Бурштинська лікарня: опорна чи не дуже?

15 січня Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року». Це нововведення мало б покращити доступність медичної допомоги та розбудувати мережу надання медичних послуг в Україні. На Прикарпатті з цього приводу вже бунтують.

До затвердженого Кабміном переліку включено заклади охорони здоров’я, які відповідають вимогам або мають бути підвищеними до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого або другого рівня.

Найперше, що вимагається від такого медичного закладу, – це безпека. Тож спершу вивчали статистику летальних та важких випадків у закладах, а також своєчасність доступу до медичної допомоги: шлях до лікарні не повинен перевищувати 1 годину. Враховувалася також економічна ефективність забезпечення максимально якісної медичної допомоги за наявного обладнання, трудових та фінансових ресурсів.

При визначенні опорних лікарень (багатопрофільних лікувальних закладів інтенсивного лікування І і ІІ рівня) на Івано-Франківщині брали до уваги також показники ефективності роботи у 2018 році.

Моніторинг проводили фахівці Агентства США з міжнародного розвитку USAID, які за цими показниками визначали ефективність роботи медичних закладів Прикарпаття.

Від департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації надійшла пропозиція включити до переліку 9 медзакладів: Івано-Франківську обласну клінічну лікарню, Івано-Франківську центральну міську клінічну лікарню, Коломийську, Косівську, Городенківську, Калуську, Долинську, Надвірнянську ЦРЛ і Бурштинську центральну міську лікарню.

Після оголошення цього рішення не на жарт збунтувалися жителі Галицького району, які вважають, що Бурштинська лікарня не може бути опорною, бо перебуває у жахливому технічному стані. Проте, згідно з цим рейтингом, Бурштинська лікарня зайняла шосте місце, а Галицька – на 8 пунктів нижче (при цьому враховувався попит населення, функціональні потужності, гострота випадків, функціональна ефективність). Загалом бралися до уваги 44 показники.

Як відомо, у 2017 році у Галичі відкрили новий хірургічний корпус Галицької центральної районної лікарні. Тут оновили реанімацію, хірургічне відділення, неврологічне, травматологічне, урологічне, офтальмологічне, пологове та гінекологічне відділення. В середньому за рік Галицька лікарня на стаціонарі обслуговує 5300 осіб, а лікарі проводять близько 900 операцій.

За словами т.в.о. генерального директора КНП «Галицька лікарня» Володимира Крупа, лікарня має всі можливості для того, щоб стати опорною. За розташуванням Галич теж не поступається Бурштину.

Бурштинська міська лікарня працює з 1967 року. Її завідувач Зеновій Савчак каже, що раніше у лікарні було 300 ліжко-місць, а після реорганізації стало 100. Минулого року на стаціонарі пролікували близько двох тисяч пацієнтів. За словами Савчака, до них звертаються мешканці не тільки Бурштина, але й навколишніх сіл.

«Відповідно до рейтингових показників, наша лікарня займає шосте місце в області. Якщо чогось немає, то ми над цим працюємо. Надійшов перший (я думаю, будуть ще) транш у сумі 3 мільйони гривень від міської ради для придбання необхідного обладнання», – розповідає Зеновій Савчак.

Народний депутат від 84-го виборчого округу Ігор Фріс каже, що 16 січня подав запит до Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства охорони здоров’я України, щоб йому надали інформацію щодо критеріїв, за якими обирали опорну лікарню.

«У Бурштині є проблема з рентгеном, про яку я знаю, оскільки до мене були неодноразові звернення, в тому числі від міської голови Роксолани Джури, щоб допомогти з купівлею апарата. У Галичі такої проблеми немає. Також є проблема з тими селами, які обслуговуються у Бурштинській лікарні, але належать не до території Бурштинської міської ради, а до Галицького району. І за рахунок цих пацієнтів Бурштинська лікарня недоотримує співфінансування з державного бюджету», – зауважив народний депутат. 

Заступник начальника обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Михайло Паскар пояснив, що одним із важливих факторів вибору опорних закладів є зона доступу до лікарні – 60 км (60 хв.) Оскільки йшлося про Бурштин, Рогатин і Галич, то обрали Бурштин, бо він розміщений по центру. Також серед цих двох закладів до уваги брали кількість хворих, пролікованих від інфаркту міокарда, мозкових крововиливів, кількість прийнятих пологів та наявність медичного обладнання. За всіма цими показниками Бурштинська лікарня лідирує.

Проте це ще не означає, що Галицьку лікарню ліквідують.

Галицька лікарня, як і всі інші медичні заклади, які не потрапили у перелік багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, залишаються лікарнями планового лікування.

“Це не буде тільки терапевтичний профіль. Будь-яка центральна районна і міська лікарня зможе до 1 квітня укласти угоди з Національною службою здоров’я з переліку пакетів надання медичних послуг. Будь-яка з цих лікарень має повне право на терапевтичний пакет, хірургічний пакет, пологовий, амбулаторно-профілактичну допомогу вторинного рівня”, – розповів Михайло Паскар.

Окрім того, з формуванням об’єднаних територіальних громад населення Галицького району буде поділене на дві частини, у кожній з яких буде приблизно по 24-25 тисяч людей. Тож не всі жителі Галицького району змушені будуть лікуватися в опорній Бурштинській лікарні.

Але у соціальних мережах думки геть інші. Зокрема, жителі Галицького району вважають таке рішення необдуманим і нарікають на те, що ніхто не радився з громадою. Бурштинці ж вважають, що за територіальним розміщенням саме їхня лікарня повинна стати опорною.

З 1 квітня 2020 року медзаклади працюватимуть у тестовому режимі. За результатами їхньої роботи буде остаточно визначено багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування.

Анастасія ЛУЦИК

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!