Друге життя відходів: Як селища борються зі сміттям

Уже понад рік у селі Бережниця на Верховинщині – одному з найбільш туристичних районів Прикарпаття – припинили діяльність полігона твердих побутових відходів. Сміття на берег річки, що впадає у Черемош, звозили з 18 населених пунктів району. Через антисанітарію люди перекривали дорогу – вимагали закрити звалище.

Термін експлуатації полігона минув ще у червні 2018 року. Наразі влада шукає гроші на рекультивацію звалища, а для сміття знайшли інший полігон – за 140 км від Верховини, біля села Рибне, куди вивозять сміття з Івано-Франківська.

Тим часом екоактивісти взяли справу у свої руки і запровадили у Верховині роздільний збір відходів.

Івано-Франківщина: від малого до великого

Щоб надихнути місцевих жителів відповідально ставитися до відходів, Яніна Лучейко з однодумцями заснувала проєкт «Верховина сортує сміття».

«Коли прибирали сміття у горах, то завжди сортували його на скло та пластик. І, як показала практика, саме таких відходів було найбільше. Лише близько 20% сміття не піддається сортуванню. Щоразу, прибираючи ці звалища, ми думали, як змінити цю ситуацію», – згадує Яніна.

Все почалося із двох контейнерів для відходів із пластику та скла. Їх встановили наприкінці літа 2017-го біля місцевого магазину у Верховині.

«Звичайно, були випадки, коли люди приносили мішки змішаних відходів. Але через три місяці ми побачили, що вони звикли сортувати і зрозуміли, що це не складно, – розповідає Лучейко. – Масове сортування сміття у Верховині із встановленням контейнерів розпочалося 1 травня 2018 року».

Яніна познайомилася з представниками місцевого комунального підприємства, яке приймає у Верховині відсортоване сміття.

«Ми запитали, чи буде сенс, якщо почнемо привозити їм відсортоване сміття, тобто окремо пластик та скло. Відповідь була позитивна, комунальне підприємство зможе це накопичувати і вони знають, що з ним робити далі», – розповідає Яніна.

Команда екопроєкту – троє активістів – почала просвітницьку кампанію. Активісти розповідали про сортування друзям, знайомим, сусідам. Паралельно з цим створили пересувний пункт збору сміття – обладнали причеп із надписом «Сміття» та впорядкували графік його роботи.

«У певні дні люди приносили сміття, яке ми потім віддавали комунальному підприємству. Людям це сподобалося», – ділиться Яніна.

Активісти розповіли про свій досвід посадовцям селищної ради.

«Після того, як встановили контейнери біля магазину, ми звернулися до селищної ради. Розповіли, що все працює, це можна робити. Ось так, переговори за переговорами, ми домовилися про співпрацю», – розповідає Яніна Лучейко.

Про нас знають

Організатори проєкту оновлюють інформацію на сторінці у соціальній мережі – спілкуються із мешканцями та гостями. Крім того, заснували навчальні семінари «Школа сортування сміття».

«Ми проводимо різні акції, семінари, лекції, де розповідаємо про плюси сортування. Цікавим заходом було ековідео, коли учні знімали маленький відеокліп. У нас було три теми щодо збереження довкілля. Діти знімали відео, висилали нам, роботи були дуже емоційними… Оцінювали не ми, а люди», – розповідає учасниця проєкту Світлана Копитко.

Спочатку в успіх проєкту своєї маленької команди Світлана навіть не вірила.

«Я була дуже приємно здивована, що до цієї справи долучилися й інші люди. Спочатку не всі вірили в те, що у нас щось вийде. Ми на це уваги не звертали, зараз бачимо результат і розуміємо, що робота була немарною. На щастя, нас підтримує в цьому й селищна рада», – каже Світлана.

Підтримку цієї ініціативи підтвердила Оксана Чубатько, заступниця Верховинського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів влади.

«На мою думку, крок був дуже правильний. Тим самим ми зменшуємо навантаження на полігон. Як бачимо, більшість людей долучається до сортування», – погоджується Чубатько.

Нині на 25 майданчиках у Верховині розміщено по три контейнери для роздільного збирання відходів. Вивчивши потребу населення, влада закупила додаткові контейнери, їх розставлять у Верховині пізніше.

Активісти тим часом продовжують просвітницьку кампанію. 1-го вересня вони планують презентувати екологічну книгу для дітей «Врятуй світ». Це видання про небезпечність відходів та правильне сортування. Тираж складе 4 тисячі примірників.

«Людям потрібно зрозуміти, що все те, що ми вважаємо сміттям та непотребом, насправді ним не є. Це вторинний ресурс, з якого потім можна виготовити іншу річ», – каже Світлана.

Харківщина. Відмовляються від пластикових квітів та заробляють на смітті

«Ні вінків, ні штучних квітів не буде? А як тоді ховати людину? Без нічого?» – дивується продавчиня на ринку у селищі Шевченкове, що за 80 кілометрів від Харкова.

«От ви думаєте, щоб у мертвих красиво на цвинтарі було, а що живі помирають від забруднення планети – це вам нічого страшного, – не погоджується інша продавчиня. – Я особисто за те, що штучні квіти не потрібні».

Жінки жваво обговорюють останні новини на місцевому базарі. У травні селищна рада винесла на обговорення громади проєкт рішення про заборону торгівлі штучними квітами, вінками та іншими ритуальними товарами із пластику. Мета нововведення – зменшити кількість відходів з пластику та їх негативний вплив на навколишнє середовище.

