автор карти львів’янин Тарас Рикмас створив її навесні 2018 року, а після інциденту з київським туристом Ігорем Грищенком вона стала актуальною знову. Він чотири дні блукав Карпатами, поки не натрапив на хатину лісника. Там турист і дочекався надзвичайників, які його врятували.

На карті позначені всі хатини, колиби і туристичні притулки в Карпатах, де можна залишитися на ніч. Червоним кольором окреслені місця, де хатини були, але згоріли чи вже зруйновані. Зелені – приміщення в нормальному стані. А сині – ті, які ще потребують підтвердження.

Як зазначає автор у публікації, більшість хатин – це будинки пастухів, і в період випасання худоби вони зайняті: «Також багато з них – в поганому стані, і без вашої допомоги вдосконалити й зробити карту актуальною буде неможливо. Тому, щоб усі дані відповідали дійсності, допоможіть наповнити карту». Далі автор надає перелік даних про колибу чи притулок, які необхідні для внесення відповідної позначки на карту, і зазначає свою електронну адресу, куди те все треба надіслати.

Також Тарас Рикмас пише: «Якщо ви виявили помилку чи якась колиба вже не існує або в розваленому стані, вкажіть назву колиби та що саме не так у коментарях. Там пишіть й усі свої зауваження і побажання».

Ця мапа – злочин?

Івано-франківський турист, один із консультантів туристичних топографічних карт Олександр Матура щонайменше 120 днів на рік проводить у горах. І так уже 12 років. Чоловік називає цю мапу злочином і переконує, що її треба якомога швидше або видалити, або ж цілковито переробити: «Поки нема загиблих туристів, які, орієнтуючись по цій мапі, втраплять у ситуацію подвійного форс-мажору. Скидається на те, що автор карти мало що контролює в її формуванні, й, звісно ж, не несе жодної відповідальності за хиби. А їх там вистачає».

Іванофранківець ретельно дослідив наразі лише три райони: Гриняви-Чивчини, Гута-Бистриця і Осмолода, але навіть на цьому клаптику познаходив купу неточностей. Він стверджує, що чимало хатин, позначених там як нормальні, уже давно гниють в руїнах, і це помітно навіть на Google-картах. Чи не кожна друга колиба окреслена на місці, яке насправді є порожнім, де на відстані кількох кілометрів нічого немає. А в горах і десять метрів надзвичайно важливі. Коли туман, мряка, видно максимум на два-три десятки метрів. Хату за сто метрів не знайдеш, а якщо ще й снігом присипало – дороги вже нема. Багато хатин узагалі не внесені до мапи, хоча туристи під час походів ними користуються постійно.

«Я вже не кажу про спотворені назви полонин, – продовжує він. – Наприклад, полонина Попадя вказана як «полонина Дощина». Полонина «Явора» насправді Яворова. Полонину Тарниця взагалі нарекли «Старницею».

Інший досвідчений турист Сергій Лужняк повідомив у соцмережі, що ще місяць тому в коментарях до цієї мапи писав про численні помилки. Автор карти відгукнувся у приват. Сергій вказав йому лише невелику частину неіснуючих колиб, котрі одразу впали у вічі. Правки відправив ще 16 січня. До цього дня (11 лютого) інформацію так і не виправили.

Мало того, як додає Олександр Матура, оскільки кожен охочий може прикласти руку до формування цієї карти, то де гарантії, що якийсь негідник не схоче «підсунути свиню» і подати фальшиві дані?

Немає змоги перевірити

Автор інтерактивної мапи, турист із 10-річним досвідом Тарас Рикмас пояснює, що всю інформацію він брав із Google-карт, знімків і паперових топографічних карт Василя Гутиряка. Отримане звіряв із даними Google Earth. Чоловік погоджується, що в мапі можуть бути помилки, але саме тому він одразу закликав інших туристів долучитися до процесу формування карти. Хоча й досі активність не особливо висока.

«У мене немає змоги самому об’їхати всі колиби, – пояснює автор, – аби перевірити їхній поточний стан». Мапу він створив торік у березні і ще не оновлював.

Прикарпатський картограф, засновник фундації «Карпатські стежки» Василь Гутиряк каже, що знає про згадану інтерактивну мапу, але ще не переглядав її. Також він зазначає, що багато даних автор брав саме з його топографічних карт. Фахівець наголошує, що дуже важко сформувати абсолютно точну карту колиб і притулків.

Як стверджують досвідчені туристи, варто добре подумати взагалі про доцільність існування такого онлайн-переліку колиб/притулків у Карпатах. Неможливо зробити абсолютно досконалу Google-мапу, хіба би цим постійно займалася велика група людей. Наразі в українських Карпатах є біля кількох тисяч колиб і туристичних притулків.

Зимові гори – недоступні

Також в інтернет-просторі можна знайти різні рейтинги на кшталт «Топ-10 колиб у Карпатах». Олександр Матура сміється з них: «Куди ці активні писаки потрапляли у походах, те і подали у тексті. А це кілька пар хат на найбільш популярних маршрутах а-ля «нагавєрлу». Тож матеріал про «топ-10» – щонайменше смішний і щонайбільше некоректний. Бо навіть халупа без пічки під Говерлою там подана як «топова», але це халупа, навіть без пічки, лежаків та стола. Є з півсотні дійсно топових хат, у деяких навіть по дві кімнати, і у кожній є або пічка, або буржуйка. Є хати, де і матраци, і подушки, і посуд, і одяг, і купа їжі… Таких не менше, як 15-20 штук у районах туристичних маршрутів».

Олександр Матура каже, що свідомо не розповідає журналістці назв і розташування придатних колиб і притулків, бо потік туристів у них автоматично збільшиться, а це призведе до руйнування їх побуту. Наприклад, торік горе-туристи спалили одну хату, позаторік – дві, три роки тому – також дві, і все це саме на туристичних маршрутах.

«Професійний турист не буде рекламувати конкретні хати-притулки-колиби з міркувань збереження цих приміщень, – переконує іванофранківець, – і їх захисту від пересічного «ботанічного» туриста-матрацника, який ходить у горби два-три рази на рік виключно попити горілки у хатах, а потім – хоч трава не рости. Мудрий турист зателефонує досвідченим гірським мандрівникам, які тямлять у тому і можуть адекватно порадити місце для нічлігу чи перепочинку. Принаймні потрібну інформацію можна знайти на професійних туристичних форумах».

Свідомий турист перед походом купить паперову туристичну топографічну мапу, у покращенні якої, до речі, зацікавлені всі. Правда, там теж трапляються помилки, хоча ці карти регулярно оновлюються, адже у горах все дуже швидко змінюється. Наприклад, взимку спалили хату-колибу, а вже навесні на тому місці «виросла» нова.

«Людей треба відучити від думки, що зимові гори – доступні, – каже Василь Гутиряк. – Багато хто чомусь переконаний, що це суцільна романтика і красиві фотографії. Ні! Це також серйозний виклик природі, часто обморожені ноги з наступною ампутацією пальців та інші сумні наслідки».

Наталя МОСТОВА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!