Ближче до поліції, дальше від народу

Верховна Рада хоче розширити повноваження Національної гвардії та надати їй поліцейські функції. Правозахисники забили на сполох, бо вважають це  неприпустимим. Однак у Нацгвардії кажуть, що такі зміни є на часі.

Ні – поліцейській державі!

21 вересня в Івано-Франківську відбулась акція протесту проти законопроекту №6556 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України», який зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді й передбачає суттєві зміни в діяльності Нацгвардії.

Заступник голови Івано-Франківського обласного осередку всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» Олександр Кампов розповів, що акція є попереджувальною і проводиться, аби домогтися відкликання скандального законопроекту. Згідно з ним, нацгвардійці під час мирних зібрань зможуть застосовувати силу не лише щодо правопорушників, а й у випадку, коли учасники зібрань скорочують мінімальну безпечну відстань між ними.

Також законопроект пропонує наділити Нацгвардію поліцейськими повноваженнями з охорони громадського порядку, в той час як зараз вона виконує лише допоміжну функцію. Окрім цього, частину функцій Міністерства оборони передадуть МВС. Це стосується управління Нацгвардією під час протидії тероризму і виконання бойових завдань у зоні бойових дій, а також значного розширення повноважень на мирній території з можливістю застосовувати силу та зброю.

Зараз військовослужбовці Національної гвардії спільно з поліцейськими залучаються до патрулювання вулиць задля охорони громадського порядку. У разі ухвалення запропонованих проектом закону положень нацгвардійці отримають можливість самостійно патрулювати вулиці та складати протоколи про адміністративні правопорушення. Наприклад, про куріння в заборонених місцях, дрібну крадіжку або розпивання алкоголю в неналежному місці, доставляти правопорушників та проводити особистий огляд і огляд речей особи.

«На нашу думку, цей законопроект є антидемократичним, бо дозволяє воякам Нацгвардії вручатися у мирні зібрання і розганяти їх із застосуванням грубої сили без якихось явних причин. Основна мета Нацгвардії – захищати Україну, а не розганяти мітинги. Охороною громадського порядку має займатися поліція, а не військові сили. Зараз просто хочуть створити кишенькову армію», – продовжує Олександр.

За його словами, акція протесту була всеукраїнською і проводилась одночасно в 12-ти містах. Таким чином вони сподіваються достукатися до влади та громадськості. Якщо не буде ніяких зрушень, то активісти обіцяють знову вийти на протест.

«Уряд розуміє, що якщо й далі буде продовжувати бездіяльність, то рано чи пізно буде новий Майдан. Щоб можна було його придушити, і придумали цей законопроект. Ми зібралися біля меморіалу Небесної сотні, щоб донести до людей, що ці герої померли на Майдані, але зараз нічого кращого не робиться в країні», – наголошує Олександр Кампов.

На думку студента ІФНТУНГ Андрія Осташа, цей законопроект нівелює всі здобутки Революції гідності, в якій він брав участь. Таким чином обмежують громадських активістів і мітинги. «Я був у Білорусі і не хочу, щоб так жили ми, а також мої діти та внуки. Треба добиватися, щоб цей закон не прийняли, інакше потім буде дуже важко. Наприклад, на такій акцій протесту, як зараз, нас зможуть розігнати із застосуванням сили», – каже він.

Підсилення не тих функцій

Правозахисники виступили проти закону про збільшення повноважень Нацгвардії, зазначивши, що його прийняття може призвести до опору громадян та масових заворушень. Аналітик експертної групи «Поліція під контролем» Сергій Баглай вважає, що наділення військовослужбовців Нацгвардії поліцейськими функціями містить низку загроз для прав людини. Каже, що складно уявити належне виконання військовослужбовцями заходів, що належать до сфери відповідальності поліції.

Крім того, для Національної гвардії не передбачена зовнішня ідентифікація (нагрудні знаки), що робить її бійців практично невпізнаваними. Анонімність  збільшує ймовірність застосування насилля, а у разі перевищення нацгвардійцями влади або службових повноважень встановити винних буде вкрай складно.

Також Баглай зауважує, що функції Національної гвардії як військового формування не повністю узгоджуються з конституційними принципами щодо заборони використання Збройних Сил та інших військових формувань для обмеження прав і свобод громадян (ч. 4 ст. 17 Конституції України). Відтак залучення Нацгвардії до охорони громадського порядку, зокрема під час проведення мирних зібрань чи конвоювання осіб, викликає занепокоєння з точки зору конституційності.

