Богдан ГУБАЛЬ: «Моє творче кредо – «Вічний рух і одна мить»

Богдан Губаль – заслужений діяч мистецтв України, знаний майстер художнього текстилю. Автор понад двох десятків раціоналізаторських винаходів у галузі дизайну інтер’єру, меблів та розпису тканини. Його роботи прикрашають приватні колекції в Польщі, Німеччині, Австрії, Ізраїлі, Великобританії, США та Канаді. Творчі здобутки відзначені преміями ім. В. Стефаника, ім. І. Вагилевича, ім. Я. Лукавецького та ім. І. Рєпіна. У 2007 р. нагороджений Докладніше >>

«А ви робите делікатні знімочки?»: фото ню замість психотерапії

Фотографувати голих людей може кожен, а жанр ню – то мистецтво. Це геть не «прийшла, роздягнулася, сфотографувалася і пішла». Світлини ню – вже давно не диковинка, до того ж, це ще й дієва психотерапія. Мистецтво і непотріб «Як ти змушуєш їх роздягатися?» – часто запитують фотографи-початківці. Фотографиня Яна Стефанишин завжди просто сміється, коли чує це. Докладніше >>

Власта ВЛАСЕНКО: «Діалект сам по собі – потужна, аж майже первісна енергетика»

У 2016 році Власта Власенко з’явилася в Івано-Франківську стрімко й голосно: всеукраїнська премія ім. Бориса Нечерди, книга поезій «Зґарди» і презентація в Театрі ляльок. Початок: Богдана Ковалюк Власта Власенко, вона ж – Богдана Ковалюк, вона ж – Дана Лундяк, живе в Надвірній, але народилася в с. Молодьків Надвірнянського району. Випускниця Молодьківської восьмирічки, Солотвинської середньої школи Докладніше >>

Про Бога віршами: Віра Багірова

На оповіданнях та віршах відомої прикарпатської письменниці Віри Багірової виросло не одне покоління українців. За плечима авторки – 50 років творчої діяльності і 48 книжок для дорослих та дітей. Головне їхнє завдання – прищепити та розвинути моральні й християнські цінності у читача. Пів століття творчості Віра Багірова – письменниця, поетеса, прозаїк, журналіст. Член національної Спілки Докладніше >>

Бути письменником

3 березня у світі відзначають День письменника. Професія нелегка, багатогранна і заслуговує поваги. Саме тому і був створений Всесвітній день письменника. Його святкування ініціював ПЕН-клуб – правозахисна організація, що об’єднує письменників, які працюють у різних жанрах літератури.У цей день своє професійне свято відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та Докладніше >>

Андрій ЄФІМЕНКО: «У місті знищують будівлі, які, може, й не мають статусу пам’яток, але є цікавими та неповторними»

Андрій Єфіменко – дизайнер, художник, у своїй особі поєднав схід і захід України. Його творчість виросла з двох джерел – з луганського дитинства, в якому був дідів досконало оздоблений гуцульською різьбою письмовий набір, що змалку привертав увагу і запав у душу, і з опришівських візитів під Івано-Франківськ до іншого діда, який, бачачи, що онук тягнеться Докладніше >>

Родина Гутів: вміти бачити красу в деталях

У Солотвині, на хуторі, який місцеві жителі називають Заріччям, проживає сім’я, яка опанувала різноманітні види мистецтва. На стінах їхнього будинку висять вирізьблені вироби, картини із засушених квітів та листочків, мініатюри, розписана тканина і виткані килимки. На печі лежать різноманітні камінчики, а на полицях – авторські збірки віршів та зібрані у папки малюнки онуків. Сергій та Докладніше >>

Ростислав КОТЕРЛІН: «Поки ти є – є час, коли тебе немає – немає і часу» – це девіз мого життя»

Ростислав Котерлін – один із найактивніших діячів «станіславського феномена», організатор і учасник практично всіх програм та проєктів сучасного мистецтва з дев’яностих років. Його роботи частіше можна бачити в Києві, аніж в рідному Івано-Франківську. Рафінована загадковість полотен, парадоксальність об’єктів, абсурдність фотосюжетів – вже давно впізнавані авторські ходи, що не залишають байдужими тих, хто шукає відповіді на Докладніше >>

Олена РУБАНОВСЬКА: «У дитинстві я переймалася зовсім не дитячим питанням: що від мене залишиться у вічності?»

Художниця, дизайнерка книжок та жіночих прикрас Олена Рубановська в дитинстві не так мріяла про якусь конкретну професію, як переймалася зовсім не дитячим питанням, що від неї залишиться у вічності. Тепер їй з цього трохи смішно, але тоді це було неймовірно важливо. Проблема вирішилася за допомогою батьків, які віддали доньку в музичну школу, бо всі її Докладніше >>

Ігор РОП’ЯНИК: «Я прагну, аби люди, споглядаючи мої полотна, бачили красу світу і ставали добрішими»

Справжнє доросле захоплення мистецтвом у Ігоря Роп’яника почалося в десять років, коли йому подарували фотоапарат. Почав багато фотографувати, особливо друзів та однокласників, тепер ці світлини, яким понад 50 років, для митця особливо цінні. У старших класах Ігор захотів бути актором, і це, мабуть, не дивно, бо народився та ріс у мистецькій родині: мама була танцюристкою, Докладніше >>

