Нещодавно сільського голову Ямниці Тисменицького району Миколу Зелінського затримали на хабарі. Сума чимала – 3 тис. доларів, які, як повідомляють правоохоронці, були першим внеском із загальної у 180 тисяч за виділення двох гектарів землі. Війт вину не визнає. У сільраді стверджують, що земля, за яку, начебто, голова отримав хабар, передана у приватну власність, тож зробити цього він не міг.

Земля і готівка

20 січня співробітники управління захисту економіки та слідчого управління обласної поліції затримали сільського голову Ямниці Миколу Зелінського, а також землеупорядника сільради Романа Бибика під час одержання ними неправомірної вигоди у сумі 180 тис. доларів. За даними правоохоронців, посадові особи сільської ради організували механізм здирництва під час вирішення земельних питань. До організованої схеми також причетний заступник голови виконавчого комітету – учасник АТО, який виступав у ролі посередника. Посадовців затримали під час одержання ними частини хабара у розмірі 3 тис. доларів від підприємця, якому обіцяли виділити 2 га землі.

Посередника затримали в кафе «Криниченька» поблизу сільради. Він встиг віддати посадовцям їхню частину. Сільського голову та землевпорядника затримали у приміщенні сільради, повідомляють в поліції. Кримінальне провадження відкрито за ч. 4 ст. 368 ККУ (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), яка тягне за собою позбавлення волі на строк до 12-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років з конфіскацією майна.

22 січня Івано-Франківський міський суд вирішив застосувати до Романа Бибика запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60-ти днів і призначив заставу в розмірі 128 тис. гривень.

Того ж дня запобіжний захід обирали і Миколі Зелінському. Прокурор вважав, що голова має сидіти під вартою, бо на волі він перешкоджатиме розслідуванню та впливатиме на свідків. А ще просив призначити заставу в розмірі 1 млн. 600 тис. гривень. Захисник Зелінського заперечував, казав, що підстав тримати підозрюваного під вартою недостатньо, що до відповідальності він притягується вперше, має на утриманні хвору матір та двох неповнолітніх дітей. Крім того, був депутатом облради двох скликань, має місячний дохід 5 тис. грн., а це 60 тисяч на рік, і заставу в такому розмірі сплатити не зможе. Врешті суд призначив сільському голові тримання під вартою на строк 60 днів і 150 тис. грн. застави.

Вибори і посади

Послужний список у Миколи Зелінського чималий. У березні 2006 р. він був обраний депутатом Івано-Франківської облради від виборчого блоку політичних партій «Блок Юлії Тимошенко». У 2012 р. був позапартійним кандидатом у народні депутати України по виборчому округу №84. 23 квітня 2014 р.  призначений на посаду голови Тисменицької РДА, звільнений з неї того ж року, 23 грудня. У жовтні 2015 р. обраний сільським головою Ямниці.

Свій трудовий шлях Зелінський почав у 1996 році офіціантом. Пізніше працював менеджером торгового відділу, спеціалістом на ПАТ «Прикарпатцемент», в управлінні торгівлі, заступником директора у приватному та комунальному підприємствах.

Микола Зелінський числився як фізична особа-підприємець за адресами вул. Галицька, 29 у Ямниці (діяльність – роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами) та вул. Промислова, 29, 1 в Івано-Франківську (роздрібна торгівля, ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку). Щоправда, підприємницька діяльність по обох ФОП припинена. За останньою адресою рахується ще одна структура, де Зелінський є серед засновників – громадська організація «Регіональна екологічна фундація «Наш край». Він також є засновником Івано-Франківської обласної молодіжної громадської організації ВМГО «Батьківщина молода».

Голова не винен

У Ямниці не вірять, що їхній голова міг спокуситися на хабар. В один голос люди запевняють: Зелінський чесний і порядний, його підставили.

На вулицях села розмови зводяться до обговорення історії з війтом. Інформацію люди дізнаються з інтернету, один одному переказують. Літня жінка розповідає, що голова у селі не живе, має квартиру в місті, яку отримав від тестя. Доробитися до свого не встиг – молодий ще. Але що могло трапитися не здогадується, про затримання війта нещодавно взнала від доньки. Пригадує, днями до неї приходив хтось із депутатів, збирав підписи, але на що й для чого – не знає.

