«Шановні пані та панове! Ви завітали на наш традиційний бал для романтиків на візках! Перша леді, вельмиповажні гості, запрошуємо до слова… Оркестр – фанфари!» – десь так 20 жовтня розпочиналося незвичне свято для людей з інвалідністю… І щоразу, коли чуємо або вимовляємо слова «інвалідність» чи «неповносправність», з’являється відчуття незручності: ці люди – це насамперед Люди, незважаючи на «обмежені можливості» чи «особливі потреби». Часто вони сильніші і гідніші від тих, що мають «необмежені можливості» і «пересічні потреби». Але то інша тема… А зараз – гайда до танцю!
Падав дощ, але було по-осінньому урочисто… Близько 200 гостей завітали в палац «Ярослав» у Тисмениці, де на них чекали численні несподіванки та море емоцій. Імпрезу для інвалідів-візочників на Прикарпатті вчетверте організувала Мальтійська служба допомоги, яка своїх друзів-підопічних називає романтиками… До слова, Мальтійська служба допомоги як представництво Мальтійського ордену – Суверенного військового ордену госпітальєрів святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти, особливу увагу приділяє соціалізації людей з інвалідністю, маючи серед основних напрямків діяльності релігійно-церковну, освітньо-виховну та культурну.
Цьогорічний осінній бал вразив несподіванками. Перша – приїзд на свято першої леді Марини Порошенко, яка на відкритті танцювала полонез із минулорічним Королем балу, а в своїй лаконічній промові зазначила, що такі свята дають можливість відчути себе єдиною родиною, знайти нових друзів, побачити нові горизонти та повірити у свої можливості.
Близько півсотні пар на інвалідних візках і волонтерів з Івано-Франківщини, Львова та Києва кружляли у віденському вальсі, мазурці, танцювали польку і падеспан. І все – у найкращих традиціях проведення балу: пани у смокінгах та краватках, дами – у вишуканих вечірніх сукнях – під звуки живого оркестру… (неймовірну музичну атмосферу вечора створив муніципальний естрадно-симфонічний оркестр під керівництвом Валерія Чикириса).
Також романтики отримали співочі подарунки від Богдана Сташківа, Оксани Сливки, Анни Якушко та Світлани Шатковської, пройшли танцювальний майстер-клас від Вікторії Шульги та насолодилися емоційним танцем на візочках від дуету «Надійка» – Вікторії Іванчук та Віталія Палкова.
За словами керівника Мальтійської служби допомоги в Івано-Франківську Романа Яручика, незважаючи на обмежені рухові можливості, люди з інвалідністю «намагаються жити повноцінним різностороннім життям: щодня підтверджують свою волю до життя, здобувають освіту, працюють, створюють сім’ї, подорожують, займаються спортом, зростають культурно і духовно». Хоча багато пересічних громадян ще й досі дивуються танцям на візку та й загалом соціальній активності романтиків… Протягом минулого року мальтійці організували для друзів-підопічних передріздвяні зустрічі візочників, традиційну прощу в Унівську лавру, табір для неповносправних у Кракові, інструктивні ігри, туристичні поїздки і рафтинг… І хто тепер скаже, що люди з інвалідністю позбавлені яскравих вражень? Та повернімося на бал…
Поволі свято наближалося до своєї кульмінації – урочистого оголошення короля та королеви балу, яких визначали шляхом голосування за номерами кожного з учасників (у дам номерки були на ручках, у кавалерів – на грудях). Організатори довго витримували інтригу і спершу оприлюднили переможців у численних номінаціях: «Міс грація» (Христина Сирова-Ковалишин), «Галантний кавалер» (Мирослав Гурак), «Міс чарівність» (Світлана Когуч), «Стильний кавалер» (Володимир Онуфрик), «Найкраща зачіска» (Ірина Бурдуланюк), «Найкраща сукня» (Оксана Кузнєцова), «Ефектний кавалер» (Віталій Попок), «Запальний танцюрист» (Віталій Палков) та ін.
А відтак ведучий вечора Олександр Куровський під фанфари оголосив результати голосування і – vivat король! – ним став Василь Петрунів з Івано-Франківська! Новий король балу-2016 – це старий король балу-2015, переобраний люблячою публікою на другий титульний термін! Чоловік є найсильнішим не тільки у танцях та бальних забавах, а й у професійному спорті: Василь представляв збірну України на паралімпіаді в Ріо-де-Жанейро і ввійшов до 16 найсильніших у настільному тенісі.
А королевою свята стала тендітна і усміхнена красуня Марія Мисюк з Делятина, якій корону урочисто передала минулорічна королева, коломиянка Оксана Кузнєцова. Марійка в минулі роки вже обиралася королевою, тому, зізнається, враження незвичні: знайомі і несподівані водночас. Дівчина професійно займається танцями на візку і спортом і зараз активно готується до чемпіонату України з фехтування. Власне зі своїм учителем і хореографом Рудольфом Шваюком Марійка виконала один із найяскравіших танців вечора, який викликав шквал емоцій.
Завітав на свято і Антон Дацко, заслужений майстер спорту з фехтування на візках, який цьогоріч в Ріо-де-Жанейро здобув перше місце. Чоловік приїхав на бал із Бузька Львівської області і зізнається, що хоч і не звик до таких заходів – вищий світ, класична музика, вишуканий одяг, однак йому дуже подобається атмосфера, яка нагадує казкову.
І до цієї казки організатори готувалися ще з весни – шукали просторий зал, гарного ведучого, домовлялися з оркестром… Настя Костюк, яка координувала роботу організаторів та волонтерів, каже, що організувати таке масштабне свято насправді легко, якщо «є команда, всі злагоджено працюють і кожен відповідає за свою сферу». Тоді все легко і гарно вдається – одні звозили візочників, інші спілкувалися з ними, готували, ще хтось відповідав за номінації та подарунки.
Бал закінчився, відлунали фанфари, та музика ще довго звучатиме в серцях кожного з учасників, які мали змогу побавитися та поспілкуватися, а також відчути любов і підтримку інших. Громадська діячка та поетеса Христина Сирова, а тепер уже і «Міс грація-2016», уже не вперше відвідуючи осінній бал романтиків, відзначає, що завдяки таким заходам з кожним роком свідомість людей змінюється на краще – і це найголовніше. «Я в захваті від цьогорічного дійства, від атмосфери, яка панувала в залі і в серцях людей, – каже Христина. – Всі були мегапозитивні, наповненні щастям, обіймались, танцювали та раділи життю. Хіба це не краще за пігулки від осінньої хандри? Адже додає сил та натхнення жити і творити далі…»
Наталія ТКАЧИК