Афера чи тільки пожежна водойма?

У селі Кобаки, що на Косівщині, вирішили обладнати технічну водойму на випадок пожежі на території Рожнівської сільської об’єднаної територіальної громади. Проте мешканці цього села виступили проти будівництва. Зокрема, житель Кобак Василь Кричун, який звернувся до редакції «Галицького кореспондента», вважає, що таке будівництво нагадує аферу.

Хто замовник? Або трохи про водойму

 Замовником будівництва виступає комунальне підприємство «Місцева пожежна охорона» Рожнівської сільської ОТГ. Водойму на заплаві річки Черемош в урочищі Толока планують обладнати, щоб забезпечити мешканців технічною водою, зокрема для потреб пожежогасіння на території ОТГ.

Під час вибору місця для водойми було враховано природне пониження рельєфу, де збираються води від атмосферних опадів та сніготанення. Опісля було проведено інженерно-топографічні вишукування, обстеження ділянки в натурі та прийнято рішення побудувати водойму на землях водного фонду площею 1,6786 гектара, також облаштувати під’їзну дорогу, збудувати технічний проїзд, влаштувати майданчик для збору води та колодязі.

Проте активіст Василь Кричун переконує, що у центрі села уже є ставки, де можна набрати воду. І їхати до них пожежникам менше хвилини. Натомість дорога до нової водойми буде займати зайвих 15 хвилин. Відтак це зайва витрата часу, а отже, загроза чиємусь життю.

Щебеневий завод, повінь та… сибірка
Річка Черемош, що протікає у селі Кобаки, розділяє Івано-Франківську та Чернівецьку області. На чернівецькому березі розташований завод ТОВ «Іспас прогрес БУД», який зареєстрований в селі Кобаки. Підприємство займається добуванням піску, гравію, глин і каоліну, а також будівництвом житлових і нежитлових будівель. Василь Кричун вважає, що насправді водойму будують для того, щоб «Іспас прогрес БУД» мав звідки брати гравій.

За словами активіста, виконувач обов’язків старости села Кобаки Василь Дивоняк з подачі місцевого бізнесмена знайшов спонсорів із сусіднього села Іспаса Чернівецької області, які й повинні спорудити пожежну водойму.

«Колись виробництво працювало цілодобово. Вони мали дозволи і брали шутр із річки, але тільки зі своєї сторони. Повені колись були дуже частими, наносило гравій. Але вже понад 10 років великої води нема, а заводу потрібен шутр, без нього виробництво зупиняється. Звідки його брати? Зрозуміло, з іншого берега, для цього вони навіть зробили міст через Черемош», – каже активіст.

Відсутність повеней дозволила берегам річки зарости деревами та кущами, які допомагають затримувати воду. Якщо ж зарості вирубати, то вода може наступного разу розлитися до скотомогильника, розташованого поблизу  Черемоша. Це небезпечно, адже там похована худоба, яка мала якусь інфекцію чи була хворою.

«З часом вода дуже урвала берег, тепер до скотомогильника десятки метрів. Якщо станеться повінь, то буде біда», – додає Василь Кричун.

Ніхто не знав про будівництво?

Деякі мешканці села не розуміють, для чого будувати водойму, якщо у центрі села вона уже є.

«Знайшли бізнесмена і грошовий мішок, який буде вкладати гроші в це будівництво, щоб мати гравій. У нас в селі ніхто не знав про це.  Я дізнався, коли зателефонували знайомі і сказали, що хочуть затвердити будівництво водойми», – каже Кричун.

Наприкінці січня у селі організували збори, щоб узгодити новий генеральний план, який би дав змогу збільшити територію села.

«Староста села не розуміє, що таке будівництво поблизу скотомогильника може призвести до екологічної катастрофи. Ніхто не знає, що там і як. Зірвуть підошву, цей берег урветься – і все. Це те саме, як бетонну основу зривають. Люди мене підтримали, тому генеральний план поки що не узгодили», – зауважує активіст.

Попри незгоду мешканців села, робітники «Іспас прогрес БУД» уже проклали до річки новий шлях. Спершу тут була лише під’їзна дорога до паїв – ґрунтова, тепер її засипали щебенем. І зробили це «тихо», не попередивши селян.