«Сільський голова – золота людина. Знаю його від маленького. Він поважний, культурний, ввічливий, зі всіма здоровається, до всіх підходить. Я і моя сім’я за нього голосували. А це все, що сталося – Бог тому свідок. І все стане на своє місце. Він потерпілий. Якщо б завтра у селі відбувалися вибори – голосував би лише за нього. Думаю, всі інші мене підтримають. Таких людей на світі побільше би. Він – чесна людина», – зауважив житель села Ярослав Іваніцький.

Коли Зелінський прийшов на посаду, взявся наводити у селі порядок, якого до того ніколи не було, розповідають жителі. Постелив асфальт, бруківку, поставив дитячий майданчик, добудував школу, облаштував зупинки, створив комунальне підприємство, налагодив вивіз сміття.

Наймасштабнішою справою була добудова школи. Це довгобуд, який стояв понад 20 років. Дитячий садок потребував розширення, у черзі стояло приблизно 100 дітей. Садок маленький, першочергово треба було його розширювати. Відтак добудували школу, там створили групи для дошкільнят, у садочку з’явилося 50 вільних місць. Найближчим часом планують провести каналізацію і водопостачання, адже вода в криницях погана, розповідають у сільраді.

У селі здогадуються, що насправді сталося, але говорити відмовляються. Мовляв, за руку ніхто нікого не зловив. Головне у чому переконані – голова не винен, його підставили ті, хто заздрив йому.

Хто міг заздрити Зелінському і підставити його під кримінал? Одна з версій фігурує в коментарях під публікацією щодо затримання голови. «Микола Романович – людина з великої букви. Якщо треба, то громада за ним постоїть. А декому пора заспокоїтись і не підставляти чесних людей, декому – взагалі на пенсію», – йдеться в одному з дописів. В інших називають прізвище Романа Ткача, депутата облради. Мовляв, під час виборів голови ОТГ він претендуватиме на цю посаду, а Зелінський був його основним конкурентом.

Роман Ткач зауважує, що про затримання Миколи Зелінського не знає нічого. Щодо припущення жителів села про те, що він претендує на пост очільника громади, заперечує, каже, що голову села обрали минулого року, а про вибори до ОТГ наразі не йдеться. Коли будуть вони призначені, тоді можна буде й говорити про це.

Самодостатня громада

«Ямницька громада ще не пройшла етап об’єднання, – розповідає регіональний консультант з правових питань у сфері територіального об’єднання громад, експерт Асоціації міст України Марія Баран. – Після об’єднання має бути звернення до ЦВК, яка призначає вибори. Для однієї громади вибори не призначаються, зазвичай – для кількох відразу».

Об’єднані територіальні громади мають власні повноваження і власні бюджети, прирівнюються до міст обласного значення. Фінансова складова складається з власних доходів, базової дотації, освітньої субвенції, спрямованої на освітні заходи, медичної субвенції на медичні заклади і первинну медицину, інфраструктурної субвенції. Базова дотація – дотація вирівнювання, вона різна і надається менш спроможним ОТГ. Ямницька громада є самодостатньою, відзначає консультант.

У сільраді повідомляють, що об’єднання розглядали. Передбачається, що Ямниця буде центром територіальної громади, куди, за попередніми домовленостями, мали б увійти Тязів, Павлівка, Майдан, Гута та Сілець.

У Ямниці наразі проживає 3244 жителі. Прийнятий на 2016 р. бюджет складав 4 млн. 480 тис. грн., хоча фактичний був набагато більший – 19 млн. 608 тис. грн. На 2017 р. бюджет складає 7 млн. 532 тис. грн. Такі цифри зумовлені тим, що на території села розміщені такі великі підприємства, як ТзОВ фірма «Барва», ПАТ «Івано-Франківськцемент», КП «Івано-Франківськводоекотехпром», кілька автозаправних станцій. Зарплата сільського голови 3 тис. 126 грн., він також отримує премію у розмірі посадового окладу і надбавку за ранг – 110 гривень.