Шевченківська селищна рада об’єднує селище Шевченкове та вісім інших сіл. Населення – близько 9 тисяч осіб. За збір, вивіз та утилізацію сміття тут відповідає спеціалізоване комунальне підприємство. Відходи вивозять на офіційне звалище на в’їзді у район. За словами голови Шевченківської селищної ради Володимира Волкодава, землю під сміттярку виділили 44 роки тому.  Заборонити продаж штучних квітів на території селища – це його ідея.

«Раніше, коли не було такої кількості пластмаси і поліетилену, звалище перегнивало, бо більшість сміття, яке туди вивозили, було органічним. Потім, коли час від часу проводилась рекультивація, лише вирівнювалася територія звалища. Зараз, на жаль, ситуація інша, – пояснює голова сільради. – Сам був свідком, як під час вирівнювання території звалища все під трактором просідає, а коли він з’їжджає – знову підіймається».

Минулого року в Шевченковому вирішили придбати контейнери для збору пластикових пляшок. Один із них встановили на Шевченківському селищному ринку, ще три – на майданчиках зі збору побутових відходів житлового масиву п’ятиповерхівок.

«За рік наше комунальне підприємство здало ПЕТ-пляшок приблизно на 3000 гривень. Люди ставляться з відповідальністю до такого нововведення. Контейнер наповнюється за тиждень-півтора, – розповідає Володимир Волкодав. – Другий крок, який ми плануємо втілити, – це заборонити продаж штучних квітів та вінків. У нас є екоактивісти, які спонукали до цього. Наприклад, Світлана Вознюк взяла шефство над нашим дендропарком, де всі відпочивають на свята, і не раз проводила там екологічні акції із прибиранням. Тепер у нас там завжди порядок, і люди звикають до цього».

Проєкт рішення «Заборонити продаж на території смт. Шевченкове продукції з синтетичних полімерів, штучних вінків, корзин та інших ритуальних товарів, виготовлених із пластику» підтримали на сесії наприкінці травня. З 26 депутатів були присутні 16. Під час голосування двоє утрималися, а один проголосував проти.

«Планували, що обговоримо це рішення протягом місяця, до 24 червня, але зараз вирішили продовжити термін прийому зауважень та пропозицій від мешканців до вересня, – каже сільський голова. – Поки що більшість відгуків – позитивні. Негативу ніякого я не чув, але ще не спілкувався з підприємцями, які займаються реалізацією такої сезонної продукції. Ці пластикові квіти виставляються тільки напередодні Великодня. Це як на 8 березня – тортики і тюльпани. Можливо, ще не всі розуміють, якої шкоди завдають такі штучні квіти».

До вересня у сільраді планують розробити методику боротьби із порушниками, які не забажають відмовлятися від торгівлі та придбання штучних квітів і вінків.

«Плануємо, що на цвинтарі буде працювати інспекція з благоустрою. Спочатку вони будуть попереджати, якщо побачать на могилах штучні квіти, запрошувати рідних і говорити з ними. Можливо, згодом з’явиться і система штрафів, – розмірковує Володимир Волкодав. – Зрозумійте, щороку комунальне підприємство вивозить на сміттєзвалище дві машини таких квітів та вінків. Спалювати такі вироби не рекомендується. Як мені пояснили, вони виготовляються з токсичних матеріалів нафтової переробки».

Таблиця Менделєєва в повітрі

Ініціатива від громади селища Шевченкове – своєчасна, вважає Тетяна Тихомирова, старша викладачка кафедри хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

«Кожного року ми бачимо, як з кладовищ вивозять тонни відходів, більшість з яких – це штучні квіти, – говорить екологиня. – Небезпека в тому, що вони виробляються невідомо з яких матеріалів і їх не переробляють взагалі. Жоден переробник ніколи не візьме ці штучні пластикові квіти».

Прошарки зі штучних квітів та вінків, за словами Тихомирової, перегниватимуть близько 500 років. Оскільки пластик накопичується, територію сміттєзвалищ доведеться постійно збільшувати.

«Традиція носити на цвинтар штучні квіти починалася із паперових. Їх спалювали, тож нічого страшного не відбувалося. Коли ж адміністрація цвинтаря або селищної ради зараз намагається спалити у відкритий спосіб пластикові квіти, то в повітря потрапляє уся таблиця Менделєєва. Якщо ж станеться пожежа, то це буде техногенна катастрофа в межах населеного пункту, бо загасити вогонь, коли горить пластик, дуже важко».

Досвід сусідів 

Ініціатива мешканців селища на Харківщині – не унікальна.

Навесні 2018 року боротьбу із пластиком оголосили у Петрівсько-Роменській об’єднаній територіальній громаді на Полтавщині. На кладовищах в межах ОТГ заборонили залишати штучні квіти. За словами заступника сільського голови В’ячеслава Титаренка, від початку запровадження заборони штучних квітів на цвинтарях поменшало вдвічі.

«На початку рішення виконували неохоче, але тепер штучних квітів продають десь вдвічі менше. Дехто з підприємців взагалі припинив продаж, дехто продовжує, але так, з-під прилавка. Роз’яснювальна робота ведеться – таблички, оголошення про заборону, потихеньку все працює. У нас щось кардинально змінити дуже важко. Потрібен не один рік», – каже Титаренко.

Ріта БОДНАР, Надія ШОСТАК

Матеріал підготовлено в рамках спільного проєкту «Від Сходу до Заходу» редакцій «Галицький кореспондент» (Івано-Франківськ) і «МедіаПорт» (Харків), який здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!