Франківськ. Автобус. Година пік. У салоні повно людей. Немовля у візочку дико кричить. Мама коло нього і так, і сяк – все одно кричить, ніби вбивають. Людей це дуже злить. «Що то за така мама, що не годна мале вспокоїти»… «Аж шляки трафляють. В хаті крики, в автобусі крики. Нема де дітися від того всього»… Докладніше >>

«Знаєте, за що в дитинстві я готова була воювати до останнього? За бутерброд. Так, за звичайний хліб із маслом і ковбасою. Моє дитинство було голодне і страшне. Навіть не уявляєте, наскільки страшне», – розповідає франківка Ліля Кірдяк.  Нині їй 34 роки, це відома перукарка-колористка, стилістка, люди записуються за тижні наперед, на день по 12 клієнтів, Докладніше >>

«Вигадник» – так кажуть про нього люди. До пана Ярослава з Тисмениці люблять ходити в гості, бо тут завжди є чим зайнятися. Ще б пак – його обійстя вартує цілої екскурсії, має повно всякої всячини. У цього чоловіка на супутниковій антені намальований велетенський смайлик, до речі, смайлики тут повсюди. У кімнаті власноруч облаштований мініресторанчик, є Докладніше >>

Його прикраси унікальні, мають свою ідею і створюються лише в одному екземплярі. Печеніжинський митець Никола Андрусяк з роду відомих різьбярів Семенюків, роботи його діда і прадіда прославилися особливою технікою, батько хлопця так само талановитий різьбяр. Але Никола вибрав не дерево, а метал. Творить автентичні прикраси з латуні за власними ескізами: зґарди, хрести, сережки, перстені… Те, Докладніше >>

Добре рахувати вона вміла, здається, мало не від самого народження. У Тисмениці пані Славу знають усі. Жінка торгує на базарі вже 30 років: і в холод, і в спеку. Люди її люблять, бо, кажуть, дуже порядна. Пані Славі 82 роки, але з базару йти не збирається – то її віддушина. Поки має сили – торгуватиме. Докладніше >>

Навіть за кордоном знають про казковий сад Олексія Бондаренка, що в Рунгурах Печеніжинської ТГ. У селі чоловіка кличуть просто Лесь-художник. Уже 20 років він створює різні фігури з… цементу і піску. Чи не єдиний в Україні. Робота складна і філігранна, тому цим ніхто не хоче займатися. 72-річний митець працює без ескізів: просто бере і робить. Докладніше >>

Люди кажуть, що набираються доброї енергії коло її картин. Оксана Микитюк з Печеніжина почала творити лиш кілька років тому. Хоча десь глибоко у її душі натхнення малювати тліло завжди. Боялася пробувати. А потім була важка хвороба і переосмислення внутрішніх орієнтирів. «Я лежала в лікарняній палаті, почувалася геть порожньою, нічого не хотілося, – згадує жінка. – Докладніше >>

Вона завжди любила квіти. Ще з дитинства. Мама так навчила. Жили у селі, в хаті повно дітей, нелегкі часи. Усіх годував клаптик городу. Але крихітна ділянка під вікнами завжди була всіяна квітами. «Аби їх ніхто не чіпав. Най мені ростуть», – казала мама. У всьому селі лише в них цвіли гортензії.  79-річна франківка Іванна Рис Докладніше >>

Започаткувати новий стиль у музиці – етнохілінг: саме такий сміливий задум здійснила франківська психологиня Аурелія Боляк. Йдеться про зцілення душі через народні пісні, але наповнені новими сенсами, тобто музика лишається та сама, а слова виконавиця пише свої. Аурелія вже розпочала творити цикл перероблених пісень відповідно до свого психотерапевтичного досвіду. Дебютом стала «Вербовая дощечка», ось-ось буде Докладніше >>

Роману з Долини тільки 11 років, а він уже прочитав море книг – щодня долає по 100-200 сторінок. Хлопець ще й веде свій книжковий блог в Інстаграмі, де ділиться думкою про прочитане. А різні автори надсилають йому для відгуку свої книги. Любов до книг – то у них родинне: тато зібрав величезну бібліотеку з виданнями Докладніше >>

