«Ель Каміно: Пуститися берега» (2019)

Бойовик, драма

Режисер: Вінс Гілліган

У ролях: Аарон Пол, Джонатан Бенкс, Метт Джонс, Чарльз Бейкер, Тодд Террі

Шість років тому на мажорній ноті завершився один із головних серіалів в історії телебачення – Уолтер Уайт, який здав Джессі неонацистам, повернувся за ним і ціною власного життя врятував протеже з полону. До дрібниць продуманий фінал (чого тільки варта назва Felina – анаграма Finale і одночасно три символи хімічних елементів: Fe – залізо, є в крові; Li – літій, є в метамфетаміні; Na – натрій, є в сльозах) ставив крапку на історії Уолтера і залишав три крапки для Джессі. Втім, туманним його майбутнє не виглядало: всі розуміли, що втеча з полону – це вже хепіенд, причому заслужений. Як герой почне нове життя і чи втече від поліції – це питання, про які тоді не хотілося замислюватися.

Однак про це завжди думав шоуранер серіалу Вінс Гілліган, який так і не відпустив придуманий ним всесвіт і розширив його спінофом про Сола Гудмана. Відкритий фінал, в якому Джессі їде на El Camino вдалечінь і стукає від радості по керму, Гілліган чомусь вирішив підвести до межі і відповісти, як саме і на чому конкретно закінчиться історія героя. Проблема в тому, що ніхто про це не питав, тому і реакція на фільм відповідна – незручне «ну, гаразд».

«El Camino» – це просто дві години між втечею Джессі і тим хепіендом, про який глядачі знали шість років тому. Втім питання, дивитися фільм чи ні, для фанатів серіалу виникати взагалі не повинно – ​​однозначно, дивитися. Головна заслуга «El Camino» якраз у тому, що він дозволяє глядачам повернутися до улюблених героїв – нехай до деяких через флешбеки Джессі. Причому це не нахабне бажання натиснути на фансервіс, а в першу чергу необхідність розповісти історію постфактум – практично три епізоди старого доброго серіалу «Пуститися берега», змонтовані в один фільм-епілог, який для чогось «прикрасили» чорними смугами зверху і знизу. Сценарій Гіллігана відполірований і повністю складається з фірмових епізодів – зі злою іронією, чорним гумором і абсурдом (сцена дуелі!). І одна з його головних заслуг якраз у тому, що Гілліган не став масштабувати історію з героїчною втечею від поліції, а залишився вірним серіальній традиції і приземлив драму до пошуку грошей в квартирі або, наприклад, до конфлікту через декілька тисяч доларів. Зрештою, фільм навіть знятий із типовими для серіалу вкрапленнями таймлепсів, POV-кадрами і кліповим монтажем. Все волає про те, що це «Пуститися берега» – як всередині, так і зовні.

Однак нічого цього могло й не бути, якби не згода Аарона Пола повернутися до, можливо, найголовнішої ролі у своїй кар’єрі. За шість років між фіналом серіалу і виходом повнометражного фільму актор, на жаль, не став такою великою зіркою, як його колега Браян Кренстон, але все одно вкотре показує, наскільки він талановитий. За двогодинний хронометраж Пол демонструє весь спектр емоцій, які відчував Джессі за 5 сезонів серіалу – від гордості і безпечності до приниження і каяття, і своєю чудовою грою нагадує, що якщо хтось у цинічному всесвіті серіалу «Пуститися берега» й заслуговує хепіенду і другого шансу, то це точно Джессі Пінкман.

ФЕЛІНСЬКИЙ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!