Бюджет участі: правила диктують люди

В Івано-Франківську змінюють бюджет участі. Активісти спільно з представниками влади працюють над новим положенням партиципаторного бюджетування, а ідеї шукають серед людей. Як франківці бачать бюджет участі та які зміни чекають на положення, дізнавався «Галицький кореспондент».

Партиципаторне бюджетування в Івано-Франківську зазнає неабияких змін – суму коштів, що виділяють на проекти, збільшують до 4 млн. гривень, а положення планують повністю оновити. Розробляють нове положення активісти з представниками влади. Контролюватиме цей процес, як і проведення конкурсу, робоча група. А те, хто, де і за що віддаватиме свої голоси, визначали самі жителі міста.

«Громадський бюджет – саме для мешканців, не для влади. Тому ми разом з муніципалітетом запланували серію зустрічей з містянами для з’ясування їхніх інтересів і побажань. По-перше, працює ініціативна група з вироблення нового формату бюджету участі. 18 грудня розглянули попередній варіант проекту положення про бюджет участі. По-друге, розпочали зустрічі з авторами проектів, які були учасниками попередніх циклів бюджету участі. Ці люди вже пройшли всі етапи, від підготовки проектів до їхньої реалізації. Для нас важливо, що вони знають всі плюси і мінуси системи зсередини. Перша така зустріч відбулася 20 грудня. І ми бачимо активність наших мешканців. Також цікавою є думка тих активістів, які моніторили, як мешканці голосують. Були зауваження до процедури, і ми хочемо надалі ці моменти врахувати», – говорить керівниця громадської організації «Івано-Франківський регіональний центр» Наталія Кобильчак.

Ініціативна група проводить онлайн-опитування, і проміжні результати вже вказують на певні тенденції. Цими даними поділилися з переможцями бюджету участі попередніх років. Автори проектів, які втілити свої проекти для міста за бюджетні кошти, розповіли, як вони бачать наступний бюджет участі та на що варто звернути увагу.

У голосуванні взяли участь понад 50 респондентів. Вони визначали, хто може стати автором проекту і з якого віку, якою повинна бути максимальна вартість одного проекту, як має відбуватися голосування за проекти (онлайн чи офлайн), хто може голосувати та за яку кількість проектів, повинні проекти бути загальнодоступними чи можуть мати й локальне спрямування тощо.

Більше половини респондентів зазначили, що учасниками конкурсу могли б стати жителі міста, які вже досягнули свого 18-річчя, живуть в Івано-Франківську, однак не обов’язково мають місцеву реєстрацію, а в окремих випадках до голосування варто допускати і школярів. Схожі думки були і щодо тих, хто голосує за проекти. На думку опитаних, голосувати мають право особи, які досягнули повноліття і які не обов’язково мають реєстрацію в Івано-Франківську.

82% учасників підтримали ідею поділити проекти бюджету участі на малі та великі. Майже половина опитаних вказала, що сума малих проектів має бути не більше 100 тис. гривень. Щодо максимальної суми великого проекту, то тут голоси розділилися. 42% вважають, що вона має становити 500 тис., 37% – 300 тис. та 15% – 200 тис. гривень.

Також франківці підтримали ідею щодо виокремлення загальноміських і локальних проектів. Майже половина з них вважає, що голосувати за проекти-переможці варто онлайн, а також у визначених пунктах голосування з можливістю вносити дані в електронну систему.

Дві третини опитаних вважають, що не варто обмежувати фінансування певними напрямами. «Адже основна ідея партиципаторного бюджетування в тому, що люди самі вирішують, що для них є важливим і пріоритетним. Не варто обмежувати людей, якщо є попит, нехай проекти стосуються того, що б люди справді хотіли змінити у своєму мікрорайоні та місті. Тому ми підтримуємо ту пропозицію, коли мешканці можуть подавати ініціативи будь-якої тематики, а вже своїми голосами активні іванофранківці визначать, що потрібно профінансувати і реалізувати», – зазначила координаторка програми «Бюджет участі» міськвиконкому Христина Костирко.

Створюючи для Івано-Франківська новий бюджет участі, за основу взяли польську модель партиципаторного бюджетування, але адаптували її до потреб міста. Цикл бюджету участі умовно розділили на шість блоків, зокрема, просвітницька діяльність, підготовка і подання, розгляд та перевірка проектів, голосування, визначення проектів-переможців, їх реалізація і моніторинг.

Перший блок вважають одним із найбільш значущих, адже з’ясувалося, що часто люди не орієнтуються в тому, що таке партиципаторне бюджетування. Тому важливим є також донести до потенційних учасників бюджету участі в місті інформацію про конкурс.

Один із перших варіантів положення показали переможцям попередніх років. У них ініціативна група поцікавилася тим, як бачать бюджет люди, котрі знають його на всіх рівнях, та що варто змінити, аби зробити конкурс більш відкритим.

До слова, дещо у новому бюджеті змінюватимуть саме через людський чинник, щоб зробити процес більш прозорим. Так, наприклад, з наступного року планують відмінити голосування у бібліотеках.  «У бібліотеках були випадки, коли зараховували голос людини без її фактичної присутності. Ми хочемо, щоб голосування було чесним, тому плануємо, що там голосування більше не проводитимуть», – зауважила Костирко.

Одним із найбільш дискусійних питань стало те, хто саме може голосувати за проекти. З деякими ідеями учасники виявилися незгідні, до прикладу, щодо голосування без підтвердження реєстрації в Івано-Франківську.

«Голосувати за проекти мають тільки ті люди, які мають реєстрацію. Не варто прив’язуватися до місця роботи, навчання, бо можливі маніпуляції та зміни. Перевірити достовірність довідки з місця роботи працівнику ЦНАПу майже неможливо. Тоді студенти мають значно більшу можливість залучати голоси і саме голосування не буде чесним. Є люди з відповідною реєстрацією, нехай голосують вони. Менше проблем з документами, менше причин для зловживань», – зазначив Олексій Петечел, юрист, член виконавчого комітету Івано-Франківської міськради.

Визначалися також з тим, як потрібно голосувати за освітні проекти. Є думка, що процент переможців серед освітніх закладів не повинен перевищувати 40%. Адже минулими роками виграшні проекти, які стосувалися шкіл і дошкільних навчальних закладів, значно переважали над іншими.

Учасники обговорення пропонували обрати певну кількість навчальних закладів-переможців. До прикладу, дати можливість втілити проект найбільшій чи то найменшій школі, віддати перемогу школі, яка показує найкращі результати у ЗНО, або ж обрати школу шляхом лотереї.

Також були пропозиції щодо розділення проектів представників від громадських організацій, церков та інших організацій. Христина Костирко зауважила, що в ідеалі у майбутньому в громадському бюджеті не братимуть участь громадські організації.

Висловлювали учасники зустрічі й інші побажання. До прикладу, депутат міськради Віталій Мерінов зауважив, що добре було б проводити голосування трохи раніше, аби розпочати втілення проекту можна було, поки на вулиці ще тепло і не падає сніг – це буде корисно для тих ідей, які стосуються благоустрою.

Ініціативна група дослухається до думок усіх сторін та чекає завершення голосування. Потім продовжиться ґрунтовна робота над новим положенням, щоб зробити його зручним для всіх учасників бюджету участі.

Стаття підготовлена в рамках проекту, який виконує IWPR за підтримки МЗС Королівства Норвегії.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!