Коли імунна система людини виробляє антитіла, які пошкоджують клітини щитовидної залози, починається автоімунний тиреоїдит. Ця хвороба невиліковна, але її можна зупинити.

Про небезпеки, які криє в собі ця недуга, боротьбу з нею і профілактику розповідає професор кафедри ендокринології Івано-Франківського національного медичного університету Володимир Боцюрко.

Аутоімунний тиреоїдит – хронічне захворювання запального характеру, яке прогресує повільно, руйнуючи тканини щитовидної залози і викликаючи поступове зниження рівня тиреоїдних гормонів, але людина може довго не помічати будь-яких симптомів цих змін.

На більш пізніх стадіях розвитку, коли дефіцит гормонів стане суттєвим, можуть з’явитися такі симптоми автоімунного тиреоїдиту: млявість, підвищена чутливість до холоду, підвищення рівня холестерину, набряки обличчя, закрепи, хрипкий голос, м’язова слабкість (особливо в нижніх кінцівках), депресія, суха шкіра.

Якщо ігнорувати розвиток аутоімунного тиреоїдиту, недуга призводить до значно складнішої хвороби – гіпотиреозу, коли до кінця життя людина змушена приймати гормони, які щитовидна залоза більше не продукує.

Діагноз «аутоімунний тиреоїдит» будується на основі пальпації щитовидної залози, а також висновку ультразвукового дослідження.

Оскільки аутоімунний тиреоїдит неможливо вилікувати, його необхідно хоча б спинити. Єдиний метод для цього – вживання такого мікроелемента, як селен. Він є потужним антиоксидантом, який захищає клітини щитовидної залози від дії антитіл. Перші три місяці необхідно вживати 200 мікрограмів селену щодня. Потім – робити це до кінця життя раз на квартал протягом одного місяця. Хоча точну дозу прийому селену повинен визначити ендокринолог на основі додаткового аналізу – титру антитіл до тиреоїдної пероксидази. Чим більший титр, тим більша доза селену необхідна.

Зазвичай призначають синтезований селен, який можна купити в аптеках. З продуктів харчування найбільше селену – в часнику. Певну кількість цього мікроелемента містять овочі та фрукти.

Хворим на аутоімунний тиреоїдит протипоказане куріння, алкоголь і вживання препаратів йоду у великих дозах (фізіологічна потреба – 150 мікрограмів). Йодовану сіль споживати можна, адже у 5 г такої солі міститься лише 100 мікрограмів йоду.

Чому починається процес аутоімунного тиреоїдиту, вченим поки що невідомо. Деякі фахівці припускають, що тригером цього захворювання можуть слугувати віруси або бактерії, інші вважають, що причина криється в генетичних порушеннях.

Володимир Боцюрко застерігає: аби запобігти недузі, потрібно звернути увагу на запальні процеси в органах, які межують зі щитовидною залозою: мигдалики, зуби і т.д. При цьому медик наголошує, що найкращою профілактикою аутоімунного тиреоїдиту є здоровий спосіб життя і позитивне налаштування до світу.

Наталя МОСТОВА