Земля – приватна

«Рішенням сесії Ямницької сільської ради ділянки, про які йде мова, були надані учасникам АТО, – повідомляє секретар Ямницької сільради Михайлина Боднарчук. – 13 депутатів проголосували «за», один – «утримався».

Процедура виділення землі учасникам АТО виглядає так. Люди звертаються із довідками, заявами. Спершу засідає земельна комісія, обговорює питання, далі воно виноситься на сесію. «Атовці» в селі мають першочергове право на землю, продовжує посадовець. «Микола Романович, як і обіцяв у передвиборчій програмі, намагався забезпечити учасників АТО земельними ділянками для будівництва. У масиві «Думанів» зроблені зміни до генплану села, розпочато роботи по розробці цього масиву для учасників АТО, яких у селі – 37 чоловік», – зазначає Боднарчук.

На території Ямниці кілька діючих підприємств, які займають велику площу. Раніше людям роздали земельні наділи, які жителі відразу приватизували. Відтак у селі землі мало, вільної взагалі немає, а та, що є – не продається, наголосила секретар сільради.

Підставний купець

Земля, про яку йде мова, перебувала у приватній власності, можливості продати її чи вимагати за неї хабар сільський голова не міг, зауважує Михайлина Степанівна. Рішенням сесії від 20 жовтня землю (по 1 га) виділили голові Ямницької спілки учасників бойових дій та антитерористичної операції Володимиру Резі та учаснику АТО Тарасові Самсонову.

«Ми з колегою хотіли продати свої землі – разом це два гектари. Про це я повідомив у сільраді. Микола Зелінський сказав, що його знайомий хотів би її придбати», – розповідає атовець.

Інші хлопці, які отримали ділянки, також були не проти їх продати, адже гроші потрібні завжди, продовжує він. Ціну встановлювали різну, середня  – 1000 дол. за сотку, хоча знижували і до 900. «Я зустрічався з покупцями. Сам не розумію, як все так обернулося. Але Микола не міг вимагати кошти, якщо земля належала мені й іншому атовцю», – підкреслює Самсонов.

За інформацією керівника спілки, землю під особисте селянське господарство отримали 11 чоловік. Окремо землю у селі виділяли і під забудову, так як і належить атовцям. «Спершу землю шукали під забудову, далі – під особисте селянське господарство. У нас Микола працював над цими питаннями. Під забудову в нас ще ніхто землю фактично не отримав. Земля виділена – її переводили з одного фонду в інший, у лютому мала відбутися сесія, яка б це затвердила», – зауважує Рега.

Хто міг підставити голову, який стільки доброго зробив для села і атовців зокрема, чоловік не знає.

Небезпечна посада

У Тисменицькому районі Микола Зелінський – четвертий сільський голова, який погорів на хабарі.

21 січня 2008 р. в івано-франківському кафе «Під горіхом» затримали сільського голову Черніїва Тисменицького району Богдана Грейду, коли він отримував 50 тис. євро від посередника. Громада села погрожувала перекрити дорогу на Івано-Франківськ, якщо їхнього голову не відпустять під заставу. У листопаді 2008 р. Івано-Франківський міський суд засудив Богдана Грейду до 8-ми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати виборні посади у органах місцевого самоврядування та посади, пов’язані з виконанням функцій державного службовця в усіх органах державної виконавчої влади на 3 роки та з конфіскацією майна. Покарання Грейда відбув і у жовтні 2015 р. його знову обрали на ту ж посаду.

У Марківцях війт Михайло Василюк попався, коли брав 3,5 тис. доларів за виділення земельної ділянки у садово-городньому товаристві «Діброва» на території села. За рішенням суду Василюк перебував на свободі, але не мав права обіймати виборні посади у органах місцевого самоврядування та посади, пов’язані з виконанням функцій державного службовця в усіх органах державної виконавчої влади протягом двох років.

25 серпня 2016 р. у центрі Івано-Франківська затримали сільського голову Березівки Олександра Вару та депутата сільради Богдана Орла. Їх звинуватили у вимаганні хабаря в розмірі 470 тис. грн. за передачу в приватну власність земельної ділянки площею 0,2 га. Посадовців випустили під заставу, суд у цій справі триває.

Ірина ФЕДОЛЯК