Гуцульську коляду можуть внести до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО (опис обряду/фото)

Міністерство культури включило Гуцульську коляду та плєси Верховинського району Івано-Франківської області до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. 

Про це повідомили у пресслужбі Верховинської районної державної адміністрації.

Це означає, що згодом традиції колядування на Верховинщині можуть внести до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Зазначається, що привернення уваги до гуцульських колядників здійснили завдяки співпраці Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття, відділу культури та мистецтв Верховинської райдержадміністрації, ініціативної групи громад сіл Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області та колядницьких партий смт. Верховина, с. Криворівня, присілку Підмагора смт. Верховина.

Нагадаємо, нещодавно до списку спадщини ЮНЕСКО внесли Косівську кераміку.

Цікавим є, що обряд колядування на Верховинщині розпочинається на другий день Різдвяних свят (8 січня), коли усі сходяться до церкви.

Після Служби Божої на подвір’я виходять чоловіки у святкових традиційних строях. Більшість із них тримає в руках «бартку» (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) з довгою дерев’яною ручкою та смушкові шапки з «трєсунками» (прикрасами з бісеру та леліток). Дехто несе трембіти, роги, скрипки.

Чоловіки гуртуються у гурти («табори», «партиї»), в яких до десяти колядників. Попереду кожної колядницької партиї іде її керівник – «береза». В руках він тримає дерев’яний хрест. «Береза» – найважливіша особа між усіма колядниками, який бездоганно знає усі коляди, «плєси» (ритуальні танці) та вміє достойно вести коляду згідно з давніми звичаєвими вимогами.

Колядницькі партиї колядують від Різдвяних свят до Йордана (Водохреща). На Водохреща (19 січня) всі сходяться до церкви на «Розплєс» (закінчення різдвяних свят, проводи коляди), колядницькі партиї почергово співають по одній коляді, а «Вибірця» (касир) віддає заколядовані гроші на потребу церкви.

У проведенні обряду беруть участь як молоді люди віком від 17 до 30 років, так і старші чоловіки (вік 60-75 років), які передають свої знання щодо традиції молодшому поколінню.

Участь у святкуваннях беруть усі жителі сіл, де побутує елемент, всіх вікових категорій (близько 9000 осіб).

В селах Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора, смт. Верховина Верховинського району налічується 74 колядницьких партиї в яких бере участь 1032 особи.

Гуцульська коляда передається із покоління в покоління впродовж багатьох століть, діти вчаться колядувати від своїх батьків, дідусів. В колядницькій партиї присілку Підмагора, де березою є Михайло Ванджурак, колядують два його сини, внуки також вже знають всі коляди та плєси.

Перед Різдвяними святами Береза збирає свою колядницьку партию, щоб повторити всі коляди, віншування, досвідчені учасники проводять майстер-класи з гуцульського плєсу (танці, що супроводжують дійство) для молодих колядників, що вперше будуть брати участь в обрядовому дійстві.

Варто зауважити, що в такій формі гуцульська коляда та плєси побутують тільки в селах Верховинського району, а в інших районах не зустрічаються.

Читайте також: в Івано-Франківську провели парад Маланок (фоторепортаж).

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!