Депутати хочуть землі, а громада – школи

Громада села Драгомирчани Тисменицького району продовжує кількалітню боротьбу за землю, на якій мають збудувати школу, дитсадок та стадіон. Одного разу людям уже вдалося відвоювати ділянку поблизу сільської церкви, але тепер вони змушені робити це знову.

Селяни переконані – земельна ділянка повернеться у власність громади. Там таки побудують школу та садок, а не роздадуть землю під забудову людям, наближеним до депутатів.

Назад у минуле

Епопея із земельними ділянками почалася ще у 2017 році. Драгомирчанська сільрада виділила 2,098 га землі для будівництва школи, садка та стадіону. Школа в селі маленька, спортзал від неї – за пів кілометра. А дитячого садка немає взагалі.

Однак на землю поруч із церквою з’явилися претенденти: серед них – депутати та правоохоронці. Більшу частину виділеної раніше землі розділили на 21 ділянку, а пів гектара залишили на дитячий садок. За словами селян, одна з частин перепала сільському голові Степану Дем’яніву, а три земельні ділянки отримали працівники правоохоронних органів.

Спочатку мешканці просили депутатів скасувати таке рішення. Коли побачили, що результату немає – перекрили дорогу «Мукачево – Львів». Чотири дні вони стояли під палючим сонцем. Казали, що не відступлять, доки не доб’ються свого.

Тоді на сторону громади перейшов сільський голова та відмовився від ділянки. Переконував, що не знає, як так сталося. 31 липня 2017 року війт призначив позачергову сесію сільської ради, де й мали скасувати рішення про поділ ділянки. Прийшло кілька депутатів, а хто не зміг, тому допомогли прийти. Тоді проголосували, щоб землю повернули у власність громади.

Один нюанс

У вересні 2019 року Верховний суд поставив у цій справі крапку. Громада у суді вимагала визнати зміни, які внесли депутати до генерального плану, і детальний план території незаконними. Верховний суд ухвалив повернути чинність старого генплану, за яким землі призначені для громадської забудови.

Мешканка села Драгомирчани Світлана Авраменко розповідає, що суди відбувалися і в Івано-Франківську, і у Львові. Кожен з них прийняв рішення на користь громади. Однак щоразу його оскаржували, поки справа не потрапила у Верховний суд.

«Представники громади села разом з адвокатами поїхали в Київ. Під час засідання вислухали всі сторони, і Верховний суд віддав цю землю у користування громади», – розповіла вона.

Однак проблема тепер в тому, що на єдиній кадастровій карті позначені номери уже 21 ділянки. Для будівництва соціальних об’єктів потрібно виготовити проєктно-кошторисну документацію, об’єднавши їх в одну, та присвоїти ділянці єдиний кадастровий номер. Щоб розпочати процес, потрібне рішення сільської ради. Однак жодної сесії за два роки у селі не провели. Торік село жило без затвердженого бюджету, і на 2020 рік його також не прийняли. Не заслухали на сесії і понад дві сотні заяв від мешканців.

Від депутата, який підтримує громаду, люди дізналися, що 14 січня 2020 року відбулася сесія сільської ради, яка існує тільки на папері. Згідно з документами, на тій сесії депутати начебто затвердили бюджет, якого не було з 2019 року, та підписали подані до них заяви селян. Мешканці підозрюють, що депутати тайкома домовилися про сесію і збиралися незаконно затвердити свої проєкти землеустрою, незважаючи на рішення Верховного суду України. Ба більше, селяни мають підтвердження, що деякі ділянки таки затвердили.

«Згідно з документами, сесія відбулася 14 січня, але насправді такої сесії не було. Має бути оголошено про проведення сесії за 10 днів до її відкриття, оголошення має бути розміщене на офіційному сайті сільської ради. Вони по одному тихенько підписували питання порядку денного про затвердження земельних ділянок. Нам вдалося сфотографувати кілька документів. Згідно з ними, було затверджено кілька таких ділянок. Дехто від них відмовився, але багатьом затвердили», – каже громадська активістка Марія Крамар.

Активістка акцентує, що селу не надається жодна субвенція з бюджету, бо депутати не приймають відповідних рішень. Переконує, що у бюджеті села є близько двох мільйонів гривень, якими не можуть користуватися. У Драгомирчанах не латається дорога, не фінансується школа, а батьки самотужки збирають гроші на благоустрій.

Громада Драгомирчан у 2018 році добилась того, щоб комітет ВРУ проголосував постанову про призначення перевиборів у селі. Попередній парламент не дійшов до цього питання… У вересні минулого року нову постанову зареєстрував народний депутат від округу. Та кажуть, що шансів немає, бо грошей на перевибори не виділять. Тож треба чекати планових виборів, які відбудуться восени 2020 року.

Громада переймається

Мешканці села занепокоїлися: якщо документ на руках у депутатів, то вони швидко можуть зареєструвати землю, продати чи подарувати її. Увечері 22 січня активісти зібралися під адмінбудівлею у селі. У присутності поліції вони вимагали задокументувати факт проведення нелегітимної сесії і визнання незаконними усіх її рішень.

«Голова села був з громадою. До вчора (22 січня – ред.).У своєму пості в групі села він написав, що пішов на такий крок, оскільки іншого виходу, щоб розблокувати діяльність села, немає. Зараз не знаємо, що й робити. Мені у жовтні за мою активну діяльність кинули гранату. У той час у будинку спали діти. Земля, на якій має бути збудована школа, мабуть, має дуже високу ціну. Сподіваємось, що правоохоронні органи з цим усім розберуться», – каже Марія.

