АТО не було і бути не може

Наша країна багато років живе у штучно створеному світі, з навішеними їй ззовні ярликами. Слід почати з таких суспільно важливих понять, як національна оборона та національна економіка. Насаджений ззовні нейтралітет розумівся як збереження статусу-кво  в геополітичній ситуації, що склалася на початку 90-х рр. в Східній Європі. Тобто Україна продовжувала перебувати під політичним впливом Москви, а отже, і під економічним. Ще в 1991 р. були закладені основи відновлення імперської політики Росії. Приватизація стратегічно важливих галузей промисловості тоді розцінювалася як єдиний вихід у капіталістичне суспільство з вільною ринковою економікою. Насправді ж вона призвела до повної ліквідації робочих місць, дефіциту внутрішніх товарів та початку становлення України як сировинного придатку для будь-якої зацікавленої сторони на світовому ринку.

Та сама ситуація сьогодні склалася і з так званою «АТО» – це черговий міфічний ярлик, навішений сучасному українському суспільству. Можна впевнено вважати, що АТО не було, немає і бути не може. Давайте спершу визначимо, що ж означає термін «антитерористична операція».

У законі України «Про боротьбу з тероризмом» вказується, що «антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності». У міжнародному праві антитерористична операція також обмежується хронологічно.                Тепер давайте проаналізуємо те, що відбувається в Україні останні два роки. Спершу Росія здійснює окупацію АР Крим, згодом через засланих агентів дестабілізує ситуацію на Донбасі та намагається це здійснити у південних та центральних регіонах України. Самопроголошені ДНР та ЛНР очолюють громадяни Росії. Доказано присутність російських регулярних військових з’єднань на Сході України. Росія веде тотальну інформаційну, економічну та політичну війну проти України, порушуючи всі попередні міжнародні договори і міжнародне право загалом.               Україна несе величезні економічні та соціальні втрати. Кількість загиблих вже перевалила на тисячі. Інфраструктура регіону практично зруйнована. То невже все це можна назвати антитерористичною операцією? Це повноцінна міждержавна війна, впровадження в життя політики «русского мира», імперіалістичне нахабне втручання однієї держави у внутрішні справи іншої. Тому, називаючи всі ці події трьома буквами «АТО», ми просто не поважаємо тих героїв, які віддають життя за нашу державу. Чому ми і надалі продовжуємо сприймати ці ярлики? На це питання є лише одна-єдина відповідь – відсутність національної свідомості в більшості населення, холопське ставлення до важливих для країни речей, неповага і несприйняття солдатів, які витримують спеку і холод в окопах, проливаючи кров за нашу з вами безпеку. Тому хтось мусить наважитись і сказати всьому світові, що в той момент, коли перший російський солдат перетнув українсько-російський кордон, розпочалася неоголошена російсько-українська чергова війна. Микола ФРАНКО

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!