Підпільно і таємно

Під час обговорення нового генплану, відповідно до якого мали розширити територію села та внести у нього нову водойму, висловлювали різні думки. Заступниця директора з навчально-виховної роботи місцевої школи Ганна Яремій каже, що генеральний план потрібен, бо має бути розвиток у селі, але не розуміє, для чого його змінювати заради нової водойми.

«Я була шокована тим, що водойму хочуть зробити таємно і підпільно. Мало людей про це знало. До того ж, навіщо ще щось будувати, якщо у нас є свої стави?» – дивується жінка.

Активіст Василь Кричун теж не розуміє, як могли складати генеральний план, не зібравши відповідну комісію.

“Щоб підготувати карту, повинна бути створена комісія у складі представників районної архітектури, земельного управління та місцевих мешканців. Ніхто не знав, що все це вже півтора року тихо робиться. Це все зупинилося за крок. Я вважаю це аферою і не розумію, як вони пройшли всі інстанції», – стверджує він.

Звільнити старосту

На сході селян, на який зібралося понад три сотні осіб, було обрано голову зборів, секретаря та лічильну комісію.

«Під час зборів постало питання про недовіру старості. Нам сказали зібрати підписи людей, щоб старосту зняли з посади. Я звернувся до свого друга, голови ОТГ в Надвірнянському районі, і він пояснив мені, що, згідно з новим законом, виборів старост не потрібно – той, хто його вибрав, може його звільняти. Після цього ми погодилися, що 27 лютого буде сесія і ми його звільнимо. Це підтвердив мені голова Рожнівської ОТГ Сергій Радиш. Щодо цього питання я навіть звертався в ЦВК. Мене ганяли, як коня із закритими очима, але я не можу дозволити, щоб у селі був такий безпорядок», – розповідає Василь Кричун.

Людей попереджали

Виконувач обов’язків старости Василь Дивоняк зауважив, що в селі були розміщенні оголошення про те, що будуть громадські обговорення щодо будівництва місцевої пожежної водойми.

 «Не розумію, чим водойма може нашкодити людям. Згідно з проєктно-кошторисною документацією, це пожежна водойма, яку можна використовувати для постачання технічної води. Я, наприклад, у цьому не бачу проблеми. Скрізь вода пропадає у криницях. Шкоди для довкілля не буде, проєкт пройшов оцінку впливу на навколишнє середовище”, – пояснює Дивоняк.

За словами старости, скотомогильник, про який говорять селяни, не є вірусним. Каже, що цікавився цим питанням, звертався до районної ветеринарної клініки.

«Мені дали книжечку, у якій зазначено, що цей скотомогильник закритий взагалі. І сибірки там не може бути. А дорога, яка там є, – з осені. Її робило підприємство з наших дозволів. Це питання виносилося на виконком, дали згоду», – каже в. о. старости.

Новий генеральний план, за словами Дивоняка, повинен збільшити територію села до 2000 гектарів. Наразі у Кобаках 600 гектарів належать сільській громаді, близько 900 гектарів – районному підприємству “Агроліс”, а ще 340 гектарів – національному парку «Гуцульщина».

«Уже не перший рік я на посаді. Якщо люди хочуть мене відсторонити, то я не маю нічого проти, я не тримаюся за посаду. Весь час я працював чесно, у мене немає таких рішень, за які мені соромно», – додає Дивоняк.

Хочемо допомогти громаді

Керівник підприємства ТОВ «Іспас прогрес БУД» Іван Романюк розповів, що поганих намірів бізнесмени не мають. Мовляв, навпаки, хочуть допомогти громаді – створити робочі місця. Каже, що уже перереєстрували своє виробництво на Івано-Франківщині, платитимуть податки тут.

«Раніше ніколи не було претензій до нашого заводу. Чим могли, завжди допомагали. Також хотіли відкрити в селі лінію для переробки наших матеріалів. Якщо б мене запросили на схід селян, я б пояснив мешканцям, які у мене плани», – каже Романюк.

Він заспокоює: брати гравій та щебінь на території села Кобаки на підприємстві не планують, адже це було б незаконно.

«Ми не прийшли, щоб нашкодити, а навпаки, хочемо навести порядок», – підсумовує керівник підприємства.

Ріта БОДНАР

P.S. Голова Рожнівської ОТГ Сергій Радиш розповів, що на місці запланованого будівництва він давно не був, адже не виникало такої потреби. Втім наразі всі рішення щодо будівництва водойми скасовані, у цьому питанні буде враховано думку місцевих мешканців.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!