20-річна тисменичанка Надія Абрамчук і не сподівалася не перемогу. Навіть не думала про неї – дівчина просто робила улюблену справу. Недавно Надія перемогла в міжнародному конкурсі хорових диригентів. Серед трьох десятків учасників голова журі відзначила її високий рівень професійної підготовки та виконавської майстерності – дівчина виглядала настільки впевненою, ніби вже давно і професійно цим займається. Докладніше >>

Коли в поліклініці на вулиці Довгій закінчується робочий день, приміщення швидко порожніє, але є ті, які все одно лишаються: охоронець і травматолог Олег Федунків. Так триває вже роками. Лікар приймає до останнього пацієнта, а черги до нього завжди немалі. Люди кажуть, то медик від Бога. Іноді він виходить з поліклініки аж глибоко ввечері. «Такий я Докладніше >>

Хлопчик хоче від батьків довіри, а дівчинка – турботи. Так розповідає психологиня Лайма Корчинська з Коломиї, яка вивчає сімейні стосунки вже багато років. Все почалося з того, що у неї самої дуже зіпсувалися взаємини з сином. Хлопцеві тоді було 10 років, і жінка розуміла, що між ними стрімко втрачається зв’язок. Тоді Лайма забила на сполох. Докладніше >>

Коломиянці Ользі Черненко лише 20 років, а вона вже майстер спорту міжнародного класу. Річ у тім, що недавно на чемпіонаті Європи з бодібілдингу дівчина стала віцечемпіонкою у категорії фітнес-бікіні до 166 см серед жінок. Змагання відбувалися в іспанській Санта-Сусанні. І Україна там посіла перше командне місце, тобто за сумою результатів українських учасників з різних номінацій Докладніше >>

У Франківську такий особливий масаж мало хто вміє робити. Сеанс відбувається на підлозі, у вільному зручному одязі. Ритм і інтенсивність залежать від типу тілобудови. Звісно, є масажисти, які добре володіють цією технікою, тямлять у фізіології і функціях організму, але вони не можуть встановити глибокий психологічний зв’язок із людиною, яка звернулася по допомогу. Франківка Іра Тищенко Докладніше >>

Аби обходити всі Карпати, потрібно кілька життів. Так каже 64-літній франківець Іван Кухар, який багато років займався альпінізмом. І досі займається. Правда, вже в трохи повільнішому темпі. «Вік своє дає, – сміється чоловік. – Свого часу переніс одразу чотири операції, тоді довелося забути про гори аж на 10 років. Але без них не можу, там Докладніше >>

Він малює картини і пише ікони, а вона робить позолоту сусальним золотом. Обоє також реставрують ікони. Уже не один десяток років. Мистецьке подружжя з Галича живе в затишному будиночку неподалік лісу. Тут і майстерня, і квіти, і плетене крісло-гойдалка на терасі, де клубочком скрутився сірий котик. Сюди часто прибігають у гості білки з лісу, звикли, Докладніше >>

Першу в Західній Україні онлайн-студію пілатесу додумалася відкрити франківка Анастасія Прокопів. Бо це дуже зручно і не менш ефективно, ніж заняття в залі. Тренерка настільки детально пояснює виконання кожної вправи, що помилитися чи нашкодити собі просто неможливо. Вся справа у її влучних метафорах і методиці візуалізації. Настя вигадує такі вдалі порівняння, що людина цілковито розуміє Докладніше >>

Ця дівчина знає дуже багато про голос і про дива, які можна з ним творити. Наприклад, як перестати картавити всього за кілька тижнів. Вона не вірить у погані голоси – впевнена, все реально виправити, і точно знає, що кожен голос може звучати ще глибшим. «Ви навіть не уявляєте, які можливості має наш голос, – усміхається Докладніше >>

Замість городу – чудернацьке казкове містечко. Саме так уже 15 років живе сім’я Ткаченків з Івано-Франківська. «Лише трохи часнику і цибульки росте, – сміється жінка. – Все решта – наша казка». Казку подружжя творить своїми руками. Чого тільки нема на їхньому подвір’ї: кам’яні замки, вази і млин, строкаті будиночки, трон з блоків, королівська годівничка з Докладніше >>