В Івано-Франківську відбувся показ вистави режисера Давида Петросяна “Буна”.
“Буна” з буковинського діалекту — “баба”. Саме вона є головним персонажем на сцені. Вона авторитарний член сім’я, довкола якого будуються стосунки цілої родини.
Буна виховує онуку так, як велить її бачення світу, і часом її вчинки здаються жорстокими і не виправданими. Молода дівчина вирішує виїхати за кордон для того, щоб почати нове життя.
Митці зізнаються, вистава не висміює і не засуджує старше покоління, з яким молоді зазвичай буває важко знайти спільну мову. Вистава – це данина поколінню двадцятого століття, яке відчуло на собі всю трагедію країни. Поколінню, яке пережило голодомор, війну, репресії.
Режисер Давид Петросян розповідає: “Це сучасна українська п’єса. Але вони зазвичай одноденні. Постановка мені видалась цікавою, адже питання, що піднімаються у п’єсі, будуть цікавими і через 10 років. У виставі грають актори з різних міст України зокрема Харкова, Києва, Коломиї. З часу прем’єри постановка змінилась. Ми робили її якомога більш побутовою, замість декорацій були автентичні речі. Зараз вони більш декоративні, символічні і театральні. Якщо у Тургенєва піднята проблема непорозуміння батьків та дітей, то у нас – бабусі і дітей. До слова, 90-річну бабусю грає 20-річна дівчина”.
Задля того, щоб правдоподібно увійти у роль, акторська команда місяць жила в селі, в якому час ніби зупинився. Спостерігали за місцевими мешканцями та поколінням, якому за дев’яносто, записували автентичні пісні та традиції. Ці спостереження та надбання втілені у виставі.