Із початком нового навчального року діти пішли здобувати нові знання, а освітнє начальство підбиває підсумки літнього оздоровлення школярів і навіть уже переймається перспективами їх подальшого відпочинку в своїй комунальній оздоровниці — позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Лімниця». «Цього року табір «Лімниця» прийняв багато школярів пільгових категорій із нашої громади та дітей із прифронтових міст-побратимів — Докладніше >>
Якщо Львів у вашій уяві — це лише старовинна архітектура, романтика кав’ярень і бруківка, настав час розширити горизонти. Є місця, де місто звучить інакше — спокійніше, зеленіше, без запаху кави, зате з ароматом дерев і вітру. Одне з них — Горіховий гай Львів, парк, де життя тече у власному темпі. Джерело: «Фотографії Старого Львова» Тут відчуваєш, що місто Лева вміє не лише дивувати, а й заспокоювати. Що це Докладніше >>
Марина Шкуропацька наразі дослідила свій рід до середини ХІХ століття. Дослідниця-аматорка навіть розробила безкоштовний курс з генеалогічного дослідження, до якого незабаром можна буде долучитися в івано-франківському Гончаренко центрі, пише Галицький кореспондент. Вона радить працювати над родинним деревом не заради того, аби хвалитися, що знайшов багато поколінь предків, а щоб знати власну історію – це формує Докладніше >>
Завдяки його зусиллям на багатьох ділянках громади вже немає небезпечної і отруйної рослини. Багато вивчаючи і експериментуючи, 40-річний іванофранківець Андрій Медвідь зрозумів, як можна обдурити борщівник. Каже, методика довела свою дієвість – рослина відмирає назавжди. Це місія Люди часто дякують йому, захоплюються таким волонтерством, але ніхто не виявляє бажання долучитися до справи. Хтось називає Андрія Докладніше >>
Втративши дім у Бахмуті і повернувшись з фронту, Євген Шевченко занурився в ремесло, яке стало для нього тишею після війни. Чоловік створює унікальні вироби – авторські, без копії, «живі» та з іронією. Майстер мріє про власну виставку. А поки – творить у Тисмениці. Хто там не був – не зрозуміє Євген Шевченко пів життя працював Докладніше >>
Свого часу долинське село Підбереж називали прикарпатською столицею лозоплетіння. Зараз там майже ніхто не займається цим ремеслом. А 66-річний Іван Кулак досі плете. Каже, то заняття не тільки для заробітку, але й для душі. Навіть начальник не перевіряв Кошики, скрині, підноси, наплічники, цукерниці, табурети, хлібниці, абажури – Іван Кулак 45 років виплітає вироби з лози. Докладніше >>
Крізь покоління в гірській Липовиці передається ремесло решетарства, а туристи їдуть сюди за дикою природою, тишею і автентикою. Цьогоріч у лютому Державне агентство розвитку туризму України оголосило відбір заявок на конкурс ООН Туризм «Найкращі туристичні села 2025». Змагалися чотири громади Івано-Франківської області. Прикарпаття презентували селища Вигода і Делятин, села Криворівня і Липовиця. Вже відомі перші результати. Докладніше >>
“Кукуци” або “вогники” – це неймовірна гуцульська традиція на Косівщині, яка існує й донині. Сільські діти ходять від хати до хати, а місцеві газди дають кожному гостинці. Про своє дитинство та походи на “кукуци” “Галицькому кореспонденту” розповіла прикарпатська співачка F I Ї N K A. Співачка каже, що ходити в “кукуци” – це столітня традиція Докладніше >>
Не всі печуть паски вдома. Багато хто воліє купити в магазині. Та незважаючи ні на що, у селах є ще бабусі, які традиційно щороку випікають паски перед Великоднем. “Галицький кореспондент” поспілкувався з господинею на Рожнятівщині, де ми стали свідками замісу тіста, бачили як розпалюють дровами піч і витягують гарячі, але такі запашні пасочки. Всі ці Докладніше >>
Сьогодні, 13 квітня, християни відзначатимуть Вербну неділю. У нас на Прикарпатті це свято також називають Шутковою неділею. Цей тиждень в Івано-Франківську на ринку та вулицях можна було побачити активну торгівлю вербовими гілками, які люди освячують у храмах, пише “Галицький кореспондент”. Про всі деталі та тонкощі приготування вербових гілок до свята знає жителька Рожнятова Сніжана Матуляк. Докладніше >>