Іванна ЧЕРВІНСЬКА: «Любов до мови не виникає зненацька, вона зростає разом із людиною ще з колиски»

До Дня святого Миколая діти отримали альбом колискових від етноспівачки Іванки Червінської з Коломийщини. Ще у 2016 році, на проєкті «Голос країни», її назвали карпатською мавкою. Іванна вважає, що колискові зникають із побуту українців через мультикультурний вплив, якого сьогодні зазнає кожна країна у світі. Тож співачка хоче привернути увагу до рідної культурної спадщини, яка є Докладніше >>

Марина НІКОНОРОВА: «Маю ангела-охоронця, який підкидає в потрібний момент людей і події»

Бабуся Марини Ніконорової – архітектора за фахом, дружини відомого художника Едуарда Ніконорова та авторки ексклюзивних ляльок, казала, що внучка в дитинстві хотіла бути або балериною, або лікарем, як мама, або просто вискочити заміж. І, мабуть, Марина таки просто вискочила заміж, хоч закінчила архітектурний факультет Київського художнього інституту. Правда, процесі навчання, зрозуміла, що архітектура – не Докладніше >>

Наталія ДОСКАЛЮК: «Прийшла сюди після інституту і збираюся працювати, скільки Бог дасть»

Наталія Доскалюк – завідувачка науково-методичного відділу Музею мистецтв Прикарпаття. Народилася в сім’ї, де ніхто не мав жодного стосунку до мистецтва, – у родині медиків, і все йшло до того, що Наталя продовжить цю традицію. У них вдома не було жодної картини. Зате дівчинка з батьками часто приходила в гості до татової родини в польське помешкання Докладніше >>

Володимир ЄШКІЛЄВ: «Самобутність полягає не у варениках, шароварах і вишиванках, а у здатності зробити те, на що не спроможна жодна інша нація»

Бути письменником і культуртрегером Володимиру Єшкілєву, мабуть, судилося долею, навіть попри осяяння в дитячому віці в абсолютно невідповідному для такого акту місці (чи, навпаки, навіть дуже відповідному, заплескали би в долоні постмодерністи) – в овочевому магазині на розі вулиць Січових Стрільців і теперішньої Чорновола, серед моркви і капусти. Як наслідок, він у семирічному віці написав Докладніше >>

Оксана БЕЙЛАХ: «Кожен виріб для мене – як мистецький твір»

Її творча доля остаточно вирішилася після дев’ятого класу, коли юна художниця вступила до тодішнього Косівського технікуму народних художніх промислів. Тепер Оксана Бейлах – кандидатка мистецтвознавства з дизайну, доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтва Інституту мистецтв ПНУ ім. Василя Стефаника, член Національної спілки художників України, лауреатка премії ім. Ярослава Лукавецького у номінації «Дизайн» за популяризацію народних Докладніше >>

Таня П’ЯНКОВА: «У нас таке щедре різноманіття діалектизмів, що не використовувати цього багатства у своїх книжках я просто не можу»

Таня П’янкова змалку хотіла бути журналісткою і просто не бачила себе в іншій професії, але вибрала філологію – оптимальний компроміс між мрією та життєвими обставинами. Вступила за державним замовленням до Прикарпатського національного університету, вчилася легко, хоч навчання виявилося трохи іншим, ніж уявлялося. Вже на п’ятому курсі знала, що не буде вчителькою, бо з четвертого курсу Докладніше >>

Ігор ПАНЧИШИН: «Все найаванґардовіше – це породження консерватизму»           

Як це – все свідоме життя мати справу з прекрасним, яке зникає чи може зникнути? Бути архітектором-реставратором і все робити для того, щоб зберегти, а потім наважитись піти до магістрату та створити відділ з охорони пам’яток міста…  А все почалося з того, що Ігор трохи малював у дитинстві, зрештою, як всі діти. Його батько був Докладніше >>

Дарунок від митрополита

У бібліотеці Івано-Франківської Академії Івана Золотоустого зберігаються майже три тисячі унікальних стародруків – із колекції митрополита Андрея Шептицького, яку він свого часу передав духовенству Станиславова. Декотрим із цих старовинних видань понад пів тисячоліття, а вартість багатьох із них може вимірюватися сотнями тисяч доларів. Припускають, тут є навіть Острозька Біблія. Дещиця, що лишилася Бібліотека Академії Івана Докладніше >>

Володимир МУЛИК: «Намальована картина – вже самодостатня річ»

Володимир Мулик малював змалечку. Він дотепер пам’ятає своє велике здивування, коли пішов у дитячий садок і там з’ясувалося, що не всі діти вміють малювати. Бо був певний, що з таким вмінням народжується кожна людина. А потім, коли в шість років потрапив до типової радянської багатоповерхівки, то не менше здивування в нього викликав той факт, що Докладніше >>

Якщо не помирати, то боротися

«Ми можемо протиставити ентропії об’єднання через мистецтво і вміння не боятися зазирати в самих себе», – Всеволод Бажалук Його юність припала на кінець 1980-х – початок 1990-х років, і це були благословенні часи: бієнале «Імпреза-89», безтурботна атмосфера молодості, і Всеволод Бажалук – студент івано-франківського Інституту нафти і газу, бізнеси, що починалися і розпадалися, а паралельно з Докладніше >>