Експрес-тести: швидко, але чи ефективно

Перевіритися на коронавірус можна двома способами: методом полімерно-ланцюгової реакції або за допомогою експрес-тесту. Перший варіант триваліший, але саме його вважають достовірним і за його результатами підраховують статистику хворих на COVID-19. А от довіряти швидким тестам, як виявляється, можна не завжди.

Так, на початку квітня міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив, що у пацієнтки міського перинатального центру, яка мала високу температуру, виявили коронавірусну хворобу лише після третьої спроби. Їй двічі робили швидкі тести, але вони показували негативний результат. Третій раз перевірку зробили методом ПЛР, аналіз підтвердив наявність у вагітної  COVID-19.

ПЛР-діагностика та експрес

На проведення експрес-тесту потрібно близько 10 хвилин і крапля крові. Зробити його можна і в лікарні, і навіть у себе вдома. Натомість для діагностики методом ПЛР потрібно близько 5-7 годин і спеціально обладнана лабораторія.

Швидкі тести виявляють антитіла, які виробляє організм упродовж певного часу після зараження коронавірусом. ПЛР-діагностика розпізнає власне вірусні частинки.

Начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимир Джигіта зауважив, що виробники швидких тестів вказують їхню достовірність в межах 60-70%, оскільки є багато факторів, які впливають на похибку, наприклад, на який день після зараження проводилася перевірка.

Заступниця генерального директора Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні Наталія Дьоміна додає, що інформативними швидкі тести стають не раніше, ніж на 5-7 день від початку хвороби.

На Прикарпаття від початку поширення COVID-19 надійшло 19 282 швидких тести. Минулого тижня прибуло ще 3 400 тестів, які наразі не ввійшли в загальну статистику. Зокрема, 5 000 експрес-тестів область отримала від держави, 13 400 – від фонду Рената Ахметова, решту – з інших джерел. Наприклад, деякі медичні заклади купували їх самостійно. За словами Володимира Джигіти, у нас здебільшого є тести корейського та китайського виробництва.

Станом на 7 травня в області використали 7 880 швидких тестів: 5 430 для пацієнтів та 2 050 для медичних працівників.

Чи не краще відмовитись

Наталія Дьоміна розповідає, що пацієнтам, які поступають в інфекційну лікарню, обов’язково проводять тестування. Проте, за її словами, інформативність цих тестів – приблизно 50%. Були випадки, коли результати ПЛР-діагностики та швидких тестів різнились.

Дьоміна зауважує, що у деяких країнах відмовляються від експрес-тестів, бо вони малоінформативні. Але у інфекційній лікарні наразі цього робити не стануть. «Якщо буде якась вказівка, то будемо відмовлятись, але наразі немає таких юридичних моментів. Поки що швидкими тестами користуємось», – пояснює вона.

Головний лікар Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні Тарас Масляк повідомив, що в цьому медичному закладі швидкі тести також застосовують. На початку поширення коронавірусу лікарня закупила їх за благодійні кошти. «Після того міська влада зреагувала і провела для нас закупівлі. Згодом уряд дав майже 2 500 швидких тестів. Ми наразі забезпечені ними десь на рік», – каже він.

Головний лікар міста також вважає експрес-тести неінформативною системою діагностування. За його словами, їхній результат правдивий десь на 50-60%. Часто у лікарні були випадки, коли швидкі тести показували негативні результати, а ПЛР-діагностика – позитивні, або навпаки. «Для мене немає різниці, хто виробник. Ті тести, що є у нас зараз, малоінформативні», – наголошує Масляк.

Невдоволення низькою достовірністю швидких тестів висловили також в інших регіонах України. Зокрема, голова Дніпропетровської облради Святослав Олійник говорив, що швидким тестам не можна довіряти, оскільки вони дають “суперечливі результати”.

Натомість в Івано-Франківській ОДА кажуть, що логіка у швидких тестах є. За словами Володимира Джигіти, існує велика кількість людей, які мають бажання пройти таке тестування. Зокрема, медичні працівники, які це роблять періодично для власної ж безпеки.

«Якщо в людини негативний швидкий тест, але вона має симптоми коронавірусної хвороби, то її все одно повинні направити на ПЛР-дослідження. Тобто незалежно від того, який результат дав експрес-тест, якщо є симптоми COVID-19, буде ще інша перевірка», – наголошує Джигіта.

Між іншим, чиновник зауважив, що Івано-Франківська область забезпечена апаратами штучної вентиляції легень – понад 110 готові до використання, близько 20 наразі задіяні. Засобів індивідуального захисту також не бракує: лікарні першої хвилі прийому хворих з COVID-19 забезпечені повністю. Всі інші доукомплектовуються, хоча особливої проблеми немає.

Також облдержадміністрація з підприємцями організувала роботу платформи «StopCovid-19», де постійно оновлюється інформація про стан забезпечення закладів охорони здоров’я.

Чи варто перевірятись вдома

Ще 10 квітня заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що аптеки можуть продавати швидкі тести для виявлення коронавірусної хвороби. В деяких аптеках Івано-Франківська такі тести справді вже є.

Наталія Дьоміна повідомила, що на Пасічній можна їх знайти, ціна – до 500 гривень. Але медик не рекомендує самостійно робити тести. Каже, що перевірятися краще у закладах охорони здоров’я.

За її словами, при негативному результаті “домашнього” тесту все одно не можна бути впевненим, що ти здоровий. Якщо ж тест показав позитивний результат, то необхідно здавати мазки з носоглотки на ПЛР-діагностику, а для цього однозначно доведеться звертатись до лікарів.

На думку ексочільниці МОЗ України Уляни Супрун, розширення доступу до тестування може бути хорошим рішенням для посилення боротьби з COVID-19. Але можливість самостійно робити тест без чіткого алгоритму дій у разі отримання позитивного чи негативного результату може навіть зашкодити.

«Самостійне виконання тесту несе ризики, що пацієнти скористаються ним неправильно. Наприклад, вони можуть неналежно відібрати кров і внести занадто малу чи велику її кількість у лунку, неправильно зафіксувати час для зчитування результату чи виконувати його у не відповідних для цього умовах загалом. Всі ці чинники впливають на точність результату. І дуже ймовірно, що людина без навичок не зможе повноцінно виконати всі умови вдома», – пояснює вона.

Тож Уляна Супрун не рекомендує робити тести без консультації з лікарем. Вона вважає, швидкі тести мають перебувати у сімейних лікарів і бути безкоштовними для пацієнтів, а не лежати на поличках у аптеках.

«Якщо у вас є причина пройти тест, то краще звертайтеся до сімейного лікаря, а не біжіть одразу в аптеку», – наголошує ексочільниця МОЗ.

Людмила ОЛЕНЮК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!