Авторські прикраси і декор, картини відомих художників, креативні шопери і музичні інструменти з борщівника, лікувальні бальзами і красиві свічки з бджолиного воску, розмальовані гільзи і ще повно цікавих ідей для подарунків – у волонтерській крамничці GIG_SHOP все це допомагає боротися з окупантами. Від початку повномасштабного вторгнення всі виручені тут гроші йдуть на потреби війська, пише Докладніше >>
Не кожна мама і з власними дітьми може дати собі раду, а що казати про чужих. 38-річна прикарпатка Богдана Василюк останні сім років живе в Ісландії та виховує прийомних дітей. Таких пар тут понад сотня. Аби стати прийомними батьками, треба пройти курси та отримати сертифікат. Батьки мають право відмовитися працювати з певними дітьми. І відмовляються Докладніше >>
В одному з дворів Івано-Франківська вже понад десять років опікуються безпритульними котами, а віднедавна тут ще й облаштували для них саморобні будиночки. «Мені не ліньки» У спальному мікрорайоні міста біля закинутих гаражів є невеличка обгороджена ділянка, яку давно облюбували два десятки безпритульних пухнастиків. Ще б пак – котикам тут ситно, тепло, безпечно і головне – Докладніше >>
Свого часу в рогатинському селі Помонята чи не в кожній третій хаті малювали ікони: і талановито, і не дуже – хто як умів, бо люди з того ремесла виживали, дітей вчили, хати будували. І заодно ризикували всім, що мали. Тюрмою карали і тих, хто малював образи, і тих, хто продавав. Комусь щастило, а хтось мусив Докладніше >>
Окрім традиційних різдвяних страв, у багатьох селах і містах Франківщини досі готують смаколики за своїми давніми традиціями, пише Галицький кореспондент. На Опіллі (на Прикарпатті це колишній Рогатинський район), як розповідає Ольга Зінько, на Святвечір з-поміж іншого частують запрашкою – страва на основі білих грибів. Знадобиться жменя сухих білих грибів, морквина, цибулина, 3-4 ст. л. борошна Докладніше >>
Здається, що виростити вдома цитрусові досить складно або практично неможливо. Та жителька Коломиї Валентина Костюм доводить протилежне. Жінка-пенсіонерка у власній квартирі створила сприятливі умови для деревця лимона, яке щедро плодоносить останні роки. Цими днями лимони активно достигають і коломиянка вже збирає їх плоди, повідомляє “Галицький кореспондент”. Валентина Костюк розповідає, що майже 10 років тому два Докладніше >>
Свою колекцію полотняних рукотворів авторка називає терапевтичною, бо вони впливають на людину кольорами і закодованою українською символікою. Саме тому краще не купувати собі додому чи для когось перший-ліпший рушник – треба хоч трохи розумітися на орнаментиці, пише Галицький кореспондент. Птиці і косиці Впродовж листопада в Івано-Франківському краєзнавчому музеї триває виставка старовинних рушників «Птиці та косиці» Докладніше >>
Ольга Птаха – франківська письменниця та тренерка з творчого письма, останні кілька років закриває старі й відкриває нові сторінки життя. Після 22 років на державній роботі вона звільнилася, щоб займатися творчістю. Після 20 років у шлюбі вона розлучилася з чоловіком, про якого ще донедавна писала інтимну лірику, чекаючи звістки, адже він був на бойових позиціях. Докладніше >>
Як понад 150 років тому в Станіславові протестували проти будівництва колії, чому місцеві жінки хотіли одружуватися саме із залізничниками і що в капсулі часу, яку колись заклали на території локомотиворемонтного заводу. Про секрети станіславівської залізниці розповіла екскурсовод Наталія Гугіль під час екскурсії, що відбулася в межах Днів Європейської спадщини, пише Галицький кореспондент. Всі були проти Докладніше >>
У час, коли стрімко розвиваються соціальні мережі, коли безліч блогерів знімають відео і розказують про своє життя підписникам, здавалося б, нікого і нічим вже не здивуєш. Але сестри з Івано-Франківська Наталія Кудла та Алла Хомин вважають інакше. Жінки навесні цього року почали вести свій блог в інстаграмі “Смакопанянки” і кардинально змінили у своє життя, повідомляє Докладніше >>
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Деркачова Ольга
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи