Майстриня рукоділля, 32-річна жителька с. Сваричів, що на Рожнятівщині, Олеся Рибчак в’яже ексклюзивні модні сумки. А в їх тон – ще й рукавички та інші аксесуари. Жінка має робочі сторінки в соцмережах. І допомагає модним панянкам створити власний стиль, щоб бути особливими. В’язанням сваричанка почала займатися сім років тому, коли пішла у декретну відпустку. Так, Докладніше >>

Колись давно калушанка Наталія Андибур часто уявляла, як стане ювеліром і створюватиме прикраси. Життя повернулося трохи інакше, але зараз жінка все одно творить прекрасне – свій писанковий світ. Каже, там поєднується все, що вона любить: мистецтво, духовність і сила роду. Діти жартують, що вдома на кожному кроці чарівні скрині з писанками. Її унікальні писанки побували Докладніше >>

«Мені тоді було десь три-чотири роки… Ми з батьками вечеряли. Прийшли якісь люди, показали документи, витягли тата надвір. Він сказав нам, що зараз повернеться, мама заплакала… Тато не вернувся. Маму теж забрали. У психушку. А мене до дитбудинку. Поклали на стіл, роздягнули, і якась жінка зареготала: «Повненький попався». Більше нічого не пам’ятаю». Все це трапилося Докладніше >>

В Україні не більше десятка майстрів, котрі роблять дерев’яні сопілки. 40-річний долинянин Тарас Лошак – один із них. Його інструменти вирізняються красивим дизайном та неповторним звучанням. Сопілки розходяться по всій Україні: до музичних магазинів, училищ і консерваторій. Дуже часто клієнти купують сопілки саме для медитації, десь у горах подалі від людей. Також не бракує і Докладніше >>

У своїх 14 років калушанка Софія Паращак уже стала найкращою казкаркою України. Такий титул дівчина недавно виграла у всеукраїнському літературному конкурсі. Обирали з-поміж сотні казок. Її філософська казка «Метелик, який впивався миттю» також і для дорослих. Там йдеться про два кардинально різні погляди на світ: метелика і мухи. Казки дівчина ще ніколи не писала, тож Докладніше >>

Жити в музеї можливо – якщо ти сам його створив, та ще й у власній хаті. 61-річний калушанин Віктор Гулак вже не один рік вишукує старовинні побутові речі. Їх уже стільки назбиралося, що вистачило аж на цілий домашній музей етносу. Він займає велику веранду і немалу сусідню кімнату в будинку Віктора. Там сім’я любить чаювати Докладніше >>

Філе качки, замариноване у глінтвейні, карамелізований у каві корінь петрушки з гарбузово-обліпиховим мусом та карамелізоване кленове листя з соусом з білого шоколаду та сиру камамбер. Саме таку страву 27-річний франківський повар Микола Мигаль недавно презентував під час відбору в третьому сезоні кулінарного шоу «МастерШеф. Професіонали», що на каналі «СТБ». Суддям посмакувало. Родзинкою у страві були Докладніше >>

Зігмунда знають усі в Косові, називають його цікавинкою міста. Люди кажуть, колись цей бородань у дивних лахах був дуже розумний. Тепер живе на окраїні в закинутій хаті, слухає радіо, не курить, до алкоголю байдужий, навіть «хімію» не їсть – лише пісні натуральні продукти. Має старенький мобільний телефон. Виходить у центр погуляти, а услід йому – Докладніше >>

«Кожна людина повинна залишити щось після себе. Дитину, книгу, картину, будинок, який збудував, стіну, яку звів, пару черевиків, які пошив своїми руками. Або сад, який посадив… Не важливо, що саме ти робиш, важливо, щоб усе, до чого торкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб у ньому залишалася часточка тебе. У цьому різниця між Докладніше >>