«Ми вимагаємо відхилити законопроект №6556 як небезпечний для людей і країни, який неможливо доопрацювати, – заявляє координатор всеукраїнської акції протесту, виконавчий директор ГО «Правозахисна ініціатива» Михайло Каменєв. – Дуже незначна частина вдалих норм законопроекту може бути реалізована у вигляді окремої законодавчої ініціативи, яку слід розробляти під пильним наглядом громадськості».

Каменєв вважає, що законопроект ставить під загрозу свободу мирних зібрань, оскільки воєнізованому формуванню надають функції навіть більші, ніж є у поліції. На його думку, зміни ще можна було б обговорювати, якби в Україні був мирний час. Але дивно підсилювати правоохоронні, а не військові функції в той час, коли в країні – війна.

«Ми робимо все для того, щоб законопроект не прийняли. Ці зміни – це явне лобіювання Міністерства внутрішніх справ і, мабуть, народилися у тих стінах. Мені цікаво, чому на це ще не звернув уваги президент, адже він є головнокомандувачем Збройних Сил і військові формування мають йому підпорядковуватися, а не Арсену Авакову», – підкреслює Михайло Каменєв.

Наразі комітет ВР із запобігання та протидії корупції визнав законопроект №6556 таким, що містить корупційні норми. Відомо, що він не потрапив до порядку денного чергового пленарного засідання і його не розглядали на погоджувальній раді.

Зміни, які на часі

Натомість у Національній гвардії України вважають, що цей законопроект дозволить унормувати її діяльність відповідно до європейського досвіду. Прес-служба НГУ пояснює, що зараз існує певна неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність Нацгвардії.

За словами прес-секретаря Вадима Голуба, щоб дати можливість гвардійцям повноцінно самостійно виконувати правоохоронні функції, вже передбачені статтями 2 і 13 закону «Про Національну гвардію України», пропонується внести зміни до ст. 255 Кодексу про адмінправопорушення та надати право їм складати адмінпротоколи за малозначні порушення під час охорони громадського порядку. Така практика існує у Франції, Іспанії, Португалії, Туреччині, Румунії, де є подібні правоохоронні формування. «Тому говорити, що наділення військовослужбовців Національної гвардії України такими повноваженнями є ризиком для суспільства чи держави в цілому, по меншій мірі, некомпетентно. Хоча би тому, що в країнах Європи це вже стало традицією в суспільстві», – зазначає Голуб.

Законопроектом №6556 пропонується надати право уповноваженим особам, які відповідають за забезпечення громадського порядку під час проведення масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров’я громадян, визначати мінімальну безпечну відстань між ними та учасниками цих заходів. Ця відстань дозволить забезпечити безпеку не тільки військовослужбовців, але й цивільних громадян. На жаль, зауважує пан Голуб, трагічні події біля будівлі Верховної Ради 31 серпня 2015 р., коли від поранень загинули чотири військовослужбовці Нацгвардії, вчергове засвідчили необхідність законодавчого врегулювання цього питання.

«Використання деякими представниками громадськості у своїх гучних заявах формулювання, подібного до «Нацгвардії дадуть право бити всіх людей, які не вчинили правопорушень», – це маніпуляція свідомістю громадян, яка не має під собою жодного правового підґрунтя. Тим більше, що практика визначення мінімальної безпечної відстані між правоохоронцями та громадянами під час аналогічних масових заходів існує так само в європейських демократичних країнах та не суперечить загальноприйнятим європейським цінностям», – підкреслює прес-секретар НГУ.

Заяви про те, що норми закону «Про Національну гвардію» та законопроекту №6556 в частині реалізації прав військовослужбовців щодо обмеження прав і свобод громадян нібито суперечать ч. 4 ст. 17 Конституції, Вадим Голуб називає емоційно-експресивними і такими, що не ґрунтуються на нормах права.

За його словами, законопроект направлений виключно на приведення діяльності Нацгвардії у відповідність із законодавством України. Крім того, він адаптований до законодавства, що регламентує діяльність аналогічних європейських структур, таких як Національна жандармерія Французької Республіки, війська карабінерів Італійської республіки, жандармерія Турецької республіки, жандармерія Румунії. Таким чином, позиція окремих експертів та народних обранців щодо законопроекту №6556 суперечить загальному євроінтеграційному курсу держави.

«Якщо підвести риску під усім тим, що нового несе законопроект № 6556, можемо зробити висновок, що його прийняття дозволить привести положення закону «Про Національну гвардію України» та інших законів у відповідність між собою. Принципово, що внесення цих змін до законодавства сприятиме поступовому наближенню Національної гвардії України до правоохоронних структур, які є членами Асоціації FIEP (Асоціації сил жандармерії та поліції країн Європи та Середземного моря в статусі військової установи)», – резюмували у прес-службі НГУ.

Наталя ДЕРКЕВИЧ