У сільраді активісти були до опівночі. Поліція збирала покази у мешканців і сільського голови.

«Тоді війт підтвердив, що 14 січня сесії не було, але ж за документами вона відбулася. Також зазначили, що документів таки немає», – каже активістка.

Уже наступного дня, 23 січня, селяни знову прийшли до сільської ради. Там вони спілкувалися з землеміром Михайлом Витвицьким. Світлана Авраменко розповіла, що землемір добровільно показав присутнім вміст свого портфеля. За словами пані Світлани, там було рішення на одну особу про виділення земельної ділянки з печаткою та підписом голови сільради.

«Землемір розказує, що у нього немає ніяких прав, щоб зберігати такі документи. Але, як з’ясувалося, у його портфелі було рішення з мокрою печаткою та підписом голови. Це свідчить про те, що сесія таки відбулася і є інші такі рішення», – міркує жінка.

Також у той день Марія Крамар написала заяву до поліції від імені усієї громади з проханням вжити відповідних заходів стосовно цього питання. Активістка зазначає, що селяни прийшли у приміщення сільської ради, аби ознайомитися з рішеннями сесії від 14 січня. У заяві зазначають, що відповідні документи зберігаються за межами сільської ради, і висловлюють припущення про їх місце перебування.

«Громада переймається, що рішення щодо окремих ділянок можуть бути використані для подальшої їх реєстрації у єдиному державному реєстрі чи приватним реєстратором, що надасть їм право користуватися цими ділянками», – йдеться у заяві.   

Поліцейський Віталій Нагорняк розповів, що 22 січня відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст. 366, адже депутати сільської ради не виконали рішення Верховного суду та провели сесію незаконно. У рамках цього провадження голову сільської ради, землеміра, голову земельної комісії викличуть на допит.

«Під час слідства ми будемо шукати ці документи, вилучати їх та досліджувати. Також суд має арештувати землю», – говорить поліцейський. 

«Нечиста сила з тими землями»

24 січня поліція вилучила усю документацію, яка стосувалась рішень тієї незаконної сесії. А вже 27 січня громада прийшла на судове засідання Тисменицького районного суду. Слухання провів голова Тисменицького суду Руслан Струтинський.

За словами слідчого Приймака, 22 січня поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 366 (Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів). У справі йдеться, що сільський голова провів сесію сільської ради 14 січня, однак відбулася вона тільки на папері. З метою збереження речових доказів слідчий подав клопотання про накладання арешту на земельні ділянки, які розміщені на вулиці Шкільній у селі Драгомирчани.

Прокурор під час засідання розповів, що під час слідства уже допитали сільського голову Степана Дем’яніва. За його словами, війт підтвердив, що сесія відбувалася формально, а підписи депутатів збиралися за місцем їх проживання. Крім цього, сільський голова склав відповідні рішення, підписав їх та закріпив печаткою. Тому представник обвинувачення попросив задовольнити клопотання слідчого. Захисник сільського голови не заперечував проти задоволення клопотання.

«Якась нечиста сила з тими драгомирчанськими землями водиться. Що у вас там? Сільський голово, поясніть», – сказав суддя.

Степан Дем’янів на засіданні переконував, що землевпорядник його запевнив – землю, яка розміщена біля сільської церкви, все одно приватизують.

«Він мені це весь час повторював. Казав, що єдиний вихід – це перенести ділянки, щоб звільнити територію під будівництво школи. Я повірив і думав, що дійсно іншого виходу немає. Тому виникла така думка у працівників сільської ради з депутатами, що не потрібно оголошувати ніяких сесій, не потрібно розміщувати оголошення та проводити сесію», – говорить війт.

За словами сільського голови, депутати переконували його: якщо сесію  оголосити, то вона не відбудеться.

Суддя ухвалив клопотання слідчого задовольнити. Таким чином, на земельні ділянки, що розміщені на вулиці Шкільна, наклали арешт.

Слідчий Любомир Приймак каже, що далі буде виконуватися ухвала та здійснюватиметься слідство з метою об’єктивного розслідування справи та притягнення винних до відповідальності.

«Мене роздирають з двох сторін»

Сільський голова Степан Дем’янів переконує: сесію не проводили протягом двох років, бо депутати не відвідували засідання сесій, а невирішених питань назбиралося багато. Війт каже, що кожного місяця повідомляв про засідання, надсилав відповідні запрошення депутатам. Втім приходили всього один-два депутати.

«У нас є проблема із землею, і ми ніяк не можемо її вирішити. Депутати хочуть одне, а громада – інше. Мене роздирають з двох сторін, важко працювати, чиниться тиск. Не завжди можна втримати рівновагу. Зараз щось таке незрозуміле відбувається. Я не знаю, як це сталося», – каже він.

Сільський голова не може відповісти, чому земля не повернулася у власність громади. Каже, що це питання зависло у повітрі, бо детального плану та змін до генплану немає, а ті ділянки залишилися.

«Накладання арешту може тимчасово вирішити цю проблему. Треба, щоб кожен депутат індивідуально написав заяву про відмову від ділянки. Тільки у такому випадку можна скасувати реєстрацію кадастрових номерів», – говорить війт.  

За його словами, найпростіше – скласти свої повноваження. Додає, що з нинішнім депутатським складом неможливо працювати.

«Вони від самого початку намагались схожі рішення зрубати. Якщо Верховна Рада призначить позачергові вибори, тоді, можливо, новий склад зможе вирішити цю проблему», – стверджує Степан Дем’янів.

Ірина КУЙБІДА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!