Спершу вона підкорила воду, а потім ще й крижану воду. 39-річна франківка Марина Цимашевич стала першою українкою, яка офіційно проплила Льодову милю – один із найжорсткіших запливів у світі. Жінка стала 388-ою людиною на планеті, яка це зробила. Йдеться про заплив на 1609 м у крижаній воді нижче +5˚С лише в самій шапочці, окулярах і Докладніше >>

Так сильно полюбив радіоелектроніку, що присвятив їй усе життя: досліджує, винаходить і передає далі – дітлахам. А їх у нього не один десяток. 60-річний франківський викладач фізики і радіотехніки Олександр Аронець каже, що нинішні діти зовсім інакші: внутрішньо вільні, без страху до експериментів і з вірою у неможливе. «Це так зване покоління Z. Те, що Докладніше >>

Бути супергероєм легко. Можна, наприклад, двічі на місяць ставати донором крові. Як-от франківський військовий Валентин Тимків. Він жартує, що ходить здавати кров, як на роботу. І навіть має офіційне посвідчення донора крові. Валентин дуже пишається документом, там фіксуються всі його кровоздачі. А їх уже було немало – принаймні за останній рік аж 24, а загалом Докладніше >>

Історія її хобі почалася досить типово: у декреті Катерина Малярська надумала створювати солодощі. Ні, вона і до того обожнювала випікати всілякі тортики і тістечка, але тоді їй дуже захотілося зефіру. Натурального і смачного. До речі, першу порцію зефірів Катерина приготувала якраз на свої іменини. Хотіла похизуватися – опублікувала в соцмережі фото смаколика. І тут як Докладніше >>

Її хочеться слухати і дивитися. Франківська тележурналістка і етномодель Уляна Маляр уже три з половиною роки веде авторський художній телепроєкт «АРТ ПерсонА» – про видатних українців різних часів, яких не завжди знають в Україні, але вихваляють у світі. Багато розповідає і про гуцулів, бо коло них завжди є цікава містика. Та й, зрештою, хіба могло Докладніше >>

Фіалкові феї. Так називають цих франківок. Уже понад 12 років вони вирощують фіалки. Зараз мають удома по 700 сортів, для квітів навіть відведені окремі кімнати зі стелажами, кондиціонуванням і спеціальним освітленням аж на сотню ламп, тому фіалки тут цвітуть протягом усього року. Їм навіть вмикають класичну музику. «Спершу діти з чоловіком трохи обурювалися, – сміється Докладніше >>

Мода на торти теж існує. Дуже солодкі – вже вчорашній день, у тренді зараз кисло-солодкі ягідні смаки. Всі ці тонкощі добре знає Мар’яна Пришлюк з Болехова. Її кондитерське хобі вже давно стало заробітком. Спершу пекла тортики лише для своїх, а потім дітлахи почали просити маминих смаколиків все частіше. «Я подумала: якщо подобається навіть діткам, отже Докладніше >>

Цього чоловіка часто можна побачити, як він літає над Калушем. На параплані. З мотором. Але лише коли не надто вітряно – до трьох метрів за секунду. При сильному вітрі може неабияк шарпнути. Іноді самовпевнені парапланеристи ігнорують сильний вітер, думаючи, що навчилися приборкувати стихію. Потім опиняються в інвалідному візку. У Віктора Пулика був колись такий учень. Докладніше >>

Про Франківськ Андрій Костишин вміє розповідати «без води» і з гумором, його екскурсія може тривати від кількох хвилин до десяти годин – все залежить від захцянок туристів. А вони здебільшого хочуть просто відпочити, не забиваючи собі голову історичними датами і фактами. «Буває, розпинаєшся, суперово розповідаючи про опришків, про визвольний рух, і тут наприкінці турист вбиває Докладніше >>

Якби Ісус жив у наш час, то однозначно використовував би соцмережі для просування слова Божого – бо треба бути там, де є люди. Так вважають франківські семінаристи Іван Зубрицький і Петро Рабський. Вони катаються на скейтах, вбирають світшоти і кросівки, дивляться футбол, подорожують, рибалять, слухають попсову музику, читають Дена Брауна, грають на гітарі та укулеле Докладніше >>